–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: ћонтаж насосних агрегат≥в

ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни
ињвський енергетичний техн≥кум
≈“
–еферат на тему:
ћонтаж насосних агрегат≥в
ер≥вник
¬. ѕ. —емен¤ко
–озробив
ќ. ¬.÷юпа
1999
ѕередмова.
Ќасоси Ц це г≥дравл≥чн≥ машини, ¤к≥ призначен≥ дл¤ транспортуванн¤ р≥дини шл¤хом надаванн¤ њй енерг≥њ, здеб≥льшого у вигл¤д≥ надлишкового тиску. Ќасос,транспортуючи р≥дину виконуЇ роботу за рахунок енерг≥њ,отриманоњ в≥д двигуна. „астина ц≥Їњ енерг≥њ, за вин¤тком втрат, передаЇтьс¤ насосом р≥дин≥.
«гадки про насоси доход¤ть до нас ще з сивоњ давнини. ¬же до нашоњ ери користувалас¤ найпрост≥шими засобами дл¤ транспортуванн¤ та п≥дйому води.
¬икористовували водоп≥дйомн≥ колеса ≥ нор≥њ у вигл¤д≥ р¤да посудин, привТ¤заних до петл≥ з мотузки, верхн≥й край ¤коњ був накинутий на обод пов≥льно обертаючогос¤ колеса, розташованого над водоймищем.
“акож використовували гвинтовий водоп≥дйомник Ц гвинт јрх≥меда. ¬≥н ¤вл¤в собою цил≥ндричну трубу, в≥дкриту з обох бок≥в, встановлену над водоймищем п≥д кутом. Ќижн≥й край труби опускали у воду. ¬ середин≥ труби розташовувавс¤ вал з гвинтовою поверхнею, ¤кий разом з≥ ст≥нками труби створював гвинтовий канал. ѕри обертанн≥ вала вода переливалась з витка в виток ≥ поступово п≥д≥ймалась догори.
—тор≥чч¤ми людство користувалосьтакими прим≥тивними водоп≥дйомними механ≥змами. “≥льки п≥сл¤ винаходу у XVIII ст. першоњ паровоњ машини почали б≥льше використовувати поршньов≥ насоси, особливо починаючи з XIX ст.
ѕ≥зн≥ше на зм≥ну поршньовим насосам прийшли центроб≥жн≥ та пропелерн≥
Ц б≥льш компактн≥, легк≥ та дешев≥.
” середин≥ XVIII ст. рос≥йський вчений ≈йлер розробив струйну теор≥ю центроб≥жних машин, ¤ка давала можлив≥сть конструювати центроб≥жн≥ насоси з високими ƒ.
1. онструкц≥¤ ≥ принцип д≥њ центроб≥жного насоса.
ќсновним робочим органом центроб≥жного насоса Ї робоче колесо з монтажними лопатками, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ на валу всередин≥ нерухомого корпуса спиральноњ форми.
–обоче колесо складаЇтьс¤ з двох диск≥в: переднього та заднього, м≥ж ¤кими знаход¤тьс¤ лопатки, з≥гнут≥ у б≥к, протилежний напр¤мку руху робочого колеса.
орпус насоса патрубками зТЇднаний з трубопроводами, один з ¤ких всмоктуючий, ≥нший Ц напорний. ѕеред пуском у д≥ю корпус насоса та всмоктуючий трубопровод повинн≥ бути заповнен≥ р≥диною (¤кщо вона не надходить у насос п≥д напором) .
ўоб р≥дина не вит≥кала з насоса ≥ всмоктуючого трубопровода при заповненн≥ насоса, або його зупинц≥, на всмоктуючий трубопровод встановлюють зворотн≥й клапан з всмоктуючою с≥ткою.
ѕри обертанн≥ робочого колеса р≥дина, ¤ка заповнюЇ канали м≥ж лопатками колеса, п≥д д≥Їю центроб≥жноњ сили в≥дкидаЇтьс¤ в≥д центра колеса, та, виход¤чи з нього з високою швидк≥стю, надходить до спиральноњ камери, а пот≥м до всмоктуючого трубопровода. ѕ≥д д≥Їю центроб≥жноњ сили тиск р≥дини в камер≥ зб≥льшуЇтьс¤.
