–≈‘≈–ј“џ ѕќ “–јЌ—ѕќ–“”

–еферат: “рубопроводный транспорт мира (—учасний стан та особливост≥ розм≥щенн¤ трубопров≥дного транспорту св≥ту)

ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни
ињвський нац≥ональний торговельно Ц економ≥чний ун≥верситет.
афедра менеджменту зовн≥шньо - економ≥чноњ д≥¤льност≥.
”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј
з курсу У–озм≥щенн¤ ѕродуктивних —илФ
Ќа тему:
У—учасний стан та особливост≥ розм≥щенн¤ трубопров≥дного транспорту св≥туФ
¬иконав:
—тудент I-го курсу ‘≈ћѕ
¬оронцов ¬ладислав
ѕерев≥рив:
Ќауковий консультант професор ¬оронова ™.ћ.
ињв 2004.
—учасний стан та особивост≥ розм≥щенн¤ трубопров≥дного транспорту св≥ту.
ѕлан.

¬ступЕ..ст. 3
1. ќсновн≥ функц≥њ та значенн¤ трубопров≥дного транспорту св≥туЕ...ст. 5
2. —оц≥ально-економ≥чн≥, ≥сторичн≥, природн≥ умови розвитку трубопров≥дного трансрорту св≥ту ст.7
3. ћ≥сце трубопров≥дного транспорту, його розвиток та структура на сучасному етап≥ ст.8
4. “еритор≥альн≥ особливост≥ в розвитку ≥ розм≥щенн≥ трубопров≥дного транспортуст.10
5. ѕерспективи розвитку ≥ проблеми трубопров≥дного траеспортуЕ.. ст.25
¬исновкиЕ.ст.37
¬икористана л≥тератураст.40
¬—“”ѕ.
—учасний транспорт ¤вл¤Ї собою Їдину (у соц≥ально-економ≥чному в≥дношенн≥) транспортну систему, включаючи могутню мережу зал≥зничних, морських, р≥чкових, автомоб≥льних, пов≥тр¤них, трубопров≥дних, м≥ських ≥ промислових комун≥кац≥й. ѕерем≥щаючи щор≥чно м≥ль¤рди тонн сировини, палива, матер≥ал≥в, продукц≥њ, а також багато м≥ль¤рд≥в пасажир≥в з досить високим р≥внем комфорту ≥ швидкост≥, сучасний транспорт забезпечуЇ масове ≥ндустр≥альне виробництво, глибокий под≥л прац≥, внутр≥шню ≥ зовн≥шню торг≥влю, спри¤Ї розвитку культури ≥ науки.
“распорт - одна з найважлив≥ших галузей господарства. „ерез транспорт матер≥ал≥зуЇтьс¤ м≥жнародний под≥л прац≥. ѕереважна частина вс≥х транспортних засоб≥в знаходитьс¤ в високо розвинутих кап≥тал≥стичних крањнах. ¬ цих крањнах у сфер≥ транспорту зайн¤та значна частина населенн¤, на нього приходитьс¤ велика дол¤ основного кап≥талу. ¬ останн≥й пер≥од к≥льк≥сть транспорту значно зросла. –озвиток окремих вид≥в транспорту проходить не р≥вном≥рно. Ўвидше всього розвиваЇтьс¤ автомоб≥льний, пов≥тр¤ний ≥ трубопров≥дний транспорт. “ранспорт перетворивс¤ в одну з найб≥льш оснащених в техн≥чному в≥дношенн≥ галузей економ≥ки.
¬≥н забезпечуЇ виробнич≥ звТ¤зки промисловост≥ ≥ с≥льського господарства, зд≥йснюЇ перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в. «асоби транспорту розпод≥лен≥ в розвинутих кап≥тал≥стичних крањнах за типом власност≥: приватний, або державний. ¬ажливим фактором Ї зростанн¤ обс¤г≥в перевезень, ускладненн¤ умов його роботи, що призвело до зб≥льшенн¤ державного контролю у ц≥й галуз≥.
¬иробнич≥ потужност≥ транспорту в останн≥й час значно зросли. ÷е спричинено не т≥льки науково-техн≥чною революц≥Їю, а й розвитком його в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ.
–озвиток окремих вид≥в транспорту ≥де нер≥вном≥рно. “ак, останн≥м часом найб≥льш пом≥тно розвиваютьс¤ так≥ види транспорту, ¤к пов≥тр¤ний, трубопров≥дний, автомоб≥льний, морський.
«алежно в≥д ≥сторичних умов, р≥вн¤ розвитку продуктивних сил, особливост≥ територ≥альноњ структури господарства, розм≥щенн¤ населенн¤, природних умов, присутност≥ водних шл¤х≥в, характеру рельЇфу та ≥н., формуЇтьс¤ той чи ≥нший тип транспортноњ системи.
≤снуЇ два типи високо розвинутих транспортних систем: п≥вн≥чно Ц американська та зах≥дно - Ївропейська транспортн≥ системи. ѕерший тип склавс¤ в —Ўј ≥ анад≥ - велик≥ територ≥њ, значний виробничий кап≥тал, ц≥л≥сний внутр≥шн≥й ринок ≥ таке ≥нше. ¬ цих крањнах розвинут≥ вс≥ види транспорту. ¬ перевезенн≥ пасажир≥в на перше м≥сце вийшов пов≥тр¤ний транспорт, в перевезенн≥ вантаж≥в Ц зал≥зничний транспорт.
¬ крањнах «ах≥дноњ ™вропи б≥льша частина припадаЇ на зал≥зничний та автомоб≥льний транспорт. ¬ Ќ≥меччин≥ вс≥ види транспорту розпод≥лен≥ приблизно однаково, а процент трубопров≥дного транспорту малий. ƒол¤ морського транспорту б≥льша в јнгл≥њ, трубопров≥дного - у ‘ранц≥њ.
јвтомоб≥льний транспорт одержав значне поширенн¤ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ враховуючи в≥дносно коротк≥ в≥дстан≥ м≥ж м≥стами. “ранспортн≥ системи
япон≥њ, ёј–, јвстрал≥њ в≥днос¤тьс¤ до перех≥дних. ¬ япон≥њ найб≥льше поширенн¤ одержав морський ≥ пов≥тр¤ний транспорт.
ќсобливий тип транспортноњ системи характерний дл¤ крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤ - вони набагато г≥рше забезпечен≥ транспортом, що Ї серйозною завадою дл¤ розвитку економ≥ки цих крањн.
