–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: «астосуванн¤ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000

√рупа: 4 Ц 10 Ц 98 Ѕ”Ѕ студент: «аболотний
ќлександр ≈дуардович адрес: м. «апор≥жж¤, вул. ћиру, б. 10, кв.
18 телефон: 33 Ц 16 Ц 77
ќЌ“–ќЋ№Ќј –ќЅќ“ј
з дисципл≥ни: управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ за темою: застосуванн¤ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000 факультет: дистанц≥йне навчанн¤ спец≥альн≥сть: Ѕ”Ѕ в≥дд≥ленн¤: бакалаврат
¬икладач консультант: ЋЇбЇдЇв ¬. ¬.
ћј”ѕ 2000.
“ема: «астосуванн¤ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000
«м≥ст

¬ступЕ...3
1. «агальн≥ в≥домост≥ про стандартизац≥ю.4
2. —творенн¤ стандарт≥в сер≥њ ISO 9000. ћ≥жнародна та Ївропейська д≥¤льн≥сть з стандартизац≥њ.Е..5
3. ћ≥жнародн≥ стандарти сер≥њ 9000
3.1 —клад стандарт≥вЕ..Е.6
3.2 ¬иб≥р та застосуванн¤ стандарт≥вЕ..Е.8
¬исновки11
—писок л≥тератури..Е.Е.13
¬ступ
¬ умовах розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ спор≥днених њй вид≥в д≥¤льност≥, усп≥х окремих п≥дприЇмств та галузей економ≥ки на зовн≥шньому та внутр≥шньому ринках повн≥стю залежить в≥д того, наск≥льки њх продукц≥¤ або послуги в≥дпов≥дають стандартам ¤кост≥. “ому проблема забезпеченн¤ ≥ п≥дв≥щенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ актуальна дл¤ вс≥х крањн ≥ п≥дприЇмств.
« розвитком науково-техн≥чного прогресу проблема ¤кост≥ не спрощуЇтьс¤, а, навпаки, стаЇ складн≥шою. “ому вир≥шувати њњ традиц≥йними методами, тобто лише шл¤хом контролю ¤кост≥ готовоњ продукц≥њ, практично неможливо. ѕовинен бути комплексний, системний п≥дх≥д, реал≥зац≥¤ ¤кого можлива лише в рамках системи управл≥нн¤ ¤к≥стю.
«начну роль в п≥дв≥щенн≥ ¤кост≥ продукц≥≥ в≥д≥грають стандарти ¤к≥ Ї орган≥зац≥йно-техн≥чною основою систем ¤кост≥. Ќа перших порах мала м≥сце практика внесенн¤ в контракти вимог до систем ¤кост≥, що доповнювали вимоги до продукц≥њ, а також до перев≥рки систем ¤кост≥ в р¤д≥ крањн (—Ўј, анада та ≥н.) були створен≥ нац≥ональн≥ стандарти, що встановлюють вимоги до системи ¤кост≥, а в 1987 р. ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю ≥з стандартизац≥њ ISO, були розроблен≥ м≥жнародн≥ стандарти сер≥њ 9000, доповнен≥ в подальшому стандартами сер≥њ 10000, ¤к≥ сконцентрували досв≥д управл≥нн¤ ¤к≥стю, нагромаджений в р≥зних крањнах, ≥ в багатьох ≥з них були запровджен≥ ¤к нац≥ональн≥.
” ц≥й робот≥ розгл¤нута м≥жнародна та Ївропейська д≥¤льн≥сть з стандартизац≥њ, а саме по створенню стандарт≥в сер≥њ ISO 9000, склад та застосуванн¤ стандарт≥в сер≥њ ISO 9000.
1. «агальн≥ в≥домост≥ про стандартизац≥ю
∆одне сусп≥льство не може ≥снувати без техн≥чного законодавства та нормативних документ≥в, ¤к≥ регламентують правила, процеси, методи виготовленн¤ та контролю продукц≥њ, а також гарантують безпеку житт¤, здоровТ¤ ≥ майна людей та навколишнього середовища. —тандартизац≥¤ ¤краз ≥ Ї т≥Їю д≥¤льн≥стю, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ.