ѕри цьому на вход≥ р≥дини до робочого колеса створюЇтьс¤ тиск нижче атмосферного. ѕ≥д д≥Їю атмосферного тиску на поверхню р≥дини резервуара вона по всмоктуючому трубопроводу безперервно надходить до насоса.
—пиральна камера корпуса насоса використовуЇтьс¤ дл¤ поступового в≥дводу р≥дини, ¤ка надходить з робочого колеса до напорного трубопровода та дл¤ зменшенн¤ швидкост≥ руху р≥дини з метою перетворенн¤ к≥нетичноњ енерг≥њ в потенц≥йну енерг≥ю тиску.
ƒл¤ створенн¤ великих тиск≥в застосовують багатоколесн≥ насоси, ¤к≥ мають дек≥лька робочих колес, зТЇднаних посл≥довно у корпус≥.
–≥дина з робочого колеса надходить у к≥льцевий канал, ¤кий складаЇтьс¤ з двох к≥льцевих диск≥в, м≥ж ¤кими розташовуютьс¤ направл¤юч≥ лопатки, з≥гнут≥ у б≥к, протилежний лопаткам робочого колеса. ¬они призначен≥ дл¤ зменшенн¤ швидкост≥ р≥дини, ¤ка переходить при цьому в к≥нетичну енерг≥ю тиску. ѕерер≥з канал≥в м≥ж лопатками направл¤ючого апарата поступово зб≥льшуЇтьс¤, в результат≥ чого ≥ в≥дбуваЇтьс¤ перетворенн¤ швидкост≥ в енерг≥ю тиску.
¬ багатьох насосах сучасних конструкц≥й перетворенн¤ швидкост≥ в енерг≥ю тиску в≥дбуваЇтьс¤ без направл¤ючого апарата шл¤хом наданн¤ плавного контура спиральному в≥дводному каналу корпуса.
2. ћонтаж горизонтальних насосних агрегат≥в.
Ќе дивл¤чись на те, що ≥снуЇ велике р≥зноман≥тт¤ насос≥в горизонтального типу, виготовл¤Їмих в≥тчизн¤ною промислов≥стю,монтаж цих насос≥в дуже схожий. Ќижче приведен≥ найб≥льш розповсюджен≥ способи монтажу насосних агрегат≥в.
ћонтаж горизонтальних консольних насос≥в.
Ќасоси цього типу заводи Ц виготовлювач≥ поставл¤ють на м≥сце монтажу у з≥браному вигл¤д ≥з електродвигуном на сп≥льн≥й плит≥, або зварн≥й рам≥.
“ак≥ насосн≥ агрегати перед встановленн¤м на фундамент не розбираютьс¤, так ¤к розТЇм њх корпуса пломбуЇтьс¤ заводом Ц виготовлювачем.
¬ опорних лапах насоса та електродвигуна повинн≥ бути встановлен≥ контрольн≥ штифти, ¤к≥ гарантують сп≥вв≥сн≥сть валов насоса та електродвигуна.
¬али насоса та електродвигуна повинн≥ легко обертатис¤ руками, або за допомогою лома, при цьому сл≥д звернути увагу на те, що при оберт≥ вали повинн≥ мати люфт в≥дносно один одного. якщо при обертанн≥ полумуфт ви¤влено в≥дсутн≥сть люфту, що переважно призводить до в≥брац≥њ агрегата п≥д час експлуатац≥њ то перев≥р¤ють зТЇднанн¤ полумуфт. «н≥мають вс≥ пальц≥ та виконують контрольну перев≥рку сп≥вв≥сност≥ валов, так ¤к щ≥льно забит≥ пальц≥ без люфта могли порушити њх первисне встановленн¤. ¬ таких випадках перед зТЇднанн¤м муфт перев≥р¤ють ¤к≥сть виготовленн¤ та розм≥ри пальц≥в.
Ќеобх≥дно, щоб пальц≥ своЇю металевою частиною щ≥льно входили в отвори ведучоњ полумуфти, з невеликим нат¤гом в≥д легких удар≥в молотком, а в отвори ведомоњ полумуфти Ц ≥з зазором 2-3 мм по д≥аметру дл¤ запоб≥ганн¤ поздовжнього зм≥щенн¤ або обертанн¤ навколо стержн¤. ≈ластична частина пальц¤ щ≥льно зажата на стержн≥ пальц¤.