¬ найближчий час в транспортних системах розвинутих крањн великих техн≥чних зм≥н не оч≥куЇтьс¤. ѕерспективним вважаЇтьс¤ трубопров≥дний транспорт ≥з-за в≥дносноњ дешевизни в експлуатац≥њ та можливост≥ повсюдноњ прокладки, високоњ пропускноњ здатност≥, низькоњ соб≥вартост≥ транспортуванн¤, малоњ к≥лькост≥ обслуговуючого персоналу, незалежн≥сть в≥д природно-кл≥матичних умов, безперервност≥ процесу транспортуванн¤.
–озвитку трубопров≥дного транспорту спри¤в розвиток енергетики ≥ технолог≥чний прогрес.
«начний зр≥ст трубопров≥дного транспорту за останн≥й пер≥од в р≥зних крањнах св≥ту Ї насл≥дком високого розвитку св≥товоњ нафтогазодобувноњ промисловост≥. √еограф≥чне розм≥щенн¤ головних родовищ нафти ≥ газу в б≥льшост≥ крањн св≥ту не сп≥впадаЇ з розм≥щенн¤м основних район≥в споживанн¤ цих вид≥в полива, внасл≥док чого виникаЇ необх≥дн≥сть транспортуванн¤ великих вантажопоток≥в нафти, нафтопродукт≥в ≥ газу. « ус≥х вид≥в транспорту трубопров≥дний транспорт найкраще п≥дходить дл¤ њх транспортуванн¤.
–озвиток трубопров≥дного транспорту ≥ масшттаби його буд≥вництва залежить в≥д видобутку нафти ≥ газу в рег≥онах св≥ту.
ƒосл≥дженн¤м моЇњ курсовоњ роботи Ї саме цей вид транспорту. я ставлю завданн¤ досл≥дити ≥ розкрити у своњй курсов≥й робот≥ умови розвитку цього виду транспорту, його основн≥ функц≥њ, його м≥сце серед ≥нших вид≥в транспорту, перспективи розвитку та проблеми його використанн¤
1. ќсновн≥ функц≥њ та значенн¤ трубопров≥дного транспорту св≥ту.
Ќа сучасному етап≥ найб≥льш швидко розвиваЇтьс¤ автомоб≥льний, пов≥тр¤ний ≥ трубопров≥дний транспорт.
“рубопроводи - специф≥чний зас≥б транспортуванн¤ нафти, кам'¤ного вуг≥лл¤ ≥ х≥м≥чних продукт≥в в≥д м≥сць њхнього видобутку до ринк≥в споживанн¤.
ќсновною функц≥Їю трубопров≥дного транппорту Ї перевкзенн¤ значних обс¤г≥в сировини.
“ак в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ трубопроводи прокладен≥ в≥д район≥в видобуванн¤ до центр≥в споживанн¤ на сход≥ континенту.
¬ «ах≥дн≥й ™вроп≥ трубопроводи проход¤ть в≥д морських порт≥в, куди поступаЇ ≥мпорт, або добута в ѕ≥вн≥чному иор≥ нафта до промислових центр≥в в глибин≥ континенту.
¬ крањнах Ѕлизького —ходу, на п≥вноч≥ јфрики траси трубопровод≥в ≥дуть в≥д район≥в видобуванн¤ нафти ≥ газу до морських порт≥в, зв≥дки ц¤ сировина експортуЇтьс¤ в розвинен≥ кап≥тал≥стичн≥ крањни
¬елике значенн¤ трубопров≥дного транспорту пол¤гаЇ у тому що соб≥варт≥сть транспортуванн¤ по трубопроводу втроЇ дешевше н≥ж по зал≥зниц≥.
“рубопров≥дний транспорт забезпечуЇ стаб≥льн≥сть ≥ над≥йн≥сть вантажних перевезень, а також в≥дносно мало забруднюЇ навколишнЇ середовище.
Ѕ≥льш≥сть трубопровод≥в використовуютьс¤ власниками дл¤ транспортуванн¤ њхн≥х власних продукт≥в.

“аблиц¤ є1: ќц≥нка вид≥в транспорту [3].

ѕриродний газ - 144 148 152 152
Ќафта и 65 76 62 62 61
нафтопрод.
5. ѕерспективи розвитку ≥ проблеми трубопров≥дного траеспорту.
ѕроблеми трубопров≥дного транспорту нафтопродукт≥в: стар≥нн¤ устаткуванн¤ ≥ стар≥нн¤ власне труб, сумн≥вн≥ перспективи ≥ невизначена стратег≥¤ розвитку, зокрема в —Ќƒ. Ќаприклад, у
¬ даний час 35% трубопровод≥в експлуатуЇтьс¤ б≥льш 20 рок≥в, що вимагаЇ п≥двищеноњ уваги до њх експлуатац≥йноњ над≥йност≥ ≥ техн≥чноњ безпеки.
Ќа маг≥стральних нафтопроводах ц≥ проблеми сто¤ть особливо гостро.
—ьогодн≥, незважаючи на зниженн¤ завантаженн¤ нафтопровод≥в б≥льш н≥ж у п≥втора рази в пор≥вн¤нн≥ з максимально можливою, небезпека авар≥йних ситуац≥й не знижуЇтьс¤, що веде до зб≥льшенн¤ обс¤гу роб≥т з ремонту, реконструкц≥њ ≥ техн≥чного переоснащенн¤. ¬ даний час в≥ковий склад маг≥стральних нафтопровод≥в наступний (у %): менше 10 рок≥в - 7;
10...20 рок≥в - 25;
20...30 рок≥в - 34; понад 30 рок≥в - 34.
