–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»–еферат: ѕривод клети¬ступ √оловною метою розвитку металург≥њ Ї зниженн¤ необх≥дних витрат прац≥ на виготовленн¤ одн≥Їњ тони стал≥. « ц≥Їю метою почали використовувати ефективн≥ засоби механ≥зац≥њ ремонтних роб≥т, ¤к≥ зв≥льн¤ють робочих в≥д т¤жкоњ ф≥зичноњ прац≥ та зменшенн¤ час≥в ремонтних простоњв агрегат≥в. «аради зменшенн¤ витрат п≥дприЇмство повинно ввезти систематичну роботу по поЇднанню профес≥й та функц≥й ремонтного персоналу. —л≥д ¤к набагато б≥льше зменшити терм≥ни простою обладнанн¤ п≥д час ремонту, проводити його коли це можливо, використовувати паралельн≥ операц≥њ. Ќайб≥льш ефективною формою орган≥зац≥њ ремонт≥в обладнанн¤ Ї рац≥ональне централ≥зац≥¤ ремонт≥в, а отже ≥ ремонтн≥й служб≥. ѕ≥д рац≥ональним р≥внем м≥жзаводськоњ централ≥зац≥њ розум≥ють такий розпод≥л ремонтних роб≥т м≥ж виробничими ≥ спец≥ал≥зованими ремонтними цехами п≥дприЇмств, трестами системи ћ≥нчормета ”крањни при ¤кий виконуютьс¤ наступн≥ положенн¤, а саме: - ремонтн≥ роботи виконуютьс¤ в повному обс¤з≥ передбачене даним положенн¤м ≥ ≥ншими нормативними документами; - ¤к≥сть ремонтних роб≥т в≥дпов≥даЇ стандартам, що д≥ють на даному чи п≥дприЇмств≥ нормативно техн≥чним документам; - забезпечуЇтьс¤ безв≥дмовна робота устаткуванн¤ в м≥жремонтному пер≥од≥ за умови дотриманн¤ експлуатац≥йним персоналом ѕ“≈. ¬иробнич≥ втрати робочого часу, ремонтного персоналу орган≥зац≥й виконавц≥в м≥н≥мальн≥. ÷ентрал≥зац≥¤ ремонтного господарства на п≥дприЇмствах передбачаЇ: - п≥дпор¤дкуванн¤ вс≥х ремонтних сил ≥ засоб≥в дл¤ ремонту механ≥чного устаткуванн¤ головному механ≥ку п≥дприЇмства; - орган≥зац≥ю спец≥ал≥зованих ремонтних цех≥в по ремонт≥ устаткуванн¤; - централ≥зац≥ю виробництва запасних частин у ремонтно-механ≥чних цехах ≥ в механ≥чних в≥дд≥ленн¤х спец≥ал≥зованих механ≥чних цех≥в п≥дв≥домчих ¬√ћ; - орган≥зац≥ю складуванн¤ запасних частин, а також забезпеченн¤ сторонн≥х постачань запасних частин ≥ зм≥нного устаткуванн¤. ¬≥дновленн¤ працездатност≥ обладнанн¤ усунутоњ в процес≥ його експлуатац≥њ необх≥дно робити шл¤хом широкого впровадженн¤: - методи агрегатноњ зам≥ни; - методи розосередженого кап≥тального ремонту. Ўирокому впровадженню прогресивних технолог≥й спри¤Ї: - активна д≥¤льн≥сть металург≥йних п≥дприЇмств ≥ галузевих ремонтних орган≥зац≥й по пол≥пшенню ремонтопридатност≥ устаткуванн¤; - зб≥льшенн¤ потужностей по виготовленню запасних частин; - ч≥тке матер≥ально техн≥чне забезпеченн¤ ремонт≥в матер≥алами ≥ запасними частинами. оротка характеристика товстолистового цеху 2250 “овстолистовий цех 2250 призначений дл¤ прокатки лист≥в з вуглецевоњ, конструкц≥йноњ, низько вуглецевоњ ≥ легованоњ стал≥ з тимчасовим опором 780 , до наступних розм≥р≥в: - товщина в≥д 4 до 25 мм; - ширина в≥д 1250 до 2000 мм; - довжина в≥д 2500 до 10000 мм. ƒовжина розкатаного листа може дос¤гати 12 м. ¬их≥дною загот≥влею дл¤ прокатки аркуш≥в служать сл¤би, отриман≥ з блюм≥нга 1250, а також сл¤би, отриман≥ з боку. ¬икористовуютьс¤ сл¤би з наступними розм≥рами: - товщина в≥д 110 до 250 мм; - ширина в≥д 590 до 1050 мм; - довжина в≥д 1200 до 1825 мм; - маса сл¤ба в≥д 0,6 до38 т. “овстолистовий цех 2250 обробл¤Ї ≥ розгортаЇ сл¤би за допомогою двох кл≥тей, а саме чорновоњ ≥ чистовоњ обробки, в≥дпов≥дно за допомогою кл≥т≥ Ђƒ”ќї ≥ кл≥т≥ кварто, розташованих на д≥л¤нц≥ стану. ƒо складу товстолистового цеху (стану) 2250 вход¤ть: станове в≥дд≥ленн¤; в≥дд≥ленн¤ методичних печей; в≥дд≥ленн¤ р≥занн¤; в≥дд≥ленн¤ складуванн¤. –≥чний обс¤г виробництва товстолистового стану 2250 складаЇ 1774000 тон. —ередньодобова продуктивн≥сть складаЇ 507 тонн. онцепц≥Їю розвитку г≥рничо-металург≥йного комплексу ”крањни до 2010 року передбачено стратег≥Їю сл≥дуючи основн≥ напр¤мки розвитку: - вив≥д з експлуатац≥њ морально та ф≥зично застар≥лих металург≥йних агрегат≥в; - диверсиф≥кац≥¤ виробництва; - накопиченн¤ грошових кошт≥в дл¤ техн≥чного переозброЇнн¤ та розвитку виробництва; - впровадженн¤ енерго-, матер≥алозбер≥гаючих ≥ еколог≥чно чистих технолог≥й, структурну перебудову виробництва, скороченн¤ питомих енерго витрат на виробництво чавуна, стал≥ ≥ прокату, розвиток та п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва, ¤кост≥ металопродукц≥њ, покращенн¤ техн≥ко- економ≥чних показник≥в ≥ оновленн¤ виробничих фонд≥в. ≤нвестиц≥йн≥ грошов≥ кошти галуз≥ передбачаютьс¤ на р≥шенн¤ першочергових та пр≥оритетних напр¤мк≥в њњ техн≥чного переозброюванн¤. ѕрокатне виробництво ќсновними перспективними задачами прокатного виробництва Ї: - вилученн¤ з експлуатац≥њ морально ≥ ф≥зично застар≥лих прокатних стан≥в; - реконструкц≥¤ де¤ких прокатних стан≥в, з метою пол≥пшенн¤ структури прокату ≥ п≥двищенн¤ його ¤кост≥; - зб≥льшенн¤ частки листового прокату в загальному виробництв≥ металу, розвиток потужност≥ дл¤ прокатки листового прокату; - розширенн¤ виробництва прокату з високо¤к≥сних легованих марок сталей ≥ сплав≥в; - р≥шенн¤ проблеми виробництва