«азор м≥ж еластичною частиною пальц¤ в отворах ведомоњ полумуфти забезпечуЇ зм≥щенн¤ полумуфт по колу, що даЇ можлив≥сть застосувати такий спос≥б встановленн¤ пальц≥в: п≥сл¤ встановленн¤ ≥ закр≥пленн¤ першого пальц¤ перев≥р¤ють, чи зм≥щуЇтьс¤ одна полумуфта в≥дносно ≥ншоњ при обертанн≥. якщо Ї таке зм≥щенн¤, то це означаЇ, що Ї зазор, ≥ тод≥ встановлюють наступний палець й ще раз перев≥р¤ють на¤вн≥сть зм≥щенн¤ полумуфт.
якщо п≥сл¤ встановленн¤ ¤когось пальц¤ зм≥щенн¤ полумуфт не буде, то палець зн≥мають та встановлюють ≥нший, або проточують його еластичну частину.
ѕеред пуском насосу може бути потр≥бна рев≥з≥¤ електродвигуна з його розборкою ≥ сушкою обмотки, тому п≥дкладки п≥д лапи електродвигуна сл≥д промаркувати та при збиранн≥ двигуна встановити на своњ м≥сц¤, так ¤к це було зроблено заводом Ц виготовлювачем. ѕри встановленн≥ пальц≥в, ¤к≥ зТЇднують полумуфти, особливу увагу прид≥л¤ють шплинтовц≥ гайок.
Ќасосний агрегат, п≥дготовлений до встановленн¤, за допомогою вантажоп≥дйомного механ≥зму встановлюють на фундамент. —л≥д в≥дм≥тити, що насосн≥ агрегати вказаних тип≥в вив≥р¤ють встановлювальними болтами.
јгрегат, ¤кий встановили ≥ вив≥рили за висотною в≥дм≥ткою та в горизонтальн≥й площин≥, п≥дливають бетонною сум≥шшю.
¬ процес≥ вив≥рки насоса в горизонтальн≥й площин≥ та за висотними в≥дм≥тками з напорного та всмоктуючого патрубк≥в тимчасово зн≥мають заглушки, так ¤к виски, ¤к≥ опускають з нат¤гнутих струн, повинн≥ пройти по центру патрубк≥в. ѕ≥сл¤ вив≥рки заглушки встановлюють на своњ м≥сц¤ до п≥дключенн¤ до насос≥в трубопровода. ÷е необх≥дно дл¤ того, щоб у насос не потрапили сторонн≥ предмети, ≥з-за ¤ких може знадобитись розборка опломбованого насоса.
ћонтаж горизонтального насосного агрегата з окремими опорними плитами п≥д насосом та електродвигуном.
ћонтаж цього типу насос≥в починають з встановленн¤ на фундамент насоса разом з опорною плитою або рамою. Ќасос встановлюють на одну з п≥дготовлених основ, вив≥р¤ють ≥ закр≥пл¤ють до фундамента. ѕ≥сл¤ цього насос Ї базою, так ¤к встановлюЇмий електродвигун повинен бути прицентрований до насоса полумуфтами. ™диною особлив≥стю, на ¤ку сл≥д звернути увагу при монтаж≥ таких насосних агрегат≥в Ї спос≥б њх кр≥пленн¤ болтами до фундамента та п≥дливка њх бетонною сум≥шшю.
якщо встановлюЇмий насос прикр≥пл¤ють до фундамента анкерними чи фундаментими болтами, забетонованими в фундамент при його виготовленн≥, то п≥дливку такого насоса робл¤ть одночасно п≥сл¤ встановленн¤ та приценртованн¤ до нього електродвигуна зг≥дно з вказ≥вками проекту. якщо встановлюЇмий насос закр≥пл¤ють фундаментими болтами, ¤к≥ опускають в шахти, то п≥сл¤ попередньоњ вив≥рки за висотними в≥дм≥тками та горизонтальною площиною у план≥ виконують заливку бетоном т≥льки болт≥в.
≥нцеву перев≥рку встановленн¤ насоса виконують п≥сл¤ того, ¤к бетонна сум≥ш заливки затверд≥Ї не менш ¤к на 60% в≥дносно проектноњ твердост≥.
ѕ≥сл¤ цього встановлюють ≥ виконують прицентровку двигуна у так≥й же посл≥довност≥, ¤к ≥ при встановленн≥ насоса.