«а р≥внем над≥йност≥ маг≥стральн≥ нафтопроводи можна розд≥лити на три групи:
- нафтопроводи, побудован≥ до 1970 року. ¬водилис¤ в експлуатац≥ю в основному без активного захисту в≥д короз≥њ. ѕасивний захист (б≥тумна ≥зол¤ц≥¤) була розрахована на терм≥н служби 8...12 рок≥в. ‘асонн≥ детал≥ нафтопровод≥в виконували т≥льки зварюванн¤м на трас≥;
- нафтопроводи, побудован≥ в 1970-1975 роки. Ќафтопроводи переважно великого д≥аметра (1020 ≥ 1220 мм). ” проектах вже передбачалис¤ засоби электрохимзахисту. ‘асонн≥ вироби трубопровод≥в частково були заводського виготовленн¤. „ас передпускових ≥спит≥в дл¤ нафтопровод≥в великого д≥аметра було зб≥льшено з 6 до 24 годин; нафтопроводи, побудован≥ п≥сл¤ 1975 року. ѕри буд≥вництв≥ використовували фасонн≥ детал≥ т≥льки заводського виготовленн¤. ѕ≥д час передпускових ≥спит≥в ( 24 год.) тиск був п≥двищений до заводського ≥спитового тиску, що викликаЇ у метал≥ труб тиск, р≥вний 0,90...0,95 нормативноњ границ≥ текучост≥. ¬ даний час маг≥стральн≥ нафтопроводи мають б≥тумн≥, пол≥мерн≥ ≥ комб≥нован≥ покритт¤, нанесен≥ в трасових умовах. Ќафтопроводи д≥аметром
1020...1220 мм ≥з пол≥мерними ≥ мастичными (б≥тумними) покритт¤ми, що мають терм≥н експлуатац≥њ б≥льш 15 рок≥в, в≥днесен≥ до д≥л¤нок п≥двищеного ризику. √арантований терм≥н служби ≥зол¤ц≥йних покритт≥в дл¤ нафтопровод≥в д≥аметром 820 мм ≥ менш визначений у 20 рок≥в, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤кого вимагаютьс¤ њхнЇ пер≥одичне обстеженн¤ ≥ виб≥рковий ремонт.
¬ даний час завантаженн¤ системи збер≥гаЇтьс¤ на р≥вн≥ 40%. риза в економ≥ц≥ у постсоц≥ал≥стичних крањнах, зниженн¤ плат≥жоспроможност≥ внутр≥шнього товарного ринку, скороченн¤ видобутку нафти ≥ виробництва нафтопродукт≥в стали об'Їктивними причинами пор≥вн¤но невисокого завантаженн¤ нафтопродуктопровод≥в, що у 1999 роц≥ склало т≥льки 38,6 % в≥д потужност≥ встановленого устаткуванн¤.
Ќад≥йн≥сть, еколог≥чна безпека ≥ зниженн¤ авар≥йност≥ нафтопродуктопровод≥в забезпечуютьс¤ за рахунок:
- д≥агностики ≥ кап≥тального ремонту л≥н≥йноњ частини, резервуар≥в ≥ устаткуванн¤;
- техн≥чного переоснащенн¤ ≥ реконструкц≥њ технолог≥чного устаткуванн¤, систем автоматизац≥њ насосних станц≥й, резервуарних парк≥в ≥ телемехан≥зац≥њ л≥н≥йноњ частини маг≥стральних нафтопродуктопровод≥в;
- модерн≥зац≥њ ≥снуючих ≥ впровадженн¤ нових систем пожежегас≥нн¤ резервуарних парк≥в. ќднак через деф≥цит засоб≥в обс¤ги роб≥т недостатн≥.
як показуЇ анал≥з сучасного стану нафтопродуктопровод≥в, дл¤ зб≥льшенн¤ њхнього завантаженн¤, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ ≥ пол≥пшенн¤ ф≥нансового стану вс≥х доч≥рн≥х акц≥онерних товариств необх≥дно: залученн¤ до транспортуванн¤ додаткових обс¤г≥в нафтопродукт≥в внутр≥шнього ринку крањн й експорту; створенн¤ оптимального технолог≥чного запасу нафтопродукт≥в дл¤ скороченн¤ терм≥н≥в доставки палива; зб≥льшенн¤ розгалуженост≥ мереж≥ й обс¤г≥в реконструкц≥њ д≥ючоњ системи; розширенн¤ номенклатури нафтопродукт≥в, що транспортуютьс¤; диверсиф≥кован≥сть основних фонд≥в; зб≥льшенн¤ обс¤г≥в реал≥зац≥њ нафтопродукт≥в на наливних пунктах ≥ роздавальних блоках.
¬ир≥шенн¤ цих проблем буде спри¤ти п≥двищенню ефективност≥, конкурентноздатност≥ ≥ привабливост≥ нафтопродуктопровод≥в. —истема маг≥стрального трубопров≥дного транспорту газу забезпечуЇ транспортуванн¤ всього газу, що добуваЇтьс¤ ¤к в св≥т≥ так ≥ в окремих крањнах. Ќа данний час до 30% св≥тових компресорних станц≥й ф≥зично ≥ морально застар≥ли, б≥льш 15% станц≥й експлуатуЇтьс¤ понад 25 рок≥в. « метою забезпеченн¤ стратег≥чних ≥ економ≥чних ≥нтерес≥в планом≥рно ≥ комплексно розробл¤ютьс¤ чотири напр¤мки експорту рос≥йськоњ нафти ≥ транзиту нафти з крањн —Ќƒ через територ≥ю –ос≥њ: ѕ≥вн≥чно-балт≥йске, касп≥йско-чорноморсько- середземноморське, центрально-Ївропейське ≥ сх≥дно-сиб≥рське. «а прогнозами передбачаЇтьс¤ зростанн¤ видобутку, переробки й експорту нафти в –ос≥њ.
” кв≥тн≥-травн≥ рос≥йський ур¤д повинен визначити свою позиц≥ю по двох найважлив≥ших експортних трубопров≥дних проектах: «ах≥дна —иб≥р-ћурманськ ≥
јнгарськ - ƒалекий —х≥д. Ѕуд≥вництво нових нафтопровод≥в останн≥м часом набуло дл¤ –ос≥њ особливе значенн¤ - вона другий у св≥т≥ експортер п≥сл¤
—ауд≥вськоњ јрав≥њ. ¬≥дпов≥дно до б≥льшост≥ прогноз≥в, у найближч≥ роки
–ос≥¤ стане експортером номер один. ≤ дл¤ нењ принципово важливо розвивати транспортну ≥нфраструктуру, щоб забезпечити вих≥д зростаючим обс¤гам нафти видобутку, що добуваЇтьс¤, на св≥товий ринок. —права в тому, що поки –ос≥¤ сильно залежить в≥д Ївропейського ринку - на нього припадаЇ близько 80% рос≥йського нафтового експорту. ≤, незважаючи на величезн≥ обс¤ги експорту, вплив рос≥йських нафтовик≥в на св≥товий ринок нафти непропорц≥йно малий, оск≥льки в них немаЇ можливост≥ гнучко реагувати на зм≥ни попиту на ≥нших рег≥ональних ринках (взагал≥ ж в останн≥ роки можливостей дл¤ цього було чимало).
