–≈‘≈–ј“џ ѕќ “–јЌ—ѕќ–“”–еферат: ќсновн≥ механ≥зми кривошипних машин–агул≥на яна ќсновн≥ принципи здорового образу житт¤ 1.1. Ќорми ≥ режими харчуванн¤ ¬ даний час опрацьован≥ ф≥з≥олог≥чн≥ норми харчуванн¤, ¤к≥ ¤вл¤ють собою середн≥ величини, що в≥ддзеркалюють оптимальн≥ потреби окремих груп населенн¤ в основних харчових речовинах ≥ енерг≥њ. ¬они представлен≥ в таблиц¤х. —ередн¤ ≥деальна маса т≥ла прийн¤та 70 кг дл¤ мужчин ≥ 60 кг дл¤ ж≥нок. Ћюд¤м розумовоњ прац≥ рекомендуЇтьс¤ харчуванн¤, ¤ке побудоване з врахуванн¤м в≥кових, ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних норм, виконуваноњ прац≥, умов навколишнього середовища та ≥нших особливостей житт¤. «меншенн¤ в харчовому рац≥он≥ людей розумовоњ прац≥ б≥лк≥в викликаЇ порушенн¤ д≥¤льност≥ кори великих п≥вкуль головного мозку. «б≥льшенн¤ њх також веде до нагромадженн¤ в орган≥зм≥ шк≥дливих речовин ≥ може призвести до захворюванн¤. Ќадм≥рна к≥льк≥сть жиру знижуЇ функц≥ю головного мозку, серцево- судинноњ ≥ дихальноњ систем. ƒл¤ поповненн¤ орган≥зму вуглеводами, люд¤м розумовоњ прац≥ необх≥дно вживати не лише б≥лий хл≥б, але ≥ чорний, ¤кий маЇ багато кл≥тковини. ¬ажко переоц≥нити значенн¤ в≥там≥н≥в у харчуванн≥ людей розумовоњ прац≥. Ќедостатн¤ к≥льк≥сть њх приводить до виникненн¤ р≥зноман≥тних захворювань ≥ до зниженн¤ розумовоњ працездатност≥. ¬≥там≥н ј вм≥щують так≥ продукти, ¤к масло, молоко, сметана, ¤Їчний жовток, морква, пом≥дори, сир, рибний жир. ¬≥там≥н — вм≥щують цитрини, апельсини, фрукти, овоч≥, шипшина. ¬≥там≥н ¬6 знаходитьс¤ в печ≥нц≥, риб≥, др≥жджах, бобових. ¬≥там≥н ¬1 Ї в житньому хл≥б≥, пивних др≥жджах, м'¤с≥, гор≥хах, квасол≥, гречан≥й круп≥. ¬≥там≥н ¬2 Ч в др≥жджах, житньому хл≥б≥, печ≥нц≥, молоц≥. ¬≥там≥н –– знаходитьс¤ в м'¤с≥, печ≥нц≥, картопл≥, гречан≥й круп≥. Ћюд¤м розумовоњ прац≥ необх≥дно вживати ¤кнайб≥льше р≥зноман≥тну њжу ≥ забезпечити ѓѓ норми ƒобова к≥льк≥сть њж≥ дл¤ людини розумовоњ прац≥ повинна дос¤гати б≥л¤ 3 кг. ÷ю њжу сл≥д приймати в умовах чотирьохразового харчуванн¤. ѕри цьому, на сн≥данн¤ сл≥д приймати приблизно третю частину рац≥ону, на друге сн≥данн¤ Ч 15Ч20%, на об≥д Ч 45Ч50% ≥ на вечерю Ч 10Ч15% всього об'Їму њж≥. Ќа об≥д обов'¤зково приймати р≥дку њжу у вигл¤д≥ супу. ѕ≥л час об≥дньоњ перерви на робот≥ сл≥д випити скл¤нку гар¤чого чаю. ¬ечер¤ти краще всього за 2Ч2,5 години, до сну. ¬ них випадках добре випити скл¤нку кеф≥ру або кислого молока. ѕрийом њж≥ сл≥д зак≥нчувати, коли з'¤витьс¤ перше в≥дчутт¤ ситост≥. ¬оно збер≥гаЇтьс¤ довше, ¤кщо меню р≥зноман≥тне, а саме: закуска, суп, м'¤со, городина, каша, хл≥б, солодке. –≥зноман≥тт¤ рац≥ону забезпечуЇ орган≥зм ус≥м необх≥дним дл¤ його життЇд≥¤льност≥. ’арчуватись