–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: Ёнергосистемы ƒвигатель п-11м

смотреть на рефераты похожие на "Ёнергосистемы ƒвигатель п-11м"
–озд≥л I. √оловн≥ аспекти ≥нвестуванн¤ в сучасних умовах.
1. ¬ажлив≥сть ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та ≥нвестиц≥йний кл≥мат в
”крањн≥.
”крањна сьогодн≥ знаходитьс¤ на шл¤ху всеб≥чних економ≥чних перетворень. «а таких умов, налагодженн¤ стаб≥льного ≥нвестиц≥йного процесу Ї справою особливого значенн¤. јле перед тим, ¤к це довести, зробимо де¤к≥ зауваженн¤.
ѕо-перше, треба вточнити саме пон¤тт¤ У≥нвестиц≥њФ. ¬оно, зрозум≥ло маЇ дуже багато значень, та може тлумачитис¤ по-р≥зному. ќтже, в ц≥й робот≥ ми будемо розгл¤дати ≥нвестиц≥њ у розум≥нн≥ реальних кап≥тальних вкладень, або, ¤к њх ще прийн¤то називати в економ≥чн≥й л≥тератур≥, пр¤мих ≥нвестиц≥й.
ѕо-друге, пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ можуть бути ¤к внутр≥шн≥ми, так ≥ зовн≥шн≥ми. ≤ хоча, головний наголос зроблено на зовн≥шн≥х джерелах ф≥нансуванн¤, це не становить принциповоњ р≥зниц≥ дл¤ досл≥дженн¤ зазначеноњ тематики.
ќтже, нестача кап≥талу Ї головною проблемою перех≥дноњ економ≥ки.
¬ажлив≥сть грошей дл¤ економ≥чноњ системи можна без сумн≥ву пор≥вн¤ти ≥з важлив≥стю кров≥ дл¤ орган≥зму людини. оли економ≥чний орган≥зм знаходитьс¤ на початку процесу свого в≥дновленн¤, йому вкрай необх≥дн≥ додатков≥ ≥нТЇкц≥њ, тобто, ф≥нансов≥ вливанн¤, ¤к≥ б були катал≥затором економ≥чного розвитку.
“аким чином, можна зробити висновок, що першочерговою умовою процесу ≥нвестуванн¤ Ї на¤вн≥сть певних джерел ф≥нансових кошт≥в. ÷≥ джерела можуть мати р≥зн≥ ознаки, певн≥ переваги та недол≥ки. « огл¤ду на це, можна вид≥лити наступн≥ групи:
. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи (ћ¬‘, ™Ѕ–– ≥ т.д.);
. ≤ноземн≥ банки та ≥нвестиц≥йн≥ фонди;
. “ранснац≥ональн≥ корпорац≥њ та велик≥ компан≥њ;
. Ќац≥ональн≥ банки та ф≥нансов≥ установи;
. Ќац≥ональн≥ п≥дприЇмства та приватн≥ ≥нвестори.
ожне з цих джерел маЇ, звичайно, певн≥ переваги та недол≥ки. —каж≥мо, централ≥зован≥ ф≥нансов≥ вливанн¤ з м≥жнародних ф≥нансових установ вже довели свою неефективн≥сть. ≤нод≥ складаЇтьс¤ враженн¤, що украњнський ур¤д отримуЇ наступн≥ транш≥ грошових кошт≥в задл¤ сплати в≥дсотк≥в за попередн≥ми боргами. “ака пол≥тика, зрозум≥ло, не може призвести н≥ до чого доброго. ѕост≥йна реструктуризац≥¤ накопичених борг≥в лише в≥дт¤гуЇ той час, коли, врешт≥ решт, комусь доведетьс¤ розраховуватис¤. “ому под≥бн≥ вливанн¤ УзверхуФ не Ї, на мою думку, ефективними дл¤ в≥дновленн¤ украњнськоњ економ≥ки. ÷е можна спробувати по¤снити чи то невм≥нн¤м розпод≥л¤ти ф≥нансов≥ надходженн¤, чи то в≥дсутн≥стю в≥дпов≥дних механ≥зм≥в, проте ми не будемо зач≥пати под≥бн≥ питанн¤.
” таких умовах ”крањна змушена п≥ти ≥ншим шл¤хом, ¤кий маЇ принципов≥ в≥дм≥нност≥. ѕеред тим, ¤к його обірунтувати, звернемос¤ до теор≥њ.
ѕроанал≥зуЇмо добре в≥доме монетарне р≥вн¤нн¤:
M*V=P*Q , де
M Ц обс¤г грошовоњ маси;
V Ц швидк≥сть њњ обертанн¤;
P Ц р≥вень ц≥н;
Q Ц обс¤г товарноњ продукц≥њ.
«астосуЇмо це сп≥вв≥дношенн¤ до нашого прикладу. якщо всередину крањни трапл¤ютьс¤ ф≥нансов≥ вливанн¤, то M в≥дпов≥дним чином зростаЇ. ÷е зростанн¤ повинно компенсуватис¤ з ≥ншого боку або зростанн¤м обс¤г≥в продукц≥њ (Q), що виробл¤Їтьс¤ всередин≥ крањни, або зростанн¤м р≥вн¤ ц≥н
(P).
