–≈‘≈–ј“џ ѕќ “≈’ЌќЋќ√»»

–еферат: ƒиплом по легкой промышленности

¬ступ.
√оловна мета д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства в умовах ринковоњ економ≥ки Ц максим≥зац≥¤ прибутку. ѕ≥дприЇмство реал≥зуЇ свою продукц≥ю споживачам, отримуючи за нењ грошову виручку. ќднак, це ще не означаЇ, що п≥дприЇмство отримуЇ прибуток.
ƒл¤ ви¤вленн¤ ф≥нансового результату необх≥дно сп≥вставити виручку з витратами на виробництво продукц≥њ ≥ њњ реал≥зац≥ю, тобто з соб≥варт≥стю продукц≥њ. ѕ≥дприЇмство отримуЇ прибуток, ¤кщо виручка перевищуЇ соб≥варт≥сть продукц≥њ; ¤кщо виручка дор≥внюЇ соб≥вартост≥, то вдалос¤ лише повернути витрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ; ¤кщо витрати перевищують виручку, то п≥дприЇмство зазнаЇ збитку, тобто негативного результату, що ставить його у важке ф≥нансове становище, ¤ке не виключаЇ банкрутства.
–≥вень витрат виробництва Ї головним результатом виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. «аключним показником господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї доход ≥ прибуток. ¬они характеризують ефект, отриманий в результат≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
“ому визначенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ц одне з основних обл≥кових завдань п≥дприЇмства. ќсновою вир≥шенн¤ великого кола проблем, повТ¤заних з ефективною д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, Ї саме соб≥варт≥сть, тобто шл¤хи њњ зменшенн¤.
≈фективн≥сть роботи п≥дприЇмства в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д ≥нформац≥ю про формуванн¤ соб≥вартост≥. “ому Ї причини:
- витрати на виробництво продукц≥њ Ї базою дл¤ встановленн¤ ц≥ни;
- ≥нформац≥¤ про соб≥варт≥сть лежить в основ≥ прогнозуванн¤ ≥ управл≥нн¤ виробництвом.
¬ соб≥вартост≥ знаходить в≥дображенн¤ ¤к≥сть ус≥Їњ виробничо- господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: чим краще використовуютьс¤ його основн≥ ≥ оборотн≥ фонди, менш≥ витрати прац≥ на одиницю продукц≥њ, чим ч≥тк≥ше та б≥льш узгоджено працюЇ апарат управл≥нн¤, ефективн≥ше запроваджуютьс¤ передов≥ форми орган≥зац≥њ виробництва ≥ прогресивна технолог≥¤, тим нижче соб≥варт≥сть продукц≥њ. ”пущенн¤, ¤к≥ виникають при робот≥ п≥дприЇмства, викликають зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥.
ѕ≥дсиленн¤ значенн¤ прибутку в розвитку п≥дприЇмства, галуз≥ ≥ усього господарства призводить до зб≥льшенн¤ рол≥ соб≥вартост≥, ¤к одного з найважлив≥ших ¤к≥сних показник≥в виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕрир≥ст прибутку в промисловост≥ в≥дбуваЇтьс¤ приблизно на одну третину за рахунок зростанн¤ обТЇму виробництва ≥ на дв≥ третини за рахунок зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
ѕроблема в≥днесенн¤ р≥зних витрат на соб≥варт≥сть продукц≥њ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших дл¤ п≥дприЇмств. «а допомогою механ≥зму формуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ можна стимулювати або, навпаки, Уподавл¤тиФ, робити невиг≥дними р≥зн≥ види витрат. ј в сукупност≥ з податковими п≥льгами цей механ≥зм Ї потужним важелем ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ўоб усп≥шно вести боротьбу за зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, потр≥бно знати з чого вона складаЇтьс¤ ≥ ¤к≥ фактори впливають на њњ величину дл¤ б≥льш повного обл≥ку њх при розробц≥ плану по витратам на виробництво, прибутку ≥ рентабельност≥.
«ниженн¤ соб≥вартост≥ Ц це не одноразовий акт, а повс¤кденне завданн¤, ¤ке стоњть перед кер≥вництвом п≥дприЇмства, багатоплановий процес, ¤кий потребуЇ системного п≥дходу ≥ Їдиного управл≥нн¤.
ƒо фактор≥в, що забезпечують зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ в≥днос¤тьс¤: використанн¤ найнов≥ших технолог≥й, економ≥¤ сировини, електроенерг≥њ, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ збитк≥в в≥д браку ≥ простоњв, пол≥пшенн¤ використанн¤ основних виробничих фонд≥в, зниженн¤ витрат на збут продукц≥њ, упор¤дкуванн¤ витрат на апарат управл≥нн¤, зм≥на структури виробничоњ програми в результат≥ асортиментних зрушень та ≥н.
—об≥варт≥сть продукц≥њ може знижуватись ≥ за рахунок скороченн¤ умовно- пост≥йних витрат в результат≥ зростанн¤ обТЇму виробництва ≥ реал≥зац≥њ.
ўоб уникнути виникненн¤ перевитрат кошт≥в п≥дприЇмство може використовувати р≥зн≥ норми ≥ нормативи витрат матер≥альних, трудових ≥ ф≥нансових ресурс≥в
Ц галузев≥ (стандарти) або самост≥йно розроблен≥ п≥дприЇмством.
¬арто зауважити, що в останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зростанн¤ витрат на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ. ƒо зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ призвод¤ть зб≥льшенн¤ вартост≥ сировини, матер≥ал≥в, палива, енерг≥њ, обладнанн¤, зб≥льшенн¤ процентних ставок за користуванн¤ кредитом, п≥двищенн¤ тариф≥в на транспортн≥ послуги, зб≥льшенн¤ витрат на рекламу.
«б≥льшуЇтьс¤ сума амортизац≥йних в≥драхувань, в тому числ≥ через переоц≥нку основних фонд≥в ≥ введенн¤ ≥ндексац≥њ. ¬елику роль в≥д≥граЇ зб≥льшенн¤ питомоњ ваги зароб≥тноњ плати в структур≥ витрат в умовах л≥берал≥зац≥њ ц≥н ≥ соц≥альноњ напруженост≥. ќдночасно зб≥льшуютьс¤ витрати на соц≥альне ≥ медичне страхуванн¤, пенс≥йне забезпеченн¤, в державний фонд зайн¤тост≥, на р≥зн≥ компенсац≥йн≥ витрати. ¬се це зумовлюЇ наступний виток ≥нфл¤ц≥њ.
ƒл¤ того, щоб отримати ¤кнайб≥льший прибуток (забезпечити соб≥ техн≥чний ≥ соц≥ально-економ≥чний розвиток) п≥дприЇмству потр≥бно намагатись максимально знижувати витрати виробництва (соб≥варт≥сть). ƒл¤ цього необх≥дно пост≥йно сл≥дкувати за сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж доходами ≥ витратами, повТ¤заними з випуском продукц≥њ. —аме це сп≥вв≥дношенн¤ Ї визначальним дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про те, ¤ку продукц≥ю виробл¤ти, ¤ким чином ≥ ¤к≥ послуги надавати.
–озд≥л ≤
¬ економ≥чн≥й теор≥њ соб≥варт≥сть визначаЇтьс¤ ¤к в≥докремлен≥ в≥д категор≥њ вартост≥ витрати на споживч≥ засоби виробництва ≥ зароб≥тну плату дл¤ забезпеченн¤ њх поверненн¤ в процес≥ в≥дтворенн¤ продукту.
¬ соб≥вартост≥ продукц≥њ знаходить своЇ конкретне вираженн¤ д≥¤ економ≥чних закон≥в через процеси, що допомагають зниженню витрат.
’арактером виробничих в≥дносин ≥ д≥Їю економ≥чних закон≥в зумовлена обТЇктивна необх≥дн≥сть систематичного зниженн¤ соб≥вартост≥ за рахунок прискоренн¤ Ќ“ѕ, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, ресурсозбереженн¤, впровадженн¤ малов≥дходних ≥ безв≥дходних технолог≥й, ≥нтенсиф≥кац≥њ всього сусп≥льного виробництва, ¤кост≥ управл≥нн¤, природних, географ≥чних та ≥нших фактор≥в.
Ќайб≥льш повно про¤вл¤Їтьс¤ взаЇмозвТ¤зок соб≥вартост≥ з такими категор≥¤ми ¤к прибуток ≥ ц≥на.
¬ економ≥чн≥й науц≥ природа соб≥вартост≥ досл≥джуЇтьс¤ в нерозривному звТ¤зку з варт≥стю. ƒл¤ теор≥њ калькулюванн¤ принципово важливе значенн¤ маЇ склад витрат, границ≥ соб≥вартост≥ в рамках п≥дприЇмства.
—об≥варт≥сть характеризуЇ витрати конкретних п≥дприЇмств на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ ≥ розкриваЇ економ≥чний механ≥зм поверненн¤ цих витрат з виручки в≥д реал≥зац≥њ. ¬≥дображаючи процеси виробництва, обертанн¤ ≥ розпод≥ленн¤, вона виступаЇ ¤к один з найважлив≥ших синтетичних показник≥в њх д≥¤льност≥.
—об≥варт≥сть залежить в≥д характеру виробничого процесу, а њњ показник в≥дображаЇ зусилл¤ трудового колективу з пошуку резерв≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва. «ниженн¤ соб≥вартост≥ значною м≥рою повТ¤зане з внутр≥шньовиробничими факторами: збереженн¤м норм витрат живоњ прац≥ ≥ матер≥альних ресурс≥в, њх зниженн¤м при проведенн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чних ≥ наукових заход≥в, удосконаленн¤м техн≥ки ≥ технолог≥њ та ≥н.
¬ соб≥вартост≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ р≥вень спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ, транспортн≥ витрати, стан матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, ¤к≥сть продукц≥њ ≥ прац≥.
—об≥варт≥сть Ц це синтетичний показник ефективност≥, тому при його розрахунку ≥ використанн≥ в систем≥ управл≥нн¤ виробництвом потр≥бно бути особливо уважним. ¬≥н Ї одним з найважлив≥ших економ≥чних важел≥в в господарському механ≥зм≥ управл≥нн¤ виробництвом.
¬ склад соб≥вартост≥ вход¤ть:
- варт≥сть засоб≥в прац≥, що переноситьс¤ на продукт прац≥ частинами;
- варт≥сть предмет≥в прац≥, ¤ка повн≥стю споживаЇтьс¤ в процес≥ виробництва;
- зароб≥тна плата ¤к частина вартост≥, створена необх≥дною працею;
- елементи розпод≥лу чистого доходу (через ц≥ни на спожит≥ засоби виробництва, в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤ та ≥нш≥ обовТ¤зков≥ платеж≥).
¬ основу формуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ покладен≥ наступн≥ найб≥льш загальн≥ принципи:
1) „≥тке розмежуванн¤ витрат п≥дприЇмств по сферах господарськоњ д≥¤льност≥ Ц основна д≥¤льн≥сть, кап≥тальн≥ вкладенн¤, непромислов≥ виробництва ≥ господарства.
2) Ѕезпосередн≥й звТ¤зок витрат з процесами виробництва ≥ об≥гу.
3) ¬≥дшкодуванн¤ витрат в процес≥ в≥дтворенн¤ дл¤ оновленн¤ основноњ виробничоњ д≥¤льност≥.
4) ѕовний обл≥к фактичних витрат незалежно в≥д ступеню в≥дпов≥дност≥ нормам, стандартам ¤кост≥, техн≥чних та ≥нших умов, що в≥дображають ≥снуючий р≥вень техн≥ки, технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ виробництва.
5) ѕр¤мий звТ¤зок витрат на виробництво продукц≥њ з визначеним пер≥одом.
ожне п≥дприЇмство повинно знати витрати на виробництво продукц≥њ.
ƒаний фактор особливо важливий в умовах ринкових в≥дносин, оск≥льки р≥вень витрат на виробництво продукц≥њ впливаЇ на конкурентоспроможн≥сть п≥дприЇмства, його економ≥ку.
ƒл¤ того, щоб знати витрати на виготовленн¤ продукту, п≥дприЇмство повинно проводити його варт≥сну оц≥нку за уречевленим ≥ к≥льк≥сним складом
(засоби ≥ предмети прац≥), а також за складом ≥ к≥льк≥стю витрат прац≥, необх≥дних дл¤ його виготовленн¤.
ѕрийн¤то вважати, що витрати (соб≥варт≥сть) Ц це грошове вираженн¤ виробничих фактор≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмством виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з випуском ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ чи наданн¤м послуг, тобто витрати п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ. «г≥дно з визначенн¤м витрат (соб≥вартост≥) виробництва продукц≥њ сл≥д розр≥зн¤ти соб≥варт≥сть виробництва ≥ реал≥зац≥њ, випуску продукц≥њ ≥ продажу. —об≥варт≥сть випуску (виробництва) продукц≥њ характеризуЇ в грошовому вим≥р≥ вс≥ матер≥альн≥ витрати ≥ витрати на оплату прац≥, ¤к≥ в тому чи ≥ншому виробництв≥ падають на одиницю ≥ на весь обТЇм виробленоњ продукц≥њ.
ƒо складу повноњ соб≥вартост≥ вход¤ть:
- витрати на п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ виробництва;
- витрати, повТ¤зан≥ безпосередньо з виробництвом продукц≥њ, обумовлен≥ технолог≥Їю ≥ орган≥зац≥Їю виробництва;
- витрати на оплату прац≥;
- витрати, повТ¤зан≥ з використанн¤м природноњ сировини;
- витрати некап≥тального характеру, повТ¤зан≥ з удосконаленн¤м технолог≥њ ≥ орган≥зац≥Їю виробництва, а також з пол≥пшенн¤м ¤кост≥ продукц≥њ;
- витрати, повТ¤зан≥ з винах≥дництвом, техн≥чним удосконалюванн¤м ≥ рац≥онал≥заторськими пропозиц≥¤ми;
- витрати з обслуговуванн¤ виробничого процесу (поточний, середн≥й ≥ кап≥тальний ремонт);
- витрати ≥з забезпеченн¤ нормальних умов прац≥ ≥ техн≥ки безпеки;
- витрати, повТ¤зан≥ з набором робочоњ сили;
- поточн≥ витрати, повТ¤зан≥ з утриманн¤м ≥ експлуатац≥Їю фонд≥в природоохоронного значенн¤;
- витрати, повТ¤зан≥ з управл≥нн¤м виробництвом;
- витрати на п≥дготовку ≥ переп≥дготовку кадр≥в;
- витрати на транспортуванн¤ роб≥тник≥в до м≥сц¤ роботи, в≥драхуванн¤ на державне соц≥альне страхуванн¤ ≥ пенс≥йне забезпеченн¤, в державний фонд зайн¤тост≥ в≥д витрат на оплату прац≥ роб≥тник≥в, що зайн¤т≥ в виробництв≥ продукц≥њ;
- в≥драхуванн¤ з обовТ¤зкового медичного страхуванн¤;
- платеж≥ ≥з страхуванн¤ майна п≥дприЇмства;
- витрати на оплату в≥дсотк≥в за короткостроковим кредитом банк≥в, оплати послуг банк≥в;
- витрати з гарант≥йного обслуговуванн¤;
- витрати, повТ¤зан≥ з≥ збутом продукц≥њ;
- витрати на в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в (амортизац≥¤ на повне в≥дшкодуванн¤);
- знос (амортизац≥¤) за нематер≥альними активами;
- втрати в≥д браку;
- втрати в≥д простоњв з внутр≥шньовиробничих причин.