сл≥д регул¤рно, в одн≥ ≥ т≥ ж години. ” встановлений час буде найб≥льше активно вид≥л¤тис¤ шлунковий с≥к ≥ виникнуть найкращ≥ умови дл¤ перетравленн¤ њж≥. ƒл¤ р≥вном≥рного навантаженн¤ системи травленн¤ необх≥дно приймати њжу не менше, н≥ж 4 рази на добу. якщо людина починаЇ повн≥ти, вона повинна переходити на часте роздр≥бнене харчуванн¤. «айва вага зб≥льшуЇ ризик таких захворювань ¤к цукровий д≥абет, ≥шем≥чна хвороба серц¤, жовчокам'¤на хвороба. ѕерењданн¤ суттЇво знижуЇ працездатн≥сть. ¬ таких випадках сл≥д обмежити легкозасвоюван≥ вуглеводи, ¤кими, Ї солодощ≥, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню р≥вн¤ цукру в кров≥ й утворенню надм≥рноњ жировоњ тканини. ƒуже корисн≥ малокалор≥йн≥ харчов≥ продукти, так≥ ¤к ог≥рки, капуста, кабачки, нежирний сир. ѕ≥дчас прийому њж≥ не сл≥д читати, проводити д≥лов≥ розмови, хвилюватись. ”се це спри¤Ї пог≥ршенню процес≥в травленн¤ ≥ засвоЇнн¤ њж≥. ƒ≥Їтологи вважають, що у харчуванн≥ не повинно бути жодного примушуванн¤. ’арчове насилл¤ може нанести незворотну ф≥зичну ≥ психолог≥чну шкоду, њсти сл≥д ≥з задоволенн¤м ≥ не в≥двол≥катись при цьому. Ќе сл≥д забувати про можлив≥сть процесу п≥дготовки орган≥зму до прийому њж≥. ѕ≥д час серв≥руванн¤ столу, коли при цьому включаютьс¤ звуков≥, св≥тлов≥, слухов≥ анал≥затори, орган≥зм готуЇтьс¤ до прийому њж≥ ≥ тод≥ краще виробл¤Їтьс¤ шлунковий с≥к. ƒуже важливим Ї режим харчуванн¤. Ѕ≥ох≥м≥чно Ї доц≥льним харчуватись нав≥ть с≥мЧв≥с≥м раз≥в на день ≥ нав≥ть р≥зноман≥тними продуктами тому, то при кожному прийом≥ њж≥ викидаЇтьс¤ жовч, в м≥хур≥ проходить в≥дновленн¤, виробл¤Їтьс¤ шлунковий с≥к нормальноњ кислотност≥ ≥ вс≥ його складов≥ Ї пропорц≥йно збалансован≥. Ћюдина повинна знати, що саме буде подане на ст≥л ≥ повинна бути психолог≥чно п≥дготовлена до того що саме њй доведетьс¤ њсти, а ферментативна система в той час сама п≥дготуЇ до того травний тракт. «а 30 хвилин до початку њж≥ ≥ п≥сл¤ њж≥ сл≥д випити скл¤нку соку фрукт≥в. “аким чином, в основу довгол≥тт¤ входить ч≥ткий розпор¤док дн¤, рухлива активн≥сть, п≥дтримуванн¤ зр≥вноваженого нервово-псих≥чного стану ≥ рац≥ональне харчуванн¤, ¤ке включаЇ пом≥ркован≥сть, р≥зноман≥тт¤, висок≥ смаков≥ ¤кост≥ њж≥, харчову та б≥олог≥чну повноц≥нн≥сть, в≥дпов≥дн≥сть до виробничих енерговитрат ч≥ткий режим. «дорове харчуванн¤ необх≥дне кожн≥й людин≥ ≥ воно Ї запорукою довгол≥тт¤. 