≤снуЇ хибна думка про те, що стандартна продукц≥¤ Ї синон≥мом низькоњ ¤кост≥, одноман≥тноњ, позбавленоњ смаку продукц≥њ. јле сама природа даЇ нам хорош≥ приклади ген≥альноњ стандартизац≥њ. “ак, в≥домо, що вс¤ фантастична р≥зноман≥тн≥сть живих ≥стот на земл≥, ¤к≥ мають р≥зну форму, забарвленн¤, способи повед≥нки, побудована всього лише з 22 Устандартних деталейФ Ц ам≥нокислот.
—тандартизац≥¤ в техниц≥ Ї своЇр≥дим в≥дображенн¤м обТЇктивних закон≥в еволюц≥њ техн≥чних засоб≥в ≥ матер≥ал≥в. ¬она не Ї вольовим актом, ¤кий навТ¤зуЇтьс¤ техн≥чному прогресу ззовн≥, а випливаЇ ¤к неминучий насл≥док в≥дбору засоб≥в, метод≥в ≥ матер≥ал≥в, що забезпечують високу ¤к≥сть продукц≥њ на даному р≥вн≥ розвитку науки ≥ техн≥ки. « роками зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ методи виробництва ≥ матер≥али, що призводить до зам≥ни старих стандарт≥в новими. ¬ цьому безперервному процес≥ головна мета пол¤гаЇ в тому, щоб на ¤кому завгодно етап≥ економ≥чного розвитку сусп≥льства створювати ¤к≥сн≥ вироби при масовому њх виготовленн≥.
“аким чином, обТЇктивн≥ закони розвитку техн≥ки ≥ промисловост≥ неминуче ведуть до стандартизац≥њ, ¤ка Ї запорукою самоњ високоњ ¤кост≥ продукц≥њ, що може бути дос¤гнута на даному ≥сторичному етап≥. «авд¤ки стандартизац≥њ сусп≥льство маЇ можлив≥сть св≥домо керувати своЇю економ≥чною ≥ техн≥чною пол≥тикою, домагаючись випуску вироб≥в високоњ ¤кост≥.
ќтже, стандарти Ц це нормативна база управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ.
¬ умовах науково-техн≥чного прогресу стандартизац≥¤ Ї ун≥кальною сферою сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ¬она синтезуЇ в соб≥ науков≥, техн≥чн≥, господарськ≥, економ≥чн≥, юридичн≥, естетичн≥ ≥ пол≥тичн≥ аспекти.
2. —творенн¤ стандарт≥в сер≥њ ISO 9000. ћ≥жнародна та Ївропейська д≥¤льн≥сть з стандартизац≥њ
ƒ≥¤льн≥сть в галуз≥ стандартизац≥њ просл≥дковуЇтьс¤ ще з древн≥х час≥в. —початку ц≥ роботи проводились на основ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи.
–озвиток економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами ≥ розширенн¤ роб≥т ≥з стандартизац≥њ в промислово розвинутих крањнах вимагали њх координац≥њ. ¬ зв'¤зку з цим були створен≥ перш≥ нац≥ональн≥ орган≥зац≥њ ≥з стандартизац≥њ у ¬еликобритан≥њ (1911 р.), Ќ≥меччин≥ (1917 р.), ‘ранц≥њ, —Ўј (1918 р.).
¬ 1926 р. була створена м≥жнародна федерац≥¤ нац≥ональних асоц≥ац≥й ≥з стандартизац≥њ Ц ISA, в склад ¤коњ вв≥йшло б≥л¤ 20 нац≥ональних орган≥зац≥й ≥з стандартизац≥њ. ¬она розробила понад 180 м≥жнародних рекомендац≥й ≥з стандартизац≥њ, але з початком другоњ св≥товоњ в≥йни припинила свою д≥¤льн≥сть.
