–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: ћеханизмы преобразовани¤ движени¤

1. ¬—“”ѕ.
1.1.–озвиток машинобудуванн¤ в крањн≥.
ћи живемо в оточенн≥ машин ≥ так до них звикли, що не можемо у¤вити соб≥, ¤к об≥йтись без цих багаточисленних пом≥чник≥в, ¤к≥ полегшують нашу працю, наше житт¤. ƒалеко не завжди ми в≥ддаЇмо соб≥ зв≥т в тому, ск≥льки р≥зноман≥тних машин ≥снуЇ пор¤д з нами. “≥льки де¤к≥ з них знаход¤тьс¤ перед нашими очима, а ск≥льки Ї машин про ≥снуванн¤ ¤ких ми нав≥ть не здогадуЇмось.
ўо в≥домо нам про машини, за допомогою ¤ких були виткан≥ тканини, спечений хл≥б, запакован≥ консерви, надрукован≥ кноги ≥ журнали! ј ц≥ машини зв"¤зан≥ з ≥ншими Ц т≥, завд¤ки ¤ким вони з"¤вились на св≥т. ожен р≥к, кожен день ≥нженери-конструктори працюють над новими машинами, реконструють стар≥.
ћашини розвиваютьс¤ дуже швидко. —ама людина розвивалась не меньше двох м≥льйон≥в рок≥в, а вс¤ ≥стор≥¤ машин складаЇтьс¤ т≥льки в два з половиною тис¤чол≥тт¤.
ћожливо, першою машиною в сучасному розум≥нн≥, був вод¤ний млин, не що ≥нше, ¤к перетворенн¤ енерг≥њ вод¤ного потока в енерг≥ю обертанн¤.
ѕерш≥ млини з"¤вилис¤ на г≥рських р≥чках ≥ швидко розповсюдились всюди, де можна було зробити перепону води.
≤ншими галуз¤ми д≥¤льност≥ людини, в результат≥ ¤коњ виникли машини, було буд≥вництво ≥ водозабеспеченн¤. «"¤вл¤ютьс¤ пристосуванн¤ дл¤ п≥дйому ≥ перем≥щенн¤ вантаж≥в, принцип д≥њ ¤ких залишивс¤ в сучасних вантажоп≥дйомних пристро¤х ≥ машинах.
¬ажко визначити час винаходу тих чи ≥нших машин, можливо, що вони винаходились неодноразово. «"¤вилис¤ машини, ¤к≥ можна назвати пневматичними, тому що вони служили дл¤ перетворенн¤ не сили, а руху. ѓх можна назвати автоматами, походженн¤ ¤ких дуже давнЇ. «а допомогою таких автомат≥в проводились театрал≥зован≥ ≥ рел≥г≥йн≥ д≥йства, пор¤д з машинами автоматами були ≥ велик≥, керуюч≥ рухом статуй.
¬инах≥д пневматики зв"¤заний з ≥менем јлександр≥йського механ≥ка
тесиб≥¤. ¬≥н винайшов двохцил≥ндровий пожежний насос, вод¤ний годинник, вод¤ний орган, а також аеротрон-воЇнну машину, в ¤к≥й роль упругого т≥ла в≥д≥граЇ стиснуте пов≥тр¤.
«гадаЇмо, що великий математик ≥ механ≥к јрх≥мед, один ≥з самих визначних вчених в ≥стор≥њ людства дос¤г дуже багато. ¬ математиц≥ в≥н винайшов бинегральне численн¤, набагато випередивши св≥й час. ¬≥н винайшов гвинт, використовував зубчасте колесо, знайшов закон ¤кий носить його ≥м"¤, винайшов багато нових машин. ѕ≥д час осади р≥дного м≥ста римл¤нами в≥н винайшов нов≥ в≥йськов≥ машини, ¤к≥ надовго затримали набагато сильн≥шу арм≥ю римл¤н п≥д ст≥нами сиракуз. јле всеж м≥сто пало, ≥ один з римських солдат убив јрх≥меда. ќстанн≥ми словами великого вченого були : "Ќе трогай моих чертежей".
Ќа жаль, до нас д≥йшло мало в≥домостей про ≥нженер≥в давнини ≥ де¤к≥ з них залишили написан≥ ними книги, про ≥нших в≥дом≥ лише ≥мена.
«араз ми знаЇмо, що в ƒревн≥й √рец≥њ були дуже поширен≥ в≥йськов≥ машини. ¬ –имськ≥й ≥мпер≥њ були винайден≥ с≥льскогосподарськ≥ ≥ буд≥вельн≥ машини. ¬ к≥нц≥ 1 ст. до н.е. римський арх≥тектор ћарк ¬≥трув≥й ѕол≥йон написав "дес¤ть книг про архитектуру". ÷ого твором користувалис¤ п≥втори тис¤ч≥ рок≥в. ƒес¤та книга твору присв¤чена машинам, ≥ тут дано, мабуть, перше означенн¤ машини, "ћашина Ї совокупн≥сть з"Їднаних разом дерев"¤них частин, ¤к≥ мають велику силу дл¤ перем≥щенн¤ вантаж≥в".
¬ арабських крањнах велике поширенн¤ мало ткацьке виробництво.
ѕеретворенн¤ поступального руху в рух обертовий за допомогою педального механ≥зму, використане в конструкц≥њ гончарного круга, зробило кращою ¤к≥сть пр¤ж≥ ≥ прискорило виробництво.
ћабуть б≥л¤ ≤≤ ст. до н.е. в итањ був винайдений станок з рухомими шнурами дл¤ п≥дн¤тт¤ ≥ опусканн¤ ниток п≥сл¤ кожного перельоту човника. ÷ей станок був освоЇний ткачами —ередньоњ јз≥њ. ≥ Ѕлизького —ходу.
¬ ’-’≤ ст. був винайдений годинник. ¬инах≥дником годинника називають математика √ерберта ќр≥й¤нського, ¤кий зав≥в у ™вроп≥ "арабськ≥" цифри.
ћожна сказати, що винах≥д ≥ виготовленн¤ годинник≥в допомоголо становленню механ≥ки. ќчевидно, наприклад, що зубчаст≥ колеса широко поширилис¤ в техн≥ц≥ завд¤ки винаходу годинника.
ѕерша ун≥версальна парова машина була винайдена механ≥ком оливано-
¬ознисенських завод≥в ≤ваном ≤вановичем ѕолзуновим.
¬ажливу роль в механ≥ц≥ машин мав головний механ≥зм паровоњ машини- кривошипно-шатунний механ≥зм, ¤кий служить дл¤ перетворенн¤ зворотньо- поступального руху поршн¤ у рух обертальний.
ѕарова машина дала можлив≥сть стоворити механ≥чний транспорт. ѕерший локомотив в 1814 роц≥ побудував ƒжордж —тефенсон. ” вересн≥ 1810 роц≥ була в≥дкрита перша в св≥т≥ 40-км пасажирська л≥н≥¤ Ћ≥верпуль-ћанчестер.
ќдночасно проходило ≥ становленн¤ механ≥зованного водного транспорту.
¬ 1818 роц≥ перший пароплав перетнув јтлантичний океан. ÷е була "—аванна", ¤ка мала довжину 30,5 м. ≥ ширину 7,9 м.
¬ 1822 роц≥ англ≥чанин √.ќгль збудував жатку в ¤к≥й використав принцип зр≥зки . ¬ 1826 роц≥ ѕ.Ѕелл винайшов машину, придатну дл¤ збору урожаю.
–озвиток машин з середини минулого стол≥тт¤ ≥де все швидшими темпами.
«"¤вл¤ютьс¤ нов≥ типи машин. ¬ 1879 роц≥ механ≥к . Ѕенц винайшов двохтактний двигун. ѕерший автомоб≥ль Ѕенца був трьохколесним, в≥н мав максимальну швидк≥сть 16 км/год. ¬ той самий р≥к √отл≥б ƒаймлер побудував мотоцикл, на ¤кому встановив малогабаритний двигун власноњ конструкц≥њ. ¬
1892 роц≥ св≥й перший автомоб≥ль побудував американський механ≥к √енр≥
‘орд. ¬≥н орган≥зував в детройт≥ великий концерн по виробництву автомоб≥л≥в ≥ став одним ≥з засновник≥в американськоњ автомоб≥льноњ промисловост≥.
« де¤ким в≥дставанн¤м в≥д автомоб≥л¤ був винайдений л≥тальний аппарат важчий пов≥тр¤-аероплан. це було в 90-х роках ’≤’ ст.
ѕерша св≥това в≥йна переключила машинобуд≥вн≥ заводи на виробництво зброњ. ¬иникають нов≥ в≥йськово-транспортн≥ засоби, артилер≥йськи системи, будують механ≥зми дл¤ артилер≥йських систем. Ѕули винайден≥ броне- автомоб≥л≥, а в 1916 роц≥ в бою на р≥чц≥ —омм≥ англ≥йц≥ вперше використали танки.