1.2. јнтропогенн≥ зм≥ни. –озвиток науки ≥ техн≥ки Ї надзвичайно важливою частиною еволюц≥њ сусп≥льства тому, що це Ї елемент взаЇмозв'¤зку природи та сусп≥льства, ≥ вони стали основним засобом рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. ѕорушенн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги обертаЇтьс¤ величезною загрозою дл¤ здоров'¤ людини. —умарне нагромадженн¤ виробничих в≥дход≥в при розробц≥ корисних копалин у св≥товому господарств≥ в 1,6 рази перевищуЇ сумарний об'Їм добуванн¤ м≥неральних ресурс≥в. ѕатолог≥¤ нееп≥дем≥чного проф≥лю ≥нтенсивно росте. «б≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть випадк≥в серцево-судинних ≥ онколог≥чних захворювань, хрон≥чних неспециф≥чних хвороб орган≥в диханн¤ та ≥нших. ÷≥ захворюванн¤ зайн¤ли основне м≥сце серед причин смертност≥, ≥нвал≥дност≥ ≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ населенн¤. р≥м здатност≥ викликати профес≥йн≥ ≥ неспециф≥чн≥ захворюванн¤, х≥м≥чн≥ агенти при тривал≥й д≥њ в малих концентрац≥¤х можуть викликати неспри¤тлив≥ насл≥дки ¤к серед нин≥шнього покол≥нн¤, так ≥ його потомстца. Ќегативний вплив фактор≥в навколишнього середовища на орган≥зм людини може про¤вл¤тись у вигл¤д≥ запаленн¤, дистроф≥чних зм≥н, пропасниц≥, алерг≥чного стану, пухлинного процесу, порушенн¤ у розвитку плоду ≥ пошкодженн¤ спадкового апарату кл≥тини. ƒ≥ю антропогенних фактор≥в довк≥лл¤ на здоров'¤ ≥ соц≥ально-трудовий потенц≥ал також важко переоц≥нити. Ћюдство дуже стурбоване тим, що пост≥йно порушуЇтьс¤ озоновий шар в атмосфер≥. Ўар озону зменшуЇтьс¤ на 2,5% ¬ р≥к, у результат≥ чого серед людей, що народились ≥ будуть народжуватись в пер≥од≥ в≥д 1985 року по 2029 р≥к, буде зареЇстровано 8,3 млн. додаткових випадк≥в раку шк≥ри. ¬они викличуть 168 тис¤ч додаткових випадк≥в смерт≥. ÷≥ цифри дл¤ людей, ¤к≥ народ¤тьс¤ в пер≥од в≥д 2030 до 2074 року зб≥льшатьс¤ в≥дпов≥дно до «ќ млн. ≥ 620 тис¤ч. ¬же тепер, за даними ¬ќќ«, б≥ли чотирьох в≥дсотк≥в новонароджених в≥др≥зн¤Їтьс¤ генетичними дефектами, ¤к≥ ведуть дал≥ до виражених спадкових захворювань. ѕатолог≥¤ нееп≥дем≥чного проф≥лю ≥нтенсивно росте. «б≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть випадк≥в серцево-судинних ≥ онколог≥чних захворювань, хрон≥чних неспециф≥чних хвороб орган≥в диханн¤ та ≥нших. ÷≥ захворюванн¤ зайн¤ли основне м≥сце серед причин смертност≥, ≥нвал≥дност≥ ≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ населенн¤. р≥м здатност≥ викликати профес≥йн≥ ≥ неспециф≥чн≥ захворюванн¤, х≥м≥чн≥ агенти при тривал≥й д≥њ в малих концентрац≥¤х можуть викликати неспри¤тлив≥ насл≥дки ¤к серед нин≥шнього покол≥нн¤, так ≥ його потомстца. Ќегативний вплив фактор≥в навколишнього середовища на орган≥зм людини може про¤вл¤тись у вигл¤д≥ запаленн¤, дистроф≥чних зм≥н, пропасниц≥, алерг≥чного стану, пухлинного процесу, порушенн¤ у розвитку плоду ≥ пошкодженн¤ спадкового апарату кл≥тини. ƒ≥ю антропогенних фактор≥в довк≥лл¤ на здоров'¤ ≥ соц≥ально-трудовий потенц≥ал також важко переоц≥нити. Ћюдство