¬ жовтн≥ 1946 р. 25 крањн п≥д ег≥дою ќќЌ, створили ћ≥жнародну оргн≥зац≥ю ≥з стандартизац≥њ ISO, ¤ка усп≥шно д≥Ї ≥ тепер. ћета створенн¤ њњ була сформульована таким чином: УЕспри¤ти усп≥шному розвитку стандартизац≥њ у всьому св≥т≥Ф.
—тр≥мкий розвиток сертиф≥кац≥њ спри¤в тому, що у 1971 р. дл¤ розробки способ≥в взаЇмного визнанн¤ нац≥ональних ≥ рег≥ональних систем сертиф≥кац≥њ та м≥жнародних знак≥в в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ вимогам стандарт≥в та ≥нших нормативних документ≥в, в першу чергу Ц тих, що стосуютьс¤ безпеки споживач≥в, охорони здоров'¤ населенн¤ ≥ захисту навколишнього середовища, був створений ом≥тет –ади ISO Ц SERTICO, ¤кий в 1985 р. був реорган≥зований в ом≥тет –ади ISO з оц≥нки в≥дпов≥дност≥ Ц —ј— ќ.
” 1904 р. була створена м≥жнродна електротехн≥чна ком≥с≥¤ Ц ≤≈—, ¤ка з
1946 р. разом з ISO ≥ њњ ком≥тетами проводить активну роботу ≥з стандартизац≥њ. Ќа першому етап≥ розробл¤лис¤ настанови ISO/IEC ≥з стандартизац≥њ, а в подальшому робота була спр¤мована на розробку стандарт≥в з управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ сертиф≥кац≥њ. –езультатом ц≥Їњ роботи стало створенн¤ в1987 р. техн≥чним ком≥тетом ISO/TK 176 У”правл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥Ф стандарт≥в сер≥њ ISO 9000.
ƒо Ївропейських орган≥зац≥й, що займаютьс¤ стандартизац≥Їю, в≥днос¤тьс¤: ™вропейський ком≥тет з стандартизац≥њ Ц CEN, та ™вропейський ком≥тет з стандартизац≥њ в електротехниц≥ Ц CENELEC.
ƒ≥¤льн≥сть CEN у напр¤мку стандартизац≥њ систем ¤кост≥ знайшла своЇ в≥дображенн¤ у створенн≥ Ївропейських стандарт≥в EN 29001, EN 29002, EN
29003, ¤к≥ Ї аналогами стандарт≥в ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003. ¬ Ївропейських крањнах, що вход¤ть до складу ™вропейського союзу, нац≥ональн≥ стандарти з систем ¤кост≥ створюють або бзпосередньо на баз≥ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000, або посилаютьс¤ на стандарти EN сер≥њ 29000.
ѕ≥сл¤ отриманн¤ незалежност≥ ”крањна проводить активну пол≥тику ≥нтеграц≥њ в м≥жнародн≥ та Ївропейськ≥ структури, сп≥впрацюючи також з крањнами —Ќƒ. 01.01.93 р. ”крањна прийн¤та в члени ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ
ISO, а 14.02.93 р. Ц в члени м≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ ≤≈—, що даЇ њй право нар≥вн≥ з ≥ншими 90 крањнами св≥ту брати участь у д≥¤льност≥ б≥льш ¤к 1000 м≥жнародних робочих орган≥в, техн≥чних ком≥тет≥в з стандартизац≥њ ≥ використовувати в своњй робот≥ понад 12 тис¤ч м≥жнародних стандарт≥в.