автолиста; - термомехан≥чна обробка прокату; - розвиток традиц≥йних вид≥в гар¤чого покритт¤ листовоњ стал≥ цинком, алюм≥н≥Їм, сплавом алюм≥н≥й-цинк, так само нових вид≥в електрол≥тичного покритт¤; - зб≥льшенн¤ в товарн≥й продукц≥њ частки металовироб≥в високого ступен¤ готовност≥, у тому числ≥ економ≥чних вид≥в прокату ≥ труб з антикороз≥йним покритт¤м; - автоматизац≥¤ верстат≥в ≥ агрегат≥в з використанн¤м керуючих обчислювальних машин; - зд≥йсненн¤ заход≥в дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ ≥ сертиф≥кац≥њ продукц≥њ. ќсновн≥ задач≥ удосконаленн¤ ремонтноњ служби п≥дприЇмства √оловна задача служби устаткуванн¤ (механо-ремонтноњ служби п≥дприЇмств, спец≥ал≥зован≥ ремонтн≥ трести й ≥нш≥ орган≥зац≥њ галуз≥) пол¤гаЇ в тому, щоб забезпечити ефективну, безавар≥йну роботу устаткуванн¤ при м≥н≥мальних витратах трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в. ќдн≥Їю з найважлив≥ших умов р≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ Ї застосуванн¤ системи “ќ≥–, суть ¤коњ складаЇтьс¤ в ч≥ткому чергуванн≥ ≥ регламентац≥њ пер≥од≥в ритм≥чноњ роботи устаткуванн¤ в≥дпов≥дно до встановленого режиму ≥ проф≥лактичних заход≥в з метою попередженн¤ передчасного його зносу, включаючи планов≥ ремонти ≥ м≥жремонтне техн≥чне обслуговуванн¤. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ система устаткуванн¤ в процес≥ експлуатац≥њ п≥ддаЇтьс¤ техн≥чному обслуговуванню (проф≥лактичний в≥дх≥д ≥ нагл¤д, регулюванн¤, змащенн¤, очищенн¤, пер≥одичн≥ огл¤ди ≥нженерно-техн≥чним персоналом, усуненн¤ дефект≥в ≥ неполадок, необх≥дн≥ ≥спити ≥ т.п. ) ≥ плановим ремонтам, спр¤мованим на в≥дновленн¤ його працездатност≥" частково втраченоњ в пер≥од роботи. —истемою “ќ≥– передбачене попереднЇ виготовленн¤ запасних частин дл¤ зам≥ни ушкоджених ≥ гранично зношених, а також розрахунок ≥ плануванн¤ витрат прац≥ ремонтного персоналу ≥ матер≥ал≥в дл¤ виконанн¤ нам≥чених ремонтних роботу ” положенн≥ приведен≥ нормативи: - витрат прац≥ на техн≥чне обслуговуванн¤ устаткуванн¤ в пер≥од м≥ж плановими ремонтами ≥ на п≥дготовку ремонт≥в; - пер≥одичност≥ ≥ тривалост≥ планових поточних ≥ кап≥тальних ремонт≥в виробничого устаткуванн¤; - структури ремонтного циклу дл¤ р≥зних вид≥в устаткуванн¤ в залежност≥ в≥д його стану, конструктивних особливостей ≥ умов експлуатац≥њ; - витрат прац≥ на виконанн¤ планових поточних ≥ кап≥тальних ремонт≥в устаткуванн¤ в залежност≥ в≥д його ремонтноњ складност≥, тривалост≥ експлуатац≥њ, умов проведенн¤ ремонтних роб≥т ≥ ≥н.; - матер≥альних витрат на зм≥ст устаткуванн¤ ≥ ус≥ види його ремонт≥в. ѕ≥дприЇмства, ремонтн≥ трести й ≥нш≥ п≥дрозд≥ли галуз≥ зобов'¤зан≥ неухильно дотримувати вимоги системи “ќ≥–, тому що њхнЇ порушенн¤ неминуче приводить до росту позапланових простоњв устаткуванн¤, п≥двищенню р≥вн¤ трудових ≥ матер≥альних витрат на його ремонт ≥ зниженню техн≥чних показник≥в виробництва. ѕодальше удосконалюванн¤ роботи механоремонтной служби п≥дприЇмств повинне в≥дбуватис¤ по шл¤ху: - п≥двищенн¤ ¤кост≥ м≥жремонтного техн≥чного обслуговуванн¤ устаткуванн¤, посиленн¤ рол≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥ експлуатац≥йного ≥ ремонтного персоналу виробничих цех≥в у забезпеченн≥ ефективноњ, ритм≥чноњ роботи агрегат≥в ≥ машин, а також розробки ≥ впровадженн¤ заход≥в щодо удосконалюванн¤ устаткуванн¤; - рац≥ональноњ централ≥зац≥њ поточних ≥ кап≥тальних ремонт≥в устаткуванн¤ з метою забезпеченн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ складу й обс¤г≥в роб≥т, виконуваних персоналом механослужби виробничих ≥ ремонтних цех≥в п≥дприЇмств, ремонтних трест≥в галуз≥; - п≥двищенн¤ ч≥ткост≥ плануванн¤ ≥ виконанн¤ ремонт≥в устаткуванн¤, впровадженн¤ економ≥ко-математичних метод≥в при плануванн≥ ремонт≥в ≥ анал≥з≥ ефективност≥ ремонтного виробництва; упровадженн¤ гарант≥йних ремонт≥в на основ≥ госпрозрахункових взаЇмин м≥ж п≥дприЇмствами ≥ виконавц¤ми ремонт≥в; - максимального застосуванн¤ вузлового й агрегатного метод≥в ремонту, розосередженого кап≥тального ремонту устаткуванн¤; - ≥стотного пол≥пшенн¤ обл≥ку ≥ систематичного анал≥зу причин непланових простоњв устаткуванн¤, низькоњ ст≥йкост≥ вузл≥в ≥ деталей машин ≥ розробки, д≥йових заход≥в по њхньому усуненню; п≥двищенн¤ р≥вн¤ роб≥т з модерн≥зац≥њ агрегат≥в ≥ машин; - удосконалюванн¤ обл≥ку ≥ зниженн¤ р≥вн¤ трудових ≥ матер≥альних витрат на ремонти виробничого устаткуванн¤; - подальш≥й централ≥зац≥њ ≥ спец≥ал≥зац≥њ виробництва запасних частин ≥ зм≥нного устаткуванн¤; - розробки ≥ впровадженн¤ типовоњ орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ проведенн¤ ремонт≥в устаткуванн¤; - пол≥пшенн¤ техн≥чноњ озброЇност≥ ремонтного персоналу засобами механ≥зац≥њ важких ≥ трудом≥стких роб≥т, упровадженн¤ спец≥ал≥зованих ≥нструмент≥в ≥ пристосувань при виробництв≥ ремонтно-в≥дбудовчих ≥ монтажних роб≥т; - п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ ≥ р≥вн¤ спец≥ал≥зац≥њ ремонтного персоналу, а також удосконалюванн¤ системи оплати його прац≥. 