¬еличина цих витрат залежить в≥д ц≥н на ресурси, необх≥дн≥ дл¤ виробництва товар≥в, а також в≥д технолог≥њ њх використанн¤.
Ќеобх≥дн≥сть знати величину витрат Ї причиною розробки метод≥в њх обл≥ку.
2
ќперац≥йна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства з моменту його створенн¤ повТ¤зана ≥з зд≥йсненн¤м р≥зноман≥тних витрат трудових, матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в в процес≥ виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.
«а своњм характером ц≥ витрати под≥л¤ютьс¤ на два основн≥ види Ц поточн≥ ≥ довгостроков≥.
ѕоточн≥ витрати п≥дприЇмства повТ¤зан≥ з вир≥шенн¤м в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ тактичних задач Ц закуп≥влею сировини ≥ матер≥ал≥в, њх транспортуванн¤м ≥ збер≥ганн¤м, обслуговуванн¤м матер≥ально- техн≥чноњ бази, утриманн¤м персоналу ≥ т.д.
« формуванн¤м операц≥йного прибутку повТ¤зан≥ поточн≥ витрати, ¤к≥ нос¤ть назву операц≥йних. ќперац≥йн≥ витрати п≥дприЇмства, що зд≥йснюютьс¤ ним в процес≥ постачальницькоњ, виробничоњ, збутовоњ операц≥йноњ д≥¤льност≥ представлен≥ в основному його витратами, ¤к≥ приймають форму Ц витрати виробництва або соб≥варт≥сть продукц≥њ. ѕ≥д операц≥йними витратами розум≥ють виражен≥ в грошов≥й форм≥ витрати трудових, матер≥альних, нематер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в на зд≥йсненн¤ операц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ƒл¤ ефективного управл≥нн¤ витратами п≥дприЇмства розроблена њх класиф≥кац≥¤. ÷¤ класиф≥кац≥¤ використовуЇтьс¤ в процес≥ обл≥ку, анал≥зу, калькулюванн¤, плануванн¤ ≥ контролю операц≥йних витрат ≥ проводитьс¤ за наступними основними ознаками:
1. «а ступенем еластичност≥ до обТЇму реал≥зац≥њ продукц≥њ вид≥л¤ють пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥ витрати. “аке розд≥ленн¤ витрат Ї найважлив≥шою умовою ефективност≥ управл≥нн¤ операц≥йним прибутком п≥дприЇмства. а) «м≥нн≥ витрати пр¤мо залежать в≥д зм≥н обТЇму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, але ступ≥нь такоњ залежност≥ р≥зний. ¬≥н може носити пропорц≥йний характер (при ¤кому сума зм≥нних витрат окремих вид≥в зростаЇ або скорочуЇтьс¤ пропорц≥йно до росту або зниженню обТЇму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ); дегресивний характер (при ¤кому сума зм≥нних витрат окремих вид≥в зростаЇ меншими темпами, н≥ж зростаЇ обТЇм виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, наприклад, витрати на рекламу при ефективному њњ зд≥йсненн≥); прогресивний характер (при ¤кому сума зм≥нних витрат окремих вид≥в зростаЇ б≥льш високими темпами, н≥ж зб≥льшуЇтьс¤ виробництво ≥ обТЇм реал≥зац≥њ продукц≥њ, наприклад, витрати на зароб≥тну плату роб≥тник≥в при в≥др¤дно-прем≥альн≥й систем≥ оплати прац≥). “аким чином, зм≥нн≥ витрати обумовлен≥ процесом виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥. б) ѕост≥йн≥ витрати не залежать в≥д зм≥ни обТЇму виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, тобто вони мають м≥сце нав≥ть в тому випадку, коли п≥дприЇмство тимчасово не зд≥йснюЇ операц≥йну д≥¤льн≥сть. ѕри цьому в склад≥ таких витрат вид≥л¤ютьс¤ абсолютно пост≥йн≥ витрати (наприклад, витрати на оренду виробничих прим≥щень) ≥ умовно-пост≥йн≥ витрати
(наприклад, знос малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в). –озгл¤даючи пост≥йн≥ витрати, сл≥д мати на уваз≥, що вони Ї такими т≥льки в короткочасному пер≥од≥ операц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ¬ довгочасному пер≥од≥ д≥¤льност≥ вс≥ види витрат п≥дприЇмства можуть зм≥нюватис¤.
¬ид≥ленн¤ в склад≥ витрат зм≥нних ≥ пост≥йних њх вид≥в Ї одним з основних принцип≥в њх класиф≥кац≥њ дл¤ ефективного управл≥нн¤ ними.
«алежн≥сть пост≥йних ≥ зм≥нних витрат п≥дприЇмства в≥д обТЇму операц≥йноњ д≥¤льност≥ схематично представлена на рис. 1.
—ума витрат —ума витрат
«м≥нн≥ витрати
ѕост≥йн≥ витрати
ќбс¤г виробництва
ќбс¤г виробництва
ј. ’арактер залежност≥ Ѕ. ’арактер залежност≥ зм≥нних витрат пост≥йних витрат
—ума витрат —ума витрат
ѕост≥йн≥ витрати
«м≥нн≥ витрати
«м≥нн≥ витрати
ѕост≥йн≥ витрати
ќбс¤г виробництва
ќбс¤г виробництва
¬. ’арактер залежност≥ сукупних витрат
–ис.1. ’арактер залежност≥ зм≥нних ≥ пост≥йних витрат в≥д обс¤гу виробництва
2. «а зм≥стом операц≥йного процесу вид≥л¤ють витрати, повТ¤зан≥ з виробництвом продукц≥њ, з≥ збутом продукц≥њ ≥ повн≥ витрати. “ака класиф≥кац≥¤ витрат використовуЇтьс¤ на виробничих п≥дприЇмствах. а) ¬итрати, повТ¤зан≥ з виробництвом продукц≥њ включають весь комплекс цих витрат, починаючи з закупки сировини ≥ матер≥ал≥в ≥ зак≥нчуючи випуском готовоњ продукц≥њ. ѕри великому обТЇм≥ постачальницькоњ д≥¤льност≥ витрати по цим операц≥¤м можуть бути вид≥лен≥ в окремий самост≥йний блок (витрати постачанн¤). б) ¬итрати, повТ¤зан≥ з≥ збутом продукц≥њ включають весь комплекс витрат по зд≥йсненню њњ реал≥зац≥њ. в) ѕовн≥ витрати (повна соб≥варт≥сть продукц≥њ) обТЇднують в своЇму склад≥ ¤к виробнич≥, так ≥ збутов≥ витрати виробництва.
3. «а можлив≥стю в≥днесенн¤ на конкретн≥ результати д≥¤льност≥
(виробництво ≥ реал≥зац≥ю окремих вид≥в продукц≥њ; д≥¤льн≥сть окремих центр≥в в≥дпов≥дальност≥ ≥ т.д.) вид≥л¤ють пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ витрати. а) ѕр¤мими витратами Ї так≥ види витрат, ¤к≥ в повному обТЇм≥ можуть бути в≥днесен≥ до того чи ≥ншого конкретного результату операц≥йноњ д≥¤льност≥ (наприклад, витрати конкретного виду основноњ сировини на виробництво визначеного виду продукц≥њ). б) Ќепр¤мими витратами Ї так≥ види витрат, ¤к≥ в звТ¤зку з комплексн≥стю њх зд≥йсненн¤ не можуть бути в повному обТЇм≥ в≥днесен≥ до того чи ≥ншого результату операц≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ потребують попереднього розпод≥ленн¤ (наприклад, загальновиробнич≥ витрати). Ќепр¤м≥ витрати складають так зван≥ Укомплексн≥ статт≥ калькул¤ц≥њФ ≥ розпод≥л¤ютьс¤ з використанн¤м спец≥альних метод≥в.
—л≥д в≥дзначити, що розпод≥ленн¤ витрат на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ залежить в≥д конкретних ц≥лей њх розпод≥лу в процес≥ управл≥нн¤ ними ≥ зг≥дно з цими ц≥л¤ми може зм≥нюватис¤.
4. «а ступенем необх≥дност≥ витрати под≥л¤ють на корисн≥ ≥ некорисн≥. а) орисними витратами Ї так≥ види операц≥йних витрат, ¤к≥ допомагають результативному зд≥йсненню операц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. б) Ќекорисними витратами Ї так≥ види операц≥йних витрат, ¤к≥ повТ¤зан≥ з обслуговуванн¤м невикористаноњ частини трудових, матер≥альних, нематер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в призначених дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥йноњ д≥¤льност≥ (наприклад, виплата зароб≥тноњ плати роб≥тникам за пер≥од виконанн¤ ними громадських обовТ¤зк≥в; амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ по обладнанню, що не використовувалос¤ ≥ т.д.).
5. «а економ≥чним зм≥стом (економ≥чними елементами).
6. «а конкретними видами витрат (статт¤ми).
ласиф≥кац≥¤ витрат за економ≥чними елементами ≥ статт¤ми калькул¤ц≥њ розгл¤немо в окремому розд≥л≥.
7. «а пер≥одом в≥днесенн¤ поточних витрат вид≥л¤ють витрати, повТ¤зан≥ з поточною операц≥йною д≥¤льн≥стю, ¤к≥ повертаютьс¤ в процес≥ даного виробничого циклу, ≥ витрати, ¤к≥ будуть повернен≥ в наступному пер≥од≥ (витрати, в≥днесен≥ на запаси готовоњ продукц≥њ на к≥нець пер≥оду; витрати майбутн≥х пер≥од≥в ≥ т.д.).
« урахуванн¤м приведеноњ класиф≥кац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ конкретне управл≥нн¤ витратами на п≥дприЇмств≥.
ритер≥Їм економ≥чност≥ операц≥йних витрат виступаЇ м≥н≥м≥зац≥¤ р≥вн¤ витратоЇмност≥ операц≥йноњ д≥¤льност≥. Ќизький р≥вень витратоЇмност≥ дозвол¤Ї п≥дприЇмству мати де¤к≥ переваги на товарному ринку, в≥льно зд≥йснювати свою ц≥нову пол≥тику ≥ при ≥нших р≥вних умовах дос¤гати б≥льш високих розм≥р≥в прибутку.
ќднак, сл≥д мати на уваз≥, що зниженн¤ р≥вн¤ витратоЇмност≥ д≥¤льност≥ Ї важливою задачею, але не основною метою управл≥нн¤ витратами, оск≥льки воно може супроводжуватис¤ зниженн¤м ¤кост≥ продукц≥њ, в≥дмовленн¤м в≥д виробництва ≥ реал≥зац≥њ витратоЇмних вид≥в продукц≥њ, ¤к≥ користуютьс¤ попитом; зм≥ною пр≥оритет≥в стратег≥чного розвитку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на короткостроков≥ економ≥чн≥ вигоди в поточному пер≥од≥. “ому основною ц≥ллю управл≥нн¤ витратами на п≥дприЇмств≥ Ї оптим≥зац≥¤ њх суми ≥ р≥вн¤, що забезпечуЇ висок≥ темпи розвитку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ дос¤гненн¤ передбачених обТЇм≥в прибутку.
2.3
–озгл¤немо групуванн¤ витрат за економ≥чними елементами ≥ калькул¤ц≥йними статт¤ми.
‘ормуванн¤ витрат на продукц≥ю легкоњ промисловост≥ представл¤Ї собою складний процес. ѕри формуванн≥ витрат в кожн≥й галуз≥ легкоњ промисловост≥ Ї своњ особливост≥.
‘ормуванн¤ витрат на продукц≥ю швейноњ промисловост≥ характеризуЇтьс¤ наступними основними особливост¤ми:
- висока питома вага матер≥альних витрат в соб≥вартост≥ продукц≥њ (до
90%), що зумовлюЇ важливе значенн¤ б≥льш економного ≥ рац≥онального њх використанн¤;
- р≥зноман≥тт¤ ≥ частота зм≥ни матер≥ал≥в ≥ ц≥н на них;
- широкий асортимент продукц≥њ, пост≥йне його оновленн¤;
- множинн≥сть фактор≥в ц≥ноутворенн¤ ≥ ц≥н на продукц≥ю.
¬итрати, що формують соб≥варт≥сть продукц≥њ, класиф≥куютьс¤ за двома основними ознаками: за економ≥чними елементами витрат ≥ за калькул¤ц≥йними статт¤ми.
≈лементами витрат називаЇтьс¤ сукупн≥сть однор≥дних за економ≥чним складом витрат без урахуванн¤ м≥сц¤ њх виникненн¤, зведених за економ≥чним призначенн¤м.
Ќа основ≥ класиф≥кац≥њ за економ≥чними елементами витрат неможливо розрахувати соб≥варт≥сть по окремих видах продукц≥њ. “ому розрахунок соб≥вартост≥ провод¤ть за статт¤ми витрат.
—татт¤ми витрат називаютьс¤ групи витрат на виробництво продукц≥њ, утворен≥ з врахуванн¤м њх призначенн¤ ≥ м≥сц¤ виникненн¤.
–озрахунок соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ за статт¤ми витрат називають калькульованим. ƒокумент, в ¤кому представлен≥ вс≥ витрати на одиницю конкретного виду продукц≥њ називають калькул¤ц≥Їю.
¬ швейн≥й промисловост≥ за калькул¤ц≥йну одиницю приймаЇтьс¤ один вир≥б одн≥Їњ модел≥.