3. ћ≥жнародн≥ стандарти сер≥њ 9000
3.1 —клад стандарт≥в
—тандарти ISO сер≥њ 9000 були розроблен≥ техн≥чним ком≥тетом ISO/TK
176 в результат≥ узагальненн¤ накопиченого нац≥онального досв≥ду р≥зних крањн щодо розробленн¤, впровадженн¤ та функц≥онуванн¤ систем ¤кост≥. ¬они не стосуютьс¤ конкретного сектору прмисловост≥ чи економ≥ки ≥ ¤вл¤ють собою настанови з управл≥нн¤ ¤к≥стю та загальн≥ вимоги шодо забезпеченн¤ ¤кост≥, вибору ≥ побудови елемент≥в систем ¤кост≥. ¬они м≥ст¤ть опис елемент≥в, що њх мають включати системи ¤кост≥, а не пор¤док запровадженн¤ цих елемент≥в т≥Їю чи ≥ншою орган≥зац≥Їю. ¬они не мають на мет≥ спонукати до створенн¤ однакових систем ¤кост≥, оск≥льк≥ р≥зн≥ орган≥зац≥њ мають р≥зн≥ потреби.
ѕобудова та шл¤хи впровадженн¤ систем ¤кост≥ повинн≥ обов'¤зково враховувати конкретн≥ ц≥л≥ орган≥зац≥њ, продукц≥ю, ¤ка нею виготовл¤Їтьс¤, процеси, що при цьому застосовуютьс¤, а також конкретн≥ методи прац≥.
«а роки що пройшли в≥д часу олубл≥куванн¤, вони отримали широке визнанн¤ та розповсюдженн¤, а б≥льш ¤к 50 крањн прийн¤ли њх ¤к нац≥ональн≥.
ѕ≥сл¤ розповсюдженн¤ почавс¤ процес њх широкого застосуванн¤ при сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥. ÷е викликало потребу визначенн¤ правил самоњ процедури сертиф≥кац≥њ, а також вимог експерт≥в, ¤к≥ зд≥йснюють перев≥рку системи.
« ц≥Їю метою ISO/TK 176 п≥дготував та опубл≥кував у 1990-92 рр. два стандарти ISO сер≥њ 1000. ¬ подальшому були внесен≥ зм≥ни в стандарти ISO сер≥њ 9000, ¤к≥ забезпечують б≥льш зручне користуванн¤ ними. ѕ≥сл¤ внесенн¤ зм≥н вони мають такий склад:
ISO 9000-1:1994. —тандарти з управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥.
„.1. Ќастанови щодо вибору ≥ застосуванн¤;
ISO 9000-2:1993. „.2. Ќастанови щодо застосуванн¤ ISO 9001, ISO 9002,
ISO 9003;
ISO 9000-3:1991. „.3. Ќастанови щодо застосуванн¤ ISO 9001 до розробленн¤, постачанн¤ та обслуговуванн¤ програм забезпеченн¤;
ISO 9000-4:1993. „.4. Ќастанови щодо управл≥нн¤ програмою над≥йност≥;
ISO 9001:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при проектуванн≥, розробленн≥, виробництв≥, монтаж≥ та обслуговуванн≥;
ISO 9002:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при виробництв≥, монтаж≥ та обслуговуванн≥;
ISO 9003:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при контрол≥ готовоњ продукц≥њ та њњ випробуванн≥;
ISO 9004:1994. ”правл≥нн¤ ¤к≥стю та елементи системи ¤кост≥.
ѕ≥д ц≥Їю назвою ≥снуЇ чотири стандарти: ISO 9004-1, ISO 9004-2, ISO
9004-3, ISO 9004-4, ¤к≥ мають так≥ частини:
- ч.1. Ќастанови;
- ч.2. Ќастанови щодо послуг;
- ч.3. Ќастанови щодо перероблюваних матер≥ал≥в;
- ч.4. Ќастанови щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥;
- ч.5. Ќастанови щодо програм ¤кост≥;
- ч.6. Ќастанови щодо забезпеченн¤ ¤кост≥ при управл≥нн≥ проектуванн¤м;
- ч.7. Ќастанови з управл≥нн¤ конф≥гурац≥Їю;
- ч.8. Ќастанови щодо принцип≥в системи ¤кост≥ та њх застосуванн¤ дл¤ управл≥нн¤.