ќтже, можна зробити наступний висновок: ¤кщо кап≥тальн≥ вкладенн¤ не в≥дображаютьс¤ в≥дпов≥дним чином на розвитку виробництва, його оновленн≥ та реструктуризац≥њ Ц це неминуче призводить до негативних насл≥дк≥в, ¤к≥ в першу чергу повТ¤зан≥ ≥з ≥нфл¤ц≥йними процесами.
“ака ситуац≥¤ вимагаЇ надзвичайноњ ефективност≥ в≥д орган≥в, що зд≥йснюють розпод≥л отриманих кошт≥в. якщо цього нема, то залишаЇтьс¤ Їдиний можливий напр¤м розвитку Ц реал≥зац≥¤ конкретних ≥нвестиц≥йних проект≥в. «а умови, коли ≥нвестиц≥йний процес зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ окремих п≥дприЇмств чи проект≥в, в≥н регламентуЇтьс¤ суто економ≥чними важел¤ми, що забезпечуЇ безумовний позитивний вплив на розвиток економ≥ки.
Ќажаль, ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥ не можна назвати спри¤тливим.
¬≥н характеризуЇтьс¤ загальною економ≥чно нестаб≥льн≥стю, нестаб≥льн≥стю законодавства, нерозвинен≥стю банк≥вськоњ системи та браком ф≥нансових ресурс≥в всередин≥ крањни. ѕоки що не сформувалас¤ стаб≥льна практика кредитуванн¤ п≥дприЇмств, в≥дсотки, за ¤кими украњнськ≥ банки погоджуютьс¤ надавати кошти п≥д ≥нвестиц≥йн≥ проекти, дуже часто перевищують закладен≥ у проект≥ норми рентабельност≥. ÷е, зрозум≥ло, унеможливлюЇ реал≥зац≥ю економ≥чно ефективних ≥нвестиц≥йних проект≥в.
” таких умовах, шл¤хи отриманн¤ грошей дл¤ реал≥зац≥њ певних задум≥в ведуть за кордон. «а умови неможливост≥ використанн¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових ресурс≥в, дуже привабливими стають кредитн≥ кошти ≥ноземних ≥нвестор≥в. Ќе зважаючи на не досить приваблив≥ умови, велик≥ ≥нституц≥ональн≥ зах≥дн≥ ≥нвестори, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи та фонди починають звертати увагу на украњнський ринок. ћотиви дл¤ цього можуть бути р≥зними. ”крањнське економ≥чне середовище одночасно ≥ приваблюЇ ≥ в≥дштовхуЇ. ƒл¤ прикладу можна навести стислу характеристику, ¤ку зробив Western NIS Enterprise Fund у своЇму зв≥т≥ за 1998 р≥к: У...хоча ”крањна й займаЇ стратег≥чне географ≥чне положенн¤, маЇ багат≥ природн≥ ресурси та робочу силу з високим р≥внем осв≥ти, що робить њњ привабливим ≥нвестиц≥йним середовищем, вона ще не дос¤гла свого оч≥кувано потенц≥алу через те, що не змогла звести до м≥н≥муму втручанн¤ держави у д≥ю ринк≥в, усунути адм≥н≥стративн≥ перепони, що заважають веденню б≥знесу, виконати нам≥чен≥ показники приватизац≥њ та стати привабливою дл¤ ≥ноземних та внутр≥шн≥х ≥нвестор≥в.Ф
ќтже, маЇмо зробити дещо оптим≥стичний висновок, що украњнська економ≥ка знаходитьс¤ на шл¤ху до повноњ реал≥зац≥¤ свого потенц≥алу, та одн≥Їю з необх≥дних передумов стимулюванн¤ цього процесу Ї профес≥йна орган≥зац≥¤ плануванн¤ та зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в.
2. ѕлануванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту та концепц≥¤ Уб≥знес-плануФ.
¬≥д розгл¤ду загальних тенденц≥й розвитку ≥нвестиц≥йних процес≥в перейдемо до анал≥зу процесу створенн¤, плануванн¤ та реал≥зац≥њ конкретного б≥знес проекту.
«розум≥ло, будь-¤кий ≥нвестиц≥йний проект не може розгл¤датис¤ у в≥дрив≥ в≥д конкретного п≥дприЇмства. ожне п≥дприЇмство п≥д час свого життЇвого циклу проходить р≥зн≥ стад≥њ розвитку, ¤к≥ й обумовлюютьс¤ тими проектами, ¤к≥ зд≥йснюЇ п≥дприЇмство, а оперативна д≥¤льн≥сть вже Ї пох≥дною в≥д цього процесу. ƒл¤ кращого розум≥нн¤ цього пропоную побудувати умовну модель життЇвого циклу п≥дприЇмства. (ћал.1)
ћал. 1 ≤нвестиц≥йний проект та розвиток п≥дприЇмства
“аким чином, життЇвий цикл п≥дприЇмства складаЇтьс¤ з поступового проходженн¤ р≥зних ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к певних стад≥й свого розвитку.