“акож найближчим часом плануЇтьс¤ зб≥льшити видобуток нафти в “имано-
ѕечорскому рег≥он≥, а п≥здн≥ше в перспектив≥ - у асп≥йському рег≥он≥ ≥
—х≥дному —иб≥ру. ѕроблема експорту рос≥йськоњ нафти з нових рег≥он≥в може бути вир≥шена за рахунок розвитку: на заход≥ крањни - нового п≥вн≥чнобалтийского напр¤мку; на сход≥ - тихоокеанського (найближчим часом) ≥ сх≥дно-сиб≥рського напр¤мк≥в (у довгостроков≥й перспектив≥); на п≥вдн≥ - каспийско-черноморского напр¤мку.
Cтратегичн≥ ≥ економ≥чн≥ ≥нтереси –ос≥њ т≥сно зв'¤зан≥ ≥з зб≥льшенн¤м обс¤г≥в транзиту нафти крањн —Ќƒ. “ранзит нафти буде спри¤ти ¤к завантаженню ≥снуючих потужностей св≥товоњ системи маг≥стральних нафтопровод≥в, так ≥ буд≥вництву нових трубопровод≥в.
асп≥йско-чорноморсько-середземноморський напр¤мок дозволить забезпечити транзит нафти јзербайджану, азахстану, “уркмен≥њ через територ≥ю –ос≥њ ≥ зб≥льшити обс¤г експорту рос≥йськоњ нафти через нафтов≥ терм≥нали в зах≥дн≥й ™вроп≥. ѕлануЇтьс¤ реконструювати терм≥нал "Ўесхарис" ≥ д≥л¤нку нафтопроводу “ихорЇцьк - Ќоворос≥йськ, завершити буд≥вництво нафтопроводу асп≥йського трубопров≥дного консорц≥уму.
ѕроект Ѕалт≥йськоњ трубопров≥дноњ системи (Ѕ“—) маЇ велике значенн¤ дл¤ рос≥йськоњ економ≥ки, оск≥льки створюЇтьс¤ новий експортний напр¤мок дл¤ транспортуванн¤ рос≥йськоњ нафти ≥ транзиту нафти крањни —Ќƒ. Ѕ“— дозволить зменшити витрати видобувних компан≥й на транспорт нафти на експорт.
÷ентрально-Ївропейський напр¤мок традиц≥йний дл¤ –ос≥њ. Ќафта транспортуЇтьс¤ по двох маршрутах: п≥вн≥чному - у ѕольщу ≥ Ќ≥меччину, ≥ п≥вденному - на нафтопереробн≥ заводи „ех≥њ, —ловаччини, ”горщини, ’орват≥њ ≥ ёгослав≥њ. ѕлануЇтьс¤ продовжити маршрут через порт ќмишаль на ринок
—ередземномор'¤ по систем≥ нафтопровод≥в "ƒружба" ≥ "јдри¤".
ѕерспективу розвитку п≥вн≥чного маршруту нафтопроводу "ƒружба" при недостатн≥й сировинн≥й баз≥ в –ос≥њ доц≥льно розгл¤дати в зв'¤зку з транспортуванн¤м нафти ѕрикасп≥йського рег≥ону ( азахстану). р≥м того, у зв'¤зку з≥ стаб≥л≥зац≥Їю споживанн¤ рос≥йськоњ нафти нафтопереробними заводами Ќ≥меччини ≥ ѕольщ≥ подальший розвиток п≥вн≥чного маршруту нафтопроводу "ƒружба" доц≥льно лише за умови постачань на Ївропейський ринок нафти з крањн —Ќƒ.
–озвиток п≥вденного маршруту нафтопроводу "ƒружба" можна розгл¤дати при умовах зац≥кавленост≥ крањн транзиту й узгодженн¤ Їдиного тарифу до порту ќмишаль.
—х≥дно-сиб≥рський напр¤мок зв'¤заний з бурхливим розвитком промисловост≥ крањн јз≥атсько-“ихоокеанського рег≥ону, насамперед итаю, ≥ виникненн¤м тут нового платоспроможного ринку. “ому дуже перспективною представл¤Їтьс¤ реал≥зац≥¤ проекту постачанн¤ рос≥йськоњ нафти в итай.
ќсновними завданн¤ми Ї: збереженн¤ ≥ розвиток д≥ючоњ системи нафтопродуктопровод≥в, п≥дтримка њњ в працездатному стан≥, забезпеченн¤ над≥йност≥, промисловоњ й еколог≥чноњ безпеки; реконструкц≥¤ ≥ техн≥чне переозброЇнн¤ д≥ючих нафтопродуктопровод≥в з метою зб≥льшенн¤ завантаженн¤; зб≥льшенн¤ розгалуженост≥ д≥ючих нафтопродуктопровод≥в ≥ створенн¤ нових напр¤мк≥в трубопров≥дного транспорту нафтопродукт≥в; удосконалюванн¤ тариф≥в ≥ структури витрат виробництва.
јле основними проектами все ж залишаютьс¤ так≥ пректи, ¤к «ах≥дна
—иб≥р-ћурманськ ≥ јнгарськ-ƒалекий —х≥д.
≤снуЇ два основних проекти нафтопровод≥в. ѕо-перше, ћурманська трубопров≥дна система (ћ“—) дл¤ транспортуванн¤ нафти з «ах≥дного —иб≥ру ≥ дал≥ танкерами, насамперед , у —Ўј. ѕо-друге, два конкуруючих проекти трубопровод≥в з јнгарська на китайський ƒацин ≥ з јнгарська в порт «нах≥дка дл¤ подальшого транспортуванн¤ нафти по морю в япон≥ю, ѕ≥вденну орею, Ќ– ≥ —Ўј.
Ѕ≥льш заплутана ситуац≥¤ склалас¤ навколо сх≥дних трубопровод≥в
јнгарск-ƒацин ≥ јнгарськ-«нах≥дка. «апаси нафти в —х≥дному —иб≥ру невелик≥, дл¤ окупност≥ одночасно двох проект≥в њх, схоже, недостатньо. ќднак пол≥тична ж лог≥ка говорить про те, що будувати необх≥дн≥ обидва трубопроводи, оск≥льки це максимально в≥дпов≥даЇ рос≥йським ≥нтересам.
ќсновнн≥ пректи показан≥ на мал N4
ћал 4 Atlas Ц analitic .com
ƒетально про кожен ≥з прект≥в.