3.2 ¬иб≥р та застосуванн¤ стандарт≥в
«г≥дно з ISO 9000-1, стандарти ISO сер≥њ 9000 передбачають застосуванн¤ систем ¤кост≥ у чьотирьох ситуац≥¤х:
- отриманн¤ вказ≥вок щодо управл≥нн¤ ¤к≥стю;
- контракт м≥ж першою та другою сторонами (постачальник Ц споживач);
- затвердженн¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить друга сторона;
- сертиф≥кац≥¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить трет¤ (незалежна) сторона;
ќрган≥зац≥¤-постачальник повинна встановити ≥ п≥дтримувати таку систему ¤кост≥, ¤ка б передбачала вс≥ ситуац≥њ, з ¤кими може з≥ткнутис¤ орган≥зац≥¤. Ќижче зг≥дно з стандартом ISO 9000-1 навод¤тьс¤ вказ≥вки, що дозвол¤ють орган≥зац≥¤м правильно обрати стандарт ISO сер≥њ 9000 ≥ отримати корисну ≥нформац≥ю щодо впровадженн¤ систем ¤кост≥.
ISO 9000-1:1994. —л≥д звертатис¤ кожн≥й орган≥зац≥њ, що маЇ нам≥р створити та впровадити систему ¤кост≥. –озширенн¤ глобальноњ конкуренц≥њ призводить до того, що споживач починаЇ висувати дедал≥ жорстк≥ш≥ вимогои до ¤кост≥. ƒл¤ того, щоб не втратити конкурентоздатн≥сть ≥ п≥дтримувати висок≥ економ≥чн≥ показники, орган≥зац≥¤м-постачальникам необх≥дно впроваджуати все ефективн≥ши та д≥йов≥ системи. ÷ей стандарт подаЇ по¤сненн¤ основних пон¤ть у галуз≥ ¤кост≥ ≥ м≥стить настанови щодо вибору та застосуванн¤ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000 дл¤ ц≥Їњ мети.
ISO 9000-2:1993. ƒо нього необх≥дно звертатис¤ у тому випадку, коли необх≥дна консультац≥¤ щодо застосуванн¤ ISO 9001, 9002 ≥ 9003. ¬≥н м≥стить вказ≥вки по впровадженню положень розд≥л≥в стандарт≥в щодо забезпеченн¤ ¤кост≥ ≥ особливо корисний на початков≥й стад≥њ впровадженн¤.
ISO 9000-3:1993. –озгл¤даЇтьс¤ виключно програмне забезпеченн¤ комп'ютер≥в. —л≥д звертатис¤ орган≥зац≥¤м-постачальникам, що впроваджують системи ¤кост≥ в≥дпов≥дно ISO 9001 на програмну продукц≥ю чи продукц≥ю з елементами програмного забезпеченн¤.
ISO 9000-4:1993. ѕостачальнику сл≥д звертатис¤ в тих випадках, коли йому потр≥бно переконатис¤ в забезпеченн≥ характеристик над≥йност≥
(безв≥дмовност≥) продукц≥њ. ÷е важливо дл¤ послуг транспорту, енергетики, телекомун≥кац≥й, ≥нформац≥йних послуг, тому що њх над≥йн≥сть Ї вир≥шальним чинником њх ¤кост≥. —тандарт м≥стить вказ≥вки щодо управл≥нн¤ програмою над≥йност≥. ¬≥н охоплюЇ найважлив≥ши характеристики програми над≥йност≥ з плануванн¤, оргн≥зац≥њ, розпод≥лу ресурс≥в та управл≥нн¤ ними з метою випуску продукц≥њ, ¤ка б в≥дзначалась над≥йн≥стю ≥ п≥дл¤гала обслуговуванню.