алькулюванн¤ не можна зводити лише до сукупност≥ роб≥т ≥ техн≥чних прийом≥в, що використовуютьс¤ при п≥драхунку соб≥вартост≥ конкретних вироб≥в. ¬оно повинно засновуватис¤ на знанн≥ ≥ сут≥ соб≥вартост≥ ¤к економ≥чноњ категор≥њ. ƒл¤ цього необх≥дно визначити склад витрат виробництва, що складають соб≥варт≥сть продукц≥њ, ≥ розробити науково обгрунтоване економ≥чне групуванн¤ елемент≥в соб≥вартост≥ продукц≥њ.
—труктура соб≥вартост≥ продукц≥њ за статт¤ми витрат б≥льш конкретна ≥ обТЇктивна, н≥ж витрати по елементах; вона в≥дображаЇ витрати виробництва за њх роллю в технолог≥чному процес≥ ≥ звТ¤зки з обТЇмом виробництва, а також фактори њх зниженн¤.
«адачею обл≥ку витрат в швейному виробництв≥ Ї забезпеченн¤ ви¤вленн¤ ≥ в≥дображенн¤ в соб≥вартост≥ допущених позавиробничих витрат ≥ втрат ≥ зд≥йсненн¤ контролю за правильним ≥ економним витраченн¤м вс≥х вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в, палива ≥ енерг≥њ, фонд≥в зароб≥тноњ плати, дотриманн¤ кошторису витрат з обслуговуванн¤ виробництва ≥ управл≥нню.
√рошове вираженн¤ витрат п≥дприЇмства при виробництв≥ продукц≥њ визначаЇтьс¤ ¤к на всю продукц≥ю, що виробл¤Ї п≥дприЇмство в визначений пер≥од, так ≥ на одиницю ц≥Їњ продукц≥њ. ¬ першому випадку воно називаЇтьс¤ соб≥варт≥стю вс≥Їњ виробленоњ продукц≥њ, а в другому Ц соб≥варт≥стю одиниц≥ продукц≥њ.
ѕерел≥к статей калькул¤ц≥њ може бути р≥зним в залежност≥ в≥д галуз≥ промисловост≥, але, в загальному вигл¤д≥, може мати такий склад:
1. —ировина ≥ матер≥али.
2. ќсновна зароб≥тна плата.
3. ƒодаткова зароб≥тна плата.
4. ¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤.
5. «агальновиробнич≥ витрати.
6. јдм≥н≥стративн≥ витрати.
7. ¬итрати на збут.
8. ≤нш≥ витрати.
¬ планову калькул¤ц≥ю не включають збитки в≥д браку. якщо ж брак Ї неминучим за технолог≥Їю виробництва, то ц¤ величина враховуЇтьс¤ при плануванн≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
¬ статтю У—ировина ≥ основн≥ матер≥алиФ включають варт≥сть основних матер≥ал≥в, що вход¤ть до складу продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤, ≥ допом≥жних, ¤к≥ використовуютьс¤ при виготовленн≥ даного виробу дл¤ забезпеченн¤ нормальних технолог≥чних процес≥в. ƒопом≥жн≥ матер≥али можуть вид≥л¤тис¤ в окрему статтю, ¤кщо вони мають значну питому вагу в соб≥вартост≥ виробу.
¬ статтю Уќсновна зароб≥тна плата виробничих прац≥вник≥вФ включають основну зароб≥тну плату прац≥вник≥в, зайн¤тих безпосередньо виготовленн¤м продукц≥њ, доплату за в≥др¤дно-прогресивною системою оплати прац≥ ≥ прем≥њ роб≥тникам-почасовикам.
¬ статт≥ Уƒодаткова зароб≥тна плата виробничих прац≥вник≥вФ враховуютьс¤: виплати, передбачен≥ законодавством про працю; виплати передбачен≥ договорами, контрактами; оплата чергових ≥ додаткових в≥дпусток; компенсац≥¤ за невикористану в≥дпустку; оплата часу, повТ¤заного з виконанн¤м державних обовТ¤зк≥в; виплата винагороди за вислугу рок≥в та ≥н.
¬ статт≥ У¬≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤Ф розраховуЇтьс¤ за встановленими нормами в≥д суми основноњ ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати виробничих прац≥вник≥в.
ƒо складу статт≥ У«агальновиробнич≥ витратиФ включаютьс¤:
- витрати на управл≥нн¤ виробництвом (оплата прац≥ апарату управл≥нн¤ цехами, д≥льниц¤ми тощо; в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи й медичне страхуванн¤ апарату управл≥нн¤ цехами, д≥льниц¤ми; виплати на оплату прац≥ службових в≥др¤джень персоналу цех≥в, д≥льниць тощо);
- амортизац≥¤ основних засоб≥в загальновиробничого (цехового, д≥льничного, л≥н≥йного) призначенн¤;
- амортизац≥¤ нематер≥альних актив≥в загальновиробничого (цехового, д≥льничного, л≥н≥йного) призначенн¤;
- витрати на утриманн¤, експлуатац≥ю та ремонт, страхуванн¤, операц≥йну оренду основних засоб≥в, ≥нших необоротних актив≥в загальновиробничого призначенн¤;
- витрати на вдосконаленн¤ технолог≥њ й орган≥зац≥њ виробництва
(оплата прац≥ та в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи прац≥вник≥в, зайн¤тих удосконаленн¤м технолог≥њ й орган≥зац≥њ виробництва, пол≥пшенн¤м ¤кост≥ продукц≥њ, п≥двищенн¤м њњ над≥йност≥, довгов≥чност≥, ≥нших експлуатац≥йних характеристик у виробничому процес≥; витрати матер≥ал≥в, куп≥вельних комплектуючих вироб≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в, оплата послуг сторонн≥х орган≥зац≥й);
- витрати на опаленн¤, осв≥тленн¤, водопостачанн¤, водов≥дверненн¤ та ≥нше утриманн¤ виробничих прим≥щень;
- витрати на обслуговуванн¤ виробничого процесу (оплата прац≥ загальновиробничого персоналу; в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи, медичне страхуванн¤ роб≥тник≥в та апарату управл≥нн¤ виробництвом; витрати на зд≥йсненн¤ технолог≥чного контролю за виробничими процесами та ¤к≥стю продукц≥њ, роб≥т, послуг);
- витрати на охорону прац≥, техн≥ку безпеки ≥ охорону навколишнього середовища;
- ≥нш≥ витрати (внутр≥шньозаводське перем≥щенн¤ матер≥ал≥в, деталей, нап≥вфабрикат≥в, ≥нструмент≥в з≥ склад≥в до цех≥в ≥ готовоњ продукц≥њ на склади; нестач≥ незавершеного виробництва; нестач≥ ≥ втрати в≥д псуванн¤ матер≥альних ц≥нностей у цехах; оплата простоњв тощо).
¬итати, повТ¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю, ¤к≥ не включаютьс¤ до соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг), под≥л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративн≥ витрати, витрати на збут та ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати.
ƒо статт≥ Ујдм≥н≥стративн≥ витратиФ в≥днос¤тьс¤ так≥ загальногосподарськ≥ витрати, спр¤мован≥ на обслуговуванн¤ та управл≥нн¤ п≥дприЇмством:
- загальн≥ корпоративн≥ витрати (орган≥зац≥йн≥ витрати, витрати на проведенн¤ р≥чних збор≥в, представницьк≥ витрати);
- витрати на службов≥ в≥др¤дженн¤ ≥ утриманн¤ апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмством та ≥ншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утриманн¤ основних засоб≥в, ≥нших матер≥альних необоротних актив≥в загальногосподарського використанн¤ (операц≥йна оренда, страхуванн¤ майна, амортизац≥¤, ремонт, опаленн¤, осв≥тленн¤, водопостачанн¤, водов≥дверненн¤, охорона);
- винагороди за профес≥йн≥ послуги (юридичн≥, аудиторськ≥, з оц≥нки майна тощо);
- витрати на звТ¤зок (поштов≥, телеграфн≥, телефонн≥, телекс факс тощо);
- амортизац≥¤ нематер≥альних актив≥в загальногосподарського використанн¤;
- витрати на врегулюванн¤ спор≥в у судових органах;
- податки, збори та ≥нш≥ передбачен≥ законодавством обовТ¤зков≥ платеж≥ (кр≥м податк≥в, збор≥в та обовТ¤зкових платеж≥в, що включаютьс¤ до виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, роб≥т, послуг);
- плата за розрахунково-касове обслуговуванн¤ та ≥нш≥ послуги банк≥в;
- ≥нш≥ витрати загальногосподарського призначенн¤.
¬итрати на збут включають так≥ витрати, повТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю
(збутом) продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг):
- витрати пакувальних матер≥ал≥в дл¤ затарюванн¤ готовоњ продукц≥њ на складах готовоњ продукц≥њ;
- витрати на ремонт тари;
- оплата прац≥ та ком≥с≥йн≥ винагороди продавц¤м, торговим агентам та прац≥вникам п≥дрозд≥л≥в, що забезпечують збут;
- витрати на рекламу та досл≥дженн¤ ринку (маркетинг);
- витрати на перепродажну п≥дготовку товар≥в;
- витрати на в≥др¤дженн¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих збутом;
- витрати на утриманн¤ основних засоб≥в, ≥нших матер≥альних необоротних актив≥в, повТ¤заних з≥ збутом продукц≥њ, товар≥в, роб≥т, послуг (операц≥йна оренда, страхуванн¤, амортизац≥¤, ремонт, опаленн¤, осв≥тленн¤, охорона);
- витрати на транспортуванн¤, перевезенн¤ ≥ страхуванн¤ готовоњ продукц≥њ (товар≥в), транспортно-експедиц≥йн≥ та ≥нш≥ послуги, повТ¤зан≥ з транспортуванн¤м продукц≥њ (товар≥в) в≥дпов≥дно до умов договору (базису) поставки;
- витрати на гарант≥йний ремонт ≥ гарант≥йне обслуговуванн¤;
- ≥нш≥ витрати, повТ¤зан≥ з≥ збутом продукц≥њ, товар≥в, роб≥т, послуг.
ƒо ≥нших операц≥йних витрат включаютьс¤:
- витрати на досл≥дженн¤ та розробки в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤
(стандарту) бухгалтерського обл≥ку УЌематер≥альн≥ активиФ;
- соб≥варт≥сть реал≥зованоњ ≥ноземноњ валюти, ¤ка дл¤ ц≥лей бухгалтерського обл≥ку визначаЇтьс¤ шл¤хом перерахунку ≥ноземноњ валюти в грошову одиницю ”крањни за курсом Ќац≥онального банку
”крањни на дату продажу ≥ноземноњ валюти, плюс витрати, повТ¤зан≥ з продажем ≥ноземноњ валюти;
- соб≥варт≥сть реал≥зованих виробничих запас≥в, ¤ка дл¤ ц≥лей бухгалтерського обл≥ку складаЇтьс¤ з њх обл≥ковоњ вартост≥ та витрат, повТ¤заних з њх реал≥зац≥Їю;
- сума безнад≥йноњ деб≥торськоњ заборгованост≥ та в≥драхуванн¤ до резерву сумн≥вних борг≥в;
- втрати в≥д операц≥йноњ курсовоњ р≥зниц≥ (тобто в≥д зм≥ни курсу валюти за операц≥¤ми, активами ≥ зобовТ¤занн¤ми, що повТ¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства);
- втрати в≥д знищенн¤ запас≥в;
- нестач≥ й втрати в≥д псуванн¤ ц≥нностей;
- визнан≥ штрафи, пен¤, неустойка;
- витрати на утриманн¤ обТЇкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤;
- ≥нш≥ витрати операц≥йноњ д≥¤льност≥.
алькул¤ц≥¤ соб≥вартост≥ на в≥дм≥ну в≥д кошторису витрат на виробництво не даЇ характеристики сп≥вв≥дношенн¤ витрат за економ≥чними елементами, оск≥льки вони знаход¤тьс¤ в р≥зних статт¤х калькул¤ц≥њ. “ому, щоб отримати на основ≥ калькул¤ц≥њ точне у¤вленн¤ про величину витрат за економ≥чними елементами, необх≥дно розкласти комплексн≥ статт≥ витрат в калькул¤ц≥њ за економ≥чними елементами. ÷¤ обставина врахована при розгл¤данн≥ комплексних статей калькул¤ц≥њ, що розраховуЇтьс¤ на р≥к.
ƒругою (кр≥м статей витрат) ознакою, за ¤кою проводитьс¤ групуванн¤ витрат на виробництво продукц≥њ Ї однор≥дн≥сть њх економ≥чного зм≥сту. ÷е групуванн¤ носить назву групуванн¤ за економ≥чними елементами витрат.
ошторис витрат на виробництво Ї одним з основних планових документ≥в по соб≥вартост≥ продукц≥њ, що визначаЇ загальну суму витрат п≥дприЇмства в пер≥од≥, що плануЇтьс¤ ≥ забезпечуЇ увТ¤зку плану соб≥вартост≥ з ≥ншими розд≥лами р≥чного плану економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку п≥дприЇмства ≥ вс≥ма статт¤ми калькул¤ц≥њ, за виключенн¤м позавиробничих витрат.
ожний з елемент≥в кошторису витрат обТЇднуЇ однор≥дн≥ за своњм характером види витрат п≥дприЇмства, що в≥др≥зн¤ютьс¤ своЇю роллю ≥ характером участ≥ в процес≥ виробництва.
Ќа основ≥ ц≥Їњ класиф≥кац≥њ складаЇтьс¤ документ У ошторис витрат на виробництво продукц≥њФ, в ¤кому перераховуютьс¤ вс≥ економ≥чн≥ елементи ≥ сума витрат по кожному елементу.
ошторис витрат складаЇтьс¤ на весь обТЇм продукц≥њ на р≥к ≥ розбиваЇтьс¤ по кварталам.
¬ кошторис≥ виробництва вказан≥ вс≥ витрати на виробництво в визначеному пер≥од≥, згрупован≥ за елементами. —ума даних по кожному елементу витрат показуЇ, ¤ку к≥льк≥сть ≥ на ¤ку суму п≥дприЇмство може витратити матер≥альних, енергетичних ≥ трудових ресурс≥в в пер≥од≥, що плануЇтьс¤. «авд¤ки цьому кошторис виробництва Ї дуже важливим документом, ¤кий широко використовуЇтьс¤ при розробц≥ ф≥нансового плану п≥дприЇмства.
ласиф≥кац≥¤ витрат на виробництво за економ≥чними елементами:
1. ћатер≥альн≥ витрати.
2. ¬итрати на оплату прац≥.
3. ¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи.
4. јмортизац≥¤.
5. ≤нш≥ операц≥йн≥ витрати.
