–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: ћехан¢зми двигуна (ƒетали двигател¤)

–еферат з автосправи на тему:
Ућехан≥зми двигунаФ
¬иконав :
”чень 10-ј класу
—ередньоњ школи є 96
оркуна ƒмитро
Ћьв≥в 1999
1. ривошипно-шатунний механ≥зм
ривошипно-шатунний механ≥зм призначений дл¤ стисканн¤ газ≥в, що утворюютьс¤ в цил≥ндрах п≥д час згор¤нн¤ робочоњ сум≥ш≥ газ≥в ≥ перетворенн¤ пр¤мол≥н≥йного зворотно-поступального руху поршн¤ в обертальний рух кол≥нчастого вала.
ривошипно-шатунний механ≥зм складаЇтьс¤ з нерухомих деталей та рухомих деталей: блока цил≥ндр≥в, головки блока цил≥ндр≥в ≥ п≥ддона картера, поршн≥в, поршневих к≥лець, поршневих пальц≥в шатун≥в, кол≥нчастого вала ≥ маховика.
Ѕлок цил≥ндр≥в Ц це основна двигуна. ¬середин≥ блока ≥ на ньому знаход¤тьс¤ детал≥, механ≥зми ≥ прилади двигуна. Ѕлоки автомоб≥льних двигун≥в найчаст≥ше мають 4,6 ≥ 8 цил≥ндр≥в, р≥дше 12, 16. –озм≥щенн¤ цил≥ндр≥в буваЇ однор¤дним або V-под≥бним двор¤дним з кутом нахилу 900.
Ѕлок цил≥ндр≥в в≥дливають ¤к одне ц≥ле з чавуну або алюм≥н≥Ївого сплаву з картером двигуна. Ќавколо цил≥ндр≥в Ї сорочка охолодженн¤. ” цьому самому виливку знаход¤тьс¤ впускн≥ й випускн≥ канали з гн≥здами клапан≥в, клапанна коробка, де розм≥щуютьс¤ детал≥ газорозпод≥льного механ≥зму. ѕоверхн¤ цил≥ндр≥в, ¤ка п≥сл¤ розточуванн¤ шл≥фуЇтьс¤, називаЇтьс¤ дзеркалом цил≥ндра. ” блоках цил≥ндр≥в з алюм≥н≥Ївого сплаву цил≥ндри зроблено у вигл¤д≥ вставних г≥льз. ƒл¤ зб≥льшенн¤ строку служби двигун≥в у верхню частину цил≥ндр≥в, ¤ка найб≥льше спрацьовуЇтьс¤, запресовують коротк≥ вставки ≥з ст≥йкого проти спрацюванн¤ чавуну.
«верху блок закритий головкою з алюм≥н≥Ївого сплаву. √оловка також маЇ сорочку охолодженн¤ ≥ камери згор¤нн¤ з отворами дл¤ св≥чок запалюванн¤.
√ерметичн≥сть прил¤ганн¤ головки до блока цил≥ндр≥в дос¤гаЇтьс¤ встановленими метало-азбестовоњ прокладки.
ѕ≥ддон картера Ц це резервуар дл¤ масла, ¤кий закриваЇ блок цил≥ндр≥в знизу, захищаючи двигуна в≥д пилу та гр¤з≥. ” нижн≥й частин≥ п≥ддона Ї отв≥р дл¤ випусканн¤ масла. ќтв≥р закриваЇтьс¤ р≥зьбовою пробкою. р≥питьс¤ п≥ддон до картера блока цил≥ндр≥в болтами. ƒл¤ ущ≥льненн¤ м≥ж картером ≥ п≥ддоном встановлюЇтьс¤ пробкова прокладка.
ѕоршень, поршнев≥ к≥льц¤, поршнев≥ пальц≥. ѕоршень сприймаЇ тиск газ≥в при робочому такт≥ ≥ передаЇ його на шатун, за допомогою поршн¤ також зд≥йснюютьс¤ допом≥жн≥ такти.