ISO 9001:1994. «вертатис¤ ≥ застосовувати його постачальнику сл≥д у раз≥ потреби довести свою здатн≥сть управл¤ти процесом ¤к проектуванн¤, так ≥ виробництва продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ ус≥м вимогам. ¬они перш за все мають на уваз≥ задоволенн¤ споживача за рахунок запоб≥ганн¤ нев≥дпов≥дност≥ на вс≥х етапах в≥д проектуванн¤ до обслуговуванн¤. ÷им стандартом встановлена в≥дпов≥дна модель забезпеченн¤ ¤кост≥.
ISO 9002:1994. «вертатис¤ ≥ застосовувати його постачальников≥ необх≥дно у раз≥ потреби доведенн¤ своЇњ здатност≥ управл¤ти процесами виробництва продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ вс≥м вимогам. Ќим встановлена в≥дпов≥дна модель забезпеченн¤ ¤кост≥.
ISO 9003:1994. «вертатис¤ ≥ застосовувати його постачальнику потр≥бно в раз≥ потреби доведенн¤ в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ встановленим вимогам т≥льки на стад≥њ остаточного контролю та випробувань. Ќим встановлена в≥дпов≥дна модель забезпеченн¤ ¤кост≥.
ISO 9004-1:1994. —л≥д звертатис¤ будь-¤к≥й орган≥зац≥њ, що маЇ нам≥р розробити та запровадити систему ¤кост≥. ƒл¤ того, щоб в≥дпов≥дати своЇму призначенню, орган≥зац≥¤ повинна забезпечити керован≥сть техн≥чними, адм≥н≥стративними ≥ людськими чинниками, що впливають на ¤к≥сть продукц≥њ.
—тандарт м≥стить повний перел≥к елемент≥в системи ¤кост≥, що стосуютьс¤ вс≥х етап≥в життЇвого циклу продукц≥њ ≥ в≥дпов≥дних заход≥в, з ¤кого орган≥зац≥¤ може набрати ≥ застосувати елементи зг≥дно з своњми потребами.
ISO 9004-2:1994. —л≥д звертатис¤ орган≥зац≥њ, ¤ка забезпечуЇ послуги або продукц≥¤ ¤коњ м≥стить елементи послуг. ’арактеристики послуг можуть в≥др≥зн¤тис¤ в≥д характеристик ≥ншоњ продукц≥њ ≥ можуть включати так≥ аспекти, ¤к персонал, час оч≥куванн¤, час наданн¤ послуги, г≥г≥Їна, дов≥ра ≥ послуги зв'¤зку, що постачаютьс¤ безпосередньо к≥нцевому споживачев≥.
ќстаточною м≥рою ¤кост≥, часто дуже суб'Їктивною, Ї оц≥нка споживача. ¬ стандарт≥ м≥ститьс¤ опис пон¤ть, принцип≥в ≥ елемент≥в системи ¤кост≥, що стосуютьс¤ вс≥х вид≥в пропозиц≥й щодо послуги.
ISO 9004-3:1993. —л≥д звертатис¤ орган≥зац≥њ, продукц≥¤ ¤коњ (к≥нцева чи пром≥жна) створюЇтьс¤ шл¤хом перетворень ≥ маЇ вигл¤д твердоњ речовини, р≥дини чи њх комб≥нац≥й (включаючи конкретн≥ матер≥али, бруски, др≥т або листи). “ака продукц≥¤, ¤к правило, постачаЇтьс¤ в гуртових системах, таких ¤к трубопров≥д, барабан, м≥шок, бак, цистерна або рулон. ўо стосуЇтьс¤ перев≥рки продукц≥њ у важливих точках виробничого процесу, то перероблюван≥ матер≥али завдають особливих труднощ≥в, що обумовлено њх природою. ѕри цьому зростаЇ важлив≥сть застосуванн¤ метод≥в статистичного в≥дбору та оц≥нюванн¤, а також њх запровадженн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ процесами та встановленн¤ техн≥чних характеристик к≥нцевоњ продукц≥њ. ¬≥н доповнюЇ вказ≥вки ISO 9004-1 стосовно продукц≥њ з категор≥њ перероблюваних матер≥ал≥в.