ƒо складу елемента Ућатер≥альн≥ витратиФ включаЇтьс¤ варт≥сть витрачених у виробництв≥ (кр≥м продукту власного виробництва):
- сировини й основних матер≥ал≥в;
- куп≥вельних нап≥вфабрикат≥в та комплектуючих вироб≥в;
- палива й енерг≥њ;
- буд≥вельних матер≥ал≥в;
- запасних частин;
- тари й тарних матер≥ал≥в.
ƒо складу елемента У¬итрати на оплату прац≥Ф включаютьс¤ зароб≥тна плата за окладами й тарифами, прем≥њ та заохоченн¤, матер≥альна допомога, компенсац≥йн≥ виплати, оплата в≥дпусток та ≥ншого нев≥дпрацьованого часу, ≥нш≥ витрати на оплату прац≥.
ƒо складу елемента У¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходиФ включаютьс¤: в≥драхуванн¤ на пенс≥йне забезпеченн¤, в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤, страхов≥ внески на випадок безроб≥тт¤, в≥драхуванн¤ на ≥ндив≥дуальне страхуванн¤ персоналу п≥дприЇмства, в≥драхуванн¤ на ≥нш≥ соц≥альн≥ заходи.
ƒо складу елемента Ујмортизац≥¤Ф включаЇтьс¤ сума нарахованоњ амортизац≥њ основних засоб≥в, нематер≥альних актив≥в та ≥нших необоротних матер≥альних актив≥в.
ƒо складу елемента У≤нш≥ операц≥йн≥ витратиФ включаютьс¤ витрати операц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не ув≥йшли до складу попередн≥х елемент≥в, зокрема, витрати на в≥др¤дженн¤, на послуги звТ¤зку, плата за розрахунково- касове обслуговуванн¤ тощо.
ошторис витрат на виробництво в ц≥лому по п≥дприЇмству не Ї сумою кошторис≥в витрат цех≥в, оск≥льки в цьому випадку в≥н включив би повторно витрати окремих цех≥в ≥ варт≥сть послуг, ¤к≥ вони надають один одному в рамках п≥дприЇмства.
¬ивченн¤ структури соб≥вартост≥ продукц≥њ дозвол¤Ї ви¤вити основн≥ шл¤хи њњ зниженн¤, встановити вплив скороченн¤ окремих витрат на загальний р≥вень соб≥вартост≥.
2.4.
онкретний зм≥ст окремих етап≥в калькулюванн¤ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, ¤ку використовують на п≥дприЇмств≥.
1. ѕоказна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ засновуЇтьс¤ на посл≥довному в≥дображенн≥ вс≥х вид≥в пр¤мих ≥ непр¤мих витрат, повТ¤заних з виконанн¤м роб≥т (випуском продукц≥њ) за ≥ндив≥дуальними замовленн¤ми
(контрактами). ѕри цьому ≥ндив≥дуальн≥ вироби, ¤к≥ виконуютьс¤ за замовленн¤м або њх парт≥¤ розгл¤даютьс¤ ¤к самост≥йний Їдиний обТЇкт обл≥ку ≥ плануванн¤ витрат.
Ќа кожне замовленн¤ в≥дкриваЇтьс¤ в≥дом≥сть (карта) анал≥тичного обл≥ку витрат, ¤ким присвоюЇтьс¤ окремий код. ¬ цьому документ≥ в≥дображаютьс¤: найменуванн¤ продукц≥њ; замовлена к≥льк≥сть вироб≥в; вимоги до ¤кост≥ ≥ строк≥в виконанн¤ замовленн¤; виробнич≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ забезпечують виконанн¤ замовленн¤, та ≥нш≥ показники.
¬ процес≥ виконанн¤ замовленн¤ витрати окремих структурних п≥дрозд≥л≥в враховуютьс¤ в розр≥з≥ статей зв≥тноњ калькул¤ц≥њ. ¬ р¤д≥ випадк≥в в≥дом≥сть (карта) анал≥тичного обл≥ку операц≥йних витрат по замовленню може передбачати њх накопиченн¤ по наступних позиц≥¤х: а) пр¤м≥ матер≥альн≥ витрати (сировина, матер≥али, покупн≥ комплектуюч≥ вироби ≥ нап≥вфабрикати; паливо ≥ електроенерг≥¤); б) пр¤м≥ витрати прац≥ виробничих прац≥вник≥в, зайн¤тих виконанн¤м замовленн¤ (≥ зг≥дно з цим нарахована пр¤ма зароб≥тна плата); в) ≥нш≥ пр¤м≥ витрати; г) непр¤м≥ витрати, ¤к≥ в≥днос¤ть на замовленн¤.
¬≥днесенн¤ непр¤мих витрат на замовленн¤ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, на наступн≥й баз≥: в≥дробленим людино-годинам; в≥дробленим машино-годинам; варт≥сть замовленн¤ за контрактом.
алькулюванн¤ соб≥вартост≥ за замовленн¤м зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом п≥драхунку суми вс≥х вид≥в витрат на виготовленн¤ ≥ндив≥дуального виробу
(або шл¤хом под≥ленн¤ загальноњ суми витрат на к≥льк≥сть випущених вироб≥в, ¤кщо замовленн¤ було оформлене на њх парт≥ю).
¬икористанн¤ ц≥Їњ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ потребуЇ ретельного ≥ своЇчасного документуванн¤ витрат по вс≥х виконаних роботах ≥ зд≥йсненн¤ великого обТЇму розрахунк≥в, повТ¤заних з розпод≥ленн¤м непр¤мих вид≥в витрат. ÷¤ система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ використовуЇтьс¤ в основному в др≥бносер≥йному виробництв≥ продукц≥њ або в ≥ндив≥дуальному њњ виготовленн≥ зг≥дно з техн≥чними вимогами замовника (в буд≥вництв≥, ав≥ац≥йн≥й промисловост≥, випуску нестандартноњ продукц≥њ ≥ т.д.).
–ис.2.1. ќсновн≥ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, ¤к≥ використовують на п≥дприЇмств≥.

2. ѕопроцесна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ пол¤гаЇ в в≥дображенн≥ вс≥х вид≥в пр¤мих ≥ непр¤мих витрат, повТ¤заних з випуском ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ, в розр≥з≥ окремих процес≥в (стад≥й, фаз ≥ т.д.). “ака система калькулюванн¤ характерна дл¤ виробництва ¤к≥сно однор≥дноњ продукц≥њ з безперервним або масовим технолог≥чним процесом. –≥зний ступ≥нь складност≥ використанн¤ ц≥Їњ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю виробничих процес≥в, структурно вид≥лених на п≥дприЇмств≥; обТЇмом незавершеного виробництва ≥ широтою номенклатури продукц≥њ, що потребуЇ окремого самост≥йного обл≥ку.
ќснову ц≥Їњ системи калькулюванн¤ складаЇ обл≥к витрат по кожному процесу в розр≥з≥ окремих статей з розд≥ленн¤м обл≥ку готовоњ продукц≥њ ≥ незавершеного виробництва. ѕроцес калькулюванн¤ витрат при використанн≥ ц≥Їњ системи проходить наступн≥ чотири етапи: а) на першому етап≥ визначаЇтьс¤ обТЇм незавершеного виробництва продукц≥њ в Уекв≥валентних одиниц¤хФ. ÷ей обТЇм розраховуЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ к≥лькост≥ одиниць продукц≥њ, що знаходитьс¤ в процес≥ обробки, на ступ≥нь завершеност≥ њх обробки (наприклад, 100 одиниць продукц≥њ, обробка ¤ких завершена на 30%, буде складати 30 екв≥валентних одиниць); б) на другому етап≥ визначаЇтьс¤ загальна к≥льк≥сть продукц≥њ, вироблена (реал≥зована) в зв≥тному пер≥од≥ часу. ÷ей розрахунок проводитьс¤ за наступною формулою:
« = «Ќѕп + ѕѕ Ц «Ќѕк,
де « Ц загальна к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ в зв≥тному пер≥од≥;
«Ќѕп Ц запаси незавершеноњ продукц≥њ в екв≥валентних одиниц¤х на початок пер≥оду;
ѕѕ Ц к≥льк≥сть повн≥стю завершеноњ ≥ переданоњ дал≥ продукц≥њ;
«Ќѕк Ц запаси незавершеноњ продукц≥њ в екв≥валентних одиниц¤х на к≥нець пер≥оду. в) на третьому етап≥ визначаЇтьс¤ загальна сума пр¤мих ≥ непр¤мих витрат на виробництво продукц≥њ по вс≥х њњ процесах; г) на четвертому етап≥ розраховуЇтьс¤ питома соб≥варт≥сть продукц≥њ, тобто визначаЇтьс¤ обТЇм сукупних витрат на одиницю продукц≥њ.
ѕеревагою використанн¤ даноњ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ Ї њњ простота, можлив≥сть ефективного управл≥нн¤ незавершеним виробництвом ≥ запасами готовоњ продукц≥њ, групуванн¤ витрат на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ в розр≥з≥ центр≥в в≥дпов≥дальност≥. ¬ цей же час основним недол≥ком ц≥Їњ системи калькулюванн¤ Ї непом≥рне усередненн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ¬ н≥й не враховуютьс¤ сезонн≥ особливост≥ њњ виробництва, особливост≥ витрат на збер≥ганн¤ запас≥в ≥ т.д.
ѕопроцесна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ широко використовуЇтьс¤ на п≥дприЇмствах вуг≥льноњ, нафтовоњ, х≥м≥чноњ, фармацевтичноњ, легкоњ, харчовоњ промисловост≥ та ≥нших аналог≥чних за орган≥зац≥Їю технолог≥чних процес≥в галуз¤х економ≥ки.
3. Ќормативна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ (або система Устандарт-костингФ) пол¤гаЇ в њњ зд≥йсненн≥ на основ≥ розроблених норм ≥ норматив≥в витрат. ѕри цьому фактичн≥ операц≥йн≥ витрати р≥зних вид≥в пор≥внюютьс¤ з нормативними з метою ви¤вленн¤ ≥ в≥дображенн¤ в обл≥ку розм≥р≥в в≥дхилень (тому цю систему часто називають Ууправл≥нн¤ витратами за в≥дхиленн¤миФ).
Ќормативна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за наступними основними етапами: а) розробка системи норм ≥ норматив≥в витрат матер≥альних ресурс≥в, живоњ прац≥, окремих вид≥в ≥нших пр¤мих ≥ непр¤мих витрат. ÷≥ нормативи розробл¤ютьс¤ на одиницю продукц≥њ, на окрем≥ види роб≥т ≥ т.д. Ќормативи формуютьс¤ в розр≥з≥ окремих статей обл≥ковоњ калькул¤ц≥њ; б) поточний обл≥к витрат у розр≥з≥ норм з одночасним визначенн¤м розм≥ру в≥дхилень в≥д цих норм; в) поточний обл≥к зм≥ни значень норм ≥ норматив≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ п≥дприЇмством в процес≥ зд≥йсненн¤ своЇњ д≥¤льност≥; г) визначенн¤ фактичноњ соб≥вартост≥ виробленоњ (реал≥зованоњ) продукц≥њ. ÷ей розрахунок зд≥йснюЇтьс¤ за формулою:
‘—ѕ = Ќ— ( (¬‘¬ ( «Ќ,
де ‘—ѕ Ц фактична соб≥варт≥сть одиниц≥ виробленоњ (реал≥зованоњ) продукц≥њ в зв≥тному пер≥од≥;
Ќ— Ц сумарна нормативна соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ, встановлена на п≥дприЇмств≥;
(¬‘¬ Ц сумарне в≥дхиленн¤ (економ≥¤ або перевитрата) фактичних витрат на виробництво (реал≥зац≥ю) одиниц≥ продукц≥њ в≥д норматив≥в в зв≥тному пер≥од≥;
«Ќ Ц сумарна зм≥на (зб≥льшенн¤ або зменшенн¤) норм, ¤к≥ визначають нормативну соб≥варт≥сть продукц≥њ, в зв≥тному пер≥од≥.
ѕеревагою використанн¤ даноњ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї впровадженн¤ в операц≥йну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства прогресивних норм ≥ норматив≥в витрат; високий звТ¤зок цих норматив≥в з розробленою ц≥новою пол≥тикою п≥дприЇмства; п≥двищенн¤ ефективност≥ контролю управл≥нн¤ витратами; отриманн¤ б≥льш точних результат≥в калькулюванн¤. –азом з тим, вона маЇ ≥ де¤к≥ недол≥ки, основними з ¤ких Ї: складн≥сть обл≥ку широкоњ системи витрат; необх≥дн≥сть пост≥йного управл≥нн¤ системою норм ≥ норматив≥в; нетипов≥сть окремих зв≥тних пер≥од≥в з позиц≥й зд≥йсненн¤ витрат, неврахована в систем≥ њх норматив≥в.
Ќормативна система калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ може використовуватис¤ ¤к самост≥йно, так ≥ в ¤кост≥ додатковоњ до системи показного або попроцесного њњ калькулюванн¤. ѓњ можна використовувати на п≥дприЇмствах з масовим пост≥йним технолог≥чним процесом виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, ¤ка маЇ стаб≥льний збут ≥ дл¤ ¤коњ використовують однор≥дн≥ види сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в Ц в машинобудуванн≥, нафтох≥м≥чн≥й, текстильн≥й, швейн≥й, харчов≥й та ≥нших галуз¤х економ≥ки.
4. —истема калькулюванн¤ зм≥нних витрат (Удирект-костингФ) пол¤гаЇ в тому, що калькулюЇтьс¤ не повна соб≥варт≥сть виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, а т≥льки питом≥ зм≥нн≥ операц≥йн≥ витрати (њх основу складають пр¤м≥ види операц≥йних витрат). ќсновна мета впровадженн¤ ц≥Їњ системи калькулюванн¤ Ц забезпечити контроль за формуванн¤м маржинального прибутку п≥дприЇмства в розр≥з≥ конкретних вид≥в продукц≥њ.
ѕри ц≥й систем≥ калькулюванн¤ витрат маржинальний прибуток по конкретних видах продукц≥њ розраховуЇтьс¤ за наступною формулою:
ћѕп = ÷ Ц ¬зм≥н,
де ћѕп Ц сума маржинального прибутку по конкретних видах продукц≥њ;
÷ Ц ц≥на реал≥зац≥њ одиниц≥ виробленоњ продукц≥њ;
¬зм≥н Ц сума зм≥нних (пр¤мих) витрат, в≥днесених на конкретн≥ види продукц≥њ.