1 «агальна частина проекту 1.1 ќпис роботи приводу кл≥т≥ Ђƒ”ќї (призначенн¤, будова, техн≥чна характеристика, к≥нематична схема) „орнова кл≥ть "ƒ”ќ" призначена дл¤ розбивки ширини листа й одержанн¤ необх≥дноњ товщини п≥дкату дл¤ чистовоњ кл≥т≥ "кварто". еруванн¤ головним приводом ≥ допом≥жними механ≥змами кл≥т≥ "ƒ”ќ" виробл¤тис¤ оператором з посади керуванн¤ є3. √оловна л≥н≥¤ чорновий кл≥т≥ "ƒ”ќ" складаЇтьс¤ з: - робочоњ кл≥т≥; - двох (верхньоњ ≥ нижн≥й) ун≥версальних шпиндел≥в; - шестеренноњ кл≥т≥; - муфти зубцюватоњ подовжений є21; –обоча кл≥ть Дƒ”ќФ складаЇтьс¤ з: - двох станин закритого типу, у прор≥зах ¤ких розташован≥ робоч≥ подушки прокатних валк≥в з текстол≥товими вкладишами; - двох прокатних валк≥в; - натискного ≥ пристрою верхнього робочого, що вр≥вноважуЇ, валка, призначених дл¤ перем≥щенн¤ валка у вертикальн≥й площин≥; - натискного пристрою (два натискних гвинти; два черв'¤чних колеса, посаджен≥ на домкратн≥ частини натискних гвинт≥в; черв'¤чноњ трансм≥с≥њ, що з'ЇднуЇ з л≥вого ≥ правого черв'¤к≥в, з'Їднаних м≥ж собою за допомогою глухоњ муфти); - пристрою, що вр≥вноважуЇ, (чотири штанги; траверси попарно спираЇтьс¤ на плунжера г≥дравл≥чних цил≥ндр≥в); - показник обтисненн¤ (черв'¤чна ≥ кон≥чна передач≥; цил≥ндричного редуктора; циферблата з великим ≥ малим колами ≥ двох стр≥лець); - механ≥зму настроюванн¤ верхнього валка, призначеного дл¤ усуненн¤ перекосу верхнього ≥ нижнього валк≥в вертикальноњ площини; - механ≥зму дл¤ перевалки валк≥в, призначеного дл¤ висновку ≥ заводу комплекту валк≥в з подушками в кл≥ть; - станинних ролик≥в, призначеного дл¤ захопленн¤ металу у валки; - системи г≥дравл≥чного видаленн¤ окалини, призначеноњ дл¤ г≥дравл≥чного видаленн¤ окалини з металу, що прокочуЇтьс¤, виробл¤Їтьс¤ за допомогою води високого тиску 110 атмосфер через форсунки в колекторах. ѕривод кл≥т≥ необх≥дний дл¤ приведенн¤ в д≥ю робочих валк≥в. ѕринцип д≥њ привода кл≥т≥ Ђƒ”ќї Ї такий, що при включенн≥ електродвигуна, обертанн¤ передаЇтьс¤ на зубчасту муфту в≥д ¤коњ на шестеренну кл≥ть, ¤ка призначена дл¤ розвитку крутного моменту, одержуваного в≥д електродвигуна, та передаючого на робоч≥ валки через ун≥версальн≥ шпиндел≥. “ехн≥чна характеристика: 1. ≈лектродвигун пост≥йного струму: - потужн≥сть Ц 1150 к¬т; - частота обертанн¤ Ц 32-70 об/хвил; - тип Ц ѕ20-100-4 . 2. –обоча кл≥ть: - тип кл≥т≥ - "ƒ”ќ", реверсивна "940"; - д≥аметр бочки валка - 940 мм; - довжина бочки валка 2500 мм; - припустиме зусилл¤ прокатки - 16600 кЌ; - максимальна висота п≥дйому верхнього валка - 600 мм; - прив≥д валк≥в - через ун≥версальн≥ шпиндел≥, шестеренну кл≥ть, муфту зубцювату подовжену є21, в≥д двох реверсивних електродвигун≥в пост≥йного струму 1150 к¬т кожний, числом оборот≥в 0-23-32 у хвилину; - м≥н≥мальна товщина розкату - 15 мм; - максимальна ширина розкату - 2150 мм. 3. ѕ≥дшипники прокатних валк≥в: - вкладиш≥ ц≥льно-пресованн≥, текстол≥тов≥; - кут обхвату вкладиш≥в шейки - 160 градус≥в; - товщина вкладиша (ном≥нальна) - 55 мм; - товщина вкладиша (м≥н≥мально-допустима) - 15 мм. 4. ”н≥версальн≥ шпиндел≥: - матер≥ал вала шпиндел¤ - —таль 45; - довжина вала шпиндел¤ - 4290 мм; - д≥аметр т≥ла шпиндел¤ - 420 мм; - матер≥ал шпиндельних гол≥вок - —таль 40’Ќ; - матер≥ал бронзових вкладиш≥в - Ѕ–.ј∆-9-4. 5. Ўестеренна кл≥ть: - тип зуба - шевронний; - к≥льк≥сть шестеренних валк≥в - 2 шт.; - д≥аметр валк≥в - 1047, 4 мм; - число зуб≥в шестеренних валк≥в - 39 шт.; - модуль зуб≥в нормальний - 24 мм; - кут нахилу зуб≥в - ; - кут зачепленн¤ - ; - висота зуба - 51, 85 мм. 6. ћуфта подовжена зубцювата є21: - припустиме навантаженн¤ - 300 Ќ; - максимальне число оборот≥в у хвилину - 200; - граничний перек≥с хитко при в≥дсутност≥ рад≥ального зсуву - ; - граничний рад≥альний зсув при в≥дсутност≥ переваги - 1,5 мм; - к≥льк≥сть ол≥њ, що заливаЇтьс¤ - 65 л≥тр≥в; - модуль зубцюватого зачепленн¤ - 14 мм; - число зуб≥в - 80. 1.2 «мащуванн¤ механ≥зму (опис, схема, карта змащуванн¤) ќсновним призначенн¤м змащенн¤ Ї зниженн¤ втрат на терт¤ ≥ чи запоб≥ганн¤ скороченн¤ зносу тертьових деталей. «мащенн¤ також використовуЇтьс¤ ¤к тепло кер≥вник в устаткуванн≥, спри¤Ї запоб≥ганню деталей ≥ вузл≥в в≥д окисних процес≥в, тобто короз≥њ, також вона спри¤Ї в≥дводу продукт≥в розпаду працюючих деталей. «мащенн¤ вузл≥в ≥ механ≥зм≥в робочоњ кл≥т≥ "ƒ”ќ" виробл¤ютьс¤ в≥д автоматичних станц≥й густого мастила √-2 ≥ √-6. –ежим роботи станц≥й: при робот≥ стану з одн≥Їю нагр≥вальною п≥ччю - через 60 хвилин; ≥з двома через 30 хвилин. —орт змащенн¤ "≤ѕ-1" (л≥тн¤ - ул≥тку, зимова - узимку). ѕрокачуванн¤ бронзових сухар≥в у шпиндельних гол≥вках з боку валк≥в кл≥т≥ змазують густим мастилом. «мащенн¤ зд≥йснюЇ черговий слюсар по змащенню 3 рази за зм≥ну. «мазуванн¤ бронзових вкладиш≥в у шпиндельних гол≥вках шпиндел≥в з боку шестеренноњ кл≥т≥ виробл¤Їтьс¤ в≥д змащенн¤ ∆-1 ≥ подаЇтьс¤ до них через центральне свердл≥нн¤ шестеренних валках. ”н≥версальн≥ шпиндел≥ застосовуютьс¤ дл¤ передач≥ обертового моменту в≥д шестеренноњ кл≥т≥ до вал¤нь робочоњ кл≥т≥ "ƒ”ќ". «мащенн¤ баб≥тових вкладиш≥в зд≥йснюЇтьс¤ в≥д системи систематичного густого мастила √-2 через живильник типу 2-0500-2до, тип змащенн¤ - "≤ѕ-1", режим включенн¤ щогодини . Ўестеренна кл≥ть служить дл¤ передач≥ обертанн¤ в≥д електродвигуна до вал¤нь робочоњ кл≥т≥ "ƒ”ќ". «мащенн¤ п≥дшипник≥в шестеренноњ кл≥т≥ зд≥йснюютьс¤ в≥д централ≥зованоњ системи р≥дкого мастила ∆-1, ол≥Їю високоњ в'¤зкост≥ "ѕ—-28" по трубопроводах ≥ каналам у плитовин≥ ≥ станин≥. ћуфта зубцювата подовжена призначена дл¤ передач≥ моменту, що крутить, в≥д електродвигуна до шестеренного кл≥т≥ ≥ з'Їднанн¤ вала електродвигуна з валом шестеренноњ кл≥т≥. «мащенн¤ зубцюватого з'Їднанн¤ муфти - закачна¤ сум≥ш 70% густого мастила "≤-40", накачуванн¤ виробл¤Їтьс¤ по ≥ндив≥дуальн≥й ручн≥й станц≥њ, к≥льк≥сть закачаного змащенн¤ 65 л≥тр≥в. “аблиц¤ 1 Ц арта змащуванн¤ натискного пристрою кл≥т≥ Ђƒ”ќї є Ќазва вузла змазуванн¤ ≥л-сть точок змащув. ћасл¤ний матер≥ал «ас≥б нанесенн¤ мастила (система змащенн¤) ѕер≥одика змащуванн¤ ѕрим. 1 ѕ≥дшипники електродвигуна 2 ≈Ў-176 закладна ручна 2р. нар≥к 2 ћуфта подовжана зубчаста є21 2 р≥дке мастило Ђ≤ѕ-1ї закачуванн¤ по ≥ндив≥дуальн≥й ручн≥й станц≥њ 1р. на годину 3 ѕ≥дшипники шестеренноњ кл≥т≥ 4 –≥дке мастило –-1 централизована система р≥дкого змащенн¤ 1р. на годину 4 Ѕаб≥тов≥ вкладники верхнього ≥ нижнього ун≥версальних шпиндел≥в 4 √усте мостило Ђ≤ѕ-1ї система систематичноњ густоњ змазки √-2 через п≥тник типу 2-0500-2к через 1годину 5 ѕ≥дшипники робочих валк≥в 2 √усте мостило Ђ≤ѕ-1ї јвтоматична станц≥¤ густоњ змазки √-6 через 1годину 6 Ўарн≥рне зТЇднанн¤ з вр≥вноважуючи ми цил≥ндрами 2 —ол≥дол Ђ”—-2ї закачуванн¤ по ≥ндив≥дуальн≥й ручн≥й станц≥њ 4р. на р≥к 7 ѕ≥дшипники т¤г вр≥вноважуючи цил≥ндр≥в ун≥версальних шпиндел≥в 2 √усте мостило Ђ≤ѕ-1ї система систематичноњ густоњ змазки √-2 через п≥тник типу 2- 0500-2к 1р. на годину 8 Ўестеренна кл≥ть 1 ћастило вТ¤зке Ђѕ—-28ї централизована система р≥дкого змащенн¤ ≥ мастилом високоњ вТ¤зкост≥ за трубопроводами та каналами у плитовин≥ та станин≥ 1р. на тиждень 1.3 ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ механ≥зму Ќагл¤д за шестеренними кл≥т¤ми при експлуатац≥њ ” випадку ви¤вленн¤ несправностей, при ¤ких робота устаткуванн¤ заборон¤Їтьс¤, що приймаЇ зм≥ну робить запис у журнал≥ зм≥ни рапорт≥в ≥ пов≥домл¤Ї майстру. ”статкуванн¤ може бути пущене в роботу т≥льки п≥сл¤ усуненн¤ несправностей ≥ одержанн¤ дозволу майстра на пуск. ќгл¤дати устаткуванн¤ при прийманн≥ зм≥н зобов'¤зан≥: чергов≥ слюсар≥ по д≥л¤нках, оператори, машин≥сти ≥ њхн≥ пом≥чники, мастильники, водопров≥дники, вольцовчики й ≥нш≥ обличч¤ експлуатац≥йного персоналу, що повинн≥ прибути на робоче м≥сце до початку зм≥ни. ѕри огл¤дах п≥д час прийманн¤ зм≥ни необх≥дно: - перев≥р¤ти стан деталей вузл≥в ≥ механ≥зм≥в п≥д час роботи, ¤ких у попередню зм≥ну ви¤влен≥ дефекти ≥ неполадки; - перев≥р¤ти справн≥сть д≥й пускових, гальмових ≥ блокувальних пристосувань; - перев≥р¤ти над≥йн≥сть кр≥пленн¤ вузл≥в ≥ деталей; - перев≥р¤ти справн≥сть мастильних вузл≥в; - перев≥р¤ти зубцюват≥ зачепленн¤ на на¤вн≥сть в≥брац≥њ поштовх≥в; - перев≥р¤ти на¤вн≥сть ≥нструмента з пристосувань запасних частин ≥ захисн≥ огородженн¤; - перев≥р¤ти чистоту робочого м≥сц¤ й устаткуванн¤. ѕри прийманн¤ зм≥ни перев≥рити: - немаЇ чи надм≥рного п≥двищенн¤ температури у вузлах механ≥зму; - надходженн¤ змащенн¤ в п≥дшипники; - на¤вн≥сть змащенн¤ в масл¤них ваннах шестеренних кл≥тей; - справн≥сть роботи масл¤ного насоса. ѕеред пуском у роботу включити маслосистему ≥ перев≥рити тиск ≥ достатн≥сть надходженн¤ змащенн¤ на зуби шест≥рн≥ ≥ п≥дшипники. ѕрот¤гом зм≥ни; - систематична перев≥рка температури п≥дшипник≥в; - перев≥рка роботи ол≥¤ насос≥в, стан змащенн¤ пост≥йне надходженн¤ його; - по шуму стежити за зубцюватим зачепленн¤м; - перев≥р¤ти обт¤гуванн¤ кр≥пильних деталей. Ќе р≥дше одного разу на м≥с¤ць п≥ддавати лабораторному анал≥зу робоч≥ ол≥њ. ќгл¤д шестеренноњ кл≥т≥ проводитьс¤ ремонтним персоналом ≥ у випадку ви¤вленн¤ неполадки, вона повинна бути усунута. ”статкуванн¤ сл≥д перев≥р¤ти: пом≥чнику начальника цеху по устаткуванню (1 раз на м≥с¤ць); механ≥ку цеху (2 рази на м≥с¤ць) ≥ майстру по ремонт≥ (1 раз у тиждень). –езультати перев≥рки занос¤тьс¤ в агрегатний журнал ≥з указ≥вкою ви¤влених дефект≥в ≥ несправностей. –ев≥з≥ю шестеренних кл≥тей робл¤ть у наступному пор¤дку: - повне, часткове розбиранн¤ механ≥зм≥в; - очищенн¤ масл¤ноњ ванни; - рев≥з≥¤ шестеренних валк≥в ≥ корпуса; - ремонт ≥ зам≥на ушкоджених деталей; - зборка ≥ випробуванн¤ механ≥зм≥в. ¬≥дх≥д ≥ нагл¤д за ун≥версальними шпиндел¤ми при прийманн≥ зм≥ни: - перев≥рити обрив чи гол≥вки осьовий зсув пальц¤; - простежити за роботою шпиндельного з'Їднанн¤. ѕрот¤гом зм≥ни: - стежити за змащенн¤м шпиндельних пристроњв; - не допускати зазору м≥ж вкладишами ≥ лопатами. –ев≥з≥ю ун≥версальних шпиндел≥в провод¤ть не р≥дше