ѕоршн≥ найчаст≥ше в≥дливають з алюм≥н≥Ївих сплав≥в, теплопров≥дн≥сть у ¤ких у у 3-4 рази вища за теплопров≥дн≥сть чавуну. р≥м того, поршн≥ з алюм≥н≥Ївих сплав≥в легш≥ за чавунн≥
ѕоршень маЇ головку з днищем ≥ напр¤мн≥ ст≥нки (юбка). Ќа цил≥ндричн≥й поверхн≥ головки виточен≥ к≥льцев≥ канавки дл¤ розм≥щенн¤ поршневих к≥лець.
” середин≥ поршн¤ Ї два приливки (бобишки) з отворами дл¤ встановленн¤ поршневого пальц¤. ѕ≥д час роботи двигуна поршень нагр≥ваЇтьс¤ ≥ розширюЇтьс¤. ѕри цьому його головка, стикаючись безпосередньо з гар¤чими газами нагр≥ваЇтьс¤ ≥ розширюЇтьс¤ б≥льше, н≥ж юбка, тому д≥аметр робл¤ть њњ меншим. ўоб запоб≥гти закриванню поршн¤ в цил≥ндр≥, робл¤ть з розр≥зом, ¤кий може бути ѕ-под≥бним, “-под≥бним або косим. ўоб м≥ж поршнем ≥ цил≥ндром був найменший зазор, юбку поршн¤ виготовл¤ють овальною. Ѕ≥льшу в≥сь овала розм≥щують у площин≥, перпендикул¤рн≥й до ос≥ пальц¤, де д≥ють боков≥ сили, а меншу Ц у площин≥ поршневого пальц¤, де в бобишках зосереджено найб≥льшу масу металу; тому при нагр≥ванн≥ поршень розширюЇтьс¤ в цьому напр¤м≥ ≥ набуваЇ цил≥ндричноњ форми. ўоб на дзеркал≥ цил≥ндра не утворювалис¤ задирки, поршн≥ покривають тонким шаром олова.
ѕоршнев≥ к≥льц¤ под≥л¤ють на компрес≥йн≥ ≥ маслозн≥мн≥. ¬иготовл¤ють њх ≥з с≥рого чавуну. ≥льц¤ мають розр≥зи ≥ внасл≥док пружност≥ щ≥льно прил¤гають до ст≥нок цил≥ндр≥в. омпрес≥йн≥ к≥льц¤ запоб≥гають просовуванню газ≥в у цил≥ндр≥в; њх встановлюють у верхн≥х канавках головки поршн¤.
ћаслозн≥мн≥ к≥льц¤ запоб≥гають потрапл¤нню масла в камеру згор¤нн¤.
¬становлюють њх нижче компрес≥йних. „ерез щ≥линовидн≥ прор≥зи або отвори в канавц≥ поршн¤ зайве масло видавлюЇтьс¤ в середину поршн¤ ≥ ст≥каЇ в картер. ƒл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ проти спрацюванн¤ верхнЇ компрес≥йне к≥льце покривають шаром простого хрому. ўоб запоб≥гти просовуванн≥ газ≥в, к≥льц¤ на поршень установлюють розр≥зом у р≥зн≥ боки.
ѕоршневий палець шарн≥рно зТЇднуЇ поршень ≥з шатуном. ¬иготовл¤ють пальц≥ порожнистоњ з легованоњ або вуглецевоњ стал≥, загартованоњ струмами високоњ частоти. Ќа сучасних двигунах встановлюють плаваюч≥ пальц≥, ¤к≥ в≥льно повертаютьс¤ в бобишках поршн¤ ≥ у верхн≥й головц≥ шатуна. ќсьовому перем≥щенню такого пальц¤ запоб≥гають два стопорн≥ к≥льц¤ ¤к≥ встановлюють у канавки бобишок поршн¤.
Ўатун зТЇднуЇ поршень ≥з шатунною шийкою кол≥нчастого вала ≥ передаЇ зусилл¤ в≥д поршн¤ на кол≥нчастий вал при робочому такт≥. ƒл¤ зд≥йсненн¤ допом≥жних такт≥в шатун передаЇ рух поршню в≥д кол≥нчастого вала.