ѕеревагами використанн¤ даноњ системи калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї њњ простота; м≥н≥мум зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й, повТ¤заних з розпод≥лом непр¤мих витрат; висока над≥йн≥сть отриманих результат≥в, оск≥льки при ц≥й систем≥ в основному виключен≥ неточност≥ в≥днесенн¤ непр¤мих витрат на окрем≥ види продукц≥њ в процес≥ њх розпод≥лу; можлив≥сть ц≥леспр¤мованого управл≥нн¤ ¤к зм≥нними витратами, так ≥ маржинальним прибутком.
–озд≥л ≤≤. јнал≥з резерв≥в зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ
2.1 јнал≥з д≥¤льност≥ ¬ј“ УЅердич≥вська фабрика одеж≥Ф
ћетою економ≥чного анал≥зу Ї вивченн¤ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, визначенн¤ впливу фактор≥в на показники њх роботи дл¤ ви¤вленн¤ в подальшому недол≥к≥в ≥ резерв≥в, а також розробка заход≥в, спр¤мованих на в≥дновленн¤ ≥ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва та реал≥зац≥њ, п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥.
ќдн≥Їю з найважлив≥ших задач, ¤к≥ сто¤ть перед легкою промислов≥стю, Ї забезпеченн¤ споживач≥в ¤к≥сними товарами. ¬ основ≥ вир≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ лежить створенн¤ д≥ючого ефективного механ≥зму господарюванн¤, ¤кий дозволить в умовах ринковоњ економ≥ки ви¤вити ≥ моб≥л≥зувати резерви зростанн¤ виробництва ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, дос¤гти при менших витратах зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ за рахунок впровадженн¤ ресурсо- та енергозбер≥гаючих технолог≥й.
¬ свою чергу ≥нтенсивне використанн¤ виробничих ресурс≥в може бути забезпечене прискореним розвитком науково-техн≥чного прогресу та посиленн¤м режиму економ≥њ.
ƒосв≥д п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥ ≥ анал≥з њх д≥¤льност≥ показують, що в≥дсутн≥сть контролю ≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за необгрунтован≥ витрати виробництва призвод¤ть до того, що п≥дприЇмства дл¤ зростанн¤ прибутку вибирають не ≥нтенсивний шл¤х зниженн¤ соб≥вартост≥, а екстенсивний.
¬ цих умовах сл≥д встановити пр≥оритет соб≥вартост≥ продукц≥њ, ¤к одного з головних фактор≥в зростанн¤ прибутку, створити систему управл≥нн¤ нею на п≥дприЇмств≥.
”правл≥нн¤ будь-¤ким обТЇктом потребуЇ, перш за все, знанн¤ про його вих≥дний стан, в≥домостей про те, ¤к ≥снував ≥ розвивавс¤ обТЇкт в попередн≥й пер≥од. ќтримавши повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть обТЇкта в минулому, тенденц≥¤х, що склалис¤ в його функц≥онуванн≥ та розвитку можна впевнено приймати важлив≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤.
ѕроанал≥зуЇмо д≥¤льн≥сть ¬ј“ УЅердич≥вська фабрика одеж≥Ф.
¬ 1995 роц≥ було засновано ¬ј“ УЅердич≥вська фабрика одеж≥Ф шл¤хом перетворенн¤ державного п≥дприЇмства УЅердич≥вська швейна фабрикаФ у в≥дкрите акц≥онерне товариство.
« 1992 року через складн≥ економ≥чн≥ умови в крањн≥, в≥дсутн≥сть оборотних кошт≥в та низьку куп≥вельну спроможн≥сть в≥тчизн¤них споживач≥в п≥дприЇмство почало працювати з ≥ноземними партнерами на умовах давальницькоњ сировини.
–обота на давальницьк≥й сировин≥ малорентабельна, але дозвол¤Ї:
1. —воЇчасно проводити розрахунки з бюджетом, за енергонос≥њ та опаленн¤.
2. «абезпечити роботою та в≥дпов≥дно зароб≥тною платою колектив п≥дприЇмства к≥льк≥стю 1273 чолов≥ка.
3. «бер≥гати ≥ п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю роб≥тник≥в та ≥нженерно- техн≥чних прац≥вник≥в п≥дприЇмства.
4. ѕ≥двищувати ¤к≥сть продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤, оск≥льки вимоги до ¤кост≥ ≥ноф≥рм дуже висок≥.
«авд¤ки напружен≥й робот≥ правл≥нн¤, всього колективу в ц≥лому, вдалос¤ стаб≥л≥зувати роботу п≥дприЇмства.
“ак, у 2000 роц≥ к≥льк≥сть в≥дпрацьованих годино-дн≥в зб≥льшилась на
40365 (19,54%).
Ќа п≥дприЇмств≥ зб≥льшилас¤ сума балансового прибутку з 391,4 тис. грн. в 1999 роц≥ до 583,0 тис. грн. в 2000 роц≥.
ќсновн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники роботи ¬ј“ УЅердич≥вська фабрика одеж≥Ф за 1999-2000 роки, а також в≥дносне ≥ абсолютне в≥дхиленн¤ цих показник≥в наведено в таблиц≥ 2.1.
« таблиц≥ 2.1 видно, що робота п≥дприЇмства в 2000 роц≥ пор≥вн¤но з
1999 роком значно покращилас¤:
- зросла к≥льк≥сть фактично в≥дпрацьованих дн≥в на 42,4 дн≥ (22,55%);
- обс¤г виробництва зр≥с на 107,8 тис. шт. (44,43%);
- товарна продукц≥¤ в д≥ючих ц≥нах зросла на 2091,9 тис. грн. (49,20%);
ѕрибуток п≥дприЇмства зб≥льшивс¤ в дек≥лька раз≥в:
- по виробництву: на 499,3 тис. грн. (787,54%);
- по реал≥зац≥њ: на 448,1 тис. грн. (521,65%);
–ентабельн≥сть п≥дприЇмства зросла на 8,2% (з 1,5% до 9,7%).
—ередн¤ зароб≥тна плата вс≥х прац≥вник≥в зросла на 74,33 грн.
(53,05%), з них роб≥тник≥в Ц на 71,08 грн. (58,43%).
ѕродуктивн≥сть прац≥ зросла на 52,48%.
—коротилас¤ чисельн≥сть роб≥тник≥в на 27 чолов≥к (2,14%).
“аблиц¤ 2.1.
ќсновн≥ показники роботи ¬ј“ УЅердич≥вська фабрика од¤гуФ
–оки јбсолютне ¬≥дносне
ѕоказник в≥дхиленн¤ в≥дхиленн¤
(+, Ц ) 2000р. в %
до 1999р.
1999 2000
1 2 3 4 5
1. ≥льк≥сть в≥дпрацьованих
дн≥в: план 230 233 +3 1,30
факт 188 230,4 +42,4 22,55
2. ≥льк≥сть вироб≥в, тис. шт.242,3 350,1 +107,8 44,49
3.“оварна продукц≥¤ в д≥ючих
ц≥нах, тис. грн. 4251,1 6343,0 2091,9 49,20
4.—об≥варт≥сть товарноњ
продукц≥њ, тис. грн. 4187,7 5780,3 1592,6 38,03
5.ѕрибуток, тис. грн.:
по виробництву +63,4 +562,7 +499,3 +787,54
по реал≥зац≥њ +85,9 +534 +448,1 +521,65
по балансу +391,4 +583 +191,6 +49,95
6.–ентабельн≥сть виробництва,
% 1,5 9,7 8,2
7.„исельн≥сть, чол.: всього 1273 1245 -28 -2,20
в т.ч. ѕ¬ѕ 1263 1236 -27 -2,14
8.‘онд оплати прац≥, тис. 2147,1 3213,7 1066,6 49,68
грн.
9.—ередн¤ зароб≥тна плата,
грн.: всього 140,11 214,44 74,33 53,05
в т.ч. роб≥тник≥в 121,66 192,74 71,08 58,43
10.ѕродуктивн≥сть прац≥ за
р≥к, грн. 280,5 427,7 147,2 52,48
11.Ќакладн≥ витрати, тис. 2488 3228,2 740,2 29,75
грн.
12.“оварна продукц≥¤ в
пор≥вн¤льних ц≥нах на
1.01.2000р., тис. грн. 21553,728019,26465,5 30,0
як бачимо з таблиц≥ 2,1 вс≥ ц≥ позитивн≥ зм≥ни в робот≥ п≥дприЇмства в≥дбулис¤ в першу чергу за рахунок зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва, а також за рахунок зменшенн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в.
2.2 јнал≥з витрат на 1 грн. товарноњ продукц≥њ.
јнал≥зуючи соб≥варт≥сть продукц≥њ, вир≥шують так≥ основн≥ завданн¤:
1) оц≥нюванн¤ виконанн¤ плану за соб≥варт≥стю продукц≥њ в ц≥лому по п≥дприЇмству, а також за окремими видами продукц≥њ;
2) вивченн¤ причин в≥дхиленн¤ фактичних витрат в≥д планових за статт¤ми, а також за окремими видами ≥ групами продукц≥њ;
3) ви¤вленн¤ резерв≥в зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ та розробка в≥дпов≥дних заход≥в щодо њх використанн¤.
ƒл¤ вивченн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ у динам≥ц≥ б≥льш придатний показник витрат на 1 грн. товарноњ продукц≥њ («), ¤кий обчислюЇтьс¤ так:
—
« = ,
“
де — Ц виробнича соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ;
“ Ц варт≥сть товарноњ продукц≥њ в ц≥нах реал≥зац≥њ.
4188
«1999 = = 0,9851 грн.
4251
5780
«2000 = = 0,9112 грн.
6343
÷ей показник одночасно може певною м≥рою виконувати роль показника рентабельност≥ виробництва.
“аблиц¤ 2.2
¬итрати на 1 грн. товарноњ продукц≥њ
ѕоказник – ќ »
1999 р≥к 2000 р≥к
1. —об≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ, тис. грн. 4188 5780
2. “оварна продукц≥¤, тис. грн. 4251 6343
3. ¬итрати на 1 грн. товарноњ продукц≥њ, грн. 0,9851 0,9112
¬итрати на 1 грн. товарноњ продукц≥њ зменшилис¤ на 0,074 грн. ÷е говорить про позитивн≥ зм≥ни в робот≥ п≥дприЇмства.

2.3 јнал≥з витрат на виробництво за елементами.
Ќайб≥льш корисним дл¤ ви¤вленн¤ зм≥н у структур≥ витрат на виробництво Ї анал≥з соб≥вартост≥ за елементами витрат. јнал≥з витрат за елементами витрат даЇ змогу не лише вивчити зм≥ни у структур≥ соб≥вартост≥, а й охарактеризувати галузев≥ особливост≥ (матер≥алоЇмн≥сть, трудом≥стк≥сть виробництва).
« таблиц≥ 2.3 видно, що за вс≥ма елементами витрат витрати зросли
(кр≥м елементу Ујмортизац≥¤Ф). як вже було сказано ран≥ше, це повТ¤зано з≥ зб≥льшенн¤м обс¤гу виробництва.
“аблиц¤ 2.3
јнал≥з витрат на виробництво за елементами
≈лементи витрат –ќ » јбсолютне ¬≥дносне ѕитома вага ѕитома вага
в≥дхиленн¤ в≥дхиленн¤, елементу в елементу в
(+,Ц) 2000 р. в % загальн≥й загальн≥й
до 1999 р. соб≥вартост≥ соб≥вартост≥
продукц≥њ, продукц≥њ,
1999р. 2000р.
1999 р., 2000 р.,
тис. грн. тис. грн.
1. ћатер≥альн≥ витрати 864 998 134 15,5 20,6 17,3
2. ¬итрати на оплату прац≥ 1741 2267 526 30,21 41,6 39,2
3. ¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ 649 827 178 27,4 15,5 14,3
заходи
4. јмортизац≥¤ основних фонд≥в 151 149 -2 -1,3 3,6 2,6
та нематер≥альних актив≥в
5. ≤нш≥ витрати 565 1103 538 95,2 13,5 19,1
ѕозавиробнич≥ витрати 218 436 218 100 5,2 7,5
—об≥варт≥сть виробленоњ 4188 5780 1592 38,0 100 100
продукц≥њ
јнал≥зуючи отриман≥ дан≥ можна сказати, що низька питома вага матер≥альних витрат у загальн≥й сум≥ невелика тому, що п≥дприЇмство працюЇ на давальницьк≥й сировин≥, тобто виконуЇ замовленн¤ на пошив од¤гу ≥ноземних ф≥рм. ѕри цьому варт≥сть сировини п≥дприЇмством не сплачуЇтьс¤ ≥, в≥дпов≥дно, не в≥дноситьс¤ на соб≥варт≥сть виробництва.
¬≥дсл≥дковуЇтьс¤ тенденц≥¤ зростанн¤ питомоњ ваги матер≥альних витрат у зв≥тному пер≥од≥ на 134 тис. грн. (20,6%) в пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м.
«б≥льшенн¤ частки витрат на оплату прац≥ та в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤ значною м≥рою повТ¤зане ≥з зб≥льшенн¤м обс¤гу виробництва, що склало 526 тис. грн. або 30,21 %.
«б≥льшилас¤ в структур≥ соб≥вартост≥ частка У≤нших витратФ, ¤кщо в
1999 роц≥ вони складали 565 тис. грн., то у 2000 роц≥ Ц 1103 тис. грн., тобто ≥нш≥ витрати зб≥льшилис¤ на 538 тис. грн. (95,2 %). ÷е в≥дбулос¤ за рахунок того, що в 2000 роц≥ п≥дприЇмство сплачувало б≥льш≥ суми на в≥др¤дженн¤, на оплату послуг сторонн≥х орган≥зац≥й, послуги банку, аудиторськ≥ послуги, страхов≥ платеж≥, витрати на рекламу, витрати, повТ¤зан≥ з профп≥дготовкою.
“акож з розрахунк≥в видно, що питома вага елемент≥в Ућатер≥альн≥ витратиФ, Ујмортизац≥¤Ф, У¬итрати на оплату прац≥Ф, У¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходиФ в загальн≥й соб≥вартост≥ в 2000 роц≥ зменшилась в пор≥вн¤нн≥ з 1999 роком, що привело до зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.

2.4 јнал≥з структури витрат за статт¤ми калькул¤ц≥њ.
јнал≥зуючи дан≥ за статт¤ми витрат сл≥д враховувати, що де¤к≥ в≥дхиленн¤ за статт¤ми соб≥вартост≥ можуть бути насл≥дком одного ≥ того ж самого фактору. Ќаприклад, зб≥льшенн¤ зароб≥тноњ плати веде до зб≥льшенн¤ додатковоњ зароб≥тноњ плати, в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤. јле д≥¤ таких комплексних фактор≥в маЇ м≥сце не дуже часто. «вичайно в≥дхиленн¤ за кожною статтею соб≥вартост≥ спричин¤ють поодинок≥ фактори, ¤к≥ не виход¤ть за меж≥ даноњ статт≥.