одного разу в 1,5 м≥с¤ц¤: - розбиранн¤ шарн≥рного з'Їднанн¤; - видаленн¤ непотр≥бного змащенн¤; - стежити за зносом вкладиш≥в ≥ пальц≥в працюючих на стиранн¤. ¬≥дх≥д ≥ нагл¤д за муфтою п≥д час експлуатац≥њ: - перев≥рити, чи не порушилас¤ посадка нап≥вмуфт на валах; - постукуванн¤м перев≥рити над≥йн≥сть болтових кр≥плень; - огл¤нути стан ≥ кр≥пленн¤ кожух≥в муфт. Ќе р≥дше одного разу в 10-15 доби перев≥р¤ти на¤вн≥сть ол≥њ ≥ робити дол≥вку його до контрольного р≥вн¤. Ќе допускаЇтьс¤ експлуатац≥¤ муфти, у ¤коњ внасл≥док зносу ущ≥льнень в≥дбуваЇтьс¤ вит≥к мастильних матер≥ал≥в. –ев≥з≥¤ муфти виробл¤Їтьс¤ при планових зупинках устаткуванн¤ на ремонт не р≥дше 1 рази в 45 дн≥в. Ќе допускаЇтьс¤ експлуатац≥¤ зубцюватоњ муфти, у ¤коњ знос зуб≥в перевищуЇ 30%. 1.4 «аходи дл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ деталей механ≥зму ƒл¤ р≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥, пор¤д ≥з запровадженн¤м у д≥ю нових потужностей ≥ удосконалюванн¤ виробничих процес≥в на баз≥ новоњ техн≥ки, зам≥на ручноњ прац≥ людини механ≥зованим, надзвичайно важливо забезпечити нормальну ≥ безпереб≥йну роботу д≥ючого устаткуванн¤. ÷е дос¤гаЇтьс¤ т≥льки за умови ретельного нагл¤ду ≥ в≥дходу за агрегатами ≥ механ≥змами, а так само своЇчасного ≥ добро¤к≥сного проведенн¤ проф≥лактичних ремонт≥в. ≤снують р≥зн≥ шл¤хи п≥двищенн¤ зносост≥йкост≥ швидкозношуючихс¤ деталей: - пол≥пшенн¤ умов роботи деталей устаткуванн¤, що дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зменшенн¤ негативного впливу руйнувань при технолог≥чному процес≥; - пол≥пшенн¤ середовища металург≥йного виробництва; - удосконалюванн¤ технолог≥чних процес≥в. ƒл¤ запоб≥ганн¤ руйнувань ≥ зносу деталей використовують: - контроль технолог≥чних процес≥в (установка датчик≥в температури); - застосуванн¤ запоб≥жних систем ≥ пристроњв; - захист деталей в≥д впливу високих температур ≥ правильний виб≥р системи охолодженн¤; - захист вузл≥в терт¤ в≥д проникненн¤ в них абразивних часток, застосуванн¤ р≥зних систем пиловловленн¤; - п≥дтримка в цеху пост≥йноњ температури узимку ≥ вл≥тку; - своЇчасне техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ ремонт устаткуванн¤. ƒл¤ п≥двищенн¤ зносост≥йкост≥ середньо вуглецевих сталей њх легують кремн≥Їм, марганцем, хромом. ѕри окисному знос≥ застосовують детал≥ виготовлен≥ з високолегованих цементованих сталей. ѕри опор≥ матер≥алу терм≥чноњ утоми застосовують детал≥, виготовлен≥ з легованих сталей з карбидо-утворюючими елементами - хром, вольфрам, мол≥бден (15’ћЋ). ƒл¤ деталей працюючих в умовах абразивного стиранн¤ використовують сталь √адфельда - 110ћ13Ћ. ƒл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥, твердост≥ ≥ м≥цност≥ швидкозношуючихс¤ деталей застосовують такий процес ¤к терм≥чна обробка - в≥джиг, загартуванн¤, в≥дпустка. ƒл¤ п≥двищенн¤ твердост≥ ≥ м≥цност≥ поверхневих шар≥в деталей ≥ зм≥на њхнього х≥м≥чного складу застосовуЇтьс¤ х≥м≥ко-терм≥чна обробка - цементац≥¤, цианюванн¤, азотуванн¤, ал≥туванн¤, хромуванн¤, с≥л≥цюванн¤, бор≥руванн¤. ћетоди в≥дновленн¤ зношених деталей: - методи в≥дновленн¤ посадки з≥ зм≥ною початкових розм≥р≥в. ѕри цьому в≥дновленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок зб≥льшенн¤ розм≥р≥в посадкових м≥сць обох взаЇмод≥ючих деталей, або навпаки, за рахунок зменшенн¤ розм≥р≥в њх посадкових м≥сць; - методи в≥дновленн¤ посадки без зм≥ни початкових розм≥р≥в. ÷ей метод пол¤гаЇ в тому, що розм≥ри отвору ≥ валу в≥дновлюютьс¤ нарощуванн¤м металу або ≥ншим засобом з наступною обробкою њх на нормальний розм≥р; - в≥дновленн¤ деталей з використанн¤м ремонтних розм≥р≥в. …ого сутн≥сть в тому що зношена поверхн¤ одн≥Їњ з деталей (б≥льш дорогоњ) в≥дновлюЇтьс¤ механ≥чною обробкою, а ≥нша деталь зм≥нюЇтьс¤ новою ремонтного розм≥ру; - постановкою додаткових деталей Ц постановка на зношен≥й поверхн≥ спец≥ально виготовлених додаткових деталей; - часткова зам≥на; - в≥дновленн¤ зварюванн¤м та наплавленн¤м Ц зСЇднанн¤ деталей або в≥дновленн¤ њњ початковоњ форми; - в≥дновленн¤ деталей електричними засобами; - в≥дновленн¤ деталей за допомогою гальван≥чних покритт≥в Ц застосовують дл¤ захисту в≥д короз≥њ та дл¤ декоративних ц≥лей; - в≥дновленн¤ деталей пластичним деформуванн¤м Ц метод дозвол¤Ї в≥дновлювати розм≥ри зношених деталей, а також випр¤мл¤ти геометричн≥ форми; - в≥дновленн¤ деталей па¤нн¤м; - в≥дновленн¤ деталей склеюванн¤м та за допомогою пол≥мерних матер≥ал≥в. ƒл¤ того щоб зменшити витрати на обслуговуванн¤ устаткуванн¤ необх≥дно прислухатис¤ наступних правил: - вчасно ≥ ¤к≥сно робити ус≥ види ремонт≥в; - дл¤ змазуванн¤ вузл≥в терт¤ використовувати ¤к≥сн≥ мастильн≥ матер≥али, призначен≥ дл¤ змазуванн¤ даних вузл≥в ≥ подаван≥ в необх≥дн≥й к≥лькост≥; - дл¤ обслуговуванн¤ устаткуванн¤ залучати персонал навчений передовим прийомам обслуговуванн¤ устаткуванн¤; - строго дотримувати вимогам ≥нструкц≥њ з експлуатац≥њ даного промислового устаткуванн¤; - при ремонтах використовувати т≥льки ¤к≥сн≥ ≥нструменти ≥ над≥йн≥ запасн≥ частини. 