ћонтаж насос≥в, працюючих на гар¤ч≥й вод≥, та турбонасос≥в, ¤к≥ поступили в з≥браному вигл¤д≥ з опломбованими патрубками, виконують з додатковою перев≥ркою ≥ встановленн¤м зазор≥в у поздовжн≥х шпонках ≥ дистанц≥йних втулках, або болтах.
Ѕоковий зазор (сумарний) в поздовжн≥х шпонках допускаЇтьс¤ 0,04Ц0,06 мм. ѕри менших зазорах шпонку п≥дпилюють, при б≥льших Ц зам≥нюють.
«азор м≥ж дистанц≥йною втулкою та отвори у лапах насоса з боку всмоктуючого патрубка повинн≥ бути не менше 2,5 мм. якщо зазор менший, необх≥дно дистанц≥йну втулку проточити за наружним д≥аметром, а при ≥њ в≥дсутност≥ Ц розсвердлити отв≥р у лапах насоса. «азор м≥ж дистанц≥йною шайбою та поверхнею лап насоса може бути 0,04Ц0,06 мм. якщо зазор менший, то сл≥д п≥дпилити шайбу, а ¤кщо б≥льший Ц торець дистанц≥йноњ втулки.
ѕри виконанн≥ монтажу насосного агрегата, ¤кий маЇ окрем≥ опорн≥ рами, або плити, особливу увагу потр≥бно прид≥лити зазору м≥ж торц¤ми полумуфт, ¤кий завжди вказуЇтьс¤ у кресленн¤х. ѕерев≥рку зазора виконують при повному зм≥щенн≥ ротора електродвигуна у б≥к насоса.
Ќасосн≥ агрегати горизонтального виконанн¤ на сп≥льн≥й фундаментн≥й плит≥, чи на окремих плитах, ¤к≥ встановлюютьс¤ на будь-¤ких видах опорних основ, перед п≥дливкою бетонною сум≥шшю вив≥р¤ють за висотними в≥дм≥тками в≥дносно репера, або в≥дносно висотноњ нас≥чки.
р≥м цього перев≥р¤ють розташуванн¤ насосного агрегата за ос¤ми у план≥ та в горизонтальн≥й площин≥. ƒл¤ цього нат¤гують горизонтально- поздовжн≥ та поперечн≥ струни. Ќа них закр≥пл¤ють виски таким чином, щоб вони сп≥впадали з в≥дпов≥дними нас≥чками на фундамент≥. Ќа поздовжн≥х струнах закр≥пл¤ють виски так, щоб один висок сп≥впав з центром всмоктуючого патрубка насоса та нас≥чкою, ¤ка наноситьс¤ на фундамент≥.
ƒругий висок повинен сп≥впасти з в≥ссю електродвигуна та нас≥чкою.
ѕоперечну струну потр≥бно нат¤гувати, ¤кщо в цеху одночасно встановлюють два, або дек≥лька насос≥в в одному р¤ду. ѕри цьому виски, ¤к≥ опускаютьс¤ з≥ струни, повинн≥ сп≥впасти з центрами напорних патрубк≥в.
ѕотр≥бно в≥дзначити, що в≥дстан≥ м≥ж нат¤гнутими струнами повинн≥ суворо в≥дпов≥дати проектним розм≥рам з допуском не б≥льше ±2 мм. ÷е Ї особливо важливим, коли п≥дготовку трубопровод≥в дл¤ групи насос≥в виконують ≥ндустр≥альним способом в спец≥ал≥зованих майстерн¤х. ѕ≥сл¤ встановленн¤ насос≥в по ос¤х перев≥р¤ють њх висотне розташуванн¤ н≥велиром та рейками, встановленими на репер≥, або контрольною л≥н≥йкою, ¤ку кладуть на оброблену частину плити (рами), а також р≥внем та м≥рильною л≥н≥йкою.
¬≥драхунок при цьому ведетьс¤ в≥д висотноњ нас≥чки, ¤ка наноситьс¤ на фундамент. ¬≥дхиленн¤ встановленого та вив≥реного агрегата в≥д проектноњ висотноњ в≥дм≥тки не повинно перевищувати ±5 мм. ¬≥дхиленн¤ двох, або б≥льше насосних агрегат≥в не повинно перевищувати ±2 мм. ¬елик≥ в≥дхиленн¤, ¤к≥ виход¤ть за границ≥ приведеного допуска, можуть спричинити переробку заготовки трубопровода, виконаного в майстерн¤х.