√аз дл¤ ™вропи та јз≥њ
√азовий комплекс формуЇ приблизно 8% ¬¬ѕ крањни, забезпечуЇ майже 20% валютних надходжень у державний бюджет ≥ до 30% доход≥в в≥д оподатковуванн¤. ќсновним газодобувним рег≥оном Ї Ќадим-ѕуртазовський район
ямало-Ќ≥нецького автономного округу - на нього припадаЇ 92,5% видобутку
√азпрому ≥ 81% загальнорос≥йського видобутку газу. ƒ≥юч≥ трубопров≥дн≥ маршрути дозвол¤ють експортувати рос≥йський природний газ у зах≥дному напр¤мку - у крањни ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи, а також у “уреччину.
—итуац≥¤ складаЇтьс¤ таким чином, що до 2010 р. на Ївропейському ринку прогнозуЇтьс¤ зр≥ст споживанн¤ рос≥йського газу понад д≥юч≥ контракт≥в приблизно на 100 млрд куб. м у р≥к. “аким чином, –ос≥¤ одержуЇ реальну можлив≥сть стати основним постачальником "блакитного палива" дл¤ таких крањн, ¤к Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, Ўвец≥¤ й ≥н. ћайже в два рази зб≥льшити транзит рос≥йського газу в ™вропу дозвол¤Ї система трубопровод≥в
"ямал-™вропа". ѕроект загальною варт≥стю $35-40 млрд припускаЇ буд≥вництво маг≥страл≥ довжиною понад 4000 км по територ≥њ –ос≥њ (2900 км), Ѕ≥лорус≥њ
(580 км), ѕольщ≥ (665 км). ¬ласне експортна частина буде складатис¤ з двох ниток, здатних передавати до 67 млрд куб. м у р≥к. ¬их≥д маг≥страл≥ на проектну потужн≥сть передбачаЇтьс¤ на 2007-2008рр. Ќа сьогодн≥шн≥й день буд≥вельн≥ роботи на перш≥й нитц≥ частково довершен≥ ≥ трубопров≥д уже вступив у д≥ю - у напр¤мку Ќ≥меччини щодоби транспортуЇтьс¤ близько 26 млн куб. м рос≥йського газу. Ќаприк≥нц≥ 2002 р. кер≥вництвом "√азпрому" був даний старт ще одному масштабному проекту. ѕ≥вн≥чно-™вропейський газопров≥д
(—≈√) покликаний зв'¤зати –ос≥ю з газовим ринком ™вропи, минаючи транзитн≥ крањни - по дну Ѕалт≥йського мор¤. —ухопутна д≥л¤нка маг≥страл≥ довжиною
897 км пройде до ¬иборга по вже д≥ючому газотранспортному коридор≥ в напр¤мку ‘≥нл¤нд≥њ. ѕ≥дводна д≥л¤нка (1189 км.) буде прокладений до
√рейфсвальда (Ќ≥меччина). ” перспектив≥ —≈√ може бути доповнений в≥дводами дл¤ подач≥ газу в ал≥н≥нградську область, ‘≥нл¤нд≥ю, Ўвец≥ю, ƒан≥ю й ≥н. крањни. Ќе виключаЇтьс¤ також вар≥ант продовженн¤ труби до ¬еликобритан≥њ, у цьому випадку маршрут стане довше ще на 1000 км. ѕри проектн≥й потужност≥
19,7-30 млрд куб. м газу в р≥к загальна варт≥сть буд≥вництва оц≥нюЇтьс¤ в
$5,7 млрд. ќкремого висв≥тленн¤ заслуговуЇ ор≥Їнтоване на ринки крањн
јз≥атсько-“ихоокеанського рег≥ону (ј“–) сх≥дний напр¤мок рос≥йського газового експорту. ¬ласн≥ можливост≥ видобутку в рег≥он≥ незначн≥, при цьому в≥н характеризуЇтьс¤ зростаючою потребою в енергонос≥¤х, ¤к за рахунок зб≥льшенн¤ чисельност≥ населенн¤, так ≥ за рахунок росту споживанн¤ в електроенергетиц≥ ≥ важк≥й промисловост≥. ѕерспективи виходу –ос≥њ на газов≥ ринки крањн ј“– пов'¤зан≥ з освоЇнн¤м родовищ —х≥дного —иб≥ру ≤снуЇ також ≥де¤ з'Їднанн¤ овиктинського родовища з ™диною системою газопостачанн¤, що передбачаЇ прокладку газопроводу довжиною 2010 км в≥д
≤ркутська на зах≥д вздовж зал≥зниц≥ на “омськ. ќднак при д≥ючих внутр≥шн≥х ц≥нах на газ залучити приватн≥ ≥нвестиц≥њ дл¤ реал≥зац≥њ цього проекту практично неможливо. Ќа сьогодн≥шн≥й день розроблено пор¤дку дес¤тка маршрут≥в транспортуванн¤ природного газу з р≥зних родовищ —х≥дного —иб≥ру ≥ ƒалекого —ходу на аз≥атськ≥ ринки. ÷≥каво, що де¤к≥ з них вступають у пр¤му конкуренц≥ю м≥ж собою, тобто про погоджену програму освоЇнн¤ вуглеводн≥ ресурс≥в рос≥йського сходу мови поки не йде. ќдин з найважлив≥ших ≥нвестиц≥йних проект≥в “ранснафти - буд≥вництво Ѕалт≥йськоњ трубопров≥дноњ системи, ор≥Їнтованоњ на транспортуванн¤ нафти “имано-
ѕечоры, «ах≥дного —иб≥ру й ”рало-ѕоволзз¤ з залученн¤м нафти крањн —Ќƒ, насамперед, з азахстану. ѓњ перша черга пропускною здатн≥стю до 12 млн т сировини в р≥к уже д≥Ї. ѕлануЇтьс¤ розширенн¤ до 30 млн т, а надал≥ ≥ до 50 млн т у р≥к. ѕроект Ѕ“—-2 м≥стить у соб≥ другу нитку трубопроводу ярославль
- ириши - ѕриморськ, к≥лька нафтоперегонних станц≥й ≥ додатковий парк резервуар≥в дл¤ збереженн¤ нафти в ѕриморске (8 Їмностей по 50 тис. куб. м кожна). «а словами в≥це-президента “ранснафти —ерг≥¤ √ригор'Їва, варт≥сть проекту перевищить $1,2 млрд. омпан≥¤ плануЇ залучити до $1 млрд. кредиту
ќщадбанку ≥ випустити обл≥гац≥њ на 12 млрд. руб. Ѕуд≥вництво системи почалос¤ у вересн≥ 2002 р., введенн¤ в експлуатац≥ю запланований на грудень
2003 р.