1.5 ќхорона прац≥ на д≥льниц≥ ƒ≥л¤нка стану “Ћ÷-1 цеху характеризуЇтьс¤ забрудненн¤м ≥ загазован≥стю дл¤ навколишнього середовища, частими вантажопотоками. ” зв'¤зку з цим обслуговуючий персонал д≥л¤нок може одержати оп≥ки, зат¤гуванн¤ од¤гу ≥ частин т≥ла валками, що обертаютьс¤ шпиндел¤ми ≥ сполучними муфтами, в≥д'Їднанн¤ окалини ≥ частин металу, захопленн¤ рейками ман≥пул¤тор≥в. р≥м того на д≥л¤нц≥ стану присутн≥ шк≥длив≥ метролог≥чн≥ умови: висока температура навколишнього пов≥тр¤, п≥двищена волог≥сть, рухлив≥сть пов≥тр¤них мас. ѕри прокатц≥ металу утворитьс¤ пил, що складаЇтьс¤ з оксид≥в зал≥за, що дуже шк≥длив≥ дл¤ здоров'¤ людини. Ќебезпечн≥ викиди окалини, зб≥льшуючи викиди пари, що утворитьс¤ на поверхн≥ розкату з води, що призначена дл¤ охолодженн¤ робочих валк≥в стану. «агазован≥сть навколишнього середовища на “Ћ÷-1 м≥н≥мальна, тому що вс≥ гази в термопечах прид≥л¤ютьс¤ в в≥дсоси, де через ф≥льтри очищаЇтьс¤. ѕри проведенн≥ ремонту необх≥дно, насамперед , оформити убранн¤ допуск ≥з указ≥вкою м≥р безпеки, дал≥ варто зробити ≥нструктаж ремонтникам по “Ѕ. ѕ≥сл¤ перев≥р¤Їтьс¤ над≥йне в≥дключенн¤ електроустаткуванн¤ ≥ мастилопровод≥в. ѕри виконанн≥ роб≥т варто орган≥зувати ≥ забезпечити ремонтну зону й ≥ндив≥дуально роб≥тники м≥сц¤. ”с≥л¤ко спри¤ти зниженню трудом≥сткост≥, використовуючи спец≥альне устаткуванн¤. Ќеобх≥дно контролювати готовн≥сть пристосувань ≥нструмента до веденн¤ поставлених роб≥т. —кладуванн¤ монтуЇмих ≥ демонтуЇмих вузл≥в ≥ деталей зд≥йснюЇтьс¤ на робоч≥й площадц≥. ѕо зак≥нченню ремонту зробити збиранн¤ робочоњ площадки, забрати залишки мастильного матер≥алу, в≥дновити вс≥ захисн≥, запоб≥жн≥, сигнал≥зац≥йн≥ пристроњ. ƒал≥ варто з≥брати весь ремонтний персонал разом перев≥рити њхнЇ здоров'¤ ≥ здати устаткуванн¤ в експлуатац≥ю. ѕовертаючи до питанн¤ електричноњ безпеки дл¤ зниженн¤ електротравматизма необх≥дно впроваджувати наступн≥ заходи, а саме: - забезпечити неприступн≥сть струмоведучих частин знаходжуючихс¤ п≥д напругою в≥д випадкового дотику; - робити електричний под≥л мереж≥ з великою Їмн≥стю на мереж≥ з малими емк≥ст¤ми; - усувати небезпека з по¤вою напруги на не струмоведучих частинах устаткуванн¤ захисним заземленн¤м, установок, блокувань ≥ занулителей. ѕри ≥ндив≥дуальних роботах користатис¤ перенесенн¤ми з напругою до 42¬. « метою зниженн¤ теплових випром≥нювань на орган≥зм людини необх≥дно застосовувати наступне зас≥б захисту: - теплова ≥зол¤ц≥¤ печей; - упровадженн¤ вод¤ного охолодженн¤; - захисн≥ екрани. Ќа норм д≥л¤нц≥ теплов≥ випром≥нюванн¤ м≥н≥мальн≥ ≥ не вимагають залученн¤ особливоњ уваги. “овстолистовий цех по категор≥њ пожежноњ небезпеки маЇ ступ≥нь "√". ѕожеж≥ в цеху можуть в≥дбуватис¤ внасл≥док порушень правил техн≥чноњ експлуатац≥њ, авар≥њ. ¬ибухи можуть в≥дбуватис¤, але лише в тих випадках, коли труба порушуЇтьс¤ “Ѕ в ол≥ю ≥ кисню небезпечних м≥сц¤х. ѕожежна охорона зд≥йснюЇтьс¤ ¤к в≥домчоњ, так ≥ позав≥домчоњ. ” кожн≥м цеху маЇтьс¤ добров≥льна пожежна бригада. ƒ≥л¤нка обладнана системою протипожежного гас≥нн¤ пожеж, тобто водопроводом високого тиску, спец≥альною сигнал≥зац≥Їю. ” найб≥льш небезпечних м≥сц¤х установлюютьс¤ протипожежн≥ щити, обладнан≥ спец≥альним ≥нвентарем (лопатами, баграми, сокирами, п≥ском) ≥ вогнегасниками типу ќ” - 8 - 2 штуки, ”ѕ - 1м штука. ќбс¤г шухл¤ди з п≥ском ≥ встановлено њхн≥х 8 штук. Ќа д≥л¤нц≥ повинн≥ бути встановлен≥ г≥дранти, план евакуац≥њ при пожеж≥, зазначен≥ запасн≥ виходи. ѕ≥д'њзн≥ кол≥њ ≥ п≥дходи повинн≥ бути не захаращен≥ й у справному стан≥. ќбтиральн≥ ≥ мастильн≥ матер≥али повинн≥ знаходитьс¤ в спец≥альних неспалених прим≥щенн¤х ≥ шухл¤дах. ѕри зам≥н≥ ол≥њ його зливають у спец≥альн≥ Їмност≥ дл¤ наступного в≥дправленн¤ на регенерац≥ю. ”с≥ електро- газосварочн≥ роботи повинн≥ виконаютьс¤ т≥льки при на¤вност≥ спец≥альних допуск≥в, де вказуЇтьс¤ умови пожаробезпечного виконанн¤ роб≥т ≥ обличч¤ що в≥дпов≥дають. ¬имоги безпеки в авар≥йних ситуац≥¤х на д≥л¤нц≥ стану: залишити обслуговуючому персоналу робоч≥ м≥сц¤, ¤кщо сам≥ не в змоз≥ виправити авар≥ю ≥ поставити в зв≥стку начальника цеху. јле ≥мов≥рн≥сть виникненн¤ серйозних авар≥й на д≥л¤нц≥ р≥занн¤ малоймов≥рна. ѕри стропуванн≥ силового редуктора необх≥дно стежити за тим, щоб зона транспортуванн¤ його була чиста в≥д будь-¤кий, тому що завжди ≥снуЇ ≥мов≥рн≥сть обриву канат≥в, що нев≥домо чим ск≥нчитьс¤ ¤кщо там хто те буде. —киданн¤ виробнич≥ ≥ ст≥чн≥ подаютьс¤ у в≥дст≥йники , де п≥д д≥Їю власноњ сили ваги речовини ос≥дають, дал≥ з в≥дст≥йник≥в подаЇтьс¤ у ф≥льтри ≥ п≥сл¤ цього використовуютьс¤ дл¤ охолодженн¤ металоконструкц≥й на всьому завод≥. ƒл¤ зниженн¤ поширенн¤ пилу ≥ важких метал≥в необх≥дно навколо заводу висадити зелен≥ насадженн¤ ≥ чим б≥льше, тим краще. ƒерева також Ї гарними звукопоглиначами, знижуючи шум на 10 - 15 ƒЅ. «ахисна зона повинна бути розбита на 500 метр≥в навколо всього заводу. 