√оризонтальн≥сть встановленого насосного агрегата в поздовжньому та поперечному напр¤мках перев≥р¤ють контрольною л≥н≥йкою, ¤ку кладуть на оброблену частину плити (рами) ≥ брускового р≥вн¤ 200-0,1. ѕоказники р≥вн¤, встановленого на л≥н≥йку, вважають допускаЇмими, ¤кщо середнЇ зам≥рюванн¤ з двох показник≥в при поворот≥ на 180Ї матиме в≥дхиленн¤ не б≥льше трьох д≥лень.
ѕеред встановленн¤м агрегата на опорн≥ основи перев≥р¤ють ретельн≥сть очищенн¤ опорних рам в≥д фарбуванн¤ та консервуючих матер≥ал≥в.
‘ундаментн≥, або встановлен≥ анкерн≥ болти, опущен≥ в шахти, повинн≥ знаходитись в схиленому стан≥ та бути перпендикул¤рними опорним плитам.
—тержень болта може знаходитись в≥д найближчоњ ст≥нки шахти на в≥дстан≥, ¤ка дор≥внюЇ не менш одного д≥аметра болта.
якщо насосний агрегат монтують на опорн≥й основ≥, ¤ка ¤вл¤Ї собою подушки з бетонноњ сум≥ш≥ з металевими п≥дкладками, потр≥бно перев≥рити, щоб рама, або плита агрегата щ≥льно лежала на ус≥х п≥дкладках. Ќещ≥льност≥ м≥ж де¤кими п≥дкладками та плитою л≥кв≥дують, п≥дкладаючи в цих м≥сц¤х додатков≥ п≥дкладки з кал≥брованоњ фольги, жест≥ або кровельноњ стал≥. “аку прокладку п≥дкладають на всю опорну площу.
якщо при перев≥рц≥ ви¤витьс¤, що зазор м≥ж рамою або плитою та п≥дкладками клиновий, то його виправл¤ють т≥льки п≥дпилюванн¤м опорноњ поверхн≥. ¬становлювати клинов≥ прокладки заборон¤Їтьс¤.
јгрегат, встановлений та вив≥рений на фундамент≥, за допомогою п≥дкладок на подушках з бетонноњ сум≥ш≥ перед п≥дливкою прикр≥пл¤ють до фундаменту, р≥вном≥рно зат¤гуючи гайки фундаментних або анкерних болт≥в.
ўуп товщиною 0,1 мм повинен не проходити м≥ж встановленим устаткуванн¤м й прокладками.
јгрегати, вив≥рен≥ на фундамент≥ за допомогою клинових домкрат≥в або встановлювальних болт≥в закр≥пл¤ють зат¤гуванн¤м гайок фундаментних або анкерних болт≥в п≥сл¤ п≥дливки та усуненн¤ домкрат≥в або вивертанн¤ встановлювальних болт≥в.
¬≥дсутн≥сть деформац≥њ плити в≥д зат¤гуванн¤ гайок перев≥р¤ють спец≥альними вим≥рювальними приладами Ц ≥ндикаторами.
3. ѕерев≥рка сп≥вв≥сност≥ вал≥в горизонтального насосного агрегата.
¬ горизонтальних насосних агрегатах вали зТЇднуютьс¤ полумуфтами р≥зних конструкц≥й в залежност≥ в≥д швидкох≥дност≥ агрегата. ќдна з умов нормальноњ роботи насосного агрегата Ц щ≥льна ≥ правильна посадка полумуфт на валах.
“орцевий та рад≥альний люфт полумуфт перев≥рюЇтьс¤ ≥ндикатором, що в≥дноситьс¤ головним чином до агрегат≥в, ¤к≥ над≥йшли на монтажний майданчик у з≥браному вигл¤д≥. ѕри жорстких полумуфтах допускаЇтьс¤ торцевий люфт не б≥льше 0,02 мм, рад≥альний Ц 0,04 мм; при пружних полумуфтах в≥дпов≥дно допускаЇтьс¤ люфт 0,04 ≥ 0,06 мм. якщо люфт полумуфти б≥льше допускаЇмого рекомендуЇтьс¤ проточити полумуфту за наружним д≥аметром та по торцю на токарному станку.