Ќа «ах≥д
¬ даний момент Їдиним основним ринком дл¤ –ос≥њ Ї Ївропейський.
„астина ≥мпортноњ рос≥йськоњ нафти в Ївропейському споживанн≥ енергоресурс≥в досить значна - 15-20%. јле навр¤д позиц≥њ –ос≥њ в цьому рег≥он≥ будуть зм≥цнюватис¤. « одного боку, попит на ≥мпортну нафту в
™вроп≥ буде зростати, оск≥льки будуть скорочуватис¤ обс¤ги видобутку на шельф≥ ѕ≥вн≥чного мор¤ через виснаженн¤ родовищ. « ≥ншого боку, з'¤витьс¤ стримуючий фактор: цього року вступл¤ть у д≥ю норми ™— по диверсиф≥кованост≥ джерел енергоресурс≥в. –ос≥¤ може нав≥ть втратити своњ позиц≥њ через зам≥щенн¤ ≥мпорту нафти ≥ газу постачанн¤ми з јфрики,
Ѕлизького —х≥д, ≤рану ≥ т.д.. «ац≥кавлен≥сть же —Ўј ≥ крањн —х≥дноњ јз≥њ в рос≥йськ≥й нафт≥ найближчим часом буде т≥льки зб≥льшуватис¤. "–≥ст рос≥йського нафтового експорту в итай ≥ япон≥ю приведе до диверсиф≥кованост≥ постачань ≥, отже, до зменшенн¤ њхньоњ залежност≥ в≥д крањн ќѕ≈ . ƒл¤ аз≥атських крањн, зокрема , значний нафтовий ≥мпорт буде спри¤ти зникненню так званоњ аз≥атськоњ прем≥њ - аз≥атськ≥ крањни за¤вл¤ють, що вони плат¤ть б≥льш високу ц≥ну за нафту, н≥ж Ївропейськ≥, через обмежен≥сть вибору постачальник≥в нафтових ресурс≥в. ќднак реал≥зац≥ю рос≥йських проект≥в по буд≥вництву трубопровод≥в у итай чи япон≥ю стримуЇ њхн¤ висока варт≥сть в пор≥вн¤нн≥ з обмеженими запасами нафти в —х≥дному
—иб≥ру: тут потенц≥йн≥ запаси оц≥нюютьс¤ приблизно в 6 млрд барелей нафти, що значно менше, н≥ж запаси нафти в «ах≥дному —иб≥ру (приблизно 45 млрд барелей). Ќасамперед це в≥дноситьс¤ до трубопроводу на «нах≥дку, довжина ¤кого повинна скласти 3800 км, а варт≥сть 5,2 млрд долар≥в. ”складнюЇ ситуац≥ю ≥ взаЇмну конкуренц≥ю м≥ж двома проектами - јнгарск-ƒацин ≥
јнгарськ-«нах≥дка. “ут пр¤мо зтикаютьс¤ ≥нтереси державноњ "“ранснефти" ≥
ё ќ—ј.
ћенш проблемним ≥ б≥льш ймов≥рним дл¤ реал≥зац≥њ Ї ћурманський проект, що виводить рос≥йську нафту "у море", що принципово зм≥нюЇ ситуац≥ю. як т≥льки запускаЇтьс¤ ћ“— ≥ нафто-терминал у ћурманську, куди можуть надходити 240-тис¤чотонн≥ танкери, рос≥йська нафта стаЇ конкурентноздатноњ на глобальному ринку, а –ос≥¤ одержуЇ можлив≥сть маневру, ¤кого дотепер була позбавлена. ѕоки передбачуваний обс¤г транспортуванн¤ нафти по ћ“— складаЇ 80 млн тонн у р≥к.
« економ≥чноњ точки зору ћурманський проект б≥льш ймов≥рний ≥ рентабельний, н≥ж проект буд≥вництва трубопроводу на —х≥д –ос≥њ.
Ќа —х≥д
ќсновна проблема на сх≥дному напр¤мку - у гостр≥й конкуренц≥њ м≥ж собою ¤понського ≥ китайського вар≥ант≥в трубопровод≥в. ѕ≥дтримкою влади користаЇтьс¤ ¤понський вар≥ант, оск≥льки довжина трубопроводу јнгарськ-
«нах≥дка б≥льше, скор≥ше за все, в≥н у б≥льш≥й ступен≥ буде спри¤ти розвитку рос≥йськоњ ≥нфраструктури ≥ забезпеченню в≥тчизн¤них споживач≥в.
ѕривабливий цей напр¤мок ≥ у рос≥йсько-американському енергетичному д≥алоз≥. ўе одним доводом "за": за цей проект Ї те, що великий ≥нтерес ви¤вл¤Ї япон≥¤, адже в результат≥ його реал≥зац≥њ вона може забезпечити за рахунок рос≥йських постачань до чверт≥ своњх потреб у нафт≥ ≥ знизити до
65% залежн≥сть в≥д нафти Ѕлизького —ходу (зараз нафта з цього рег≥ону складаЇ близько 88% у загальному ≥мпорт≥ ц≥Їњ сировини япон≥Їю). —итуац≥¤ навколо ≤раку, тупик у р≥шенн≥ палестинськоњ проблеми ≥ - у довгостроков≥й перспектив≥ - не¤сн≥сть нам≥р≥в —Ўј у в≥дношенн≥ ≤рану робл¤ть Ѕлизьким
—х≥д все менш над≥йним постачальником. “урбуЇ япон≥ю ≥ ситуац≥¤ у протоках
ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, по ¤ких йдуть супертанкери з зони ѕерськоњ затоки.
“ерористи вже намагалис¤ робити напади на ц≥ судна. «а словами генерального секретар¤ каб≥нету м≥н≥стр≥в япон≥њ ясуо ‘укуда, нафтопров≥д може стати одн≥Їю з "головних опор" майбутнього економ≥чного сп≥вроб≥тництва з –ос≥Їю.
японська сторона виражаЇ готовн≥сть вз¤ти пр¤му участь у його.