¬иготовл¤ють шатуни з легованоњ або вуглецевоњ стал≥. Ўатун маЇ верхню нерозумну головку, стержень двотаврового перер≥зу ≥ нижню розн≥мну головку, обидв≥ частини зТЇднують болтами з гайками ≥ п≥сл¤ зат¤гуванн¤ шпл≥нтують.
” верхню головку шатуна дл¤ зменшенн¤ терт¤ запресована бронзова втулка, в ¤к≥ висвердлено отв≥р дл¤ мащенн¤.
ƒл¤ зменшенн¤ терт¤ спрацюванн¤ шатунних шийок кол≥нчастого вала у нижню розн≥мну головку шатуна вставл¤ють шатунний п≥дшипник, виготовлений з двох тон кост≥нних стальних вкладиш≥в, залитих антифрекц≥йним сплавом. ўоб вкладиш≥ п≥д час роботи двигуна не прокрутились, на них робл¤ть виступи, ¤к≥ вход¤ть у вињмки нижньоњ ≥ верхньоњ половини розн≥мноњ головки шатуна.
” верхн≥й половин≥ нижньоњ головку шатуна просвердлено отв≥р дл¤ напр¤мленого розбризкувагнн¤ масла на ст≥нки цил≥ндр≥в ≥ кулачки розпод≥оьного вала.
ол≥нчастий вал сприймаЇ зусилл¤ в≥д шатун≥в ≥ перетворюЇ њх на крутний момент, ¤кий пот≥м передаЇтьс¤ до механ≥зм≥в трансм≥с≥њ.
ол≥нчастий вал штампують ≥з стал≥ або в≥дливають з магн≥Ївого чавуну.
‘орма вала залежить в≥д тактност≥ двигуна, к≥лькост≥, цил≥ндр≥в њх р¤дност≥ ≥ пор¤дку роботи.
ол≥нчастий вал маЇ опорн≥ кор≥нн≥ шийки, шатунн≥ шийки, щоки ≥ противаги. Ќа задньому к≥нц≥ вала Ї фланець з отворами, дл¤ кр≥пленн¤ маховика ≥ маслозн≥мна р≥зьба або маслозн≥мний буртик. ѕо центру фланц¤ зроблено заглибленн¤ дл¤ встановленн¤ п≥дшипника ведучого вала коробки передач. Ќа передньому к≥нц≥, ¤кий називаЇтьс¤ носком, Ї шпонков≥ канавки дл¤ кр≥пленн¤ розпод≥льноњ шестерн≥ ≥ маточини шк≥ва привода вентил¤тора. ” торц≥ носка Ї отв≥р з р≥зьбою дл¤ встановленн¤ храповика.
ƒл¤ п≥дведенн¤ мастила в≥д кор≥нних шийок до шатунних просвердлено похил≥ канали в щоках.
ѕротиваги зр≥вноважують в≥дцентров≥ сили ≥ зменшують в≥брац≥ю двигуна.
ѓх в≥дливають ¤к одне ц≥ле з валом або кр≥пл¤ть до щок вала болтами.
ќсьов≥ навантаженн¤ кол≥нчастого вала, ¤к≥ виникають при застосуванн≥ косозубих газорозпод≥льних шестерень, сприймаютьс¤ упорними стальними шайбами, залитими з одного боку баб≥том. ÷≥ шайби розм≥щують по обидва боки переднього кор≥нного п≥дшипника. ” кор≥нних п≥дшипниках застосовують тонкост≥нн≥ вкладиш≥ т≥Їњ самоњ конструкц≥њ, що й у шатунних. ƒл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ проти спрацюванн¤ кор≥нн≥ ≥ шатунн≥ щийки п≥ддають поверхневому загартуванню.
ћаховик маЇ вигл¤д диска. ¬≥н виводить поршн≥ з мертвих точок, зменшуЇ нер≥вном≥рн≥сть обертанн¤ кол≥нчатого вала, полегшуЇ пуск двигуна.