ISO 9004-4:1993. —л≥д звертатис¤ будь-¤к≥й орган≥зац≥њ, що бажаЇ п≥двищити свою ефективн≥сть (незалежно в≥д того, чи запровадила вона оф≥ц≥йну систему ¤кост≥). ѕост≥йна мета управл≥нн¤ вс≥ма функц≥¤ми на вс≥х р≥вн¤х орган≥зац≥њ повинна пол¤гати у прагненн≥ задов≥льн¤ти споживача ≥ пост≥йно пол≥пшувати ¤к≥сть. —тандарт м≥стить опис фундаментальних пон¤ть та принцип≥в, кер≥вних вказ≥вок та методолог≥њ (засоб≥в ≥ шл¤х≥в) пол≥пшенн¤ ¤кост≥.
¬исновки
∆одне сусп≥льство не може ≥снувати без техн≥чного законодавства та нормативних документ≥в, ¤к≥ регламентують правила, процеси, методи виготовленн¤ та контролю продукц≥њ, а також гарантують безпеку житт¤, здоровТ¤ ≥ майна людей та навколишнього середовища. —тандартизац≥¤ ¤краз ≥ Ї т≥Їю д≥¤льн≥стю, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ.
ƒ≥¤льн≥сть в галуз≥ стандартизац≥њ просл≥дковуЇтьс¤ ще з древн≥х час≥в. —початку ц≥ роботи проводились на основ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи.
–озвиток економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами ≥ розширенн¤ роб≥т ≥з стандартизац≥њ в промислово розвинутих крањнах вимагали њх координац≥њ. ¬ зв'¤зку з цим були створен≥ перш≥ нац≥ональн≥ орган≥зац≥њ ≥з стандартизац≥њ у ¬еликобритан≥њ (1911 р.), Ќ≥меччин≥ (1917 р.), ‘ранц≥њ, —Ўј (1918 р.).
¬ жовтн≥ 1946 р. 25 крањн п≥д ег≥дою ќќЌ, створили ћ≥жнародну оргн≥зац≥ю ≥з стандартизац≥њ ISO, ¤ка усп≥шно д≥Ї ≥ тепер. ћета створенн¤ њњ була сформульована таким чином: УЕспри¤ти усп≥шному розвитку стандартизац≥њ у всьому св≥т≥Ф.
” 1904 р. була створена м≥жнродна електротехн≥чна ком≥с≥¤ Ц ≤≈—, ¤ка з
1946 р. разом з ISO ≥ њњ ком≥тетами проводить активну роботу ≥з стандартизац≥њ. Ќа першому етап≥ розробл¤лис¤ настанови ISO/IEC ≥з стандартизац≥њ, а в подальшому робота була спр¤мована на розробку стандарт≥в з управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ сертиф≥кац≥њ. –езультатом ц≥Їњ роботи стало створенн¤ в1987 р. техн≥чним ком≥тетом ISO/TK 176 У”правл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥Ф стандарт≥в сер≥њ ISO 9000.
—тандарти ISO сер≥њ 9000 були розроблен≥ техн≥чним ком≥тетом ISO/TK
176 в результат≥ узагальненн¤ накопиченого нац≥онального досв≥ду р≥зних крањн щодо розробленн¤, впровадженн¤ та функц≥онуванн¤ систем ¤кост≥. ¬они не стосуютьс¤ конкретного сектору прмисловост≥ чи економ≥ки ≥ ¤вл¤ють собою настанови з управл≥нн¤ ¤к≥стю та загальн≥ вимоги шодо забезпеченн¤ ¤кост≥, вибору ≥ побудови елемент≥в систем ¤кост≥. ¬они м≥ст¤ть опис елемент≥в, що њх мають включати системи ¤кост≥, а не пор¤док запровадженн¤ цих елемент≥в т≥Їю чи ≥ншою орган≥зац≥Їю. ¬они не мають на мет≥ спонукати до створенн¤ однакових систем ¤кост≥, оск≥льк≥ р≥зн≥ орган≥зац≥њ мають р≥зн≥ потреби.