“ак≥ проекти не обовТ¤зково повинн≥ повн≥стю базуватис¤ на окремому п≥дприЇмств≥, вони можуть розробл¤тис¤ сп≥льно, ф≥нансуватис¤ з р≥зних джерел та справл¤ти вплив на стан не лише конкретного п≥дприЇмства, а й у межах м≥ста чи держави.
ќтже, в≥дпов≥дно до поставленоњ мети досл≥дженн¤, розгл¤датиметьс¤ саме процес плануванн¤ та реал≥зац≥й ≥нвестиц≥йного проекту, ¤к складовоњ частини будь-¤коњ економ≥чноњ активност≥.
Ѕудь-¤кий ≥нвестиц≥йний проект проходить три головн≥ фази свого розвитку, це перед≥нвестиц≥йна фаза, ≥нвестиц≥йна фаза та експлуатац≥йна або оперативна фаза. ѕлануванн¤ проекту зд≥йснюЇтьс¤ у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ за наступною структурою:
> јнал≥з ≥нвестиц≥йних можливостей (Identification)
> јнал≥з альтернатив проекту та попереднЇ визначенн¤
(Feasibility Study)
> ѕопереднЇ “≈ќ (Pre-Feasibility Study)
> Ѕ≥знес-план (BUSINESS PLANNIG)
як бачимо, в≥нцем процесу плануванн¤ проекту Ї створенн¤ б≥знес-плану.
Ѕ≥знес-план Ї пон¤тт¤м набагато ширшим, н≥ж прийн¤то у¤вл¤ти.
ѕринаймн≥, в наш≥й крањн≥, за в≥дсутност≥ практики б≥знес плануванн¤, його дуже часто ототожнюють ≥з штучними економ≥чними розрахунками, або техн≥ко- економ≥чним обірунтуванн¤м. Ќасправд≥ ж, складанн¤ б≥знес-плану ≥нвестиц≥йного проекту вимагаЇ роботи не одного спец≥ал≥ста, бо ¤к буде розгл¤нуто дал≥, кожен б≥знес проект зач≥паЇ велику купу питань повТ¤заних ≥з р≥зними сферами знанн¤. ÷е насамперед питанн¤ економ≥чноњ ефективност≥, маркетингового анал≥зу, ф≥нансового плануванн¤ та, нав≥ть, пол≥тичн≥ аспекти.
“реба сказати, що нав≥ть на «аход≥, де вже сформувалис¤ ч≥тк≥ ≥сторичн≥ традиц≥њ плануванн¤ будь-¤коњ економ≥чноњ д≥¤льност≥, тим б≥льше д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йноњ, не ≥снуЇ Їдиного стандарту на розробку б≥знес- плану. ÷е в першу чергу повТ¤зано ≥з р≥зницею в ц≥л¤х б≥знесу чи окремих проект≥в, та ≥з безл≥чу вар≥ант≥в середовища, в ¤кому вони д≥¤тимуть.
ћал. 2 —хема процесу б≥знес-плануванн¤
—труктурно-лог≥чна схема процесу б≥знес плануванн¤ зображена на ћал.2.
¬она по¤снюЇ м≥сце процесу б≥знес-плануванн¤ у житт≥ будь-¤кого ≥нвестиц≥йного проекту.
’оча в ц≥лому б≥знес-план вважаЇтьс¤ ≥нструментом дл¤ отриманн¤ кредиту, в≥н безумовно виконуЇ функц≥њ набагато глибш≥:
> ви¤вленн¤ ц≥лей б≥знесу
> спри¤нн¤ виробленню стратег≥њ та оперативноњ тактики дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей б≥знесу
> створенн¤ системи вим≥рюванн¤ результат≥в д≥¤льност≥
> наданн¤ ≥нструмент≥в дл¤ управл≥нн¤ б≥знесом
> ви¤вленн¤ альтернативних напр¤мк≥в розвитку.
≤снують р≥зн≥ вимоги до б≥знес-плану дл¤ вже ≥снуючоњ компан≥њ та дл¤ компан≥њ, що починаЇ створюватис¤, ≥снуванн¤ ¤коњ залежить в≥д даного проекту.
” випадку вже ≥снуючоњ компан≥њ, б≥знес-план повинен м≥стити зв≥т про минулу роботу та базуватис¤ саме на н≥й, у той час, ¤к у випадку новоњ компан≥њ, особлива увага повинна бути в≥дведена самому проекту.
≤снуЇ велика к≥льк≥сть розробок щодо складанн¤ б≥знес-плану, проте вс≥ вони частково в≥дтворюють одна одну та можуть в≥др≥зн¤тис¤ посл≥довн≥стю розд≥л≥в.
“ак чи ≥накше, б≥знес-план повинен м≥стити наступн≥ розд≥ли:
1. —тислий опис
2. Ѕ≥знес та його стратег≥¤
3. –инок та маркетингова стратег≥¤
4. ¬иробництво та експлуатац≥¤
5. ”правл≥нн¤ та процес прийн¤тт¤ р≥шень
6. ‘≥нанси
7. ‘актори ризику
8. ƒодатки
–озд≥л II. –екомендований зм≥ст основних розд≥л≥в б≥знес-плану
1. „астина перша б≥знес-плану
ороткий опис проекту
Ќажаль, цей розд≥л дуже часто недооц≥нюЇтьс¤ розробниками проекту. ’оча насправд≥, в≥н Ї одним з найважлив≥ших, бо може викликати (або н≥) зац≥кавлен≥сть з боку того, хто його читаЇ, тобто потенц≥йного ≥нвестора або банк≥ра.