Ќайстар≥шим ≥з транспортного машинобудуванн¤ було локомотивобудуванн¤. ¬ 1924 роц≥ рад¤нський ≥нженер яков ћодестович √аккель спроектував ≥ побудував перший в св≥т≥ маг≥стральнийтепловоз, а в 1933 роц≥
ололипський завод почав його сер≥йнийне виробництво.
јв≥ац≥¤ в наш≥й крањн≥ швидко дос¤гла по вс≥х показниках великих усп≥х≥в. ¬ 12923 роц≥ п≥д кер≥вництвом рад¤нського ав≥аконструктора
ост¤нтина јлександровича ал≥н≥на в ’арков≥ був побудований пасажирський л≥так -1. ¬ 30-х роках було побудовано велике с≥мейство л≥так≥в јЌ“, побудованих п≥д кер≥вництвом ав≥аконструктора јндр≥¤ ћиколайовича “уполева, учн¤ ∆уковського. Ќа л≥таку јЌ“-25 був вперше зд≥йснений безпосадковий перел≥т ћосква-ѕ≥вн≥чний полюс-¬анкувер (—Ўј).
¬ середин≥ 20-х рок≥в п≥д кер≥вництвом јркад≥¤ ƒмитровича Ўвидова був побудований перший ав≥ац≥йний двигун з вод¤ним охолодженн¤м. ÷е значно прискорило дальший розвиток ав≥ац≥њ.
—≥льске господарство в 20-х роках пов≥льно почало механ≥зуватис¤.
ѕоб≥льшало число трактор≥в, з"¤вл¤ютьс¤ машини нових тип≥в. з початку 30-х рок≥в «апор≥зький завод " омунар" почав випуск комбайн≥в своЇњ конструкц≥њ.
“од≥ ж почали д≥¤ти —аратовський завод комбайн≥в ≥ –остовський завод с≥льскогосподарських машин, на ¤кому було почато виробництво збиральних комбайн≥в. «"¤вились канавокапальн≥ машини дл¤ збиранн¤ овоч≥в.
Ўвидкий розвиток машинобудуванн¤ поставив нов≥ завданн¤ перед металург≥Їю : рад¤нськ≥ заводи почали виробництво важкоњ металург≥чноњ техн≥ки. Ўвидкими темпами зак≥нчилась реконструкц≥¤ —тарокраматорського машинобуд≥вного заводу, почав працювати Ќовокраматорський завод. ¬ 30-х роках на цьому завод≥ дл¤ "«апор≥жстал≥" був побудований потужний прокатний стан-блюм≥нг.
30-т≥ роки Ц це час швидкого розвитку ковальско-пресового обладнанн¤, без ¤кого було б неможливе масове виробництво машин. в наш≥й крањн≥ в роки перших п"¤тир≥чок к≥льк≥сть прес≥в ≥ механ≥чних молот≥в в≥тчизн¤ного виробництва значно вир≥с. Ѕув освоЇний випуск парових молот≥в з вагою подаючих частин 1-3 тони ≥ кривошипних прес≥в до 900 т., а також ножиць дл¤ р≥зк≥ металу, горизонтально-ковальських машин.
«розум≥ло, що дл¤ приведенн¤ в д≥ю маких потужних машин необх≥дна була в≥дпов≥дна енергетична база. ќсновною енергетичною машиною стала турб≥на. “ак, що в 30-т≥ роки на Ћен≥нградському метал≥чному завод≥ була побудована турб≥на потужн≥стю 100 ћ¬т.
ћехан≥зац≥¤ в г≥рськ≥й справ≥ швидко розвивалась в роки першоњ та другоњ п"¤тир≥чки. Ѕув налагоджений випуск врубових ≥ навалочних насос≥в, бурових машин. ѕобудова вуг≥льних комбайн≥в була великим кроком вперед.
ѕрактично до 40-х рок≥в рад¤нська вуг≥льна промислов≥сть за р≥внем механ≥зац≥њ зайн¤ла перше м≥сце в св≥т≥.
¬иробництво буд≥вельних ≥ дорожних машин в значн≥й м≥р≥ були поставлен≥ в перш≥ роки п2¤тир≥чки. ¬≥тчизн¤н≥ заводи освоњли виробництво бетонометал≥в, розчинометал≥в ≥ почали сер≥йний випуск екскаватор≥в.
¬ к≥нц≥ першоњ п"¤тир≥чки на буд≥вництв≥ з"¤вились стр≥чков≥ транспортери, спочатку ≥мпортного, а пот≥м ≥ в≥тчизн¤ного виробництва. Ќа багатьох заводах освоњли виробництво пневмотичних компресор≥в, що дозволило п≥двищити р≥вень механ≥зац≥њ важких роб≥т ≥ забезпечити њх безпечн≥сть.
—труктура машин ≥ механ≥зм≥в в 30-40-в≥ роки маЇ де¤к≥ зм≥ни : в ¤кост≥ структурних елемент≥в, в њх склад пор¤д з жорсткими ≥ гручкими елементами починають входити р≥дк≥, газопод≥бн≥, електромагнитн≥, а пот≥м ≥ електронн≥ елементи.
ƒруга св≥това в≥йна внесла значн≥ корективи в розвиток машинобудуванн¤, ≥нженерна думка працювала в основному в напр¤мку вдосконаленн¤ мехн≥ки дл¤ веденн¤ в≥йни, але разом з тим вона не з меньшим усп≥хом використовувалась у мирн≥й прац≥.
¬ 70-х роках в наш≥й крањн≥ була побудована машина дл¤ д≥агностики вроджених порок≥в серц¤. ¬она працювала за методом пор≥вн¤нн¤ того, що закладено було в њњ пам"¤ть, з данними, одержаними при обстеженн≥ хворого.
« ц≥Їњ машини почалось використанн¤ ≈ќћ в медицинськ≥й практиц≥.
¬ повоЇнн≥ роки значн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в ав≥ац≥њ : поршнев≥ двигуни поступилис¤ м≥сцем реактивним, що дало можлив≥сть п≥дн¤ти паралельну висоту польот≥в до 35 км., швидк≥сть польоту до 25 тис. км/год.
«вичайно що при цьому зм≥нювавс¤ не т≥льки двигун, а ≥ весь л≥так. ѕор¤д з реактивними ≥ турбореактивними почали використовувати ≥ турбогвинтов≥, високоеконом≥чн≥ ≥ над≥йн≥. в 50-х роках був збудований перший турбогвинтовий двигун, ¤кий зайн¤в одне з перших м≥сць в громадськ≥й ав≥ац≥њ. “од≥ ж почавс¤ сер≥йний випуск турбореактивного лайнера “у-104 конструкц≥њ “уполева. цей лайнер на висот≥ 10 км розвивав швидк≥сть 800 км/год.
¬ 60-т≥ роки колектив п≥д кер≥вництвом ќлега ост¤нтиновича јнтонова збудував самий великий в св≥т≥ транспортний л≥так јЌ-22 ("јнтей") Ц ц≥льнометал≥чний моноплан з високодинам≥чним крилом, на ¤кому встановили чотири турбогвинтов≥ двигуни. «вичайно, управл≥нн¤ такими г≥гантами можливе лише при дуже високому р≥вн≥ автоматизац≥њ.
«росли габарити ≥ енергетичних машин. в к≥нц≥ 50-х рок≥в в ’арков≥ були спорудженн≥ паров≥ турб≥ни потужн≥стю 100ћ¬т. ÷≥ турб≥ни усп≥шно пропрацювали на в≥тчизн¤них теплових електростанц≥¤х. ¬ 70-х роках потужн≥сть парових турб≥н в одному агрегат≥ зб≥льшилась в 15 раз.
–осте також потужнисть г≥дротурб≥н, при цьому бачимо тенденц≥ю до зниженн¤ ваги ≥ одночасно до п≥двищенн¤ техн≥ко-економ≥чних показник≥в машин. ¬же в 70-т≥ роки потужн≥сть г≥дравл≥чних турб≥н була 600ћ¬т в агрегат≥.
¬ середин≥ стол≥тт¤ були винайден≥ машини, за допомогою ¤ких людина вийшла в космос. ѕерший рад¤нський штучний спутник «емл≥,перший пол≥т людини в космос св≥дчили про те, що можливост≥ машин ще не вичерпан≥.
“≥льки три дес¤тил≥тт¤ потому в —Ўј був виданий патент на автомат, ¤кий вперше назвали прромисловим роботом. “епер япон≥¤ перша крањна по виробництву промислових робот≥в.