1 Ц електродвигун; 2 Ц муфта зубчаста подовжена; 3 Ц шестеренна кл≥ть; 4 Ц верхн≥й шпиндель; 5 - нижн≥й шпиндель; 6 Ц прокатн≥ валки; 7 Ц цил≥ндр вр≥вноважуючого нижнього шпиндел¤; 8 - цил≥ндр вр≥вноважуючого верхнього шпиндел¤. –исунок 1 Ц ≥нематична схема привода кл≥т≥ Ђƒ”ќї 2 –озрахункова частина проекту 2.1 ¬их≥дн≥ данн≥ - д≥аметр ролику, ; - швидк≥сть проходу листа, ; - маса листа, . 2.2 –озрахунок потужност≥ ≥ виб≥р двигуна ¬изначаЇмо максимальну потужн≥сть двигуна: , де - статичний максимальний момент - загальне ƒ, , де - ƒ шевронноњ передач≥, - ƒ пар п≥дшипник≥в, - ƒ шпиндел≥в з муфтою, ¬изначаЇмо статичний максимальний момент: де Ц момент прокатки, - момент терт¤, , де - передаточне число привода валк≥в, , , , де - коеф≥ц≥Їнт плеча прикладенн¤ р≥внод≥ючоњ сили, - довжина деформуЇ мого металу, м - р≥внод≥юча сила, кн. , де - повний тиск на валок, - коеф≥ц≥Їнт терт¤ в п≥дшипниках валк≥в, - д≥аметр шийки валу, де - коеф≥ц≥Їнт перевантаженн¤, ¬раховуючи отриманий результат розрахунку вибираЇмо тип двигуна Ц реверсивний пост≥йного струму , 2.3 ≥нематичний розрахунок ≥ виб≥р передач≥ ¬изначаЇмо кутову швидк≥сть електродвигуна: , . ¬изначаЇмо кутову швидк≥сть прокатного валку: , де - швидк≥сть прокатки листа, - д≥аметр прокатного валу, . ¬изначаЇмо загальне передаточне число привода: «агальне передаточне число привода розпод≥л¤Їмо по елементах привода: де - передаточне число шестеренноњ кл≥т≥, ; - передаточне число прокатних валк≥в, . , , ¬изначаЇмо кутов≥ швидкост≥ вал≥в: , ; , . ¬изначаЇмо обертов≥ моменти на валах: , , , 2.4 –озрахунок зубчастоњ передач≥ “ак ¤к в завданн≥ немаЇ особливих вимог стосовно габарит≥в передач≥, вибираЇмо матер≥али з середн≥ми механ≥чними характеристиками - дл¤ шестеренного валу 1 та 2 - —таль 35’√—, терм≥чна обробка Ц покращанн¤, тверд≥сть H¬ 220. ¬изначаЇмо допустиму контактну напругу: , де - межа контактноњ витривалост≥ при базовому числ≥ цикл≥в. ƒл¤ вуглецевих сталей з тверд≥стю поверхонь зубц≥в менше Ќ¬ 350 ≥ терм≥чною обробкою покращанн¤м: , . Ц коеф≥ц≥Їнт довгов≥чност≥ при числ≥ цикл≥в напруги б≥льше базового, що маЇ м≥цне при довготривал≥й експлуатац≥њ редуктора, приймають, ; - коеф≥ц≥Їнт безпеки, . оеф≥ц≥Їнт навантаженн¤ приймаЇмо . “ак ¤к потр≥бну умову виконано. оеф≥ц≥Їнт ширини венц¤ за м≥жосьовою в≥дстанню приймаЇмо ¬изначаЇмо м≥жосьову в≥дстань з умови контактноњ витривалост≥ активних поверхонь зубц≥в: , ¬ибираЇмо найближче значенн¤ м≥жосьовоњ в≥дстан≥ з≥ стандартного р¤ду , [1], с. 36 ¬изначаЇмо нормальний модуль зачепленн¤: , . ѕриймаЇмо стандартне значенн¤ модул¤ , [1], с. 36 ѕопередньо приймаЇмо кут нахилу зубц≥в ¬изначаЇмо число зубц≥в шестеренного валка: , . ѕриймаЇмо , тод≥: , . ѕриймаЇмо . ”точн¤Їмо значенн¤ кута нахилу зубц≥в: , . ут нахилу зубц≥в. ќсновн≥ розм≥ри шестеренного валу: - д≥аметри под≥люван≥: , , - перев≥рка: , , - д≥аметри вершин зубц≥в: , ; - д≥аметр кола западин зубц≥в: ; - ширина шестеренного валу: , , приймаЇмо ¬изначаЇмо коеф≥ц≥Їнт ширини шест≥рн≥ по д≥аметру: , (30) . ќкружна швидк≥сть шестеренного валу: , (31) . ѕри так≥й швидкост≥ треба прийн¤ти 8 ступ≥нь точност≥, [1], c.32. –озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнт навантаженн¤: , ѕриймаЇмо коеф≥ц≥Їнти , [1], c.39, , [1], c.40. . ѕерев≥р¤Їмо контактну напругу за формулою: , Ќ/мм2. “ак ¤к , умови м≥цност≥ виконано. —или, ¤к≥ д≥ють в зачепленн≥: - окружна: , ; , ; - рад≥альна: , ; , . ѕерев≥р¤Їмо зубц≥ на витривал≥сть за напругою: , де - коеф≥ц≥Їнт нагрузки; - коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ форми зубц≥в ≥ залежить в≥д екв≥валентного числа зубц≥в, ¬изначаЇмо коеф≥ц≥Їнт нагрузки: , (37) ѕриймаЇмо , [1], c. 43, , [1], c. 43. ¬изначаЇмо екв≥валентне число зубц≥в у шестеренного валу: , ¬изначаЇмо коеф≥ц≥Їнт , ¤кий враховуЇ розпод≥л навантаженн¤ м≥ж зубц¤ми: , . –озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнт дл¤ 8 ступен≥ точност≥, ¤кий враховуЇ розпод≥л навантаженн¤ м≥ж зубц¤ми: , де - коеф≥ц≥Їнт торцевого перекритт¤,, [1], c.47; п Ц ступ≥нь точност≥ кол≥с, п = 8 ¬ираховуЇмо допустиму напругу при розрахунку на витривал≥сть шестеренного валу: ƒл¤ —тал≥ 35’√— покращеноњ до : , [1], с. 44. , ƒопустима напруга при розрахунку на витривал≥сть шестеренного валу: , «находимо в≥дношенн¤ . ѕриймаЇмо , [1], с.42 , ѕерев≥р¤Їмо м≥цн≥сть зубц≥в шестеренного валу за формулою: “ак ¤к , умови м≥цност≥ виконано. 