дуже стурбоване тим, що пост≥йно порушуЇтьс¤ озоновий шар в атмосфер≥. Ўар озону зменшуЇтьс¤ на 2,5% ¬ р≥к, у результат≥ чого серед людей, що народились ≥ будуть народжуватись в пер≥од≥ в≥д 1985 року по 2029 р≥к, буде зареЇстровано 8,3 млн. додаткових випадк≥в раку шк≥ри. ¬они викличуть 168 тис¤ч додаткових випадк≥в смерт≥. ÷≥ цифри дл¤ людей, ¤к≥ народ¤тьс¤ в пер≥од в≥д 2030 до 2074 року зб≥льшатьс¤ в≥дпов≥дно до «ќ млн. ≥ 620 тис¤ч. ¬же тепер, за даними ¬ќќ«, б≥ли чотирьох в≥дсотк≥в новонароджених в≥др≥зн¤Їтьс¤ генетичними дефектами, ¤к≥ ведуть дал≥ до виражених спадкових захворювань. ¬ ƒЌ ми знаходимо ц≥лий спектр метал≥чних ≥он≥в, зокрема, кобальт, зал≥зо, цинк, ср≥бло, свинець, олово, хром, кадм≥й. ÷е важливо тому, що метали, в тому числ≥ кобальт, кадм≥й, хром, е канцерогенами ≥ п≥двищенн¤ њх концентрац≥њ т≥сно пов'¤зане з виникненн¤м пухлини у ч≥тко визначеному орган≥. јдже, 70Ч80% ус≥х випадк≥в раку, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤, очевидно викликан≥ х≥м≥чних канцероген≥в. ¬м≥ст багатьох з них у навколишньому середовищ≥ практично не нормуЇтьс¤. Ўк≥длив≥ речовини навколишнього середовища ви¤вл¤ютьс¤ в даний час у вс≥х б≥осубстратах людини, зокрема в кров≥, сеч≥, грудному молоц≥, колосс≥, зубах, кост¤х, у видихуваному пов≥тр≥ тощо. ≤стор≥¤ ц≥Їњ проблеми св≥дчить про те, що забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ великих м≥стах про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ смог≥в. ¬ —Ўј кожн≥ п'¤ть рок≥в число захворювань, викликаних фотох≥м≥чним смогом, зб≥льшуЇтьс¤ в два рази. Ћ≥карн≥ переповнюютьс¤ людьми з запаленн¤м леген≥в, ураженн¤м очей, анг≥ною, бронх≥альною астмою. ƒ≥ти, ¤к≥ проживають у районах забруднених атмосферними викидами, часто мають низьк≥ масу т≥ла ≥ р≥вень ф≥зичного розвитку, функц≥ональн≥ в≥дхиленн¤ серцево-судинноњ ≥ дихальноњ систем. «ахворюван≥сть хворобами диханн¤ становить у середньому 73,5% в≥д загальноњ «ахворюваност≥. ¬ јнгл≥њ у результат≥ на¤вност≥ в атмосфер≥ с≥рчистого газу ≥ оксид≥в азоту, щор≥чно понад 30 тис. людей вмираЇ в≥д бронх≥ту. «астосуванн¤ м≥неральних добрив приводить до ≤нтенсивноњ евтроф≥кац≥њ з вираженим процесом "цв≥т≥нн¤" води. —пециф≥чними забрудненн¤ми води стали важк≥ метали Ч цинк, кадм≥й, зал≥зо, ртуть, мол≥бден ≥ багато ≥нших. ¬ л≥вленд≥ Ї р≥ки, отруЇн≥ нафтовими в≥дходами наст≥льки, що раз в р≥к вони сам≥ загораютьс¤. ƒо третини промислових та побутових ст≥чних вод в ”крањн≥ скидаЇтьс¤ у водоймища без очистки. ¬с≥ 216 р≥к Ћьв≥вськоњ област≥ зазнали забрудненн¤. ўодоби Ћьв≥в скидаЇ 40 тис. л3 неочищених ст≥чних вод. ѕод≥бна ситуац≥¤ також у ƒрогобич≥, «олочев≥, —трию, —амбор≥. ќтже, розк≥шн≥ л≥си, гањ, д≥брови, родюч≥ чорноземи зам≥нить море? ¬с≥ тод≥ сп≥вали йому осанну. јле не знали, що у в≥дплату за наругу над природою, за њњ жорстоке івалтуванн¤ нас чекаЇ страшна й негативна помста - "Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќ»… ¬»Ѕ”’". “обто м≥лководне "море", затопивши родюч≥ грунти, лугов≥ й л≥сов≥ уг≥дд¤, що багат≥ на орган≥чн≥ речовини, обумовить шалений розвиток однокл≥тинноњ синьо-зеленоњ водорост≥. ÷≥ орган≥зми, в≥дмираючи, спливають на поверхню величезними пол¤ми гниючих б≥олог≥чних решток. ¬они забирають з води кисень, ≥ риба масово гине. ѕрибит≥ ж в≥тром до берег≥в водорост≥ робл¤ть р≥ку не т≥льки непридатною дл¤ в≥дпочинку, а й Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈„Ќќё ƒЋя «ƒќ–ќ¬'я Ћёƒ»Ќ»". ƒостатньо в≥дм≥тити, то за даними ¬ќќ« кожне четверте л≥жко у л≥карн¤х нашоњ планети зайн¤те хворими, ¤к≥ захвор≥ли внасл≥док споживанн¤ недобро¤к≥сноњ води. ѕонад 200 мли. людей терпл¤ть в≥д недол≥ку добро¤к≥сноњ питноњ води. Ќайб≥льшу небезпеку розповсюдженн¤ захворювань водним шл¤хом, ¤кщо вода не обеззаражуЇтьс¤, представл¤ють кишков≥ ≥нфекц≥њ, так≥ ¤к холера, черевний тиф, паратифи, дизентер≥¤, а також так≥ захворюванн¤ ¤к лептосп≥роз, сиб≥рська виразка, туберкульоз. ¬≥домими стали ц≥л≥ еп≥дем≥њ, що виникли при використанн≥ дл¤ питт¤ забрудненоњ води. ¬ √амбурз≥, в 1892 р. а ≤≥ ѕетербурз≥ Ч в 1908 роц≥ була холерна еп≥дем≥¤. ¬ 1926 роц≥ в –остов≤-на-ƒону була еп≥дем≥¤ черепного тифу. ≈п≥дем≥¤ ≥нфекц≥йного гепатиту в Ќью-ƒел≥ в 1955Ч1956 роках привела до захворювань 97 тис¤ч людей. «а даними ¬ќќ« 80% вс≥х захворювань у крањнах, що розвиваютьс¤, зв'¤зано з недобро¤к≥сною водою ≤ порушенн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм. « тоњ ж причини зараз у св≥т≥ щоденно вмираЇ майже 25 тис¤ч людей. ƒос≥ ≥снують так≥ бактер≥альн≥ захворюванн¤ ¤к холера, черевний тиф, паратифи, дизентер≥¤ та багато ≥нших. Ћише у Ћьв≥вськ≥й област≥ за р≥к було 13 випадк≥в захворювань черевним тифом, 666 випадк≥в захворювань дизентер≥Їю, 631 1 випадк≥в захворювань ≥нфекц≥йним гепатитом, 2136 випадк≥в захворювань гастроентерокол≥тами тощо. 1.3. –ежим прац≥ ≥ в≥дпочинку √≥г≥Їн≥чний режим прац≥ ≥ в≥дпочинку, науково обгрунтована орган≥зац≥¤ прац≥ Ї нев≥д'Їмною умовою нормальноњ працездатност≥ людини. Ќе дивно, ¤кщо, серед вчених зустр≥чаютьс¤ люди, ¤к≥ рано припинили свою д≥¤льн≥сть внасл≥док того, що надм≥рно працювали, не звертаючи уваги на необх≥дн≥сть своЇчасного в≥дпочинку, ≥ доводили себе до розумовоњ перевтоми. “ренуванн¤ спри¤Ї п≥двищенню працездатност≥ ≥ за њњ допомогою можна добитись б≥льшого управл≥нн¤ своЇю волею. “ренуванн¤ розвиваЇ в людин≥ певний пор¤док д≥њ у час≥ ≥ черговост≥, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ з м≥н≥мальною втратою енерг≥њ. «разком педагог≥чного розпод≥лу робочого часу ≥ величезноњ розумовоњ працездатност≥ рахуЇтьс¤ визначний ф≥з≥олог ≤. ѕ. ѕавлов. ћайже до останн≥х дн≥в свого житт¤ зберегли працездатн≥сть р≥зн≥ вчен≥, письменники, митц≥ та ≥нш≥ прац≥вники ≥нтелектуальноњ прац≥. Ќаприклад, Ћев “олстой надзвичайно правильно ≥ систематично розпод≥лив св≥й час ≥ надзвичайно вм≥ло чергував працю з в≥дпочинком. ¬≥н вважав, що найкращим дл¤ розумовоњ прац≥ Ї пром≥жок часу м≥ж дев'¤тою ≥ третьою годинами. —ам же вперто ≥ наст≥йливо працював над кожним розд≥лом своЇњ книги, робл¤чи лише невелик≥ перерви дл¤ в≥дпочинку. “ак≥ вчен≥, ¤к √орбачевський, —Їченов, ћенделЇЇв, ѕфлюгер, ‘ренкель та ≥нш≥, зберегли ¤сн≥сть думки, духовну працездатн≥сть та ф≥зичне здоров'¤ нав≥ть у глибок≥й старост≥. 1. –анкова г≥г≥Їн≥чна г≥мнастика. 2. ѕов≥тр¤на ванна; водна процедура Ч обтиранн¤, обливанн¤, душ. 3. ѕерший сн≥данок (не посп≥шаючи). 4. –анкова прогул¤нка або ходьба п≥шки на роботу. 5. ѕаузи п≥д час роботи (п≥сл¤ 2Ч3 годин роботи необх≥дно робити 10Ч 15-хвилинн≥ перерви). 6. ƒругий сн≥данок Ч на робот≥. 7. ƒенна прогул¤нка або ходьба п≥шки з роботи. 8. Ќевеликий в≥дпочинок перед об≥дом ≥ п≥сл¤. ƒенний сон !Ч2.5 годин п≥сл¤ роботи. 9. ƒруга половина робочого дн¤ Ч в заклад≥ або розумова робота вдома 10. √одини дл¤ в≥дпочинку в домашн≥й обстановц≥: легка ф≥зична прац¤ або в≥дв≥данн¤ к≥но, театру, лекц≥й. 11. Ћегка вечер¤ (простокваша, фрукти ≤ т. д.). 12. “епла ванна або прогул¤нка на св≥жому пов≥тр≥ перед сном —он не менше 7Ч8 годин. «агальна реакц≥¤ на ситуац≥йну обстановку, ¤ка зумовлюЇ стан стресу, включаЇ ф≥з≥олог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ процеси. ѕоказником стресу Ї р≥вень адренал≥ну ≥ норадренал≥ну в орган≥зм≥ людини. –озумова д≥¤льн≥сть, ¤ка супроводжуЇтьс¤ пост≥йним нервово-емоц≥йним напруженн¤м, характеризуЇтьс¤ також р≥внем секрец≥њ катехолам≥н≥в у сеч≥, що Ї показником стресовоњ реакц≥њ. ѕравильний режим прац≥ ≥ в≥дпочинку прот¤гом дн¤ повинен передбачувати перерви в робот≥, ¤к≥ дозвол¤ють попередити втому, не допустити зниженн¤ працездатност≥ ≥ стимулювати подальшу працю. Ќеобх≥дно удосконалювати режим прац≥ на Їдин≥й науково-методичн≥й основ≥ з врахуванн¤м зм≥н працездатност≥ ≥ впливу умов прац≥. Ќеобх≥дне рац≥ональне чергуванн¤ прац≥ ≥ в≥дпочинку, ¤к один з засоб≥в п≥двищенн≥ працездатност≥. ¬ельми корисними Ї в таких випадках ф≥зичн≥ вправи. ‘≥зична культура базуЇтьс¤ на зм≥н≥ характеру рух≥в втомленн¤ м'¤з≥в ≥ на стимул¤ц≥њ д≥¤льност≥ в≥дносно нед≥¤льних м'¤зових груп. ѕерерви в робот≥ сл≥д проводити на в≥дкритому пов≥тр≥. –ац≥ональний