¬итрати на основну зароб≥тну плату виробничих прац≥вник≥в зб≥льшилас¤ на
≤≤≤. ¬провадженн¤ прогресивноњ технолог≥њ Ц найважлив≥ший резерв зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
3.1 ’арактеристика асортименту ≥ виб≥р модел≥.
Ќа сучасному етап≥ розвитку ринкових в≥дносин в ”крањн≥ перед прац≥вниками легкоњ промисловост≥ стоњть в≥дпов≥дальне завданн¤ Ц задовольнити потреби населенн¤ асортиментом високо¤к≥сних, красивих тканин та швейних вироб≥в, що користуютьс¤ попитом.
ќд¤г та його асортимент пост≥йно зм≥нюютьс¤ п≥д впливом зростанн¤ потреб ≥ зм≥н смак≥в споживач≥в, прагнень до оновленн¤, дос¤гнень науково- техн≥чного прогресу тощо.
—учасний од¤г багатофункц≥ональний, ≥ п≥д функц≥Їю од¤гу можна розум≥ти ту роль, ¤ку в≥н в≥д≥граЇ в житт≥ людини. ћ≥рою функц≥ональноњ досконалост≥ од¤гу Ї його в≥дпов≥дн≥сть потребам споживача.
ќсновн≥ функц≥њ од¤гу можна подати у вигл¤д≥ ≥Їрарх≥чноњ структурноњ схеми (3.1).
Ќа першому р≥вн≥ представлен≥ дв≥ узагальнен≥ функц≥њ: утил≥тарна ≥ ≥нформац≥йно-естетична.
0-й р≥вень
1-й р≥вень
2-й р≥вень
–ис.3.1. ќсновн≥ функц≥њ од¤гу
”тил≥тарна функц≥¤ од¤гу на другому р≥вн≥ под≥л¤Їтьс¤ на захисн≥ ≥ ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чн≥; ≥нформац≥йно-естетична Ц на ≥нформац≥йн≥ та власне естетичн≥. Ќа третьому р≥вн≥ кожна з функц≥й другого р≥вн¤ конкретизуЇтьс¤ елементарними функц≥¤ми. “ак, захисн≥ функц≥њ од¤гу Ї найважлив≥шими в ц≥й груп≥, оск≥льки од¤г захищаЇ орган≥зм людини в≥д неспри¤тливих чинник≥в р≥зних середовищ:
- ф≥зичних (статична електрика, п≥двищена запилен≥сть, перегр≥ванн¤, гар¤ча вода тощо);
- х≥м≥чних (кислоти, луги, нафта та ≥н.);
- б≥олог≥чних (укуси комах, гризун≥в, вплив бактер≥й, гриб≥в, рослин тощо);
- механ≥чних пошкоджень (удари, пор≥зи тощо);
- ф≥з≥олог≥чно-психолог≥чних (статичн≥, динам≥чн≥, емоц≥йн≥ перевантаженн¤ тощо).
‘≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чн≥ функц≥њ од¤гу визначають зручн≥сть його п≥д час експлуатац≥њ ≥ комфортн≥ умови м≥крокл≥мату.
≤нформац≥йн≥ функц≥њ дають ≥нформац≥ю про людину (њњ профес≥ю, смаки, р≥вень культури тощо) ≥ про њњ од¤г (призначенн¤, сучасн≥сть, новизну).
¬ласне естетичн≥ функц≥њ визначаютьс¤ в≥дпов≥дн≥стю од¤гу образу людини, досконал≥стю композиц≥њ виробу, а також р≥внем ¤кост≥ його виготовленн¤ ≥ оздобленн¤ (товарним вигл¤дом).
ожна модель в≥дпов≥дного виду виконуЇ не вс≥ функц≥њ, а т≥льки дек≥лька, з ¤ких одна-дв≥ головн≥, а ≥нш≥ Ц другор¤дн≥.
—туп≥нь задоволенн¤ од¤гом вимог, що ставл¤тьс¤ до нього, залежить в≥д багатьох чинник≥в, ¤к≥ можна вид≥лити в три основн≥ групи:
1) властив≥сть матер≥алу од¤гу, зумовлена його волокнистим складом, структурою, колористичним оформленн¤м тощо;
2) модель ≥ конструкц≥¤ од¤гу (ступ≥нь прил¤ганн¤ його до т≥ла посадка на ф≥гур≥, величина пакету од¤гу, величина припуск≥в на в≥льне обл¤ганн¤);
3) терм≥чна ≥ х≥м≥чна технолог≥¤: обробка деталей ≥ вузл≥в вироб≥в
(наданн¤ формост≥йкост≥, в≥дштовхувальних властивостей, к≥льк≥сть ≥ конструкц≥¤ шв≥в тощо).
—труктуру системи дл¤ оц≥нки ¤кост≥ од¤гу у звТ¤зку з≥ значною к≥льк≥стю чинник≥в, що впливають на нењ, доц≥льно наводити ¤к багатор≥вневу, ≥Їрарх≥чну, ¤ка будуЇтьс¤ за принципом: в≥д загального Ц до часткового.
0-й р≥вень
1-й р≥вень

2-й р≥вень
–ис.3.2. —труктура системи оц≥нки ¤кост≥ од¤гу
як≥сть од¤гу (в ц≥лому) на найвищому (нульовому) р≥вн≥ ¤вл¤Ї собою ц≥л≥сну систему, сукупн≥сть властивостей, ¤к≥ можуть з часом к≥льк≥сно зм≥нюватись, а р≥вень ¤кост≥ визначений одним комплексним показником я0.
Ќа першому р≥вн≥ ≥Їрарх≥њ система под≥л¤Їтьс¤ на дв≥ п≥дсистеми показник≥в, що визначають споживч≥ (я1) та техн≥ко-економ≥чн≥ (я2) р≥вн≥ ¤кост≥ од¤гу. ѕоказники кожноњ п≥дсистеми залежать в≥д класових, групових та одиничних показник≥в властивостей, що знаход¤тьс¤ на нижчих р≥вн¤х ≥Їрарх≥њ.
” сучасному моделюванн≥ прийн¤то к≥лька головних силует≥в верхнього од¤гу, призначених дл¤ споживач≥в р≥зних в≥кових, розм≥рних та повнотних груп. “ри силуети Ц пр¤мий, прилеглий та нап≥вприлеглий стали класичними ≥ прот¤гом дес¤тк≥в рок≥в Ї основними при будь-¤ких зм≥нах моди.
1-й р≥вень
2-й р≥вень
3-й р≥вень
–ис.3.3. —поживч≥ показники ¤кост≥ од¤гу
1-й р≥вень
2-й р≥вень
3-й р≥вень
–ис.3.4. “ехн≥ко-економ≥чн≥ показники ¤кост≥ од¤гу
”в≥йдемо в св≥т ж≥ночоњ моди 2001 року. ” цьому сезон≥ в≥ддають перевагу добротним тканинам, зм≥шуванню жанр≥в, стил≥в, багатошаровост≥.
“епло, комфорт, пом≥рн≥сть Ц головн≥ критер≥њ оц≥нки од¤гу. “ехн≥чний прогрес ≥ швидка зм≥на моди диктуЇ необх≥дн≥сть р≥зкого скороченн¤ терм≥н≥в розробки ≥ зниженн¤ витрат прац≥, кошт≥в ≥ матер≥ал≥в на створенн¤ ≥ освоЇнн¤ виробництва нових моделей од¤гу. ¬≥д модел≥, њњ конструкц≥њ залежить усп≥х роботи на вс≥х подальших стад≥¤х виробництва, тобто так≥ показники ¤к трудом≥стк≥сть виготовленн¤ виробу, продуктивн≥сть прац≥, варт≥сть обробки, соб≥варт≥сть виробу, а також прибуток ≥ рентабельн≥сть виробництва.
” диплом≥ пропонуютьс¤ модел≥ жакета ж≥ночого з шерст¤них тканин.
“ому що останн≥м часом ж≥ночий жакет завойовуЇ все б≥льшу попул¤рн≥сть ≥ в колекц≥¤х пров≥дних кутюрТЇ завжди знаходить м≥сце класичний блейзер. ƒл¤ такого жакету обовТ¤зков≥: ч≥тк≥сть модного силеуту, правильно знайден≥ пропорц≥њ, використанн¤ тканин, що добре збер≥гають форму.
ласичн≥ жакети можуть мати однобортну або двобортну заст≥бку. ” залежност≥ в≥д моди у верхн≥й частин≥ пройми дл¤ приданн¤ окату потр≥бноњ форми застосовують р≥зноњ величини ватн≥ або пружн≥ прокладки. Ќа л≥в≥й поличц≥ розташовують нагрудну кишеню з листочком або його ≥м≥тац≥ю, на поличках знизу Ц кишен≥ Ув рамкуФ або з клапанами.
Ќа рисунку 3.5 представлений модельний р¤д жакета ж≥ночого, пошитого на Ѕердич≥вськ≥й швейн≥й фабриц≥. ¬с≥ вибран≥ модел≥ виконан≥ на одн≥й конструктивн≥й основ≥, що дозвол¤Ї застосовувати загальн≥ методи обробки ≥ однотипне обладнанн¤ при њх виготовленн≥.
ќпис зовн≥шнього вигл¤ду модел≥ ј.
∆акет на п≥дкладц≥ рекомендуЇтьс¤ виготовл¤ти з шерст¤них гладкофарбованих тканин. ∆акет однобортний нап≥вприталеного силуету, з вшивними рукавами, з вшивним ком≥ром, ≥з заст≥бкою по борту на 3 обметан≥ петл≥ ≥ 3 гудзики. ≥нц≥ ком≥ру та лацкан≥в округлоњ форми. ѕ≥лочки з пришивними бочками, виточками по тал≥њ, з прор≥зними кишен¤ми Ув рамкуФ.
—пинка з≥ швом посередин≥, пришивними бочками та плечовими виточками.
ом≥р в≥дкладний. –укава вшивн≥ двохшовн≥ по низу з двома гудзиками. Ќижн≥ кути борт≥в округлоњ форми. Ќизи рукав≥в запрасован≥ ≥ оброблен≥ п≥дкладкою.
¬≥дм≥нн≥ особливост≥ модел≥ Ѕ.
∆акет ≥з заст≥бкою по борту на 5 обметаних петель ≥ 5 гудзик≥в. ≥нц≥ ком≥ру та лацкан≥в гостр≥. Ќижн≥ кути борт≥в пр¤мокутноњ форми.
¬≥дм≥нн≥ особливост≥ модел≥ ¬.
≥нц≥ ком≥ру та лацкан≥в пр¤мокутноњ форми. ишен≥ розташован≥ у напр¤мку нитки основи. Ќижн≥ кути борт≥в пр¤мокутноњ форми.

3.2 ¬иб≥р матер≥ал≥в та режим≥в обробки.
∆≥ноч≥ жакети Ї комплексними багатошаровими виробами, зовн≥шн≥й вигл¤д, споживч≥ ≥ експлуатац≥йн≥ властивост≥ ¤ких значною м≥рою залежать в≥д ¤кост≥ матер≥ал≥в, що застосовуютьс¤, в≥дпов≥дност≥ њх вимогам, що висуваютьс¤ до даного асортименту вироб≥в ≥ науково обгрунтованого формуванн¤ з них рац≥онального пакету.
ƒл¤ оц≥нки ¤кост≥ костюмних матер≥ал≥в, визначенн¤ режим≥в њх обробки в швейному виробництв≥ ≥ умов експлуатац≥њ жакет≥в ж≥ночих необх≥дно визначенн¤ наступних показник≥в: ст≥йк≥сть до умов експлуатац≥њ, поверхневоњ щ≥льност≥, розривного навантаженн¤, пов≥тропроникност≥.
ћатер≥али, що застосовуютьс¤ дл¤ жакет≥в ж≥ночих, повинн≥ волод≥ти хорошими теплозахисними властивост¤ми ≥ високою ст≥йк≥стю забарвленн¤ до д≥њ св≥тла ≥ води.
як матер≥али верху дл¤ виготовленн¤ ж≥ночих жакет≥в в масовому виробництв≥ застосовуютьс¤ тканини шерст¤н≥ ≥ нап≥вшерст¤н≥ з вкладенн¤м х≥м≥чних волокон, льнолавсанов≥, бавовн¤н≥, формост≥йк≥ трикотажн≥ полотна з синтетичних волокон, трикотажн≥ полотна ≥ групи розт¤жност≥ з шерст¤ноњ пр¤ж≥, багатошаров≥ стьобан≥ ≥ дубльован≥ матер≥али, натуральн≥ ≥ штучн≥ одежн≥ шк≥ри ≥ замша.
Ўерст¤н≥ ≥ нап≥вшерст¤н≥ тканини дл¤ ж≥ночих жакет≥в за структурою розд≥л¤ють на камвольн≥, тонкосуконн≥: виробл¤ють њх жаккардовим, креповим, др≥бнов≥зерунковим переплет≥нн¤м, з рельЇфними ткацькими малюнками, ворсовою поверхнею. ѕоверхнева щ≥льн≥сть таких тканин знаходитьс¤ в межах
200-300 г/м3.
«астосуванн¤ дл¤ одежних матер≥ал≥в х≥м≥чних волокон ≥ ниток значно розширило њх асортимент ≥ дозволило зб≥льшити м≥цн≥сть, зносост≥йк≥сть, незминаЇм≥сть, зменшити усадку.
ќднак, при виготовленн≥ жакет≥в з матер≥ал≥в з вкладенн¤м х≥м≥чних волокон необх≥дно враховувати зниженн¤ њх вологом≥сткост≥, термост≥йкост≥ ≥ вживати заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ ст¤гуванн¤ шв≥в нитками строчок, прорубаЇмост≥ ниток тканини швейною голкою, тепловоњ усадки, зм≥ни забарвленн¤ ≥ зовн≥шнього вигл¤ду тканини в≥д впливу високих температур.
ƒл¤ п≥дкладки ж≥ночих жакет≥в використовують п≥дкладков≥ тканини р≥зних волокнистих склад≥в: з в≥скозних ниток в основ≥ ≥ коливанн¤м поверхневоњ щ≥льност≥ 100-140 г/м3; з в≥скозних тканин в основ≥ капронових ≥ з коливанн¤м поверхневоњ щ≥льност≥ 80-110 г/м3; з капронових ниток в основ≥ ≥ з коливанн¤м поверхневоњ щ≥льност≥ 60-80 г/м3; з в≥скозних ниток в основ≥ ≥ ацетатних з коливанн¤м поверхневоњ щ≥льност≥ 100-120 г/м3; трикотажн≥ полотна з капронових ниток з поверхневою щ≥льн≥стю 80-120 г/м3; поверхневою щ≥льн≥стю 350-450 г/м3 ≥ нап≥вшерст¤н≥ п≥дкладков≥ тканини поверхневою щ≥льн≥стю 300-400 г/м3.