як вже зазначалос¤, залежно в≥д того, чи базуЇтьс¤ ≥нвестиц≥йний проект на вже ≥снуюч≥й компан≥њ, чи його плануЇтьс¤ орган≥зувати на баз≥ новоствореного п≥дприЇмства, акцент повинен бути зроблений в≥дпов≥дно на компан≥њ та њњ стратег≥њ або на самому проект≥.
“ак чи ≥накше, наведемо перел≥к головних питань, ¤к≥ повинн≥ бути окреслен≥ у цьому розд≥л≥.
ѕроект
> Ќазва проекту;
> ƒжерела ф≥нансуванн¤;
> –озм≥щенн¤ проекту;
> ћета проекту;
> ќбірунтуванн¤ проекту.
Ѕ≥знес
> оротка ≥стор≥¤ б≥знесу, що описуЇ пер≥од його створенн¤ та розвитку;
> ороткий опис ≥снуючоњ стад≥њ розвитку б≥знесу та середи, в ¤к≥й в≥н зд≥йснюЇтьс¤;
> ќпис того, ¤к було прийн¤то р≥шенн¤ про просуванн¤ б≥знес-плану та зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йного проекту
ѕродукц≥¤
> —тислий опис того, що робить продукц≥ю ун≥кальною та тих характерних особливостей, ¤к≥ ставл¤ть њњ поза конкуренц≥Їю у ц≥новому, ¤к≥сному або ≥ншому в≥дношенн≥.
–инок
> ќбТЇм ринку, що ≥снуЇ, його прогнозоване зростанн¤;
> ќпис ринку внутр≥шнього та/чи м≥жнародного;
> анали розпод≥лу;
> ѕрогнозоване зростанн¤;
> ¬изначенн¤ ор≥Їнтовноњ частини ринку.
ер≥вництво та персонал
> Ќаск≥льки укомплектований штат?
> який осв≥тн≥й р≥вень?
> який р≥вень безроб≥тт¤ в ц≥й сфер≥ б≥знесу?
> ороткий опис вже набутого досв≥ду (треба п≥дкреслити сильн≥ сторони!)
‘≥нансуванн¤
> ќпис точних ц≥лей необх≥дного ф≥нансуванн¤;
> ѕрогнозуванн¤ доход≥в та чистого доходу п≥сл¤ сплати податк≥в на три роки;
> ѕроектуванн¤ початку надходженн¤ прибутку.
ќтже, саме цей розд≥л Ї маЇ особливе значенн¤. як правило, дуже важливо перше враженн¤ в≥д запропонованого проекту, ¤кщо в≥н, звичайно, Ї ≥нструментом дл¤ отриманн¤ додаткового ф≥нансуванн¤. ѕотенц≥йний ≥нвестор скор≥ше не буде ретельно роздивл¤тис¤ та досл≥джувати вс≥ розд≥ли запропонованого б≥знес-плану, цим будуть займатис¤ в≥дпов≥дн≥ п≥дрозд≥ли банк≥в або ≥нвестиц≥йних компан≥й. ¬и ж повинн≥ справити враженн¤ саме в цьому розд≥л≥ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про розгл¤д проекту.
“ут доц≥льно окреслити загальн≥ переваги в≥д проекту. ј саме, треба окреслити сторони, ¤к≥ виграють в≥д зд≥йсненн¤ проекту. ќсобливо це торкаЇтьс¤ проект≥в, ¤к≥ спри¤ють впровадженню енергоефективних технолог≥й та Ї очевидно сусп≥льно корисними. ÷ими сторонами можуть бути: нац≥ональн≥ та м≥сцев≥ ур¤ди (включаючи податков≥ органи), жител≥, ≥нвестори, ф≥нансисти, постачальники обладнанн¤ та споживчих товар≥в, роб≥тники, прац≥вники компан≥њ та ≥н. ≤нтереси цих стор≥н р≥зн≥, проте вони не Ї взаЇмовиключними:
> Ќарод виступаЇ за пол≥пшенн¤ навколишнього середовища, покращенн¤ умов житт¤ та створенн¤ робочих м≥сць;
> ”р¤ди шукають шл¤хи розширенн¤ бази оподаткуванн¤ та зменшенн¤ кап≥тальних та поточних витрат;
> ≤нвестори, ф≥нансисти та постачальники в≥ддають перевагу проектам та угодам ≥з нульовим р≥внем ризику.
¬ план≥ повинна бути зроблена спроба принести користь вс≥м сторонам, створити безпрограшн≥ ситуац≥њ.
Ќасправд≥, все що буде написано в цьому розд≥л≥ пот≥м повинно бути детально розкрито у основних розд≥лах б≥знес-плану. јле перед тим, ¤к до цього перейти, треба детально окреслити само п≥дприЇмство, ¤ке висуваЇ цей проект.