¬ наш≥й крањн≥ збудован≥ роботи ¤к ун≥версального так ≥ спец≥ал≥зованного використанн¤. —≥м"¤ робот≥в ≥ ман≥пул¤тор≥в пер≥одично поповнюютьс¤ новими зразками. Ћише дек≥лька дес¤тк≥в рок≥в в≥докремлюЇ нас в≥д того часу, коли на м≥с¤ц≥ почала працювати рад¤нська косм≥чна станц≥¤, ¤ка мала змогу досл≥дити супутник «емл≥ завд¤ки систем≥ штучного зору. ¬
1970 роц≥ на ћ≥с¤ць був закинутий автоматичний м≥жпланетний рад¤нський самох≥дний аппарат "Ћуноход-1", ¤кий мав шасс≥ високоњ прох≥дност≥ ≥ приймав команди ≥з «емл≥. „ерез 3 роки вже почав працювати "Ћуноход-2"- автоматичний аппарат з ц≥лим р¤дом удосконалень.
¬загал≥ ж машини автоматичноњ д≥њ -це машини майбутнього. ѕоступово вони освоюють все б≥льше ≥ б≥льше функц≥й людини ≥ живого орган≥зму.
ќчевидно з њх допомогою будуть вир≥шен≥ не т≥льки спец≥альн≥ завданн¤ машинноњ техн≥ки, а ≥ важливе ≥ сп≥льне багатьма галуз¤ми промисловост≥ завданн¤ - механ≥зац≥¤ важких робот.
2. “≈ќ–»“»„Ќј „ј—“»Ќј.
2.1. ѕризначенн¤, галузь використанн¤, позитивн≥ ¤кост≥ та недол≥ки механ≥зм≥в ; метер≥ал що використовуЇтьс¤ дл¤ виготовленн¤ деталей механ≥зм≥в.
ћехан≥змом називають сукупн≥сть рухливо поЇднаних т≥л (ланок), ¤к≥ зд≥йснюють п≥д д≥Їю докладених зусиль певн≥ доц≥льн≥ рухи. –ухом≥ ланки, що утворюють механ≥зм, поЇднан≥ м≥ж собою к≥нематичними парами ≥ нерухомою ланкою. –обота механ≥зму пов"¤зана або з передачею енерг≥њ з одного вала на ≥нший ≥ зм≥ною кутових швидкостей (зубчаста, рем≥нна, ланцюгова та ≥нш≥передач≥), або з перетворенн¤м одного виду механ≥чного руху в ≥нший, наприклад обертального у зворотно-поступальний, ≥ навпаки (кривошипно- шатунний, кулачковий та ≥нш≥ механ≥зми).
ќсновне призначенн¤ механ≥зм≥в перетворенн¤ руху Ц перетворенн¤ обного виду механ≥чного руху в ≥нший. Ќайчаст≥ше це перетворенн¤ обертального руху в поступальний, р≥дше навпаки (≥нколи дл¤ ≥нших вид≥в перетворенн¤ руху).
ќсновн≥ види механ≥зм≥в перетворенн¤ руху :
1. ≈ксцентриковий механ≥зм.
2. улачковий механ≥зм.
3. ул≥сний механ≥зм.
4. ’раповий механ≥зм.
5. –еечний механ≥зм.
6. ћехан≥зм гвинт-гайка.
¬с≥ зазначен≥ вище механ≥зми використовуютьс¤ майже в кожн≥й сфер≥ д≥¤льност≥ людини. ¬ажко перерахувати вс≥ галуз≥ д≥¤льност≥ людини в ¤кий застосовуютьс¤ механ≥зми перетворенн¤ руху, це ≥ машинобудуванн¤, ≥ приладобудуванн¤, ав≥ац≥йна та автомоб≥льна промислов≥сть та ≥нш≥, ≥ нав≥ть така високотехнолог≥чна галузь ¤к косм≥чна промислов≥сть. јле найширше застосуванн¤ ц≥ механ≥зми отримали в верстатобудуванн≥. зараз нема жодного верстата, в ¤кому не був би застосований хоч один з механ≥зм≥в перетворенн¤ руху.
якщо казати про недол≥ки механ≥зм≥в, то основним з них Ї досить складна побудова цих механ≥зм≥в, та складне виготовленн¤ деталей цих меххан≥зм≥в. ƒовгостроков≥сть та ¤к≥сть цих механ≥зм≥в маЇ пр¤му залежн≥сть в≥д довгостроковост≥ ≥ ¤кост≥ роботи кожного з елемент≥в механ≥зму ≥ ¤кщо хоч один з елемент≥в механ≥зму втрачаЇ своњ початков≥ параметри, то ≥ весь механ≥зм починаЇ працювати з в≥дхиленн¤м в≥д норми, або перестаЇ працювати взагал≥. ожна з частин механ≥зму маЇ складну форму ≥ процес виготовленн¤ коштуЇ чимал≥ кошти. “акож не аби ¤ке значенн¤ маЇ досить дороге ≥ працеЇмне обслуговуванн¤ цих механ≥зм≥в п≥д час роботи. —аме тому ремонт деталей цих механ≥зм≥в коштуЇ часто дорожче, н≥ж виготовленн¤ нових, тому в кожному конкретному випадку суд¤ть про доц≥льн≥сть ≥ метод ремонту. ƒо недол≥к≥в цих механ≥зм≥в можно також в≥днести в≥дносну дорожнечу матер≥ал≥в з ¤ких вини виготовл¤ютьс¤. јле ¤кими не булиб недол≥ки механ≥зм≥в перетворенн¤ руху, зам≥нити њх ≥ншими механ≥змами не маЇ можливост≥. ≤ саме в цьому Ї њх головний недол≥к. јле ¤кщо викрислити ц≥ механ≥зми з побудови обладнанн¤ та машин, в ¤ких вони використовуютьс¤, останн≥ просто втрат¤ть свою працездатн≥сть.
ўо стосуЇтьс¤ матер≥ал≥в, з ¤ких виготовл¤ютьс¤ детал≥ механ≥зм≥в, то перел≥к цих матер≥ал≥в досить значний, тому зазначимо лише основн≥ ≥з них : а) ћехан≥зм гвинт-гайка.
√винти звичайно виготовл¤ють з середньовуглецевих марок (”10 ≥ ”12) або ≥нструментальних марок (45 ≥ 50) сталей; гайки Ц з олов"¤нистих бронз
(Ѕр.ќЌ‘ 10-1-1 або Ѕр.ќ÷— 4-4-17) або атифрикц≥йного чавуну (ј„ -1, ј„ -
2). б) –еечний механ≥зм.
як зубчасте колесо так ≥ зубчаста рейка виготовл¤Їтьс¤ з р≥зноман≥тних матер≥ал≥в, ¤к ≥з сталей так ≥ чавун≥в. ќсь де¤к≥ з них :
„авуни
- с≥рий (—„ 30-35)
- високом≥цний (¬„ 50-100)
- ковкий ( „ 45-80)
—тал≥
- середньовуглецев≥ та високовуглецев≥ конструкц≥йн≥ (30-85)
- низьковуглецев≥ легован≥ (15’, 15’ј,20’,20’Ќ3ј)
- середньовуглецев≥ легован≥ (30’Ќ3ј, 40’, 40’Ќ, 45’Ќ) в) ’раповий механ≥зм.
’раповик та собачка в храповому механ≥зм≥ виготовл¤ютьс¤ з тих же матер≥ал≥в що ≥ детал≥ реечного механ≥зму. ƒиск, ос≥ та важел≥ найчаст≥ше виготовл¤ють з середньовуглецевих легованих сталей (30’Ќ3ј, 40’, 40’Ќ,
45’Ќ), а також високовуглецевоњ стал≥ конструкц≥йноњ стал≥ (60-85). г) ул≥сний механ≥зм.
—ерги, кул≥сний кам≥нь та кул≥са найчаст≥ше виготовл¤ютьс¤ з≥ середньовуглецевоњ легованоњ стал≥ (30’Ќ3ј, 40’, 40’Ќ, 45’Ќ) та сталей
55√, 60√2, 65—2¬ј. «убчасте колесо з≥ сталей зазначених в п. б. д) улачковий механ≥зм.
улачок найчаст≥ше виготовл¤ють з високовуглецевоњ конструкц≥йноњ стал≥ (60-85), та низьковуглецевоњ легованоњ стал≥ (15’, 15’ј, 20’,
20’Ќ3ј). –олик або наконечник на к≥нц≥ штовхача виготовл¤ють з матер≥ал≥в зазначених вище, а також середньовуглецевих конструкц≥йних сталей (30-58). е) ≈ксцентриковий механ≥зм.
≈ксцентрик та ролик найчаст≥шевиготовл¤ють ≥з сталей зазначених в п. д.
2.2.
2.2.1. ≈ксцентриковий механ≥зм.