ѕобудова та шл¤хи впровадженн¤ систем ¤кост≥ повинн≥ обов'¤зково враховувати конкретн≥ ц≥л≥ орган≥зац≥њ, продукц≥ю, ¤ка нею виготовл¤Їтьс¤, процеси, що при цьому застосовуютьс¤, а також конкретн≥ методи прац≥.
«а роки що пройшли в≥д часу олубл≥куванн¤, вони отримали широке визнанн¤ та розповсюдженн¤, а б≥льш ¤к 50 крањн прийн¤ли њх как нац≥ональн≥. ѕ≥сл¤ розповсюдженн¤ почавс¤ процес њх широкого застосуванн¤ при сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥. ÷е викликало потребу визначенн¤ правил самоњ процедури сертиф≥кац≥њ, а також вимог експерт≥в, ¤к≥ зд≥йснюють перев≥рку системи.
«г≥дно з ISO 9000-1, стандарти ISO сер≥њ 9000 передбачають застосуванн¤ систем ¤кост≥ у чьотирьох ситуац≥¤х:
- отриманн¤ вказ≥вок щодо управл≥нн¤ ¤к≥стю;
- контракт м≥ж першою та другою сторонами (постачальник Ц споживач);
- затвердженн¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить друга сторона;
- сертиф≥кац≥¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить трет¤ (незалежна) сторона;
ќрган≥зац≥¤-постачальник повинна встановити ≥ п≥дтримувати таку систему ¤кост≥, ¤ка б передбачала вс≥ ситуац≥њ, з ¤кими може з≥ткнутис¤ орган≥зац≥¤. ” робот≥ (п. 3.2) зг≥дно з стандартом ISO 9000-1 навод¤тьс¤ вказ≥вки, що дозвол¤ють орган≥зац≥¤м правильно обрати стандарт ISO сер≥њ
9000 ≥ отримати корисну ≥нформац≥ю щодо впровадженн¤ систем ¤кост≥.
ѕ≥сл¤ отриманн¤ незалежност≥ ”крањна проводить активну пол≥тику ≥нтеграц≥њ в м≥жнародн≥ та Ївропейськ≥ структури, сп≥впрацюючи також з крањнами —Ќƒ. 01.01.93 р. ”крањна прийн¤та в члени ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ
ISO, а 14.02.93 р. Ц в члени м≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ ≤≈—, що даЇ њй право нар≥вн≥ з ≥ншими 90 крањнами св≥ту брати участь у д≥¤льност≥ б≥льш ¤к 1000 м≥жнародних робочих орган≥в, техн≥чних ком≥тет≥в з стандартизац≥њ ≥ використовувати в своњй робот≥ понад 12 тис¤ч м≥жнародних стандарт≥в.
—писок л≥тератури

1. Ўаповал ћ.≤. ќснови стандартизац≥њ, управл≥нн¤ ¤к≥сю ≥ сертиф≥кац≥њ:
ѕ≥дручник. Ц ., 1997. Ц 152 с.
2. алита ѕ.я. —истемы качества и международные стандарты »—ќ серии 9000.
Ц .: ”краинска¤ ассоциаци¤ качества, 1996. Ц 181 с.
3. ќкрепилов ¬.¬. ¬сеобщее управление качеством: ”чебник. Ц —ѕб., 1996. Ц
„.1.
4. ириченко Ћ.—., „ернух≥на Ќ.ћ. —ертиф≥кац≥¤ та ¤к≥сть продукц≥њ в сучасних умовах господарюванн¤: Ќавчальний пос≥бник. Ц Ћьв≥в; ., 1995.

¬се рефераты по технологии