омпан≥¤ та њњ загальна стратег≥¤
÷ей розд≥л робить наголос на сам≥й компан≥њ, ¤ка зд≥йснюЇ проект, в≥н не повинен перевищувати 5-ти стор≥нок.
онтрольний перел≥к питань, ¤к≥ повинн≥ бути тут окреслен≥ Ї наступним:
> ƒата створенн¤ компан≥њ та њњ юридична форма;
> ≤стор≥¤ розвитку компан≥њ;
> ¬ласники та акц≥онери;
> ќсновний та допом≥жн≥ види д≥¤льност≥;
> ”правл≥нський апарат та персонал;
> «агальна характеристика кер≥вництва компан≥њ (осв≥та, досв≥д роботи);
> ≤нфраструктура та виробництва;
> ћ≥сце розташуванн¤;
> “еритор≥¤, нерухом≥сть, њх стан;
> ќсновн≥ етапи виробництва;
> ‘актори, що впливають на ¤к≥сть та соб≥варт≥сть;
> ћетоди реал≥зац≥њ продукц≥њ
> ѕопередн≥й та поточний ф≥нансовий стан.
«вичайно, ваша компан≥¤ повинна бути представлена в цьому розд≥л≥ у найвиг≥дн≥шому св≥т≥, ¤к така що Ї кредитоспроможною та здатна реал≥зувати економ≥чно ефективний проект. ¬ цьому русл≥ пригадуютьс¤ слова в≥домого менеджера Ћ≥ якокки: У«адл¤ того, щоб отримати кредит, ви повинн≥ довести, що в≥н вам не потр≥бнийФ. ÷е, звичайно, певною м≥рою жарт, проте маЇ п≥д собою певне п≥дірунт¤.
ѕеред тим, ¤к перейти до наступноњ позиц≥њ, ¤ка повинна бути представлена в оф≥ц≥йному б≥знес-план≥, пригадаЇмо, що б≥знес-план складаЇтьс¤ не лише дл¤ поданн¤ за¤вки на отриманн¤ кредиту. ” цьому розум≥нн≥ дуже суттЇвою порадою, ¤к на мене, Ї порада менеджерам компан≥њ, незалежно в≥д того, чи вона Ї новоствореною, чи вже д≥¤ла певний час у б≥знес-середовищ≥. Ќа цьому п≥дход≥ напол¤гають сучасн≥ теоретики веденн¤ б≥знесу та, нав≥ть, психологи. ј саме, менеджерам вкрай необх≥дно в першу чергу дл¤ себе в≥дпов≥сти на наступн≥ запитанн¤:
1. як≥ ваш≥ персональн≥ ц≥л≥ та завданн¤ при управл≥нн≥ компан≥Їю?
2. як≥ з них Ї короткостроковими, а ¤к≥ довгостроковими?
3. яким чином вони будуть дос¤гнут≥?
4. як≥ завданн¤ самого б≥знесу?
“акий структурований п≥дх≥д дозвол¤Ї д≥йсно спланувати свою д≥¤льн≥сть та д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, визначити пром≥жн≥ та к≥нцев≥ завданн¤ та результати, ¤ких бажано дос¤гнути. Ќажаль, дуже часто трапл¤ютьс¤ авантюристи, ¤к≥ не анал≥зують под≥бним чином своЇњ д≥¤льност≥, тому серед затверджених б≥знес-проект≥в, ¤к≥ були ретельно досл≥джен≥ та п≥д них було залучено ф≥нансуванн¤, трапл¤Їтьс¤ багато невдалих.
ћаркетинговий анал≥з
≈фективний маркетинг Ц ключовий параметр вдалого б≥знесу. ќдна з головних причин невдач Ц недостатнЇ розум≥нн¤ ринку та ринкового середовища.
ƒуже часто цей розд≥л складаЇ головну перепону дл¤ п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ розробл¤ють б≥знес-план. “ут необх≥дно оц≥нити маркетинговоњ можливост≥ вашоњ продукц≥њ. ѕ≥дприЇмець повинен показати, що в≥н добре розум≥Ї ринок та вимоги ринку до його продукц≥њ.
÷ей розд≥л повинен складатис¤ з:
> јнал≥зу сектору ринку. —труктура цього сектору може мати великий вплив на усп≥х б≥знесу.
> јнал≥з потреб споживач≥в. ¬аш б≥знес повинен задовольн¤ти оч≥куванн¤ споживач≥в. ƒл¤ того, щоб цього дос¤гнути, треба спочатку њх визначити.
> јнал≥з конкурент≥в. –инкова економ≥ка Ц це конкуренц≥¤. ƒл¤ того, щоб вижити та мати усп≥х, вам необх≥дно знати, хто Ї вашими конкурентами, ¤ким чином вони ведуть св≥й б≥знес, та, по можливост≥, ключов≥ фактори њх усп≥ху.
> јнал≥з ——ћ«. « урахуванн¤м вс≥х наведених вище аспект≥в можна провести так званий анал≥з ——ћ«. ÷е анал≥з —ильних та —лабких стор≥н, ћожливостей та «агроз б≥знесу. ÷ей анал≥з Ї засобом дл¤ ви¤вленн¤ потенц≥йних переваг вашого б≥знесу.