¬ ексцентриковому механ≥зм≥ (мал.1), ексцентрик 7 становить собою круглий диск, в≥сь ¤кого зм≥щена в≥дносно ос≥ обертанн¤ вала, на ¤кому в≥н закр≥плений. оли вал 8 обертаЇтьс¤, ексцентрик 7 впливаЇ на ролик 9, перем≥щуючи його ≥ пов"¤заний з ним стержень 10вгору. ƒо низу ролик повертаЇтьс¤ пружиною 11. ќтже, обертальний рух вала 8 перетворюЇтьс¤ ексцентриковим механ≥змом у поступальний рух стержн¤ 10.
2.2.2. улачковий механ≥зм.
улачковий механ≥зм широко застосовуЇтьс¤ у верстатах-автоматах та ≥нших машинах дл¤ зд≥йсненн¤ автоматичного циклу роботи; вони можуть бути з дисковими цил≥ндричним ≥ торцевим кулачками. ѕоказаний на мал. 2 в механ≥зм становить собою кулачок 12, ¤кий маЇ на торц≥ канавку 13 складноњ форми; у канавку пом≥щено ролик 14, з"Їднанийз повзуном 15 стержнем 16. ¬ результат≥ обертанн¤ кулачка 12 (на р≥зних його д≥л¤нках) повзун 15 рухаЇтьс¤ з р≥зними швидкост¤ми пр¤мол≥нейно зворотно-поступально.
2.2.3. ул≥сний механ≥зм.
ул≥сний механ≥зм широко застосовуЇтьс¤, наприклад, у поперечно- стругальних ≥ довбальних верстат≥в. ѕоказаний на мал. 3 повзун 17, на ¤кому закр≥плено супорт з р≥жучим ≥нструментом. щарн≥рно пов"¤зана за допомогою серги 18 кул≥са 20, ¤ка коливаЇтьс¤ праворуч ≥ л≥воруч. «низу вона закр≥плена в шарн≥рному з"Їднанн≥ 22 й обертаЇтьс¤ навколо ц≥Їњ ос≥ п≥д час коливанн¤. оливаЇтьс¤ кул≥са в результат≥ зворотно-поступальних перем≥щень в њњ пазу так званого кул≥сного камен¤ 21. ¤кий одержуЇ рух в≥д з"Їднаного з ним зубчастого колеса 19. ¤ке називаЇтьс¤ колесом, закр≥пленим на ведучому валу. Ўвидк≥сть обертального руху кул≥сного колеса регулюЇтьс¤ коробкою швидкостей, пов"¤занною з електродвигуном.
ƒовжина ходу повзуна 17 залежить в≥д того, в ¤кому м≥сц≥ встановлено на кул≥сний шестерн≥ кул≥сний кам≥нь : чим дал≥ в≥д центра шестерн≥ в≥н розташований тим б≥льший кут коливанн¤ кул≥си ≥ довший х≥д повзуна ≥ навпаки.
2.2.4. ’раповий механ≥зм.
’рапов≥ механ≥зми дозвол¤бть у широкому д≥апазон≥ зм≥нювати величину пер≥одичних перем≥щень робочих орган≥в машини. “ипи храпових механ≥зм≥в ≥ галуз≥ њхнього застосуванн¤ р≥зноман≥тн≥.
” храповому механ≥зм≥ Ї диск 2 (мал.4) з пазом, в ¤кому закр≥плюютьв≥сь 3, ¤ка регулюЇтьс¤ за в≥дстанню ’, храповик 6 з≥ скошеними в один б≥к зубами, важел≥ 4 ≥ 8, з"Їднан≥ з диском ≥ храповиком шарн≥рно, ≥ собачка 5, ¤ка в≥льно сидить на спец≥альн≥й ос≥, закр≥плен≥й на важел≥ 8.
ƒиск ≥ храповик нерухомо закр≥плен≥ в≥дпов≥дно на ос¤х 1 ≥ 7.
ѕри обертанн≥ диска в≥сь 3 описуЇ коло ≥ перем≥щуЇ важиль 4, надаючи важелю 8 коливального руху. ѕри цьому в залежност≥ в≥д напр¤мку коливанн¤ а- б собачка ковзаЇ по заокруглен≥й частин≥ зуба храповика ≥ потрапл¤Ї в його западину п≥д д≥Їю сили т¤ж≥нн¤ або спец≥альноњ пружини ; упираючись у зуб, собачка штовхаЇ його вперед. ¬ результат≥ кожного обертанн¤ диска храповик з веденим валом зд≥йснюЇ уривчастий (кроковий) рух (обертанн¤). –озм≥р кроку може бути малим (через кожен зуб) ≥ великим (через два ≥ б≥льше зуб≥в), що дос¤гаЇтьс¤ перевстановленн¤м кута коливанн¤ а-б важел¤ 8.
2.2.5. ћехан≥зм гвинт-гайка.
ќсновними детал¤ми механ≥зму Ї гвинт 1 ≥ гайка 2 (мал. 5). ћехан≥зм широко застосовують у найр≥зноман≥тн≥ших машинах дл¤ перетворенн¤ обертального руху у поступальний або навпаки. ќсобливо часто њх застосовують у верстатах дл¤ зд≥йсненн¤ пр¤мол≥нейного допом≥жного (подача) або установочного (п≥дведенн¤, в≥дведенн¤, затисканн¤) руху таких складальних одиниць ¤к столи, супорти, каретки, шп≥ндельн≥ бабки, головки тощо ( гвинти у цьому випадку називають ходовими).
р≥м того, гвинтовий механ≥зм служить також дл¤ п≥дн¤тт¤ вантаж≥в або взагал≥ передач≥ зусиль. « ц≥Їю метою його застосовують у домкратах, гвинтових ст¤жках тощо (гвинти в цьому випадку називають вантажними). «вичайно у гвинтових механ≥змах (передача гвинт-гайка) рух передаЇтьс¤ в≥д гвинта 1 до гайки 2, тобто обертальний рух гвинта перетворюЇтьс¤ у поступальний рух гайки. јле ≥снують ≥ конструкц≥њ, в ¤ких рух передаЇтьс¤ в≥д гайки 2 до гвинта 1 а також передач≥ в ¤ких обертанн¤ гвинта перетворюЇтьс¤ у поступальний рух того ж гвинта при закр≥плен≥й нерухомо гайц≥. ѕрикладом такого механ≥зму може служити гвинтова передача верхньоњ частини фрезерного верстата (мал. 6). ѕри обертанн≥ руко¤ткою 6 гвинта 1 у гайц≥ 2, закр≥плений гвинтом 3 у полозках 4 стола 5, гвинт 1 починаЇ рухатис¤ поступально. –азом з ним рухаЇтьс¤ по напр¤мних полозках ст≥л 5.
2.2.6. –еечний механ≥зм.
ќсновними детал¤ми механ≥зму Ї зубчасте колесо 2 ≥ зубчаста рейка 1
(мал. 5). ћехан≥зм широко застосовують у найр≥зноман≥тн≥ших машинах дл¤ перетворенн¤ обертального руху у поступальний ≥нколи навпаки. ќсобливо часто њх застосовують у верстатах дл¤ зд≥йснен¤ пр¤мол≥нейного продольного або поперечного руху деталей верстата. «убчасте колесо 2 виконуючи обертальний рух навколо своЇњ ос≥, передаЇ за допомогою зубчастого счепленн¤ рух рейц≥ 1, ¤ка виконуЇ пр¤мол≥нейний рух. Ќапр¤мок руху рейки 1 залежить в≥д напр¤мку руху зубчастого колеса 2. «убчаст≥ колеса та рейки виготовл¤ють з пр¤мими. косими ≥ кутовими (шевронними) зубами.
2.3.
“ехн≥чний прогрес висуваЇ все б≥льш висок≥ вимоги до ¤кост≥ сучасних механ≥зм≥в та машин. ѕ≥д ¤к≥стю машин та механ≥зм≥в розум≥ють сукупн≥сть властивостей, ¤к≥ визначають њњ придатн≥сть до використанн¤ за призначенн¤м. ретер≥њ оц≥нки ¤кост≥ механ≥зму можуть бути под≥лен≥ на дв≥ основн≥ групи Ц виробничо-технолог≥чн≥ й експлуатац≥йн≥. ƒо виробничо Ц технолог≥чних показник≥в належать соб≥варт≥сть механ≥зму, маса тощо. « експлуатац≥йних показник≥в найважлив≥шим Ї над≥йн≥сть, бо вона характеризуЇ стаб≥льн≥сть ¤кост≥. ≥нш≥ експлуатац≥йн≥ показники ¤кост≥ механ≥зм≥в
(продуктивн≥сть. економ≥чн≥сть, ступ≥нь механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ тощо) без забеспеченн¤ належноњ над≥йност≥ втрачають своЇ значенн¤. ƒо кожноњ детал≥, складальноњ одиниц≥, механ≥зму, машини в ц≥лому висовуютьс¤ певн≥ вимоги щодо над≥йност≥.