≥нетична енерг≥¤ маховика використовуЇтьс¤ також дл¤ плавного рушанн¤ автомоб≥л¤ з м≥сц¤, коли потужн≥сть двигуна ще не велика.
¬иготовл¤ють маховик ≥з с≥рого чавуну ≥ кр≥пл¤ть на фланз≥ кол≥нчастого вала несиметрично розм≥щеними болтами, бо кол≥нчастий вал разом з маховиком ≥ зчепленн¤м динам≥чно балансують.
Ќа маховик насаджено зубчастий в≥нець, з допомогою ¤кого запускають двигун стартера. « метою зб≥льшенн¤ махового моменту основна маса металу маховика зосереджена на його обод≥.
2. √азорозпод≥льний механ≥зм
√азорозпод≥льний механ≥зм призначений дл¤ своЇчасного впуску пальноњ сум≥ш≥ ≥ випуску в≥дпрацьованих газ≥в. ƒл¤ цього порожнина цил≥ндра маЇ бути зТЇднана з пускним трубопроводом п≥д час такту впуску, щоб заповнити цил≥ндр пальною сум≥шшю, а з випускним трубопроводом Ц п≥д час такту випуску, щоб очистити цил≥ндр в≥д в≥дпрацьованих газ≥в.
” двигунах сучасних автомоб≥л≥в застосовують клапанн≥ газорозпод≥льн≥ механ≥зми з нижн≥м або верхн≥м розм≥щенн¤м клапан≥в.
√азорозпод≥льний механ≥зм з нижн≥м розм≥щенн¤м клапан≥в складаЇтьс¤ з розпод≥льного (кулачкового) вала приводних шестерень, штовхач≥в, впускних ≥ випускних клапан≥в з клапанними пружинами ≥ детал¤ми кр≥пленн¤.
√азорозпод≥льний механ≥зм з верхн≥м розм≥щенн¤м клапан≥в, кр≥м перел≥чених вище деталей, маЇ ще штанги ≥ коромисла, розм≥щен≥ м≥ж штовхачами ≥ клапанами. лапани в таких двигунах розм≥щен≥ в головц≥ блока цил≥ндр≥в.
ѕ≥д час роботи двигуна обертальний рух в≥д кол≥нчастого вала через приводн≥ шест≥рн≥ передаЇтьс¤ на розпод≥льний вал. улачки розпод≥льного вала механ≥зму з нижн≥м розчепленн¤м клапан≥в наб≥гають на штовхач≥ ≥ п≥дн≥мають њх. ѕри цьому штовхач≥ тиснуть на клапани ≥ п≥дн≥мають њх стискуючи пружини. ¬ерхн¤ частина (головка) клапан≥в, п≥дн≥маючись,в≥дкриваЇ впускн≥ або випускн≥ отвори в≥дпов≥дних канал≥в. ѕ≥д час роботи механ≥зму з верхн≥м розм≥щенн¤м клапан≥в штовхач тисне на штангу ≥ п≥дн≥маЇ њњ. Ўтанга, натискаючи верхн≥м к≥нцем коромисла обертаЇ його навколо ос≥. ≥нець другого плеча коромисла тисне на клапан, ¤кий опускаючись в≥дкриваЇ отвори в≥дпов≥дних канал≥в.
¬ерхнЇ розм≥щенн¤ клапан≥в конструктивно ускладнюЇ будову газорозпод≥льного механ≥зму, але даЇ можлив≥сть створити камеру згор¤нн¤ виг≥дн≥шоњ форми, а внасл≥док цього п≥двищуЇтьс¤ ступ≥нь стиску, краще заповнюютьс¤ цил≥ндри за рахунок зменшенн¤ опору дл¤ пальноњ сум≥ш≥ ≥ випуску в≥дпрацьованих газ≥в. ”с≥ ц≥ переваги спри¤ють п≥двищенню потужност≥ й економ≥чност≥ двигуна.