Ќаведемо перел≥к ключових питань, ¤к≥ повинн≥ бути наведен≥ по кожному з цих п≥дрозд≥л≥в.
јнал≥з сектору ринку
> який сукупний обс¤г продажу по цьому сектору?
> який сукупний обс¤г продажу, що розгл¤даЇтьс¤ у б≥знес план≥?
> яку частину продукц≥њ треба реал≥зовувати на рег≥ональному, нац≥ональному та м≥жнародному ринках?
> як≥ прогнози щодо продажу продукц≥њ на внутр≥шньому та м≥жнародному ринках?
> ќпиш≥ть в≥дпов≥дн≥ сегменти ринку, на ¤к≥ ви розраховуЇте, та тенденц≥њ њх розвитку.
> який середн≥й р≥вень прибутковост≥ в≥дпов≥дноњ продукц≥њ?
> як≥ Ї можлив≥ обмеженн¤ по продажу, та ¤к ви передбачаЇте њх подолати?
јнал≥з потреб споживач≥в
ѕитанн¤, ¤к≥ повинн≥ тут бути окреслен≥ роз≥бТЇмо на дв≥ частини, залежно в≥д р≥вн¤ споживач≥в, а саме:
ѕосередники:
> яка необх≥дна упаковка продукц≥њ?
> який строк њњ збер≥ганн¤?
> як часто можуть зд≥йснюватис¤ поставки?
> як≥ умови оплати (кредитуванн¤)?
> як≥ необх≥дн≥ гарант≥њ?
≥нцев≥ споживач≥:
> ’то Ї к≥нцевими споживачами?
> ƒе вони знаход¤тьс¤?
> як часто вони купують продукц≥ю?
> як вони реагують на ц≥ну продукц≥њ?
> як визначають ¤к≥сть продукц≥њ?
> яких спец≥альних ¤костей вони вимагають в≥д продукц≥њ?
> —к≥льки б вони сплатили за обслуговуванн¤?
> Ќаск≥льки вони задоволен≥ вже ≥снуючою продукц≥Їю?
“а особливо щодо споживач≥в:
> “ипи людей, що споживають вашу продукц≥ю
> ¬иход¤чи з ¤ких фактор≥в вони приймають р≥шенн¤?
> який р≥вень њх доходу чи до ¤коњ групи вони в≥днос¤тьс¤?
> який тип просуванн¤ товару на ринку буде стимулювати њх покупки?
÷е короткий перел≥к тих питань, на ¤к≥ треба в≥дпов≥сти при складанн≥ плану маркетингу. ¬≥дпов≥дн≥ на них не повинн≥ бути простимим припущенн¤ми та чињмись персональними у¤вленн¤ми. ¬они повинн≥ ірунтуватис¤ на фактичних даних отриманих через опитуванн¤, анкетуванн¤, сп≥вбес≥ди ≥ т.д.
«вичайно, не обовТ¤зково в≥дображувати вс≥ вказан≥ позиц≥њ у оф≥ц≥йному б≥знес-план≥, ¤кий подаватиметьс¤ до кредитноњ установи, проте, кредитор повинен безумовно в≥дчути, що ви провели ретельне маркетингове досл≥дженн¤ та спираЇтесь у своЇму план≥ на реальн≥ потреби ринку. Ѕуло б також доц≥льно навести зразки заповнених анкет чи результати отриман≥ п≥сл¤ опитуванн¤ потенц≥йних покупц≥в.
јнал≥з конкурент≥в
> яка ¤к≥сть продукц≥њ та послуг?
> яка репутац≥¤?
> як до них в≥днос¤тьс¤ покупц≥?
> як вони розповсюджують свою продукц≥ю?
> „и мають вони над≥йн≥ ф≥нансов≥ ресурси?
> „и вдало вони керують своњм б≥знесом?
“акож конкурент≥в зручно анал≥зувати за допомогою под≥бноњ таблиц≥:
Ќазва конкуренту ѕродукт чи послуга, що „астка ринку (%)
ним виробл¤Їтьс¤

ƒоц≥льно додати в цю таблицю, або сформулювати у нов≥й, переваги вашоњ продукц≥њ над конкурентною продукц≥Їю по кожн≥й з вказаних позиц≥й.
јнал≥з ——ћ«.
онтрольний перел≥к питань тут сформулювати дещо важко, бо кожний проект маЇ своњ специф≥чн≥ риси, в≥д ¤ких ≥ залежить його слабк≥ чи сильн≥ сторони. ѕо¤снимо лише концепц≥ю цього анал≥зу. —початку треба вид≥лити вс≥ можлив≥ переваги та недол≥ку проекту та процесу його зд≥йсненн¤. “обто, визначити сильн≥ та слабк≥ сторони. ѕри цьому, кожний з обТЇкт≥в може мати ¤к переваги, так ≥ недол≥ки. ƒо обТЇкт≥в можуть належати: система розповсюдженн¤, сама продукц≥¤, технолог≥¤, управл≥нн¤ компан≥Їю, ф≥нансов≥ ресурси ≥ т.д.
ѕот≥м, розпод≥лен≥ обТЇкти треба проанал≥зувати по в≥дношенню до того, ¤к≥ вони створюють можливост≥, та ¤к≥ загрози спричин¤ють.