- над≥йн≥сть Ц властив≥сть виробу виконувати задан≥ функц≥њ, збер≥гаючи експлуатац≥йн≥ показники в заданих розм≥рах прот¤гом визначеного пром≥жку часу або визначеного нароб≥тку. Ќад≥йн≥сть виробу обумовлюЇтьс¤ його працездатн≥стю, довгов≥чн≥стю ≥ ремонтопридатн≥стю.
- працездатн≥сть Ц стан виробу, при ¤кому в≥н здатний виконувати задан≥ функц≥њ з параметрами. встановленними вимогами техн≥чноњ документац≥њ.
- безв≥дмовн≥сть - властив≥сть виробу збер≥гати працездатн≥сть прот¤гом певного нароб≥тку без вимушених перерв. Ќароб≥ток -Цтривал≥сть або обс¤г роботи виробу, ¤к≥ вим≥рюютьс¤ в годинах, циклах, детал¤х тощо. ƒл¤ металор≥зних верстат≥в нароб≥ток, ¤к правило, вим≥рюЇтьс¤ в годинах чи оброблених детал¤х. –озр≥зн¤ють нароб≥ток за певний пер≥од, до першоњ в≥дмови, м≥ж в≥дмовами тощо. ¬≥дмова Ц це ¤вище, ¤ке пол¤гаЇ в порушенн≥ працездатност≥ виробу. ƒл¤ металообробного устаткуванн¤ в≥дмовами Ї поломки деталей, розрегулюванн¤, вих≥д будь-¤ких параметр≥в за меж≥ встановлен≥ √ќ—“ами чи “”, внасл≥док чого устаткуванн¤ не може виконувати поставлене перед ним завданн¤ тощо. металор≥зн≥ верстати належать до в≥дновлюваних вироб≥в.
- несправн≥сть Ц стан механ≥зму, при ¤кому в≥н не в≥дпов≥даЇ хоча б одн≥й з вимог техн≥чноњ документац≥њ.
- довгов≥чн≥сть - властив≥сть механ≥зму збер≥гати працездатн≥сть до граничного стану з необх≥дними перервами дл¤ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонт≥в. (√раничний стан механ≥зму визначаЇтьс¤ неможлив≥стю його подальшоњ експлуатац≥њ чи зниженн¤ ефективност≥ використанн¤ нижче допустимого р≥вн¤).
- ремонтопридатн≥сть Ц властив≥сть виробу, ¤ка пол¤гаЇ в його пристосуванн≥ до попередженн¤, ви¤вленн¤ й усуненн¤ в≥дмов ≥ несправностей шл¤хом проведенн¤ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонт≥в. ≥льк≥сно ремонтоздатн≥сть визначаЇтьс¤ витратами часу ≥ засоб≥в на усуненн¤ в≥дмов. ¬итрати часу на усуненн¤ в≥дмови включають в себе час, необх≥дний дл¤ ви¤вленн¤ в≥дмови, в≥дшукуванн¤ несправност≥, п≥дготовки запасних деталей дл¤ ремонту, зам≥ни чи в≥дновленн¤ несправного сполученн¤, п≥сл¤ ремонтного налагоджуванн¤, перев≥рки ¤кост≥ ремонту, а також орган≥зац≥йн≥ втрати часу. ќтже, ремонтопридатн≥сть характеризуЇтьс¤ пристосованн≥сть машини до вимог щодо л≥кв≥дац≥њ пошкоджень, ремонтодоступн≥стю ≥ ремонтоздатн≥стю.
- придатн≥сть в≥дшукуванн¤ пошкоджень Ц д≥агностуванн¤, ви¤вленню техн≥чного стану устаткуванн¤ без розбиранн¤ складальних одиниць залежить в≥д конструктивних особливостей машин ≥ на¤вност≥ в н≥й пристроњв дл¤ захисту в≥д перенавантажень ≥ помилок обслуговуючого персоналу, а також пристроњв, ¤к≥ сигнал≥зують про пошкодженн¤.
- ремонтодоступн≥сть Ц оц≥нюЇтьс¤ зручност¤ми монтажу ≥ доступу до деталей ≥ складових одиниць з метою њхнього огл¤ду чи зам≥ни, а також дл¤ обслуговуванн¤ системи ; ремонтодоступн≥сть залежить в≥д типу ≥ виду закр≥пленн¤ деталей ≥ складальних одиниць, на¤вн≥сть в≥льних (зручних) роз"Їм≥в, к≥лькост≥ й маси деталей, що зн≥маютьс¤ дл¤ ремонту, ступенем складност≥ рух≥в при огл¤дах ≥ ремонтах.
- ремонтоздатн≥сть Ц визначаЇтьс¤ на¤вн≥стю технолог≥чних баз дл¤ в≥дновленн¤ висх≥дних координат, на¤вн≥стю компенсатор≥в спрацюванн¤ фрикц≥йних муфт,тощо ; конструктивними особливост¤ми спрацьованих деталей, ¤к≥ забеспечують њхню придатн≥сть до в≥дновленн¤ ; на¤вн≥сть пристроњв, ¤к≥ захищають в≥д короз≥њ ≥ проникненн¤ в механ≥зм емульс≥њ, а також служать дл¤ в≥дведенн¤ стружки ≥ захисту поверхонь, що трутьс¤, в≥д пошкоджень ; можлив≥стю зам≥ни де¤ких деталей ≥ складальних одиниць при модерн≥зац≥њ устаткуванн¤.
–емонтопридатн≥сть чинить значний вплив на р≥вень витрат, пов"¤заних з експлуатац≥Їй промислового устаткуванн¤, ≥ Ї одним з найважлив≥ших засоб≥в забеспеченн¤ над≥йност≥ ≥ довгов≥чност≥ роботи машин.
3. “≈’ЌќЋќ√≤„Ќј „ј—“»Ќј.
3.1.
ƒефект Ц це в≥дхиленн¤ будь ¤ких параметр≥в детал≥ механ≥зму в≥д встановлених норматив≥в та √ќ—“≥в на цю деталь, а також ус≥х параметр≥в встановленних на прцес ззаЇмод≥њ м≥ж детал¤ми механ≥зму, тобто зм≥на розм≥р≥в форми маси або стану його поверхонь в насл≥док спрацюванн¤.
ќсновн≥ види дефект≥в деталей механ≥зм≥в :
- спрацьовуван≥сть робочих поверхонь (зм≥ни розм≥р≥в ≥ геометричноњ форми деталей);
- на¤вн≥сть викришуванн¤, тр≥щин, скол≥в, пробоњн, подр¤пин, задир≥в тощо ;
- залишков≥ деформац≥њ у вигл¤д≥ вигину, перекосу ;
- зм≥ни ф≥зико-механ≥чних властивостей у результат≥ впливу температури, вологи тощо ;
- з≥рван≥ р≥зьби, короз≥¤ тощо ;
ќсновн≥ причини виникненн¤ дефект≥в механ≥зм≥в :
- перевищенн¤ встановленного строку експлуатац≥њ механ≥зму ;
- неправильна експлуатац≥¤ та обслуговуванн¤ механ≥зму ;
- недол≥ки виникаючи п≥д час виготовленн¤ деталей з подальшою њх експлуатац≥Їю ;
ѕроцес ви¤вленн¤ дефект≥в називаЇтьс¤ дефектуванн¤. ѕ≥д час дефектуванн¤ кожну деталь спочатку огл¤дають, пот≥м в≥дпов≥дним перев≥рочним та вим≥рювальним ≥нструментом контролюють њњ форму ≥ розм≥ри. ¬ окремих випадках перев≥р¤ють взаЇмод≥ю даноњ детал≥ з ≥ншими, сполучуваними з нею, щоб встановити, що доц≥льн≥ше - њњ ремонт чи зам≥на новою.
¬ процес≥ дефектуванн¤ користуютьс¤ р≥зноман≥тними способами дл¤ всеб≥чного обстеженн¤ деталей ≥ ви¤вленн¤ р≥зноман≥тних дефект≥в.
1. «овн≥шн≥й огл¤д Ц дозвол¤Ї ви¤вити значну частину дефект≥в : пробоњни, ум"¤тини, ¤вн≥ тр≥щини, сколи, значн≥ вигини ≥ перекоси, з≥рван≥ р≥зьби, порушенн¤ зварних, па¤льних ≥ клейових з"Їднань, викришуванн¤ в п≥дшипниках ≥ зубчастих колесах, короз≥ю тощо.
2. ѕри перев≥рц≥ на дотик Ц визначають спрацюванн¤ ≥ зминанн¤ р≥зьби, легк≥сть прокручуванн¤ п≥дшипник≥в коченн¤ ≥ цапф вала в п≥дшипниках ковзанн¤, легк≥сть перем≥щенн¤ шестерень по шл≥цах, на¤вн≥сть ≥ в≥дносну величину зазор≥в сполучуваних деталей, щ≥льн≥сть нерухомих з"Їднань.