–озпод≥льний вал ≥ приводн≥ шестерн≥. –озпод≥льний вал призначений дл¤ в≥дкриванн¤ ≥ закриванн¤ клапан≥в у потр≥бний момент ≥ у посл≥довност≥. ўо забезпечуЇ правильне прот≥канн¤ робочого циклу двигуна. ¬иготовл¤ють його ≥з стал≥ або в≥дливають ≥з спец≥ального чавуну. ƒл¤ зменшенн¤ спрацюванн¤ поверхн≥ терт¤ його п≥ддають поверхневому загартуванню, а пот≥м шл≥фують.
–озпод≥льний вал маЇ кулачки, опорн≥ шийки, гвинтову шестерню, привода масл¤ного насоса та переривника-розпод≥льника ≥ ексцентрик дл¤ привода паливного насоса.
–озпод≥льний вал встановлюють в отвори картера двигуна, в ¤к≥ запресовано стальн≥ втулки з баб≥товою заливкою. Ќа ц≥ втулки вал опираЇтьс¤ шийками.
ƒл¤ кожного цил≥ндра Ї по два кулачки. Ќа передньому к≥нц≥ розпод≥льного вала на шпонц≥ насаджено ≥ закр≥плено болтом чавунну або текстол≥тову косозубу шест≥рню, ¤ка входить у зачепленн¤ з≥ стальною шест≥рнею кол≥нчастого вала. ≥льк≥сть оберт≥в розпод≥льного вала в два рази менша в≥д к≥лькост≥ оберт≥в кол≥нчастого вала бо за два оберти кол≥нчастого вала у чотиритактному двигун≥ кожен клапан маЇ в≥дкритис¤ один раз. ƒл¤ цього треба щоб д≥аметр шест≥рн≥ розпод≥льного вала був у два рази б≥льшим в≥д д≥аметра шест≥рн≥ кол≥нчастого вала.
ѕочаток в≥дкриванн¤ ≥ к≥нець закриванн¤ клапан≥в залежить в≥д положенн¤ поршн¤ в цил≥ндр≥, тому розпод≥льн≥ шест≥рн≥ зТЇднують м≥ж собою так, щоб позначки, ¤к≥ на них Ї зб≥галис¤.
осозуб≥ ≥ розпод≥льн≥ шест≥рн≥ створюють менше шуму, але п≥д час роботи двигуна кос≥ зуби, намагаючись вийти ≥з зачепленн¤, спричин¤ють осьове перем≥щенн¤ розпод≥льного вала.
ўоб запоб≥гти цьому, до передньоњ ст≥нки блока цил≥ндр≥в двома болтами прикручено стальний опорний фланець. “овщина фланц¤ менша в≥д товщина розп≥рного к≥льц¤, ¤ке розм≥щене м≥ж торцем передньоњ опорноњ шийки розпод≥льного вала та маточною шест≥рн≥ ≥ забезпечуЇ зазор, потр≥бний дл¤ обертанн¤ розпод≥льного вала разом з≥ шест≥рнею.
Ўтовхач≥ призначен≥ дл¤ передаванн¤ зусилл¤ в≥д кулачк≥в розпод≥льного вала до клапан≥в. ¬иготовл¤ють штовхач≥ з≥ стал≥ або чавуну. –обоч≥ поверхн≥ њх терм≥чно обробл¤ють ≥ шл≥фують. ƒл¤ зменшенн¤ ваги ≥ сил ≥нерц≥њ п≥д час роботи штовхача його виготовл¤ють порожнистим. ўоб зменшити спрацюванн¤, штовхач п≥д час роботи прокручуватис¤. ƒл¤ цього ос≥ штовхач≥в зм≥щують в≥дносно кулачк≥в або нижню поверхню тар≥лки штовхач≥в робл¤ть випуклою, а вершину кулачк≥в розпод≥льного вала Ц конусною.
ƒл¤ регулюванн¤ зазора м≥ж штовхачем ≥ клапаном у стержень штовхача газорозпод≥льного механ≥зму з нижн≥м розм≥щенн¤ клапан≥в вкручено регулювальний гвинт з контргайкою.
Ўтанги призначен≥ дл¤ передаванн¤ зусилл¤ штовхача до коромисел при верхньому розм≥щенню клапан≥в. ¬иготовл¤ють њх ≥з стальних або дюралюм≥н≥Ївих трубок ≥з стальними наконечниками сферичноњ форми.