ѕередбачаЇтьс¤, що япон≥¤ може гарантувати закуп≥влю до одного м≥льйона барелей сиб≥рськоњ нафти в день. ћожлива ≥ ф≥нансова участь япон≥њ в розробц≥ енергоресурс≥в —иб≥ру.
ќсновна слабк≥сть альтернативного проекту нафтопроводу јнгарск-ƒацин,т у тому, що п≥дготовч≥ роботи з ¤кого стартували ран≥ш, н≥ж по його
"конкуренту", у т≥м, що в≥н ор≥Їнтований т≥льки на итай. ѕотенц≥ал попиту в китайського ринку колосальний: за словами замминистра ≥ноземних справ
¬≥ктора алюжного, у итањ до 2020 року деф≥цит енергоресурс≥в буде складати 200 млн тонн умовного палива. ќднак залежн≥сть в≥д одного споживача, тим б≥льше такого могутнього, ¤к итай, - це серйозний м≥нус, що здатний звести нан≥вець той факт, що ц¤ траса коротше находк≥нськоњ на
1400 км ≥ њњ буд≥вництво об≥йшлос¤ б майже вдв≥ч≥ дешевше. « ≥ншого боку, дл¤ ефективноњ роботи проекту нафтопроводу јнгарськ-«нах≥дка необх≥дно транспортувати 50 млн тонн нафти в р≥к прот¤гом 20 рок≥в. “аких запас≥в нафти нав≥ть з урахуванн¤м перспективних проект≥в у —х≥дному —иб≥ру немаЇ, що робить проект нерентабельним. ѕрезидент "“ранснефти" —емен ¬айншток пр¤мо за¤вл¤Ї, що ресурс≥в нафти недостатньо дл¤ двох проект≥в, тому ур¤ду треба прийн¤ти важлие р≥шенн¤ про виб≥р одного з них. ќстаточне ж р≥шенн¤ буде прийн¤то, швидше за все, т≥льки в травн≥, п≥д час в≥зиту китайського л≥дера ’у ÷зиньтао в ћоскву.
–ос≥йсько-американський енергод≥алог (нафта в —Ўј):
Ќайб≥льш очевидним ринком дл¤ розширенн¤ експорту рос≥йських компан≥й Ї американський - найб≥льший ринок, що, схоже, ≥ надал≥ буде рости швидко. ” допов≥д≥ Ќац≥ональноњ ради —Ўј по розв≥дц≥ (грудень 2000 року) "ѕро розвиток св≥товоњ ситуац≥њ до 2015 року" м≥ститьс¤ попередженн¤ про те, що до названого терм≥ну —Ўј з≥штовхнутьс¤ з проблемою енергетичноњ кризи.
ѕричина - р≥ст споживанн¤ енергоресурс≥в в ≥нших крањнах, особливо в итањ й ≤нд≥њ, а також у ™вроп≥. ” допов≥д≥ прогнозуЇтьс¤, що до 2015 року чотири п'¤тих нафти Ѕлизького —ходу буде поставл¤тис¤ в —х≥дну јз≥ю, що може призвести до нестач≥ нафти ≥ њњ значному подорожчанню. “ому в допов≥д≥ говоритьс¤ про необх≥дн≥сть скоротити залежн≥сть —Ўј в≥д ≥мпорту нафти.
≈ксперти рекомендують скоротити щоденний ≥мпорт ≥з 11 млн барелей до 5-6 млн. ” противагу цьому енергетична програма ƒжорджа Ѕуша ставить задачу зб≥льшити споживанн¤ нафти до 2040 року до 23 млн барелей у день. “ак≥ масштабн≥ плани змушують шукати нов≥ джерела енергетичних ресурс≥в у вс≥х районах св≥ту. «а словами м≥н≥стра енергетики —пенсера јбрахама,
"диверсиф≥кован≥сть св≥тових джерел нафти Ї частиною енергетичноњ стратег≥њ
—Ўј".
ѕереваги трубопров≥дного транспорту:
ћожлив≥сть повсюдноњ прокладки трубопровод≥в, висока пропускна здатн≥сть, низька соб≥варт≥сть транспортуванн¤, в≥дносно мала к≥льк≥сть обслуговуючого персоналу, незалежн≥сть в≥д природно-кл≥матичних умов, безперервн≥сть процесу транспортуванн¤.
Ќедол≥ки трубопров≥дного транспорту:
¬узька —пец≥ал≥зац≥¤ у транспортуванн≥ вантаж≥в.
јнал≥з сучасного стану ≥ перспектив розвитку маг≥стрального трубопров≥дного транспорту дозвол¤Ї зробити наступний висновок: трубопров≥дний транспорт маЇ значн≥ перспективи розвитку.
¬исновки.
“рубопров≥дний транспорт в≥дноситьс¤ до числа нових засоб≥в сполученн¤, ¤к≥ ≥нтенсивно розвиваютьс¤ в наш час. Ќа сучасному етап≥ основним видом палива залишаЇтьс¤ нафта та нафтопродукти, ¤к насл≥док це призвело до ≥нтенсиф≥кац≥њ трубопров≥дного транспорту.
¬ багатьох крањнах св≥ту нафтова промислов≥сть Ц це основа њхньоњ економ≥ки тому трубопров≥дний транспорт займаЇ пом≥тне м≥сце серед ≥нщих вид≥в транспорту. “рубопров≥дний транспорт св≥ту Ц це сукупн≥сть взаЇмо повТ¤заних транспортних систем, що ведуть в≥д крањн - експортер≥в нафти до њњ ≥мпортер≥в.¬ наш час гостро постала проблема енергозабезпеченн¤, ¤ка повТ¤зана з вичерпн≥стю корисних копалин, що в свою чергу спричин¤Ї необх≥дн≥сть проведенн¤ розв≥дки нових родовищ ≥ буд≥вництва нових нафто- ≥ газопров≥дних систем.