3. Ћегке простукуванн¤ - детал≥ молотком з м"¤кого металу або руко¤ткою молотка зд≥йснюЇтьс¤ з метою ви¤вленн¤ тр≥щин, про на¤вн≥сть ¤ких св≥дчить деренчливий звук.
4. √асова проба Ц зд≥йснюЇтьс¤ з метою ви¤вленн¤ тр≥щин та њњ к≥нц≥в.
ƒеталь або занурюють на 15-20 хв. до гасу, або гасом змащують передбачуване дефектне м≥сце, ретельно пот≥м протирають ≥ покривають крейдою. √ас, що виступаЇ з тр≥щин, зволожуЇ крейду ≥ ч≥тко ви¤вл¤Ї меж≥ тр≥щин.
5. ¬им≥ри Ц за допомогою вим≥рювальних ≥нструмент≥в ≥ засоб≥в дозвол¤ють визначити величину спрацюванн¤ ≥ зазор≥в в сполучуваних детал¤х, в≥дхиленн¤ в≥д заданих розм≥р≥в, похибки форми ≥ розташуванн¤ поверхонь.
6. ѕри перев≥рц≥ твердост≥ Ц поверхн≥ детал≥ визначають зм≥ни, ¤к≥ виникли в процес≥ њњ експлуатац≥њ.
7. √≥дравл≥чне (пневматичне) Ц випробуванн¤ служить дл¤ ви¤вленн¤ тр≥щин ≥ раковин у корпусних детал¤х. « ц≥Їю метою в корпус≥ заглушують вс≥ отвори, кр≥м одного через ¤кий нагн≥тають р≥дину п≥д тиском 0,2-0,3 ћѕа (т≥ч або запот≥ванн¤ ст≥нок засв≥дчуЇ на¤вн≥сть тр≥щин. ћожно також нагн≥тати пов≥тр¤ в корпус, занурений у воду ( по¤ва бульбашок пов≥тр¤ св≥дчить про на¤вн≥сть нещ≥льност≥).
8. ћагн≥тний спос≥б Ц заснований на зм≥н≥ значенн¤ ≥ напр¤мку магн≥тного потоку, ¤кий проходить через деталь, у м≥сц¤х з дефектами. ÷¤ зм≥на визначаЇтьс¤ нанесенн¤м на випробувану деталь сухого чи завислого в гасов≥ (трансформаторне мастил≥) феромагн≥тного порошка : порошок ос≥даЇ по кромц≥ тр≥щин. —пос≥б використовуЇтьс¤ дл¤ ви¤вленн¤ прихованих тр≥щин ≥ раковин у сталевих та чавуних детал¤х за допомогою стац≥онарних ≥ переносних магн≥тних дефектоскоп≥в.
ѕри дефектуванн≥ важливо знати й ум≥ти призначити граничне спрацюванн¤ дл¤ р≥зноман≥тних деталей устаткуванн¤, а також допустим≥ граничн≥ розм≥ри
(наприклад, допустиме зменьшенн¤ д≥аметра р≥зьби ходових гвинт≥в Ц 8%).
ѕерев≥рен≥ детал≥ сортирують на три групи :
- придатн≥ дл¤ подальшоњ експлуатац≥њ
- т≥, що вимагають ремонту або в≥дновленн¤
- непридатн≥, ¤к≥ п≥дл¤гають зам≥н≥
–емонту та в≥дновленню п≥дл¤гають звичайно трудом≥стк≥ й дорог≥ у виготовленн≥ детал≥. –емонтована деталь повинна бути над≥лена запасом м≥цност≥, ¤кий дозвол¤Ї в≥дновлювати або зм≥нювати розм≥ри сполучуваних поверхонь ( за системою ремонтних розм≥р≥в), не знижуючи (а в р¤д≥ випадк≥в п≥двищуючи) њхньоњ довгов≥чност≥, збер≥гаючи чи покращуючи експлутац≥йн≥ ¤кост≥ складальноњ одиниц≥ (детал≥). ƒетал≥ п≥дл¤гають зам≥н≥, ¤кщо зменшенн¤ њхн≥х розм≥р≥в в результат≥ спрацюванн¤ порушуЇ нормальну роботу механ≥зму, або викликаЇ подальше ≥нтенсивне спрацюванн¤, ¤ке приводить до вихроду механ≥зму з ладу. ѕри ремонт≥ устаткуванн¤ зам≥нюють детал≥ з граничним спрацюванн¤м, а також з≥ спрацюванн¤м менше допустимого, ¤кщо вони за п≥драхунками не витримують строку експлуатац≥њ до чергового ремонту. —трок служби деталей визначають з урахуванн¤м граничного спрацюванн¤ у фактичних умовах експлуатац≥њ.
ƒетал≥. ¤к≥ п≥дл¤гають зам≥н≥, збер≥гаютьс¤ до завершенн¤ ремонту механ≥зму, бо вони можуть знадобитис¤ дл¤ складанн¤ креслень або виготовленн¤ зразк≥в нових деталей.
3.2. –емонт деталей механ≥зм≥в.
3.2.1. –емонт деталей реечного механ≥зму.
ƒетал≥ роеечного механ≥зму, що надход¤ть у ремонт, можуть мати так≥ дефекти : спрацюванн¤ зуб≥в по робочому проф≥лю, один або дек≥лька зламаних зуб≥в, одну або дек≥лька тр≥щин у в≥нц≥, спиц≥ або ступиц≥, жмаканн¤ поверхонь отвору або шпоночноњ канавки в ступиц≥, зминанн¤ шл≥ц≥в ≥ заокруглень торц≥в зуб≥в.
ƒетал≥ механ≥зму з≥ спрацьованими зубами, ¤к правило, не в≥дновлюють, а зам≥нюють новими. ќднак дл¤ невеликих ремонтних п≥дприЇмств, неоснащених необх≥дним устаткуванн¤м дл¤ виготовленн¤ нових кол≥с, рекомендуютьс¤ описан≥ нижче способи ремонту зубчастих кол≥с великого д≥аметра ≥з великим модулем.
олеса з≥ спрацьованн¤м зуб≥в по товщин≥, ¤ке не виходить за меж≥ допустимого, можна залишити в механ≥зм≥, бо вони не погр≥шують його роботу. цил≥ндричне колесо з однобоким спрацюванн¤м зуб≥в 2 у правого торц¤ (мал.
8) можна в≥дремонтувати так : у колеса п≥др≥зати частину 3 , а з ≥ншого боку приварити к≥льце 1, ¤ке точно в≥дпов≥даЇ вилучен≥й частин≥ 3 ; пот≥м к≥льце встановити так, щоб у перемиканн≥ брала участь л≥ва (неспрацьована) частина зуб≥в.
ƒетал≥ з≥ зламаним або викривленим зубом не можна залишати в механ≥зм≥
Ц це може призвести до поламанн¤ зуб≥в сполученоњ рейки й авар≥њ складальноњ одиниц≥. “аку деталь у в≥дпов≥дальних передачах необх≥дно зам≥нити придатним. ” менш в≥дпов≥дальних тихох≥дних передачах пошкодженн≥ зуби економ≥чно виг≥дно в≥дновлювати. «убчаст≥ колеса та рейки можна ремонтувати наплавленн¤м спрацьованих зуб≥в, встановленн¤м зубчастих вкладиш≥в, ¤к≥ закр≥плюють гвинтами або зварюванн¤м (мал. 9), або вкрутн≥в тощо.
ќбробка наплавлених зуб≥в досить складна. ƒл¤ њњ полегшенн¤ зуби кол≥с середн≥х ≥ великих модул≥в наплавл¤ють за
допомогою пари м≥дних шаблон≥в 6 (мал. 10), ¤к≥ маючи форму западин м≥ж зубами, утворюють боков≥ поверхн≥ зуба. ѕеред наплавленн¤м м≥дн≥ шаблони з"Їднують м≥ж собою планками 5 ≥ прикр≥плюють до в≥нц¤ колеса планками 7.
ѕланки 7 можна зам≥нити струбцинами або будь-¤ким ≥ншим пристроЇм. ” зв"¤зку з тим, що метал, ¤кий наплавл¤Їтьс¤, не приварюетьс¤ до шаблон≥в внасл≥док високоњ теплопров≥дност≥ м≥д≥, шаблони легко виймаютьс¤. ѕ≥сл¤ наплавленн¤ колесу дають пов≥льно прохолонути, зариваючи в гар¤чий п≥сок все колесо або ту його частину, де наплавлено зуб. ¬≥дновленн¤ зуб≥в наплавленн¤м доц≥льне лише в тому випадку, коли ≥нш≥ способи застосувати неможливо.