в≥дпочинок дозвол¤Ї зберегти високу працездатн≥сть ≥ здоров'¤ людини. ¬загал≥, в≥дпочинок може бути активним ≥ пасивним. ѕасивним в≥дпочинком е сон. јктивний в≥дпочинок, зв'¤заний з рухом, прогул¤нками, походами, подорожами, Ї могутн≥м засобом найшвидшого в≥дновленн¤ ф≥зичноњ р≥вноваги в орган≥зм≥ людини. Ѕагато вислов≥в р≥зноман≥тних представник≥в розумовоњ прац≥ про значенн¤ в њх житт≥ активного в≥дпочинку, привело до висновку, що п≥шох≥дн≥ прогул¤нки, ≥гри, г≥мнастичн≥ вправи, ковзанн¤ па ковзанах, походи на лещатах, подорож≥ на лодках, Ї прекрасним засобом дл¤ в≥дновленн¤ здоров'¤. јктивно в≥дпочивати необх≥дно п≥д час роботи, в к≥нц≥ н¤, в к≥нц≥ тижн¤, у вих≥дний день ≥ в час трудовоњ в≥дпустки. ѕ≥д час прац≥ необх≥дно робити перерви кожн≥ 1,5Ч2 години, використовуючи њх дл¤ в≥дведенн¤ уваги в≥д основноњ проблеми, дл¤ того, щоб зробити дек≥лька ф≥зичних вправ, або дл¤ проведенн¤ обтирань обличч¤ ≥ т≥ла холодною водою. ’од≥нн¤, що чергуЇтьс¤ з сид≥нн¤м, викликаЇ покращанн¤ кровооб≥гу в судинах м'¤з≥в. ƒобре д≥ють у боротьб≥ з втомою при виконанн≥ розумовоњ прац≥ глибок≥ дихальн≥ рухи 8Ч 10 раз≥в у хвилину з г≥мнастичними вправами, активний в≥дпочинок п≥сл¤ роботи може бути дуже р≥зноман≥тним. ÷е може бути звичайний в≥дпочинок, або зан¤тт¤ р≥зними видами спорту. «аспок≥йливо д≥ють на центральну нервову систему п≥шох≥дн≥ прогул¤нки. ѕовертанн¤ з роботи п≥шки д≥Ї в≥двол≥каюче на центральну нервову систему. ѕередвеч≥рн≥ прогул¤нки, особливо в гарних природних умовах, швидко зн≥мають втому. орисно д≥ють прогул¤нки на велосипед≥, на лодц≥, купанн≥ в р≥чц≥, ход≥нн¤ на лещатах тощо. ¬их≥дний день, здеб≥льшого нед≥л¤, Ї днем повного в≥дпочинку, ¤кий потр≥бний людин≥ ¤коњ завгодно профес≥њ. ƒо нед≥льного в≥дпочинку треба приступати ще в суботу, переключаючи своЇ мисленн¤ на ≥ншу форму д≥¤льност≥. ƒуже доц≥льно проводити у вих≥дн≥ дн≥ екскурс≥њ, вињзди за меж≥ м≥ста, п≥шох≥дн≥ прогул¤нки в л≥с≥, парку, проводити час б≥л¤ озера, над р≥чкою, в≥дв≥дувати музењ та картинн≥ галерењ. орисними Ї зан¤тт¤ легкою ф≥зичною працею в саду ≥ на город≥. –ад≥сний настр≥й зн≥маЇ почутт¤ втоми, а безд≥¤льн≥сть Ї поганим супутником в≥дпочинку. ƒуже важливим Ї щор≥чний в≥дпочинок. ¬≥н Ї просто життЇво необх≥дним ≥ його обов'¤зково треба використовувати. —уть рац≥онального в≥дпочинку пол¤гаЇ в активному в≥дпочинку, обов'¤зков≥й зм≥н≥ умов з≥ зв≥льненн¤м в≥д думок про повс¤кденну працю. ѕ≥д час в≥дпочинку необх≥дно засвоњти г≥г≥Їн≥чн≥ прийоми ≥ ввести њх п≥зн≥ше в житт¤ у звичайних повс¤кденних умовах. ѕроводити св≥й в≥дпочинок сл≥д так, щоби його дн≥ проходили з максимальною ефективн≥стю дл¤ здоров'¤. јктивний в≥дпочинок за загальним