ƒл¤ приданн¤ окремим детал¤м жакета необх≥дних стаб≥льних форм, а також дл¤ забезпеченн¤ терм≥ну ≥ умов експлуатац≥њ жакета застосовують р≥зн≥ види прокладочних матер≥ал≥в.
ƒл¤ виготовленн¤ плечових накладок застосовують неткане голкопробивне полотно з х≥м≥чних волокон з поверхневою щ≥льн≥стю 100 г/м3, або неткане прокладочне клеЇне полотно з х≥м≥чних волокон поверхневою щ≥льн≥стю 70-90 г/м3, а також бортов≥ тканини з льнолавсановоњ ≥ льн¤ноњ пр¤ж≥ в основ≥.
як прокладку у верхн≥ плечов≥ накладки застосовують полотно голкопробивне з х≥м≥чних волокон поверхневою щ≥льн≥стю 180 г/м3, ватин холстопрошивний з бавовн¤ного волокна з поверхневою щ≥льн≥стю 215-230 г/м3, пенопол≥уретан (поролон).
“аблиц¤ 3.1
’арактеристика тканин
є Ќайменјрти-√рупаЎирин¬олокни¬игл¤д ѕоверхн ≥льк≥ѕерепле
п/пуванн¤кул тканиа, смс-тий ≥ ева сть -тенн¤
ни склад, л≥н≥йнагустинаниток
% густина, г/м2 на 10
, текс. см
(ќ/”) (ќ/”)
“ јЌ»Ќ» ¬≈–’”
1 У√арни1388 остю142 ¬Ўрс-10370/370542 62/69 —арж.
сФ мна 0
2 У“ал≥с3524 -У- 142 ¬Ўрс-10200х2/ 625 97/61 омб.
манФ 0 200х2
3 Ујргон2358 -У- 142 ¬Ўрс-67200х2/ 483 66/58 омб.
Ф 200х2
¬¬≥с-33
“ јЌ»Ќ» ѕ≤ƒ Ћјƒќ„Ќ≤
4 ѕ≥дкла744 ѕ≥дкл90 Ќв≥с-6560/54 155 515/24јтлас.
дк. . 0
¬’-35
5 УЋанкр32323ѕ≥дкл100 Ќв≥с-1075/60 102 448/31 омб.
т≥сФ . 0 0
ѕ–ќ Ћјƒќ„Ќ≤
6 лейов767 150 ¬ЋЌ1001ќћ83/ 25-35 142/144
ий 1ј-54 ќћ83
прокл.
мат.
“аблиц¤ 3.2
’арактеристика швейних ниток
є Ќайменув”мовне –езуль–озривне —т≥йк≥¬ид ÷≥наѕризначе
п/панн¤ позначет. наван.,Ќ,/ сть пак. , нн¤
нн¤ л≥н≥й подов., % пофарбдовжигрн.
на ув. на
густ., до, на-ки
текс. груп.
бали
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Ѕавовна 50 39,4 893 4,4 5 баб. 1,90зшиваюча
40 54 981 4,4 5 баб. 1,85обметува
льна
30 63,6 1388 5,1 5 баб. 1,80зшиваюча
2 јрм. 44 45 1619 23 5 кот. 1,30п≥дшивоч
Ћ’-1 на
3 Ћавс. 45 69,5 2256 24 5 кот. 2,30зшиваюча
ЋЋ
33Ћ 37,5 981 32 баб.
2,45

петельна
55Ћ 62 1962 28 5 баб. 2,85зшиваюча
50 60 1960 20 5 баб. 2,90петельна
4 ћоно-нит20 20,1 825 30 5 баб. 4,30обметува
ка кмп льна
3.3 јнал≥з ≥ удосконаленн¤ д≥ючоњ технолог≥њ.
ѕроектуванн¤ метод≥в обробки один в≥дпов≥дальних етап≥в п≥дготовки моделей до запуску у виробництво. ћетоди обробки деталей од¤гу Ц це р≥зн≥ поЇднанн¤ операц≥й, ¤к≥ виконуютьс¤ у сувор≥й посл≥довност≥ ≥ використовуютьс¤ дл¤ зТЇднанн¤, формуванн¤, обробки зр≥з≥в ≥ обробки деталей.
јнал≥зуючи д≥ючу на Ѕердич≥вськ≥й швейн≥й фабриц≥ технолог≥ю з виготовленн¤ жакету ж≥ночого, представленого в даному дипломному проект≥, ви¤влен≥ резерви зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ зб≥льшенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ в обробц≥ наступних вузл≥в:
- обробка прор≥зних кишень;
- обробка борт≥в;
- обробка спинки;
- пришиванн¤ гудзик≥в;
- обробка п≥лочок.
ѕропозиц≥њ, що висуваютьс¤ наведен≥ в таблиц≥ 3.3.
ѕерерахунок часу на виконанн¤ операц≥й ≥з застосуванн¤м нового обладнанн¤ або нових метод≥в обробки проводитьс¤ за загальноприйн¤тою методикою: а п.з.об.
+ а в≥д.ос.п.
Ќч = t оп.(1 +
), (3.1)
100
де Ќч Ц норма часу; tоп. Ц оперативний час; ап.з.об. Ц процент часу п≥дготовчо-заключних роб≥т ≥ обслуговуванн¤ робочого м≥сц¤; ав≥д.ос.пот. Ц процент часу на в≥дпочинок ≥ особист≥ потреби.
–озрахуЇмо норму часу на виконанн¤ операц≥њ Уќбшити борти п≥дбортами одночасно пришиваючи клейову павутинкуФ, що виконуЇтьс¤ на машин≥ 8332 ф≥рми У“екст≥маФ.
ѕри зм≥н≥ зм≥сту технолог≥чно непод≥льноњ операц≥њ бачимо, що операц≥йний час залишаЇтьс¤ колишн≥м, але зб≥льшуЇтьс¤ допом≥жний час за рахунок необх≥дност≥ подач≥ клейовоњ павутинки п≥д голку. –озрахунок зб≥льшенн¤ допом≥жного часу наведений в таблиц≥ 3.4.
“аблиц¤ 3.3
ѕропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ процесу виготовленн¤ жакету ж≥ночого
ƒ≥юча технолог≥¤
«апропонована технолог≥¤
є «м≥ст тно —пец.–озр¤Ќормаќбладнанн¤є «м≥ст тно —пец–озр¤дЌорма ќбладнанн¤–≥зниц
д часу, . часу, ¤, с
с с
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
ќбробка прор≥зних кишень
1 Ќанесенн¤ – 4 82 рейда, 1 Ќанесенн¤ – 4 82 рейда,
м≥сц¤ лекало м≥сц¤ лекало
розташуванн¤ розташуванн¤
2 кишень – 2 12 2 кишень ј 4 39,6 APW-240
ѕриклеюванн¤ ќбробленн¤ ƒжукки
є на обшивки 3 входу до ћ 4 28,8 272-140042
3 кишень ѕ 4 30 CS394K+139 кишень УDurkoppФ
ѕриклеюванн¤ 2 ѕришиванн¤
поздовжник≥в 6 п≥дкладки – 4 43
4 на п≥лочки ћ 4 80 кишень до
ѕришиванн¤ 272-140042 п≥лочок
обшивок та УDurkoppФ 7 ¬ивертанн¤ ћ 4 86 272-140042
п≥дкладки п≥дкладки УDurkoppФ
5 кишень до – 3 25 8 кишень та ћ 4 55 272-140042
5 п≥лочок ножиц≥ виправленн¤ УDurkoppФ
–озр≥зуванн¤ Ќастрочуванн¤
входу до кут≥в кишень
кишень ‘астригуванн¤
входу до
кишень
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
6 ¬ивертанн¤ – 4 43 9 ѕрипрасуванн¤ѕ 4 145 CS 394K
п≥дкладки кишень +395/11
кишень та 10 «шиванн¤ ћ 3 104 272-140042
7 виправленн¤ ћ 4 86 272-140042 п≥дкладки УDurkoppФ
Ќастрочуванн¤ УDurkoppФ кишень
8 кут≥в кишень ћ 4 55 272-140042
‘астригуванн¤ УDurkoppФ
9 входу до ѕ 4 145 CS 394K
110кишень +395/11
ѕрипрасуванн¤ћ 3 104 272-140042
кишень УDurkoppФ
«шиванн¤
п≥дкладки
кишень
–азом 662 583,4 78,6
ќбробка борт≥в
1 Ќанесенн¤ – 4 62 рейда, 1 Ќанесенн¤ – 4 62 рейда,
л≥н≥њ лекало л≥н≥њ лекало
обшиванн¤ обшиванн¤
кут≥в борт≥в кут≥в борт≥в
2 та л≥н≥њ ћ 4 200 8332ФTexti2 та л≥н≥њ ћ 4 232,4 8332
перегину maФ перегину ФTextimaФ
3 лацкан – 3 20 лацкан
ќбшиванн¤ крейда, ќбшиванн¤
борт≥в лекало борт≥в
п≥дбортами п≥дбортами з
Ќанесенн¤ одночасним
початку та пришиванн¤м
к≥нц¤ строчки клейовоњ
в Учистий
крайФ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
4 Ќастрочуванн¤ћ 4 97 8332ФTexti3 –озр≥занн¤ – 3 52 ножиц≥
припуску шв≥в maФ припуск≥в
в Учистий шв≥в в кутах
5 крайФ – 3 52 по
–озр≥занн¤ ножиц≥ закругленню
припуск≥в 4 борт≥в – 3 13 ножиц≥
шв≥в в кутах –озр≥занн¤
по припуск≥в
6 закругленню – 3 13 7 шв≥в в кутах ѕ 4 175 CS394K
борт≥в ножиц≥ уступ≥в +395/11
–озр≥занн¤ ѕрипрасуванн¤
7 припуск≥в ѕ 4 176 8 борт≥в, – 4 13
шв≥в в кутах CS394K закр≥пленн¤
уступ≥в +395/11 канту
8 ѕрипрасуванн¤– 4 13 онтроль
борт≥в, симетр≥њ
закр≥пленн¤ п≥лочок по
9 канту — 4 52 краю борт≥в
онтроль 45-26
симетр≥њ
п≥лочок по
краю борт≥в
¬истьобуванн¤
п≥дборт≥в
–азом 684 547,4 136,6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
ѕришиванн¤ гудзик≥в
1 Ќанесенн¤ — 3 95 LK-982 1 Ќанесенн¤ – 2 12,4 рейда,
м≥сц¤ УJukiФ м≥сц¤ лекало
розташуванн¤ розташуванн¤
3-х гудзик≥в 1-го гудзика
на п≥лочц≥ та 2 на п≥лочц≥ тај 4 77 BFS-340
2 њх пришиванн¤— 3 109 њх пришиванн¤ ƒжуки
LK-982
ѕришиванн¤ по УJukiФ ѕришиванн¤
3 два гудзики — 3 23 3 3-х гудзик≥в — 3 109 LK-982
на рукавах з одночасним УJukiФ
4 ѕришиванн¤ – 3 59 LK-982 обвиванн¤м
запасного УJukiФ 4 н≥жок — 3 23
гудзика ѕришиванн¤ по LK-982
ќбвиванн¤ √олка два гудзики УJukiФ
н≥жок 3-х на рукавах
гудзик≥в ѕришиванн¤
п≥лочки запасного
гудзика
–азом 286 221,4 64,6
ќбробка спинки
1 «шиванн¤ ћ 3 60 8332ФTexti1 «шиванн¤ ј 3 33 749-21-5
середн≥х maФ середн≥х ФDurkoppФ
зр≥з≥в спинки зр≥з≥в спинки
2 ћ 3 87 2 ј 3 72 749-21-5
«шиванн¤ 8332ФTexti «шиванн¤ ФDurkoppФ
бокових maФ бокових
частин спинки частин спинки
з середньою з середньою
–азом 147 105 42
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
ќбробка п≥лочок
1 «шиванн¤ ћ 3 70 8332ФTexti1 «шиванн¤ — 3 35 743
талевих maФ талевих ФDurkoppФ
2 виточок ћ 3 69 2 виточок — 3 30 744
«шиванн¤ 8333ФTexti «шиванн¤ ФDurkoppФ
3 плечових ћ 3 104 maФ 3 плечових ј 3 70 749-21-5
виточок виточок ФDurkoppФ
«шиванн¤ 8333ФTexti «шиванн¤
рельЇф≥в maФ рельЇф≥в
п≥лочок п≥лочок
–азом 243 131 112
ѕо вс≥х 496,8
вузлах разом
“аблиц¤ 3.4
¬изначенн¤ зб≥льшенн¤ допом≥жного часу
Ќомер «м≥ст прийому Ќорматив часу
прийому
31-а ¬з¤ти стр≥чку клейовоњ павутинки, 3,0х2
донести до м≥сц¤ роботи
133-а ѕ≥дкласти п≥д лапку край павутинки 0,6х2
–ј«ќћ 7,2
«наючи Ќч стару ми можемо визначити t оп. ст.:
Ќч. ст. 200 t оп. ст. = = =
199 c.
1 + (6,92+5,88)/100 1,128
ќтже: t оп.нов. = t оп.ст. + t в.доп. = 199 + 7,2 = 206 с.
Ќч. н. = 206х 1,128 = 232,4 с.
–озрахуЇмо Ќч на операц≥ю Уѕришити 3 гудзики на п≥лочку жакета з одночасним обвиванн¤м н≥жкиФ на машин≥ дл¤ пришиванн¤ гудзик≥в FBS-340 ф≥рми УƒжукиФ.
«а даними проспект≥в ф≥рми маЇмо: витрати часу на пришитт¤ гудзика Ц час циклу = 22,9 с.
Ќа рисунку 3.6 схематично зображений повний цикл роботи машини:
рок 1 Ц ¬становити гудзик на штифт гудзикоудержувач (подальш≥ гудзики встановлюютьс¤ п≥д час виконанн¤ кроку 5);
рок 2 Ц ¬становити матер≥ал;
рок 3 Ц «робити так, щоб гудзикоудержувач втримував гудзик на м≥сц≥;
рок 4 Ц ¬т¤гнути нитку в голку ≥ в≥дм≥р¤ти потр≥бну довжину;
рок 5 Ц ѕришитт¤ гудзика ≥ обвивка нит¤ноњ н≥жки;
рок 6 Ц «н¤ти вироб з машини ≥ завТ¤зати.