—працьован≥ детал≥, ремонт ¤ких визнано недоц≥льним, необх≥дно зам≥нювати новими парами, нав≥ть в тих випадках, коли одна деталь в пар≥, що зам≥нюЇтьс¤, спрацюванн¤ не маЇ. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що зам≥на обох деталей кожноњ пари, ¤к правило, виготовл¤Їтьс¤ одним ≥ тим самим ≥нструментом на одному ≥ тому ж верстат≥ ; використанн¤ новоњ детал≥ в сполученн≥ з≥ старою, небажане, бо зуби новоњ детал≥ не забеспечують нормального контакту з зубами, що вже приробилис¤, що ви¤вл¤Їтьс¤ по по¤в≥ п≥двищеного шуму при робот≥ механ≥зму. р≥м того, необх≥дно також переконатис¤ в тому, що на посадочних поверхн¤х немаЇ задир≥в, вм"¤тин та ≥нших пошкоджень, ¤к≥ перешкоджають нормальн≥й посадц≥ колеса на вал або ≥нш≥ детал≥. якщо так≥ пошкодженн¤ Ї, њх обов"¤зково усувають розточуванн¤м посадочного отвору ≥ встановленн¤м перех≥дноњ втулки, а при незначному спрацюванн≥ Ц зачищенн¤м отвору наждачним папером.
3.2.2. –емонт деталей механ≥зму гвинт-гайка.
ѕередача гвинт-гайка у в≥дпов≥дност≥ з призначенн¤м складаЇтьс¤ з двох головних деталей : гвинт 1 ≥ гайка 2 (мал. 5).
а) ремонт гвинт≥в.
” ходових гвинтах, ¤к≥ мають трапецењдальну або пр¤мокутну р≥зьбу, п≥сл¤ тривалоњ роботи спрацьовуютьс¤ р≥зьбов≥ опорн≥ цил≥ндричн≥ поверхн≥.
—працьован≥ ходов≥ гвинти з трапецењдальною р≥зьбою ремонтують, а гвинти з пр¤мокутною р≥зьбою зам≥нюють новими. «≥гнут≥ гвинти правл¤ть, рихтують за допомогою хомутик≥в, ст¤жок, важел≥в та ≥ншими способами ; при правленн≥ гвинт встановлюють у чентр≥ й визначають м≥сц¤ його найб≥льшого битт¤.
Ќесправн≥ центров≥ гн≥зда гвинта в≥дновлюють на токарних верстатах, п≥др≥зуючи його торц≥.
—працьовану трапецењдальну р≥зьбу ходових гвинт≥в ремонтують, ¤кщо њњ спрацюванн¤ не перевищуЇ 10% початковоњ товщини витка. –емонт виконують, вив≥р¤ючи ≥ проточуючи або шл≥фуючи гвинт (мал. 11, а,б) по зовн≥шньому д≥аметру р≥зьби так, щоб ширина витка п≥сл¤ заглибленн¤ канавки ( ≥ л≥кв≥дац≥њ спрацюванн¤) була нормальною ( на малунку показана штриховою л≥н≥Їю), тобто в≥дпов≥дала по ширин≥ початковому розм≥ру.
—працьован≥ шийки гвинта ремонтують шл≥фуванн¤м, а сполучуван≥ з ними втулки зам≥нюють новими. якщо можливо за умовами експлуатац≥њ, спрацьован≥ шийки гвинта проточують ≥ на невелик≥й довжин≥, можна повернути на 180( ≥ зд≥йснити прицьому в≥дпов≥дне проточуванн¤ шийок, а при необх≥дност≥ встановити перех≥дн≥ втулки.
¬≥дремонтований ходовий гвинт необх≥дно перев≥рити на точн≥сть кроку спец≥альним пристроЇм (мал. 12). ƒл¤ контролю пристр≥й встановлюють на гвинт призмами 1 ≥ 4 ≥ розташовують кульов≥ наконечники (зм≥нн≥).
«акр≥плен≥ на н≥жках так, щоб вони пом≥стилис¤ м≥ж витками р≥зьби гвинта 6 на в≥дстан≥ 8-10 њњ крок≥в ; це положенн¤ ф≥ксують ≥ндикатором 3. ѕот≥м пристр≥й перевстановлюють на р≥зн≥ д≥льниц≥ р≥зьби гвинта ≥ читають показники ≥ндикатора (при неправильному кроц≥ гвинта н≥жка, що коливаЇтьс¤, з наконечником 5 нахилитьс¤ на величину, ¤ку покаже ≥ндикатор).
б) ремонт гайок.
√айки гвинт≥в супорт≥в з≥ спрацьованою р≥зьбою зам≥нюють новими.
ћеталом≥стк≥стк≥ й складн≥ гайки ходових гвитн≥в звичайно в≥дновлюють, розточуючи в них отвори ≥ встановлюючи компенсатор спрацюванн¤, ¤кий ¤вл¤Ї собою втулку, зовн≥шн≥й д≥аметр ¤коњ виконаний з≥ щ≥льним посадженн¤м по розточеному отвору гайки ≥ внутр≥шн≥м р≥зьбовим отвором по в≥дновлен≥й р≥зьб≥ ходового гвинта. –озточуванн¤ виконують з попередньою розм≥ткою з метою центруванн¤ ос≥ р≥зьби гайки з ос¤ми отвор≥в, в ¤ких встановлено гвинт.
” прост≥ших випадках розм≥тку виконують кернером 1 (мал. 13) , пропущеним через отв≥р каретки 3 супорта : некернюють центр на торц≥ гайки
2 ≥ з нього провод¤ть циркулем коло д≥аметром, дещо б≥льшим, н≥ж зовн≥шн≥й д≥аметр р≥зьби гвинта. ѕот≥м по вс≥й довжин≥ гайки виконують розм≥тку двох поздовжн≥х рисок - боковоњ 8 ≥ верхньоњ 7 (мал. 14), ¤к≥ слугуватимуть базою при встановленн≥ гайки на верстат≥ дл¤ розточуванн¤ ≥ нар≥зуванн¤ р≥зьби. ƒл¤ розм≥тки ¤к базу використовують напр¤мн≥ полозок : при нанесенн≥ риски 8 базою служить поверхн¤ 5, а риски 7 - поверхн≥ 5 ≥ 6.
–озм≥тку виконують рейсмусом 9 з≥ спец≥альною п≥дставкою 4.
ѕ≥сл¤ проведенн¤ цих роб≥т можна з певною точн≥стю встановити гайку на верстат≥ дл¤ розточуванн¤ в н≥й отвору ≥ нар≥зуванн¤ р≥зьби. «а круговою рискою на торц≥ гайки зд≥йснюють точне встановленн¤ в горизонтальному та вертикальному положенн¤х ; п≥сл¤ цього отв≥р розточують ≥ нар≥зають на ньому р≥зьбу. ѕоложенн¤ нар≥заного в гайц≥ отвору по висот≥ ≥ паралельн≥сть його ос≥ базовим поверхн¤м буде в точност≥ в≥дпов≥дати положенню сполучуваного з гайкою гвинта, забезпечуючи њхню соосн≥сть.
“очн≥сть розташуванн¤ в гайц≥ р≥зьбового отвору перев≥р¤ють перед монтажем складальноњ одиниц≥ за двома нанесеними на гайку поздовжен≥ми рисками. ƒл¤ цього гайку 11 нагвинчують на гвинт 10 ≥ встановлюють разом з ним дв≥ однаков≥ за висотою призми 13, розташован≥ на контрольн≥й плит≥ 12
(мал. 15) ; при цьому гайку повертають на гвинт так, щоб бокова ≥ верхн¤ риски розташувалис¤ одна за одною в горизонтальн≥й площин≥. ѕровод¤чи в≥стр¤м реймуса 14 по рисках, контролюють паралельн≥сть њм ос≥ отвору.
ѕ≥сл¤ цього встановлюють в≥стр¤ реймуса у верхн≥й точц≥ круговоњ риски ј ≥ провертають гайку разом з гвинтом вручну : ¤кщо в≥стр¤ реймуса не окреслюЇ коло, ¤ке точно зб≥гаЇтьс¤ з колом, накресленим на торц≥ гайки, це означаЇ, що гайка нар≥зана неправильно. «астосуванн¤ розм≥тки скорочуЇ трудом≥стк≥сть складанн¤ гвинтовоњ пари, бо в≥дпадаЇ необхаднасть у припасуванн≥ гайки по м≥сцю ≥ п≥двищуЇ њњ ¤к≥сть.
3.2.3. –емонт деталей кул≥сного механ≥зму.
” кул≥сному механ≥зм≥ спрацьовуютьс¤ кул≥са, кул≥сний кам≥нь, повзун з пальцем, гвинт ≥ гайка перем≥щенн¤ повзуна, кул≥сне зубчасте колесо. ¬ кул≥с≥ спрацьовуютьс¤ поверхн≥ паза, в ¤кому перем≥щуЇтьс¤ кул≥сний кам≥нь, ≥ отвори, ¤кими кул≥са з"ЇднуЇтьс¤ з сергами. ¬ кул≥сного камн¤ спрацьованн¤ зазнають поверхн≥, ¤к≥ ковзають у пазу кул≥си, й отв≥р п≥д в≥сь повзушки, а у повзуна - поверхн¤ основи, боков≥ похил≥ поверхн≥, а також в≥сь. ” кул≥сного зубчастого колеса спрацьовуютьс¤ напр¤мн≥ на його торц≥.