¬становлюють нижн≥м к≥нцем у гн≥здо штовхача.
оромисла призначен≥ дл¤ передаванн¤ зусилл¤ (≥з зм≥ною його напр¤му) в≥д штанг до стержн≥в клапан≥в.
¬иготовл¤ють коромисла ≥з стал≥ ≥ встановлюють у бронзових втулках шарн≥рно на порожнист≥й ос≥, ¤ка закр≥плена в сто¤ках на головц≥ блока цил≥ндр≥в. ƒл¤ регулюванн¤ зазора м≥ж стержнем клапана ≥ коромислом у коротке плече коромисла вкручують регулювальний гвинт з контргайкою або на верхн≥й к≥нець штанги нагвинчують наконечник з контргайкою.
лапани, непр¤м≥ втулки клапан≥в ≥ пружини. лапани призначен≥ дл¤ в≥дкриванн¤ ≥ закриванн¤ впускних ≥ випускних отвор≥в, ¤к≥ з'Їднують цил≥ндри з в≥дпов≥дними трубопроводами. ¬иготовл¤ють клапани висадкою з прудкоњ стал≥: впускний Ц з хромовоњ, а випускний Ц ≥з сильхромовоњ жаротривкоњ стал≥.
ѕ≥сл¤ висадки клапани п≥ддають механ≥чн≥й ≥ терм≥чн≥й обробц≥. лапан складаЇтьс¤ з головки ≥ стержн¤. Ќа нижн≥й частин≥ виготовлено скошену п≥д кутом 450 або 300 вузьку кромку, ¤ка називаЇтьс¤ робочою поверхнею клапана.
÷≥Їю поверхнею клапан щ≥льно прил¤гаЇ до гн≥зда ≥ дл¤ герметичност≥ старанно притираЇтьс¤. ўоб цил≥ндри краще наповнювалис¤ пальною сум≥шшю, головки впускних клапан≥в виготовл¤ють б≥льшого д≥аметра н≥ж головки випускних. —тержень клапана в нижн≥й частин≥ маЇ виточку дл¤ деталей кр≥пленн¤ клепаноњ пружини.
√н≥зда випускних клапан≥в робл¤ть вставними ≥ жаротривкого чавуну, завд¤ки чому зб≥льшуЇтьс¤ строк служби блока цил≥ндр≥в.
Ќепр¤м≥ втулки забезпечують точну посадку клапан≥в у гн≥здах.
¬иготовл¤ють њх з чавуну або металокерам≥ки ≥ запресовують у блок або в головку блока цил≥ндр≥в при верхньоклапнному механ≥зм≥.
ѕ≥д час роботи двигуна клапани нагр≥ваютьс¤ ≥ стержн≥ њх подовжуютьс¤ тому дл¤ нормальноњ роботи двигуна ¤к у холодному, так ≥ прогр≥тому стан≥ м≥ж стержнем клапана ≥ штовхачем повинен бути певний зазор. ¬ипускний клапан нагр≥ваЇтьс¤ б≥льше н≥ж впускний, а тому й зазор м≥ж стержнем випускного клапана ≥ штовхачем маЇ бути б≥льшим. ” сучасних двигунах зазор коливаЇтьс¤ в≥д 0,15 - 0,30 мм Ц дл¤ впускних клапан≥в ≥ 0,20-0,45 мм дл¤ випускних.
ѕружина клапана призначена дл¤ утриманн¤ клапана в закритому положенн≥, а також дл¤ щ≥льноњ посадки його в гн≥зд≥. ¬иготовл¤ють пружини ≥з спец≥ального стального дроту дл¤ зб≥льшенн¤ стоку служби пружини п≥сл¤ виготовленн¤ п≥ддають дробоструменн≥й обробц≥.