¬исок≥ темпи розвитку р≥зних галузей науки ≥ св≥тового господарства в двадц¤тому стол≥тт≥ Ч стол≥тт≥ масового застосуванн¤ у вс≥х галуз¤х двигун≥в внутр≥шнього згор¤нн¤, привели до бурхливого розвитку у св≥т≥ нафтовоњ ≥ газовоњ промисловост≥ ≥, ¤к насл≥док, до прискореного буд≥вництва трубопров≥дного транспорту. “рубопров≥дний транспорт у сусп≥льному виробництв≥ р≥зних крањн св≥ту зайн¤в одне з перших м≥сце серед ≥нших вид≥в транспорту. Ќапр¤мок науково-техн≥чного прогресу у в≥тчизн¤н≥й ≥ заруб≥жн≥й практиц≥ близький друг до друга. “рубопров≥дний транспорт св≥ту в даний час з окремих маг≥стралей створив взаЇмозалежн≥, ≥нод≥ зак≥льцьован≥ транспортн≥ системи по доставц≥ споживачам газу, нафти ≥ нафтопродукт≥в ≥ не т≥льки внутр≥шньодержавного, але ≥ трансконтинентального значенн¤. ƒовжина побудованих ≥ введених у д≥ю на початок 1986 р. маг≥стральних трубопровод≥в у св≥т≥ складаЇ 1,5 млн. км, з них у кап≥тал≥стичних ≥ крањнах, що розвиваютьс¤, побудовано 23, а в постсоц≥ал≥стичних крањнах Ч 13.
–ос≥¤, ёј– та —ауд≥вська јрав≥¤, що займають перш≥ м≥сц¤ в св≥т≥ по видобутку нафти ≥ газу, завд¤ки ≥нтенсиф≥кац≥њ трубопров≥дного транспорту, у першу чергу в результат≥ зм≥ни структури довжини по д≥аметрах ≥ р≥зкому зб≥льшенн≥ питомоњ ваги трубопровод≥в д≥аметром 1220 ≥ 1420 мм, усп≥шно справл¤ютьс¤ з перекачуванн¤м цих енергонос≥њв.
ѕо продуктивност≥ ≥ встановлен≥й потужност≥ маг≥стральний трубопров≥дний транспорт колишнього —–—– не маЇ аналог≥в у св≥тов≥й практиц≥. ’арактерн≥ його риси - планова та випереджальна спр¤мован≥сть у буд≥вництв≥.
” —получених штатах јмерики найб≥льша у св≥т≥ мережа маг≥стральних трубопровод≥в. ќднак вона побудована в основному з труб малих д≥аметр≥в.
Ќав≥ть побудован≥ в —Ўј ≥ анад≥ за пер≥од 1980-1985 рр. маг≥стральн≥ трубопроводи довжиною 80 тис. км. складаютьс¤ з труб малих д≥аметр≥в (50Ч508 мм), а з труб великих д≥аметр≥в (1020Ч1220 мм) покладене усього лише 3674 км, що Ї т≥льки 4,5 % загальноњ довжини.
“рубопроводи з труб д≥аметром 1420 мм узагал≥ не будувались.
Ќафта ≥ газ у найближч≥ дес¤тил≥тт¤ XXI в. все-таки залишаютьс¤ основою забезпеченн¤ енерг≥Їю св≥тового господарства. Ѕагато чого тут буде залежати в≥д усп≥х≥в в област≥ пошук≥в, розв≥дки ≥ розробки нових нафтових ≥ газових родовищ. ќднак ви¤влен≥ запаси нафти ≥ газу в природ≥ обмежен≥, а њхн¤ розв≥дка ≥ надал≥ буде проводитис¤ у важких по природних умовах районах ≥ буде повТ¤зана ≥з зб≥льшенн¤м витрат на њхню розв≥дку, видобуток ≥ транспортуванн¤. «а таких умов особливо важливою постаЇ проблема використанн¤ нафти ≥ газу.
Ќа¤вна в —Ќƒ енергетична програма, а також енергетичн≥ програми, розроблен≥ за кордоном, передбачають: стаб≥л≥зац≥ю видобутку нафти, а п≥зн≥ше ≥ газу (≥з збереженн¤м високих р≥вн≥в њхнього видобутку), при ≥нтенсивному енергозбереженн≥; прир≥ст енергетичних ресурс≥в буде забезпечуватис¤ головним чином за рахунок виробництва ¤дерноњ енерг≥њ, видобутку вуг≥лл¤ ≥ використанн¤ альтернативних джерел енерг≥њ. ƒол¤ атомноњ енерг≥њ в загальному св≥товому енергопостачанн≥ до 2010 р. оч≥куЇтьс¤ близько 20%, а щор≥чний прир≥ст њњ виробництва в XXI в. повинний у середньому складати 15%.
” —Ўј ≥ анад≥ за прогнозами до 2010р. обс¤ги ≥ темпи буд≥вництва маг≥стральних трубопровод≥в трохи зниз¤тьс¤, але збережутьс¤ на досить високому р≥вн≥, а в структур≥ довжини трубопровод≥в ≥ њхньому д≥аметр≥ не в≥дбудетьс¤ ≥стотних зм≥н.
¬икористана л≥тература
1. Ѕугроменко ¬.Ќ., “ранспорт в территорильных системах. Ц ќдесса: ћа¤к,
1993 г.
2. ременко Ћ.»., ¬оробьев Ќ.ј., –азвитие трубопроводного транспорта в
———– и за рубежом. Ц ћосква: Ќаука, 1975.
3. ћогилевский Ќ.ћ., ћировой транспорт, врем¤ перемен. ЦУћЁ и ћќФ, 1999г.
N8 стр 59 Ц 63.
4. ћогилевский Ќ.ћ., ћировой транспорт, новые горизонты и новые проблемы.
ЦУћЁ и ћќФ, 2000г. N9 стр 29 Ц 35.
5. Ќикольский Ќ.ћ. √еографи¤ транспорта ———– Ц ћосква: Ќаука, 1978 г.
6. ’ахлюк ј.ћ. “ранспортно-транзитн≥ проблеми пострад¤нських держав.
У≈коном≥ка ”крањниФ 1999р. N 9.
7. ’ахлюк ј.ћ. ”крањна - транзитна держава., У≈коном≥ка ”крањниФ 2001р.
N 1.
8. „ереп ¬.ћ. “ранспортные коридоры все теснее св¤зывают нас с ≈вропой.
У—удоходствоФ, 1998г. N 6 Ц 7.
9. Ўлихтер —.Ѕ., √еографи¤ мировой транспортной система. ¬заимодействие транспорта и териториальных систем хоз¤йства. Ц ћосква: ћ√”, 1995 г.
10. Ўлихтер —.Ѕ., «вкрев ћ. . √еографичесеое разделение труда и транспортное обеспечение мирохоз¤йственных св¤зей. У¬опросы географииФ, —борник N130, ћосква: ћысль, 1987г.
11. www.students.ru
12. www.atlas Ц analytic.com
13. www.KM.ru
14. www.crugosvet.com
15. www.monah.ru

¬се рефераты по транспорту