ѕоверхн≥ паза кул≥си при њхньому спрацюванн≥ б≥льше 0,3 мм ≥ на¤вн≥сть на них глибоких задир≥в ремонтують фрезеруванн¤м з наступним з наступним шабруванн¤м ; при меньшому спрацюванн≥ обмежуютьс¤ одним шабруванн¤м. ѕри шабруванн≥ зафарбовують одну з≥ ст≥нок паза, використовуючи прицьому контрольну л≥н≥йку, ≥ зн≥мають метал за в≥дбитками фарби, зд≥йснюючи контроль за ≥ндикатором. ƒл¤ цього в неспрацьован≥ отвори кул≥си встановлюють контрольн≥ оправки, к≥нц≥ ¤ких повинн≥ виступати з отвор≥в на 150-200 мм. ул≥су з оправками встановлюють боком на перев≥рочну плиту так, щоб к≥нц≥ кожноњ оправки спиралис¤ на дв≥ к≥нцев≥ м≥ри довжини.
ѕот≥м на плиту ставл¤ть ст≥йку з ≥ндикатором, п≥двод¤чи його стержень дл¤ вим≥рюванн¤ перем≥щувавс¤ по ширин≥ паза, дос¤гаючи њњ паралельност≥ перш≥й з допустимими в≥дхиленн¤ми не б≥льш 0,03 мм ; перев≥рку на паралельн≥сть зд≥йснюють к≥нцевими м≥рами довжини.
ѕри спрацюванн≥ в кул≥си отвор≥в п≥д серги спочатку ремонтують ст≥нки паза, ор≥Їнтуючись за найменш спрацьованними д≥льниц¤ми на њхн≥х к≥нц¤х, а пот≥м розточують отвори дл¤ встановленн¤ у них втулок. якщо це пов"¤зано з≥ зн¤тт¤м значного шару металу, ¤кий загрожуЇ послабити кул≥су, то зн≥мають у отворах м≥н≥мальний шар металу, а кул≥су з"Їднують з сергами за допомогою осей зб≥льшеного д≥аметра.
ѕри обробц≥ отвор≥в кул≥си необх≥дно дос¤гати паралельност≥ њхн≥х осей м≥ж собою, а також њхньоњ паралельност≥ ст≥нкам паза (допустиме в≥дхиленн¤ 0,04 мм на довжин≥ 300 мм, вим≥р¤н≥й по вставлен≥й в отв≥р оправц≥).
—працьований кул≥сний кам≥нь звичайно зм≥нюють новим, ¤кий припасовують шл≥фуванн¤м або шабруванн¤м по пазу кул≥си (кам≥нь повинен перем≥щуватис¤ по вс≥й довжин≥ паза без зањдань). ќтв≥р камен¤, ¤кий не маЇ втулки, виконують по в≥дремонтован≥й ос≥ повзуна, а при його на¤вност≥ - п≥д нову втулку. ¬ камен≥ проточують також мастильн≥ канавки.
Ќапр¤мн≥ на торц≥ кул≥сного зубчастого колеса (поверхн≥1 ≥ 5 на мал.
16.) ремонтують шабруванн¤м за кутовою л≥н≥йкою ≥ повзуном
(в≥лдремонтованим або виготовленим заново). ѕоверхню 1 обов"¤зково перев≥р¤ють ≥ндикатором на паралельн≥сть торцю кул≥сного зубчастого колеса
3, перем≥щуючи ст≥йку 4 з ≥ндикатором 5 по перев≥рочн≥й плит≥ поверхню основи повзуна, перев≥р¤ючи пер≥одично контрольним косинцем перпендикул¤рн≥сть ос≥ 7 основ≥ повзуна 6 у двох взаЇмно перпендикул¤рних напр¤мках - поздовжньому ≥ поперечному. осинець встановлюють на точн≥й плоско-паралельн≥й плитц≥ 9. ћ≥ж косинцем ≥ в≥ссю повинен бути р≥вном≥рний просв≥т. ѕри подальшому шабруванн≥ бокових похилих поверхонь повзуна дос¤гають взаЇмопаралельност≥ њхн≥х тв≥рних з допуском 0,02 мм по вс≥й довжин≥ поверхонь. ¬≥дремонтований повзун сполучають з пост≥йною напр¤мною кул≥си ≥ клином, ¤кий у б≥льшост≥ випадк≥в виготовл¤ють заново.
ѕовзун повинен перем≥щуватис¤ по напр¤мних кул≥сного колеса без коливанн¤.
2.2.4. –емонт деталей кулачкового механ≥зму.
¬ кулачковому механ≥зм≥ в залежност≥ в≥д його типу спрацьовуютьс¤ торцева канавка 13, ролик 14 та повзун 15 (мал. 2) або канавка в кулачоку 2, ролик 3 та повзун (мал. 2-а). —працюванн¤ деталей кул≥сного механ≥зму в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом сил терт¤.
¬ плоских (мал. 2) кулачкових механ≥змах строк експлуатац≥њ деталей достатньо великий. ¬иготовленн¤ деталей 12, 14,15 не потребуЇ великих грошових витрат, ≥ тому у випадку спрацюванн¤ будь-¤коњ детал≥ механ≥зму њњ просто зам≥нюють на нову, або зам≥нюють пару кулачок-ролик.
¬ просторових (мал. 2-а) кулачкових механ≥змах ремонт кулачка доц≥льний т≥льки в тому випадку, коли кулачок маЇ складну форму канавки. ¬ такому випадку, ¤кщо спрацьовуЇтьс¤ канавка на кулачку, њњ розточують на фрезерувальному верстат≥ з подальшим шабруванн¤м. ≤ в залежност≥ в≥д того на ск≥льки розширено канавку, встановлюють належного д≥аметру ролик. јле ≥ в просторовому механ≥зм≥ в раз≥ спрацюванн¤ т≥льки ролика його зам≥нюють новим.
” повзуна спрацьовуЇтьс¤ поверхн¤ основи, боков≥ похил≥ певерхн≥.
–емонт поверхонь повзуна виконують шабруванн¤м.
якщо казати взагал≥, то при ремонт≥ кулачкових механ≥зм≥в ремонт деталей економ≥чно невиправданий, ≥ тому в б≥льшост≥ випадк≥в спрацьован≥ детал≥ зам≥нюють новими.
3.2.5. –емонт деталей ексцентрикового механ≥зму.
≈ксцентриковий механ≥зм за своЇю конструкц≥Їю дуже схожий на плоский кулачковий механ≥зм. ¬ механ≥зм≥ в≥д впливом сил терт¤ спрацьовуютьс¤ ексцентрик 7 ≥ ролик 9 (мал. 1). ¬ раз≥ спрацюванн¤ цих деталей, њх ремонт майже не використовують. ¬ раз≥ порушенн¤ точност≥ роботи механ≥зму зам≥нюють ролик 9 або ексцентрик 7, або усю пару.
¬ раза зам≥ни ексцентрика необх≥дно, також, переконатис¤ в тому, що на посадочних поверхн¤х немаЇ задир≥в, вм"¤тин та ≥нших пошкоджень, ¤к≥ перешкоджають нормальн≥й посадц≥ колеса на вал або ≥нш≥ детал≥. якщо так≥ пошкодженн¤ Ї, њх обов"¤зково усувають розточуванн¤м посадочного отвору ≥ встановленн¤м перех≥дноњ втулки, а при незначному спрацюванн≥ Ц зачищенн¤м отвору наждачним папером.
3.2.6. –емонт деталей храпового механ≥зму.
ќсновн≥ детал≥ ¤к≥ спрацьовуютьс¤ в храповому механ≥зм≥ Ї храповик 6 ≥ собачка 5 (мал. 4)
’раповик можна розгл¤дати ¤к зубчасте колесо з≥ скошеними в один б≥к зубами. “ому дл¤ його ремонту можна використовувати вс≥ методи ремонту звичайного зубчастого колеса, описан≥ в п. 3.2.1. –емонт собачки виправдовуЇтьс¤ лише в раз≥ виникненн¤ дефекту, ¤кий називаЇтьс¤ зализуванн¤. ¬ ус≥х ≥нших випадках собачку доц≥льн≥ше зам≥нювати на нову. ¬ раз≥ зализуванн¤ зуб≥в храповика њх перезаточують на на поперечно- стугальних верстатах. ¬ раз≥ виникненн¤ важких дефект≥в доц≥льн≥ше пошкодженн≥ детал≥ храпового механ≥зму зам≥нювати на нов≥.

¬се рефераты по технологии