1
2
11
3
4
6
5
–ис. 3.6 —хема повного циклу роботи автомата
ѕришити 3 гудзики ≥ обвити н≥жки t оп. = 3(t м. + t всп. + t кач.),
(3.2) де 3 Ц к≥льк≥сть гудзик≥в; t м. + t всп. + t кач. Ц час циклу, t оп. = 3х22,9 = 68,7 с.
6,29 + 5,88
Ќч. = 68,7(1 + ) = 77 с.
100
”с≥ ≥нш≥ нововведен≥ операц≥њ розраховуютьс¤ аналог≥чно.
јнал≥зуючи пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ технолог≥њ виготовленн¤ жакета ж≥ночого на Ѕердич≥вськ≥й швейн≥й фабриц≥ розрахуЇмо наступн≥ показники:
- скороченн¤ витрат часу –ч, %;
- зб≥льшенн¤ продуктивност≥ прац≥ –, %.
–ч = “е/“с х 100 = 496,8/8189 х 100 = 6,07 %.
– = “е/(“с Ц “е) х 100 = 496,8/7692,2 х 100 = 6,46 %, де “е Ц економ≥¤ часу в≥д впровадженн¤ прогресивноњ технолог≥њ, с;
“с Ц трудом≥стк≥сть виробу до впровадженн¤ пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤, с.
3.4 ќбгрунтуванн¤ ≥ виб≥р обладнанн¤.
Ќа Ѕердич≥вськ≥й швейн≥й фабриц≥ у потоц≥ по виготовленню жакету ж≥ночого використовуЇтьс¤ обладнанн¤ ф≥рм У—тробельФ, У“екстимаФ та ≥нш.
’арактеристика обладнанн¤ наведена у таблиц¤х 4.5, 4.6.
3.5 ѕроектуванн¤ технолог≥чного потоку.
3.5.1 ѕопередн≥й розрахунок.
Ќов≥ ринков≥ умови, в ¤ких доводитьс¤ працювати п≥дприЇмствам легкоњ промисловост≥ ”крањни ставл¤ть њх перед проблемою Увиживанн¤Ф. “ому п≥дприЇмства вимушен≥ виготовл¤ти вироби р≥зними по величин≥ парт≥¤ми, працювати з перебо¤ми в постачанн≥ матер≥ал≥в, тому, ¤к правило, вироби сильно в≥др≥зн¤ютьс¤ по структур≥ матер≥ал≥в, що постачаютьс¤ дл¤ њх виготовленн, по на¤вност≥ конструкторсько-декоративних елемент≥в. ” звТ¤зку з цим доц≥льно застосовувати посл≥довно-асортиментний запуск, при ¤кому пот≥к, виготовл¤ючи позначену парт≥ю вироб≥в кожноњ модел≥, працюЇ ≥ розраховуЇтьс¤ ¤к однофасонний.
“аблиц¤ 3.5
“ехн≥чна характеристика швейних машин
є лас ‘≥рма-ви“ехнолог≥чне ¬ид ”правл≥нЎвидк≥стƒодатков
п/п готовникпризначенн¤ строчки н¤ ь, об/хв≥
≥ ст≥бка або пристроњ
продукт
в зм≥ну
1 8332 “екстима«шиванн¤ 1.01.01/≈л. 5000 --
деталей од¤гу301 двигун --
2 ћн-484 ƒжуки «шиванн¤ 1.01.01/≈л. 4500 --
деталей од¤гу401 двигун --
3 Ќ¬-500 ƒжуки ¬шиванн¤ ≈л. 1500 --
рукав≥в у двигун --
пройму
4 ћќ-816 ƒжуки «шиванн¤ 1.01.01/≈л. 5500 ѕетельни
деталей з 401+ 405двигун к
одночасним
обметуванн¤м
5 45-26 —тробельѕ≥дшиванн¤ 1.03.01/≈л. 2500 --
низу рукав≥в 103 двигун --
та виробу
6 272-140ƒюркоп «шиванн¤ 1.01.01/≈л. 5000 --
042 деталей од¤гу301 двигун --
7 62761 ћ≥нерва ¬иготовленн¤ 107 ≈л. 2200 оп≥рний
петель ƒвигун диск
8 73401-–ћ≥нерва ¬иготовленн¤ 107 2200 оп≥рний
3 петель з диск
закр≥пками
9 220 ќ«Ћћ ¬иготовленн¤ 107 ≈л. 1800 --
закр≥пок двигун --
10 LK-982 ƒжуки ѕришиванн¤ 107 ≈л. 1700 √удзико-
гудзик≥в двигун держач
“аблиц¤ 3.6
“ехн≥чна характеристика обладнанн¤ ¬“ќ
є “ип, ‘≥рма-ви“ехнолог≥чн—пос≥б”правл≥н–озм≥ри ƒодатков
п/пмарка готовнике об≥гр≥н¤ обладнанн¤≥
призначенн¤ву пристроњ
п≥дошв
и
праски
1 CS394K”горщина–озпрасуван≈лектр--ѕрасувальнѕаро-ген
+1392 н¤, . - ий ст≥л ератор
запрасуванн 1200х600
¤
2 CS394K”горщинаѕрипрасуван≈лектр--ѕрасувальнѕаро-ген
+395/1 н¤ . - ий ст≥л ератор
1 1250х650
ѕри проектуванн≥ технолог≥чного потоку з посл≥довно-асортиментним запуском необх≥дно враховувати наступн≥ вимоги:
- дотриманн¤ умови узгодженн¤ по кожн≥й модел≥;
- дотриманн¤ однор≥дност≥ зм≥сту орган≥зац≥йних операц≥й по модел¤х;
- м≥н≥мальне число перем≥щень роб≥тник≥в при зм≥н≥ моделей.
ѕри невеликих в≥дм≥нност¤х в трудом≥сткост≥ по модел¤х (не б≥льше 2-
3%) доц≥льний розрахунок потоку ≥ схеми розпод≥лу прац≥ вести по середньозважен≥й трудом≥сткост≥ ≥ середньозваженому такту. « моменту введенн¤ заход≥в щодо удосконаленн¤ технолог≥чного процесу виготовленн¤ жакету ж≥ночого маЇмо:
“ј = 7692,2 с.;
“Ѕ = 7690,2 с.;
“¬ = 7694,2 с.
“аким чином, р≥зниц¤ м≥ж максимальною ≥ м≥н≥мальною трудом≥стк≥стю становить 2,5%.
–озрахуЇмо трудом≥стк≥сть середньозважену (“сер.зв.) ≥ такт середньозважений ((сер.зв.).
((“≥mi)
“сер.зв. = = 7692,2 с.
(3.3)
(mi
“сер.зв.
(сер.зв. = = 160,25 c.
(3.4)
р
”мови узгодженн¤ t о.о. = (0,9 ( 1,15) ( р
при р =1 t о.о. = 144,23 ( 184,3 с.; при р =2 t о.о. = 288,6 ( 368,6 с.; при р =3 t о.о. = 432,69 ( 552,9 с.;
3.5.2 —кладанн¤ схеми розпод≥лу прац≥.
–озрахуЇмо середн≥й розр¤д та середн≥й тарифний коеф≥ц≥Їнт.
ƒл¤ розрахунку середнього тарифного коеф≥ц≥Їнту та середнього розр¤ду необх≥дно скласти зведенн¤ робочоњ сили потоку. ƒл¤ спрощенн¤ та зменшенн¤ можливих помилок зведенн¤ робочоњ сили потоку доц≥льно складати у два етапи: спочатку Ц за часом непод≥льних операц≥й, а пот≥м Ц за розрахунковою к≥льк≥стю роб≥тник≥в.«веденн¤ робочоњ сили потоку Ц у таблиц≥ (дивись додаток).
—ередн≥й тарифний коеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ за формулою:
((Qi( рr)
Qсер. = ,
(3.5)
( рr
де ((Qi( рr) Ц сума тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в,
р Ц розрахункова к≥льк≥сть роб≥тник≥в у потоц≥, чол.
62,795
Qсер. = = 1,3
48,34
—ередн≥й розр¤д розраховуЇтьс¤ за формулою:
((ri( рr) rсер. = ,
(3.6)
( рr
де ((ri( рr) Ц сума тарифних розр¤д≥в,
р Ц розрахункова к≥льк≥сть роб≥тник≥в.
rсер. = 173,29/48,34 = 3,58
«веденн¤ обладнанн¤ потоку Ц у таблиц≥ 4.8. «веденн¤ робочоњ сили потоку наведен≥ у таблиц≥ 4.9, а пор≥вн¤льн≥ показники “≈ѕ потоку Ц у таблиц≥ 4.10.
¬исновки.
” розд≥л≥ проведено анал≥з д≥ючоњ технолог≥њ по виготовленню жакет≥в ж≥ночих на Ѕердич≥вськ≥й швейн≥й фабриц≥, в результат≥ чого були ви¤влен≥ резерви росту продуктивност≥ прац≥. «апропонован≥ пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ технолог≥чного процесу дозволили зменшити витрати часу на виготовленн¤ виробу на 6,7% та зб≥льшити продуктивн≥сть прац≥ на 6,46 %.
“аблиц¤ 3.7
«веденн¤ обладнанн¤ потоку
є лас,марка ‘≥рма-виготов ≥льк≥сть обладнанн¤
ник
ƒ≥юч. пот. ѕроект. –езервного
пот.
1 743 Durkopp 1
2 749-21-5 Durkopp
3 APW-240 Juki 1 1
4 272-140042 Durkopp 3 2 5
5 8332 Textima 27 24
6 45-26 Strobel 3 2 1
7 MO-816 Juki 4 4
8 62761-P3 Minerva 1 1
9 BFS-340 Juki 2
10 LK-982 Juki 2 1
–ј«ќћ 40 38 7
11 CS394K+1392 Pannonij 6 6 1
12 CS394K+395/11 Pannonij 7 7
“аблиц¤ 3.8
«веденн¤ робочоњ сили потоку
–озр¤д, –озрахункова к≥льк≥сть роб≥тник≥в по спец≥ал., чол.( р —ума “арифний —ума тариф.
ri розр¤д≥в коеф., Q коеф., Q( р
ri( р
м с р п пр
1 1
2 2,46 2,46 4,02 1,096 2,696
3 6,12 5,02 4,82 4,26 20,22 60,66 1,211 24,486
4 8,74 3,29 3,17 5,39 20,59 82,36 1,346 27,714
5 1,39 3,68 5,07 25,35 1,558 7,899
6
–азом 16,25 8,31 10,45 13,33 48,34 173,29 62,795
“аблиц¤ 3.9
ѕор≥вн¤льна таблиц¤ “≈ѕ потоку
є Ќайменуванн¤ показника ”мовне ќдиниц¤ вим≥ру„ислове значенн¤ –≥зниц¤, %
позначенн¤
ƒ≥юч. проц. Ќовий проц.
1 2 3 4 5 6 7
1 “рудом≥стк≥сть виробу “в — 8189 7692,2 - 6,07
2 “акт потоку t — 164,78 160,25 -6,07
3 ≥льк≥сть роб≥тник≥в р „ол 48 48 0
4 –озрахунковий випуск ћ ќд/зм≥ну 168,8 179,7 6,46
5 ѕродуктивн≥сть прац≥ ѕѕ ќд/зм≥ну 3,52 3,74 6,25
одного робочого
6 —ередн≥й розр¤д rср 3,5 3,58 2,3
7 —ередн≥й тарифний Qср 1,29 1,3 0,9
коеф≥ц≥Їнт
--
‘ункц≥њ од¤гу
”тил≥тарн≥
≤нформац≥йно-естетичн≥
«ахисн≥
‘≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чн≥
≤нформац≥йн≥
≈стетичн≥
як≥сть од¤гу, я0
—поживч≥ показники, я1
“ехн≥ко-економ≥чн≥ показники, я2
—оц≥альн≥
‘ункц≥ональн≥
≈стетичн≥
≈ргоном≥чн≥
≈ксплуатац≥йн≥
—тандартизац≥¤ та ун≥ф≥кац≥¤
“ехнолог≥чн≥
≈коном≥чн≥
—поживч≥ показники я1
‘ункц≥ональн≥ я21
—оц≥альн≥ я11
≈стетичн≥ я31
≈ргоном≥чн≥ я41
≈ксплуатац≥йн≥ я51
¬≥дпов≥дн≥сть головн≥й ц≥льов≥й функц≥њ, конкретному призначенню я121
¬≥дпов≥дн≥сть розм≥рн≥й та повнотн≥й в≥ков≥й груп≥ споживанн¤ я221
¬≥дпов≥дн≥сть розм≥рно-зростового асортименту од¤гу споживчого попиту я311
онкурентоспроможн≥сть на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках
я211
¬≥дпов≥дн≥сть прогнозу споживчого попиту я111
Ќовизна модел≥ та конструкц≥њ (в≥дпов≥дн≥сть сучасному стилю та мод≥ я131
—туп≥нь досконалост≥ композиц≥њ модел≥
я231
“оварний вигл¤д я331
јнтропометрична в≥дпов≥дн≥сть я141
ѕсихоф≥з≥олог≥чна в≥дпов≥дн≥сть я341
√≥г≥Їн≥чна в≥дпов≥дн≥сть я241
«носост≥йк≥сть матер≥ал≥в та елемент≥в конструкц≥њ (довгов≥чн≥сть) я351
—т≥йк≥сть матер≥ал≥в ≥ зТЇднувальних шв≥в до розривних навантажень я151
‘ормост≥йк≥сть деталей, крањв од¤гу я251
“ехн≥ко-економ≥чн≥ показники я2
—тандартизац≥¤ та ун≥ф≥кац≥¤ конструкц≥њ я12
“ехнолог≥чн≥сть конструкц≥њ я22
≈коном≥чн≥сть я32
–≥вень технолог≥чноњ наступност≥ моделей сер≥њ я211
–≥вень конструктивноњ наступност≥ сер≥њ я112
≈ксплуатац≥йна технолог≥чн≥сть я222
¬иробнича технолог≥чн≥сть я122
–≥вень зведених витрат на одиницю продукц≥њ я132
–≥вень споживчих витрат на експлуатац≥ю вироб≥в я232
1. 3
1
2
3
4
ѕоказна система калькулюванн¤
ѕопроцесна система калькулюванн¤
—истема калькулюванн¤ зм≥нних витрат
(Удирект-костингФ)
Ќормативна система калькулюванн¤
(Устандарт-костингФ)
—истеми калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ

¬се рефераты по технологии