—початку л≥н≥йкою виконують попередню перев≥рку сп≥вв≥сност≥ вал≥в.
«азори зам≥рюють щупом при поворот≥ полумуфт через кожн≥ 90Ї. якщо сума величин д≥аметрально протилежних вим≥рювань в≥дпов≥даЇ допускам, ¤к≥ приведен≥ в таблиц≥, то сп≥вв≥сн≥сть можна вважати непоганою.
ѕерев≥рку сп≥вв≥сност≥ агрегата з числом оберт≥в до 1000 об/хв виконують пристосуванн¤ми та щупом.
ѕерев≥рку сп≥вв≥сност≥ агрегата з числом оберт≥в вище 1000 об/хв виконують спец≥альними пристосуванн¤ми з ≥ндикаторами. ÷ей пристр≥й закр≥пл¤ють на полумуфтах за допомогою стальноњ гнучкоњ ленти, що даЇ можлив≥сть застосувати його дл¤ муфт будь-¤ких д≥аметр≥в.
–езультати перев≥рки сп≥вв≥сност≥ вал≥в, отриман≥ за допомогою пристроњв занос¤ть у таблицю.
ѕочатков≥ показники зн≥мають до початку обертанн¤ вал≥в, при цьому позиц≥¤ ≤ в≥дпов≥даЇ встановленню вал≥в на 0Ї, при цьому ≥ндикатори ј ≥ ¬ знаход¤тьс¤ нагор≥. ѕозиц≥¤ ≤≤ в≥дпов≥даЇ повороту вал≥в на 90Ї, ≤≤≤ Цна
180Ї, IV Ц на 360Ї.
«лам осей в горизонтальн≥й площин≥ вираховують за формулою:
, де:
ѕ√ Ц злам осей вал≥в у горизонтальн≥й площин≥; а2, б2, а4, б4 Ц показники ≥ндикатор≥в дл¤ вим≥рюванн¤ злама осей вал≥в: ≥ндекси в≥дпов≥дають позиц≥њ полумуфт при обертанн≥.
«лам осей в вертикальн≥й площин≥ вираховують за формулою:
, де:
ѕ¬ Ц злам осей вал≥в у вертикальн≥й площин≥; а1, б3, а3, б1 Ц показники ≥ндикатор≥в дл¤ вим≥рюванн¤ злама осей вал≥в.
ѕаралельне зм≥щенн¤ осей вал≥в вираховують за формулою:
, де:
C√ , Ц паралельне зм≥щенн¤ осей вал≥в в≥дпов≥дно у горизонтальн≥й й вертикальн≥й площинах; б1, б2, б3, б4 Ц показники ≥ндикатор≥в дл¤ вим≥рюванн¤ паралельного зм≥щенн¤ осей вал≥в.
ќтриману сп≥вв≥сн≥сть вал≥в за полумуфтами вважають задов≥льною, ¤кщо величина зламу ≥ паралельного зм≥щенн¤ осей, вираховувана за формулами, не буде перевищувати величин, ¤к≥ даютьс¤ у таблиц≥.
“аблиц¤
ƒопускаЇм≥ в≥дхиленн¤ при перев≥рц≥ сп≥вв≥сност≥ вал≥в насосних агрегат≥в за полумуфтами
Ўвидк≥сть ƒопускаЇма величина перекосу та паралельного
обертанн¤ вал≥в, зм≥щенн¤ муфт
об/хв
жорсткоњ ѕружноњ «убчатоњ
Ѕ≥льше 3000 об/хв 0,02 0,04 0,04
ƒо 3000 об/хв 0,04 0,06 0,1
Ѕ≥льше 1500 об/хв 0,06 0,08 0,12
Ѕ≥льше 750 об/хв 0,08 0,1 0,15
Ѕ≥льше 500 об/хв 0,1 0,15 0,2
¬ залежност≥ в≥д показник≥в вим≥рювань за ≥ндикаторами або щупом в процес≥ перев≥рки сп≥вв≥сност≥ регулюють опорн≥ основи, на ¤ких встановлен≥ плити агрегата. якщо в площин≥ паралельноњ ос≥ насосного агрегата, розташуванн¤ устаткуванн¤ визначають результатами центровки, то позиц≥ю корпус≥в устаткуванн¤ в площин≥, перпендикул¤рноњ ос≥ агрегата, Ц р≥внем, встановленим на оброблену поверхню плити кожного з вид≥в устаткуванн¤. ¬ цьому випадку в≥дхиленн¤ в≥д горизонтал≥ не повинно перевищувати показник≥в трьох д≥лень брускового р≥вн¤ 200 Ц 0,1.