ƒл¤ зменшенн¤ в≥брац≥й ≥ запоб≥ганн¤ поломки на великих обертах кол≥нчастого вала пружини клапан≥в робл¤ть ≥з зм≥нним кроком. ѕружини установлюють на виступаюч≥й з напр¤мноњ втулки к≥нець стержн¤ клапана так, щоб одним к≥нцем вона опиралас¤ в блок. ƒругий њњ к≥нець закр≥плюють на стержн≥ клапана шпилькою вставленою в отв≥р стержн¤ клапана або двома кон≥чними сухар¤ми, що мають розр≥зи, внутр≥шн≥й бортик, ¤ких входить у к≥льцеву виточку клапана.
‘ази газорозпод≥лу. Ќа сучасних двигунах дл¤ кращого наповненн¤ цил≥ндр≥в пальною сум≥шшю, а також дл¤ кращого очищенн¤ цил≥ндр≥в в≥д в≥дпрацьованих газ≥в в≥дкритт¤ впускних ≥ випускних клапан≥в не зб≥гаЇтьс¤.
« положенн¤м поршн≥в у мертвих точках, ≥ тому процес впуску ≥ випуску триваЇ б≥льше одного ходу поршн¤. ћоменти початку в≥дкриванн¤ ≥ к≥нц¤ закриванн¤ клапан≥в виражен≥ в градусах кута повороту кол≥нчастого вала в≥лносно мертвих точок називають фазами газорозпод≥олу.
Ќайб≥льшу потужн≥сть двигун маЇ тод≥, коли цил≥ндри наповнюютьс¤ св≥жою пальною сум≥шшю ≥ найкраще очищен≥ в≥д в≥дпрацьованих газ≥в. “ому початок в≥дкриванн¤ ≥ к≥нець закриванн¤ клапан≥в в≥дбуваЇтьс¤ з де¤ким випередженн¤м або зап≥зненн¤м, тобто зг≥дно з фазами газорозпод≥лу.
ƒобирають фази газорозпод≥лу досл≥дним шл¤хом залежним в≥д швидкох≥дност≥ двигуна ≥ конструкц≥њ його впускноњ ≥ випускноњ системи.
¬пускний клапан в≥дкриваЇтьс¤ ран≥ше, н≥ж поршень д≥йде до верхньоњ мертвоњ точки, тобто з випередженн¤м на 9-210 , ≥ в момент початку пуску пальноњ сум≥ш≥ клапан буде повн≥стю в≥дкритий. «акриваЇтьс¤ в≥н п≥сл¤ того, ¤к поршень пройде нижню мертву точку тобто ≥з зап≥зненн¤м на 51-750 . ≤ хоч поршень рухатиметьс¤ вгору, надходженн¤ пальноњ сум≥ш≥ в цил≥ндр продовжуватиметьс¤ п≥д д≥Їю сил ≥нерц≥њ завд¤ки руху пальноњ сум≥ш≥ у впускному трубопровод≥.
¬пускний клапан в≥дкриваЇтьс¤ ран≥ше, н≥ж поршень д≥йде до нижньоњ мертвоњ точки, тобто з випередженн¤м на 40-570 . ѕри цьому в≥дпрацьован≥ гази завд¤ки значному тиску вк≥нц≥ робочого ходу швидко почнуть зв≥льн¤ти цил≥ндр, хоч поршень ще рухатиметьс¤ вниз.
«акриваЇтьс¤ випускний клапан ≥з зап≥зненн¤м на 13-390 ,п≥сл¤ верхньоњ мертвоњ точки, тобто коли поршень пройде верхню мертву точку ≥ рухатиметьс¤ вниз. ¬≥дпрацьован≥ гази продовжуватимуть виходити з цил≥ндра спочатку по ≥нерц≥њ, а пот≥м Ц внасл≥докв≥дсмоктувальноњ д≥њ потоку газ≥в, що рухаютьс¤ у впускному трубопровод≥.
« д≥аграми фаз газорозпод≥лу видно, що де¤кий час обидва клапани будуть в≥дкрит≥ одночасно. ÷ей пром≥жок часу потр≥бний дл¤ продуванн¤ цил≥ндр≥в, в≥н називаЇтьс¤ перекриванн¤м клапан≥в.

¬се рефераты по технологии