2.5 –озрахунок на м≥цн≥сть шестеренного валу 2.5.1 ќр≥Їнтовний розрахунок шестеренного валу –исунок 2 - ¬едучий вал ¬изначаЇмо д≥аметр вих≥дного к≥нц¤ вала: , . “ак ¤к даний вал збираЇтьс¤ з валом електродвигуна за допомогою муфти, то приймаЇмо , приймаЇмо . ¬изначаЇмо д≥аметр ступен¤ вала п≥д п≥дшипник: , . Ќа вали д≥ють напруженн¤ згину та крученн¤, матер≥ал вал≥в —таль 35’√—. ƒл¤ зручност≥ зТЇднанн¤ з валом двигуна, приймаЇмо: - п≥д муфту , - п≥д п≥дшипник 2.5.2 –озрахунок небезпечних перетин≥в шестеренного валу Ќа вал д≥ють так≥ навантаженн¤: колова сила, рад≥альна сила. ¬изначаЇмо реакц≥њ опор : - горизонтальна площина: , . ѕерев≥рка: «агальний момент: , - вертикальна площина: , , , ѕерев≥рка: «агальн≥ моменти: , , ЅудуЇмо епюри згинальних момент≥в у горизонтальн≥й ≥ вертикальн≥й площинах, а пот≥м епюру крутного моменту “1. Ќа другий шестеренний вал д≥Ї таке навантаженн¤: колова сила, рад≥альна сила. ¬изначаЇмо реакц≥њ опор : - горизонтальна площина: , . ѕерев≥рка: «агальний момент: , - вертикальна площина: , , , ѕерев≥рка: «агальн≥ моменти: , , ЅудуЇмо епюри згинальних момент≥в у горизонтальн≥й ≥ вертикальн≥й площинах, а пот≥м епюру крутного моменту “2. « видно, що небезпечними Ї перер≥зи ј-ј та Ѕ-Ѕ. 2.5.3 ”точнений розрахунок шестеренного валу ѕерев≥р¤Їмо на м≥цн≥сть с≥ченн¤ вала ј-ј. ƒ≥аметр вала в цьому с≥ченн≥ . онцентрац≥¤ напруги обумовлена на¤вн≥стю шпоночноњ канавки при —початку визначаЇмо меж≥ витривалост≥ при згин≥ та крученн≥ : , . , ћомент протисто¤нн¤ с≥ченн¤ при : , . јмпл≥туда нормальних напруг згинанн¤: , . , . оеф≥ц≥Їнт запасу м≥цност≥: , ѕри . —умарн≥ згинаючи моменти в небезпечних перер≥зах ј-ј, Ѕ-Ѕ. ѕерший шестеренний вал: , . , . ƒругий шестеренний вал: , . 2.6 –озрахунок п≥дшипник≥в шестеренного валу ѕерший шестеренний вал Ц ведучий вал. « попередн≥х розрахунк≥в маЇмо: ¬изначаЇмо сумарн≥ реакц≥њ: , , . ѕ≥дбираЇмо п≥дшипники за б≥льш навантаженою опорою Ц . Ќам≥чаЇмо роликоп≥дшипники рад≥ально-сферичн≥ двухр¤дн≥ типу 3000 (нестандартн≥ розм≥ри), тобто 371680: ¬изначаЇмо екв≥валентне навантаженн¤: , при ѕот≥м знаходимо розрахункову довгов≥чн≥сть п≥дшипник≥в у м≥льйонах оберт≥в: , (76) ѕот≥м визначаЇмо розрахункову довгов≥чн≥сть в годинах: , ƒл¤ шестеренноњ кл≥т≥ ресурс прац≥ п≥дшипник≥в складаЇ 10000-200000 годин, що задовольн¤Ї нашому розрахунков≥. ƒругий шестеренний вал Ц ведений вал. « попередн≥х розрахунк≥в маЇмо: ¬изначаЇмо сумарн≥ реакц≥њ: , , . ѕ≥дбираЇмо п≥дшипники за б≥льш навантаженою опорою Ц . Ќам≥чаЇмо роликоп≥дшипники рад≥ально-сферичн≥ двухр¤дн≥ типу 3000 (нестандартн≥ розм≥ри), тобто 371680: ¬изначаЇмо екв≥валентне навантаженн¤: , при ѕот≥м знаходимо розрахункову довгов≥чн≥сть п≥дшипник≥в у м≥льйонах оберт≥в: , (76) ѕот≥м визначаЇмо розрахункову довгов≥чн≥сть в годинах: , ƒл¤ шестеренноњ кл≥т≥ ресурс прац≥ п≥дшипник≥в складаЇ 10000-200000 годин, що задовольн¤Ї нашому розрахунков≥. 2.7 ¬иб≥р муфти «а вих≥дними даними п≥дбираЇмо муфту зубчасту подовжену є21. ћуфту п≥дбираЇмо за д≥аметрами з`Їднаних вал≥в. ћатер≥ал полу-муфт —таль 45. ¬иб≥р муфти проводитьс¤ враховуючи д≥аметр з Їднючих вал≥в та розрахунковий момент. ÷¤ муфта зТЇднуЇ вал електродвигуна з валом шестеренноњ кл≥т≥. ¬изначаЇмо розрахунковий момент: , де - коеф≥ц≥Їнт, ¤кий враховуЇ режим роботи, , [1], с. 291; - ном≥нальний момент, . . Ћеха голова вибираЇ муфту зубчасту типу ћ««-є21 з вих≥дними даними: –озрахунок на м≥цн≥сть: , ”мову виконано. 2.8 ¬иб≥р ≥ перев≥рка шпонок ѕерев≥р¤Їмо шпонку п≥д муфтою. Ўпонку вибираЇмо в залежност≥ в≥д д≥аметра установочного вала. ¬ибираЇмо розм≥ри , , , за стандартом, враховуючи моменти “ на даному валу. –озраховуЇмо шпонку за напр¤мом зминанн¤. —таль 45: , - п≥д муфтою: , ; ”мови м≥цност≥ виконано. 2.9 –озрахунок на м≥цн≥сть ролику –исунок 5 Ц ≈ск≥з гладенького листового прокатного валка ¬изначаЇмо максимальний згинаючий момент в перер≥з≥, розташованого на середин≥ прокатного валка: де - в≥дстань м≥ж серединами шийок прокатного валка. , ; - ширина прокатаного полотна, ; - тиск полотна на валок п≥д час прокатки, . . ¬изначаЇмо напруженн¤ згину поперечному перетин≥ бочки прокатного валка: , де - д≥аметр бочки валу, . . Ќапруженн¤ згину в опарному перетин≥ ј-ј шейки прокатного валка: де - довжина шийки валу, ; - д≥аметр шийки валу, ; . ¬изначаЇмо напруженн¤ крученн¤ в перетин≥ ј-ј шийки прокатного валка: , де - максимальний обертовий момент прикладений до валу п≥д час прокатки полотна, ; . ¬изначаЇмо результуюче напруженн¤ в опарному перетин≥ ј-ј шийки прокатного валка при - допустиме напруженн¤ дл¤ матер≥алу, : , , . ”мови м≥цност≥ виконано. ¬изначаЇмо реакц≥њ опор: ѕеретин I-I перев≥р¤Їмо на згин: ”мову виконано. ѕеретин II-II перев≥р¤Їмо на згин з крученн¤м: , ”мову виконано. ¬изначаЇмо крутн≥ моменти: , . 2.10 –озрахунок шестеренноњ кл≥т≥ на перекиданн¤ ” випадку поламки нижнього шпиндел¤ перекидаючий момент д≥ючий на шестеренну кл≥ть: де - момент прокатки, ¬изначаЇмо зусилл¤ д≥юче на один фундаментний болт: де - к≥льк≥сть болт≥в, - в≥дстань м≥ж болтами, - вантаж шестеренноњ кл≥т≥, . ¬изначаЇмо зусилл¤ зат¤жки болт≥в: ¬изначаЇмо напруженн¤ у бовтах: де - внутр≥шн≥й д≥аметр болт≥в, ÷е напруженн¤ не повинне перевищувати допустиме дл¤ болт≥в з стал≥ марки —т2 або —т3:. , . ”мову виконано. —писок використаних джерел 1. —. ј. „ернавський, ј. Ѕ. Ѕоков, урсове проектуванн¤ деталей машин, ћ.,Фћашинобудуванн¤Ф, 1988, с.415 2. ”. ≤. ћархель, ƒетал≥ машин, ћ.,Фћашинобудуванн¤Ф, 1980, с.450 3. ј. ё. Ўейнбл≥т, урсове проектуванн¤ деталей машин, ћ.,Ф¬ища школаФ, 1991, с.432 |