ƒан≥ необх≥дно подати у вигл¤д≥ таблиц≥, але це знову той розд≥л, ¤кий створюЇтьс¤ саме дл¤ внутр≥шн≥х потреб компан≥њ, ¤ка створюЇ б≥знес-план проекту, в≥н не повинен обовТ¤зково бути включений у документи, що подаютьс¤ до кредитноњ установи.
Ќаведений розд≥л Ц лише перша частина плану маркетингу. ¬она в≥дображаЇ анал≥з ринкового середовища, тобто т≥Їњ ситуац≥њ, ¤ка маЇ м≥сце.
ўо б тут ще можна було порадити?
ѕо Ц перше, хоча це ≥ Ї незвичною практикою дл¤ украњнськоњ економ≥ки перех≥дного пер≥оду, треба навести ≥нформац≥ю про твердим замовленн¤м та укладеним угодам, ¤к≥ ви маЇте вже сьогодн≥. ѕрисутн≥сть в б≥знес-план≥ ≥нформац≥њ про форвардн≥ контракти з покупц¤ми та постачальниками вносить елемент впевненост≥ та стаб≥льност≥ у сприйн¤тт¤ проекту, в першу чергу, ≥нвестором.
ѕо Ц друге, хоча це ≥ нер≥дко вид≥л¤ють у окремий розд≥л, треба досл≥дити питанн¤ –егулюванн¤ та «овн≥шн≥х обмежень, а саме, ¤к≥ необх≥дно отримати дозволи та л≥ценз≥њ на нац≥ональному та рег≥ональному р≥вн¤х. як≥ ≥снують вимоги щодо еколог≥чноњ безпеки ≥ т.д.
Ќасправд≥, ц≥ питанн¤ Ї вкрай необх≥дним, бо дуже часто трапл¤ютьс¤ випадки, коли, забувши про нього, б≥знесмени зустр≥чаютьс¤ ≥з складнощами, про ¤к≥ вони ран≥ше нав≥ть не у¤вл¤ли. ќсобливо ¤кщо ≥нвестиц≥йний проект стосуЇтьс¤ певного виробництва, така ≥нформац≥¤ повинна зводитис¤ у окремий розд≥л.
ћаркетингова стратег≥¤
ѕ≥сл¤ досл≥дженн¤ характеристик ринку у минулому розд≥л≥ б≥знес-плану, маркетингова стратег≥¤, наведена в цьому розд≥л≥, змальовуЇ специф≥чн≥ маркетингов≥ д≥њ, ¤к≥ п≥дприЇмець плануЇ зд≥йснювати дл¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей.
Ѕудь-¤ка маркетингова стратег≥¤ будуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до концепц≥њ У4PФ:
> Product;
> Price;
> Promotion;
> Place.
“обто, ус≥ маркетингов≥ заходи можуть зд≥йснюватис¤ за чотирма напр¤мками: продукц≥¤, ц≥на, просуванн¤, м≥сце продажу, в≥дпов≥дно.
ѕродукц≥¤. –обота в цьому напрмку передбачаЇ зосередженн¤ на властивост¤х самого продукту, що пропонуЇтьс¤ споживачам, на його особливост¤х та специф≥чних ¤кост¤х. ÷е допоможе побудувати св≥й власний ≥м≥дж та зробити його кращим, н≥ж ≥м≥дж вашик конкурент≥в.
ƒл¤ того, щоб найкращим чином сформулювати маркетингов≥ заходи в цьому напр¤мку, терба в≥дпов≥сти на наступн≥ питанн¤:
> як≥ соц≥альн≥ характеристики та ун≥кальн≥сть продукц≥њ?
> яка потр≥бна ¤к≥сть продукц≥њ по кожному з сегмент≥в ринку, на ¤к≥ спр¤мований б≥знес?
> яка к≥льк≥сть продукц≥њ необх≥дна по кожному з сегмент≥в ринку?
> яким Ї асортимент продукц≥њ?
> який вид обслуговуванн¤ пропонуЇтьс¤ разом ≥з продукц≥Їю?
> яким повинен бути строк збер≥ганн¤ продукц≥њ?
> як≥ пропонуютьс¤ гарант≥њ покупцев≥?
÷≥на. ÷е Ї один з найскладн≥ших та найвагом≥ших компонент≥в. —кладн≥сть його передус≥м пол¤гаЇ в тому, що при вибор≥ ц≥новоњ стратег≥њ повинн≥ враховуватис¤ безл≥ч фактор≥в, так≥, ¤к ц≥л≥ б≥знеса, зовн≥шн≥ фактори
(конкуренти, споживач≥ ≥ т.д.) та внутр≥шн≥ фактори (виробнич≥ виртати, р≥вень зароб≥тноњ плати ≥ т.д.) ÷≥нва стратег≥¤ будуЇтьс¤ виход¤чи з в≥дпов≥дей на наступн≥ запитанн¤:
> який р≥вень ц≥н?
> який р≥вень ц≥н у пор≥вн¤нн≥ ≥з конкурентами?
> „и ≥снують р≥вн≥ ≥нтервенц≥њ ц≥н?