законом житт¤ ритм≥чно зм≥нюЇтьс¤ сном. ÷ей вид пасивного в≥дпочинку спостер≥гаЇтьс¤ серед ус≥х живих ≥стот. —он, ¤кий приходить на зм≥ну бадьорому станов≥ не може бути н≥чим компенсованим ≥ не може бути н≥чим зам≥нений. “аким чином сон ¤вл¤Ї собою складний комплекс зм≥н в орган≥зм≥, ¤к≥ наступають з пер≥одичною правильн≥стю. ѕ≥д час сну кл≥тини кори головного мозку знаход¤тьс¤ у стан≥ охоронного гальмуванн¤. “аке гальмуванн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ розповсюдженн¤м на всю територ≥ю кори головного мозку ≥ захоплюЇ не лише кору, але ≥ нервов≥ центри, що лежать нижче кори середнього мозку. –озвитку сонного гальмуванн¤ спри¤Ї в≥дсутн≥сть подразнень, здатних викликати сильн≥ рефлекси. ¬≥домо, що людин≥ притаманн≥ певн≥ внутр≥шн≥ ритми ≥ ритм, ¤кий ч≥тко виражений п≥д час сну Ї одним з фундаментальних б≥оритм≥в, враховують дом≥нуванн¤ у вплив≥ то одноњ, то другоњ п≥вкул≥ мозку. ƒл¤ цього ритму характерна посл≥довн≥сть зм≥н електричноњ активност≥ мозку, коливанн¤ температури т≥ла, гормональн≥ зрушенн¤, зм≥ни псих≥чноњ активност≥, працездатност≥. —он людини ¤вл¤Ї собою принаймн≥ два р≥зних стани, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ своњми, про¤вами, мозковими механ≥змами ≥ функц≥ональним призначенн¤м. –озр≥зн¤ють фазу "пов≥льного" сну ≥ фазу "швидкого" сну, коли ритми б≥острум≥в стають швидкими, ¤к при пробудженн≥. ÷≥ назви зумовлен≥ характерними особливост¤ми ритм≥ки електро-енцефалограф≥њ. «м≥на "пов≥льного" сну на "швидкий" утворюЇ цикл сну тривал≥стю 90Ч120 хвилин. ÷≥ цикли повторюютьс¤ 4Ч6 раз≥в прот¤гом ноч≥. —пок≥йний, глибокий сон без сн≥в Ї найб≥льш корисним сном. “акий сон Ї джерелом ус≥х сил ≥ бальзамом дл¤ хвороњ душ≥. «а годину до сну доц≥льно зовс≥м припинити розумову працю, думками п≥двести результати того, що зроблено за день. ƒуже корисно зробити прогул¤нку, прийн¤ти ванну. ѕеред сном не треба пити каву, м≥цний чай, приймати препарати, ≥нш≥ речовини, що збуджують нервову систему. ” ваннах. ≤до д≥ють заспок≥йливо ≥ спри¤ють доброму сну, можна використовувати пахуч≥ рослини, наприклад, кв≥ти календули, липи, траву череди. ¬≥дома ц≥люща сила ванн з сосною, а також н≥жних ванн з сушеницею болотною. ƒобре д≥ють чай "в≥дпочинок", трава пустирника, м'¤та, хм≥ль, валер≥ана та ≥нш≥. ƒуже важливими Ї умови, в ¤ких людина снить. —пальна к≥мната повинна бути добре пров≥треною, з температурою пов≥тр¤ не вище +18 ∞—, без ¤скравого св≥тла та голосних звук≥в. ѕост≥ль також повинна в≥дпов≥дати г≥г≥Їн≥чним вимогам. “аким чином, природний ≥ регул¤рний сон Ї одним з наймогутн≥ших фактор≥в, ¤к≥ допомагають покращанню стану здоров'¤ ≥ ефективност≥ виконуваноњ розумовоњ д≥¤льност≥. |