“аким способом перев≥р¤ють сп≥вв≥сн≥сть ¤к агрегат≥в, змонтованих на сп≥льн≥й фундаментн≥й плит≥, так ≥ агрегат≥в, змонтованих на окремих плитах, ¤к≥ над≥йшли на монтаж в з≥браному або роз≥браному вигл¤д≥.
—л≥д в≥дзначити, що сп≥вв≥сн≥сть агрегат≥в, ¤к≥ над≥йшли змонтованими на сп≥льн≥й фундаментн≥й плит≥ (насос Ц електродвигун), перев≥р¤ють т≥льки в тому раз≥, ¤кщо в процес≥ перев≥рки насоса в д≥њ буде ви¤влена погана робота, причиною ¤коњ Ї несп≥вв≥сн≥сть вал≥в агрегата.
4. “ехн≥ка безпеки при монтаж≥ та випробовуванн≥ насосних агрегат≥в.
ѕри монтаж≥ та випробовуванн≥ насосних агрегат≥в необх≥дно суворо дотримуватис¤ вимог розд≥ла —Ќ≥ѕ ≤≤≤-ј.11-62 Ф “ехн≥ка безпеки на буд≥вництв≥Ф.
–озташуванн¤ устаткуванн¤, ¤ке монтуЇтьс¤ ≥ його робочих вузл≥в не повинно створювати незручних умов у робоч≥й зон≥ та на робочих м≥сц¤х.
–обоче м≥сце повинно бути добре осв≥тлено, а при недостатньому природньому осв≥тленн≥ необх≥дно мати додаткове електричне осв≥тленн¤.
ожен прац≥вник зобовТ¤заний терм≥ново пов≥домл¤ти своЇму кер≥внику про вс≥ пом≥чен≥ дефекти ≥нструмент≥в, пристосувань, механ≥зм≥в та кран≥в, ¤кщо ц≥ дефекти погрожують безпец≥ роботи.
ƒо монтажа насосних агрегат≥в допускають робочих, ознайомлених з правилами техн≥ки безпеки на монтажних роботах.
ќсобливо небезпечною Ї робота одночасно на р≥зних в≥дм≥тках одн≥Їњ вертикал≥. ¬ такому випадку сопруджують щ≥льн≥ настили з перилами та бортами. —уворо заборон¤Їтьс¤ щось класти на ц≥ настили, ¤кщо вони не розрахован≥ на додатков≥ навантаженн¤. «аборон¤Їтьс¤ залишати п≥сл¤ виконанн¤ роб≥т на настилах незакр≥плен≥ детал≥ Ц болти, гайки, ≥нструмент ≥ т. ≥н.
ѕрацювати п≥д устаткуванн¤м, ¤ке знаходитьс¤ в п≥дв≥шеному стан≥ на гаку тельфера, крана або ≥ншого вантажоп≥дйомного механ≥зма чи пристро¤ суворо заборон¤Їтьс¤. ѕрацювати п≥д устаткуванн¤м дозвол¤Їтьс¤ т≥льки при на¤вност≥ спец≥ального захисного нав≥са.
«аборон¤Їтьс¤ збер≥гати на м≥сц≥ монтажа мастила, палива та легкозаймаюч≥Їс¤ речовини.
ƒл¤ ручних електроламп необх≥дно використовувати напругу не вище 36 ¬, а в особливо небезпечних м≥сц¤х, де можливо травмуванн¤ електричним струмом
(колодц≥, металев≥ резервуари, волог≥ прим≥щенн¤), Ц не вище 12 ¬.
ƒо користуванн¤ електричним ≥нструментом допускають робочих, ¤к≥ пройшли спец≥альне навчанн¤. ѕри робот≥ електричним ≥нструментом необх≥дно од¤гати гумов≥ та галош≥. орпуса електричного ≥нструмента заземл¤ють спец≥альним електропроводом. ѕрацювати електричним ≥ пневматичним ≥нструментом з приставних драбин суворо заборон¤Їтьс¤.