> „и провод¤тьс¤ ¤к≥сь спец≥альн≥ заходи, повТ¤зан≥ ≥з ц≥ноутворенн¤м?
> „и пропонуЇтьс¤ спец≥альна ц≥на дл¤ посередника?
> „и плануЇтьс¤ система знижок?
> „и використовуютьс¤ система бонус≥в, ¤ка стимулюЇ покупц≥в?
> яка пол≥тика диференц≥ац≥њ ц≥н?
> як≥ специф≥чн≥ умови оплати?
> яка конкуренц≥¤ серед посередник≥в?
ѕросуванн¤. ѕросуванн¤ на ринок Ї вир≥шальним фактором у ринков≥й економ≥ц≥. ¬оно повинно бути предметом пост≥йноњ уваги. як заходи дл¤ просуванн¤ продукц≥њ можуть використовуватис¤: особистий продаж, реклама, зв¤Т¤зок ≥з громадск≥стю та ≥н. –озгл¤немо ц≥ компоненти по головним аспектам.
ќсобистий продаж.
> яка к≥льк≥сть продавц≥в в штат≥?
> „и спец≥ал≥зовано продаж за географ≥чним розпод≥лом чи за типомпродукц≥њ?
> яка пер≥одичн≥сть в≥зит≥в до покупц≥в?
> Ќаск≥льки часто складаютьс¤ зв≥ти по продажу?
> як часто анал≥зуютьс¤ результати продажу?
> яким чином добираЇтьс¤ песонал?
> „и обучений персонал техн≥ц≥ переговор≥в?
> Ќавед≥ть сттистику продажу, ¤кщо вона збираЇтьс¤.
–еклама
> який використовуЇтьс¤/плануЇтьс¤ використовувати вид реклами?
> який бюджет визначено на ц≥л≥ реклами?
> яким чином зд≥йснюЇтьс¤ в≥дб≥р засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ?
> як≥ використовуютьс¤ рекламн≥ пов≥домленн¤ та зовн≥шн≥й вигл¤д реклами?
> „и створено граф≥к проведенн¤ рекламноњ компан≥њ?
> „и побудовано систему вим≥ру ефекту в≥д реклами?
> яким чином добираютьс¤ рекламн≥ агенти?
«вТ¤зок ≥з громадск≥стю
> яким чином п≥дтримуЇтьс¤ звТ¤зок ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ
(прес-рел≥зи, конференц≥њ)?
> „и влаштовуютьс¤ будь-¤к≥ ≥нформац≥йн≥ зустр≥ч≥, дн≥ в≥дкритих дверей, екскурс≥њ ≥ т.≥н.?
> „и приймаЇ участь хто-небудь з член≥в правл≥нн¤ у заходах по звТ¤зкам ≥з громадск≥стю?
> „и ≥снують ¤к≥сь контакти ≥з м≥сцевими органами влади та ≥ншими ур¤довими структурами?
> „и зд≥йснюютьс¤ публ≥кац≥њ р≥чних зв≥т≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥?
≤нш≥ заходи по просуванню на ринок
> „и зд≥йснюЇтьс¤ придбанн¤ подарунк≥в дл¤ налогодженн¤ д≥лових стосунк≥в?
> „и пропонуютьс¤ спец≥альн≥ ц≥ни? ѕрот¤гом ¤кого строку вони д≥ють?
> „и влаштовуютьс¤ конкурси, ≥гри, в≥кторини, ¤к≥ спри¤ють просуванню продукц≥њ на ринок?
> Ќаск≥льки посередники пристосован≥ до таких форм просуванн¤ товар≥в на ринок?
> „и ≥снують ¤к≥сь юридичн≥ вимоги щодо проведенн¤ под≥бних заход≥в?
ћ≥сце продажу. анали розпод≥лу також мають вир≥шальний вплив на стратег≥ю вибору продукц≥њ, њњ просуванн¤ на ринок та ц≥ноутворенн¤.
> якими Ї канали розпод≥лу продукц≥њ по ринкових сегментах, та через ¤ку к≥льк≥сть точок роздр≥бноњ торг≥вл≥ в≥н зд≥йснюЇтьс¤?
> як≥ засоби транспортуванн¤ продукц≥њ?
> „и використовуютьс¤ власн≥ або ≥нш≥ засоби транспортуванн≥?
> яким чином перевоз¤тьс¤ товари?
> яким чином ≥ де збер≥гаЇтьс¤ продукц≥¤?
> „и використовуЇтьс¤ система управл≥нн¤ запасами?
> яким чином розповсюджуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про продукц≥ю?
--
«ак≥нченн¤ проекту
∆итт¤ проекту
ѕочаток проекту
¬итрати на розвиток
„ас
–озвиток п≥дприЇмства
ѕ≥дприЇмство
≈коном≥чна ≥де¤
–есурси ф≥рми
ѕроблема зд≥йсненн¤ ≥дењ
ѕроцес б≥знес-палануванн¤
ап≥тал ф≥рми
ап≥тал ≥нвестор≥в
—укупний кап≥тал
—укупний прибуток
–озпод≥л прибутку
ѕрибуток ф≥рми
ѕрибуток ≥нвестора

¬се рефераты по технологии