ѕри такелалежних роботах необх≥дно стежити за тим, щоб траверси, стропи, троси, канати, гаки та ≥нш≥ вантажозахватн≥ пристосуванн¤, а також вантажоп≥дйомн≥ пристроњ та механ≥зми працездатн≥, випробуван≥ зг≥дно з правилами ƒержтехнадзора ”крањни.
—талев≥ канати, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в експлуатац≥њ, необх≥дно пер≥одично промивати керосином, чистити проволочною щ≥ткою та змащувати.
ћонтаж насосних агрегат≥в в умовах д≥ючих цех≥в й на тер≥тор≥њ д≥ючих п≥дприЇмств виконують т≥льки в сувор≥й в≥дпов≥дност≥ з≥ спец≥ально розробленим проектом виробництва монтажних роб≥т, узгодженим з начальником цеха та головним ≥нженером п≥дприЇмства.
¬ процес≥ монтажних роб≥т в д≥ючих цехах або на тер≥тор≥њ д≥ючих п≥дприЇмств ус≥ робоч≥ та ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники, ¤к≥ беруть участь в монтаж≥ повинн≥ керуватис¤ правилами техн≥ки безпеки ≥ внутр≥шнього розпор¤дка, встановленими дл¤ цих цех≥в або п≥дприЇмств.
ѕри монтажних роботах на тер≥тор≥њ д≥ючих п≥дприЇмств або в д≥ючих цехах кер≥вник монтажних роб≥т зобовТ¤заний вимагати в≥д замовника:
- ѕрийн¤тт¤ загальних заход≥в по техниц≥ безпеки дл¤ взаЇмного безпечного проведенн¤ роб≥т ¤к монтажним так ≥ експлуатуючим персоналом;
- ¬становленн¤ спец≥альних захисних пристроњв при виробництв≥ монтажних роб≥т поблизу вибухово небезпечних речовин, близько до електроустаткуванн¤ та провод≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д напругою ≥ т. ≥н., передбачене проектом виробництва монтажних роб≥т.
¬ д≥ючих цехах, в ¤ких можливе проникненн¤ газа, виробництво монтажних роб≥т допускаЇтьс¤ т≥льки при умов≥ пост≥йного контролю вм≥сту в пов≥тр≥ небезпечного газа. ѕри по¤в≥ такого газа роботи припинюють ≥ вс≥ присутн≥ уход¤ть з загазованого прим≥щенн¤ до повного очищенн¤ пов≥тр¤; при цьому обовТ¤зковим Ї присутн≥сть прац≥вника газор¤тувальноњ станц≥њ.
ћонтажн≥ роботи у вибухово небезпечних й пожежно небезпечних прим≥щенн¤х ≥ спорудах, а також поблизу д≥ючих установок виконують т≥льки п≥сл¤ ретельноњ п≥дготовки до монтажа, складанн¤ кер≥вником монтажних роб≥т ≥ начальником цеха плана виробництва роб≥т та узгодженн¤ його з в≥дд≥лом техн≥чноњ безпеки, пожежною охороною ≥ газор¤тувальною станц≥Їю п≥дприЇмства. ѕлан роб≥т ухвалюЇ головний ≥нженер п≥дприЇмства.
ћонтажн≥ роботи в м≥сц¤х, особливо небезпечних у пожежному в≥дношенн≥, виконують в присутност≥ чергового пожежноњ охорони д≥ючого цеха або п≥дприЇмства.
ѕеред пуском та випробовуванн¤ми насосних агрегат≥в вхолосту або п≥д нагрузкою необх≥дно:
1. ќзнайомити вс≥х робочих з пор¤дком проведенн¤ випробовуванн¤ та заходами з безпеки при випробовуванн≥ насосних агрегат≥в.
2. ѕерев≥рити осв≥тлен≥сть робочих м≥сць зг≥дно з встановленими нормами.
3. «акрити люки, шахти та ≥нш≥ отвори, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в зон≥ випробовуванн¤ устаткуванн¤.
4. «абрати непотр≥бн≥ предмети з поверхн≥.
5. ѕерев≥рити на¤вн≥сть та м≥цн≥сть захисних огорожень.
6. ѕерев≥рити справн≥сть захисних та контрольно-вим≥рювальних прилад≥в

онструкц≥¤ центроб≥жного насоса.

¬се рефераты по технологии