–≈‘≈–ј“џ ѕќ –јƒ»ќЁЋ≈ “–ќЌ» ≈–еферат: —истема дистанционного контрол¤ акустического окружени¤ (шумомер)ANNOTATION The degree project is made out as an explanatory note containing sheets, tables, illustrations and a graphic part containing 6 sheets of ј1 format. The degree project is devoted to development of the device for acoustic environment measuring. It functions as in autonomous mode as in intellectual sensor mode. what makes it multi-purpose. Using of a computer allows to make processing of the received information, and its storage with an effective utilization of storage devices. Development is executed with use of import element base. AUDIO-NOISE METER, NETWORK, SENSOR, NOISE, ACOUSTIC ENVIRONMENT, FAST FOURIER TRANSFORMATION, DECIBEL. ”ƒ 621.398.4. –≈‘≈–ј“ ƒипломний проект оформлений у вигл¤д≥ по¤снювальноњ записки, що м≥стить аркуш≥в, таблиць, ≥люстрац≥й ≥ граф≥чноњ частини - 6 аркуш≥в формату ј1. ƒипломний проект присв¤чений розробц≥ пристрою дл¤ вим≥рюванн¤ характеристик акустичного оточенн¤, що може працювати ¤к ≥ у автономному режим≥, так ≥ у режим≥ ≥нтелектуального датчика, що робить його ун≥версальним. ¬икористанн¤ комп'ютера дозвол¤Ї робити обробку отриманоњ ≥нформац≥њ, а також њњ збер≥ганн¤ з ефективним використанн¤м запам'¤товувальних пристроњв. –озробка виконана з використанн¤м ≥мпортноњ елементноњ бази. Ў”ћќћ≤–, ћ≈–≈∆ј, ƒј“„» , Ў”ћ, ј ”—“»„Ќ≈ —≈–≈ƒќ¬»ў≈, Ў¬»ƒ ≈ ѕ≈–≈“¬ќ–≈ЌЌя ‘”–Т™, ƒ≈÷»Ѕ≈Ћ. «ћ≤—“ ѕерел≥к умoвниx позначень ≥ скороченьЕ. ¬ступ 1 јнал≥тична частинаЕ. 1.1 ќгл¤д ≥снуючих аналог≥в.. .. 1.1.1 јнал≥затори Bruel & Kjear. .. 1.1.2 ѕрециз≥йний шумом≥р й анал≥затор спектру ќ “ј¬ј 101ј.. 1.1.3 ¬им≥рник шуму й в≥брац≥њ ¬Ў¬-003-ћ3. 1.1.4 јпаратура акустичного контролю VTS 1.2 ќсновн≥ параметри шуму.. 1.3 ќсновн≥ типи звукових пол≥в у практиц≥ вим≥рювань шумуЕ.. 1.4 ƒатчики шуму.. ... 1.5 ќсновн≥ методи ≥ засоби обробки акустичних сигнал≥в.. 1.6 «астосуванн¤ частотноњ корекц≥њ.. . 2 —интез принциповоњ схеми. . 2.1 ѕосл≥довний ≥нтерфейс SPI... 2.2 ¬иб≥р ≥нтерфейсу п≥дключенн¤... ... 2.3 ќпис схеми модул¤ ≥ндикац≥њ. . 2.4 ќпис схеми головного модул¤ ... 2.5 ќпис алгоритм≥в роботи пристрою.. .. 2.6 –ежими роботи пристрою.. 3 –озрахункова частина... .. 3.1 –озрахунок потужност≥ схеми. .. 3.2 –озрахунок джерела напруги... ... 3.3 –озрахунок над≥йност≥ схеми. 3.4 –озрахунок часу автономноњ роботи виробу... 3.5 –озрахунок елемент≥в кварцового генератора.. 4 ≈коном≥чний розрахунокЕ. 4.1 ќц≥нка трудом≥сткост≥ науково-досл≥дноњ роботи... 4.2 ¬изначенн¤ плановоњ соб≥вартост≥ проведенн¤ Ќƒ–. 5 ќхорона прац≥. 5.1 јнал≥з небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в на робочому м≥сц≥ оператора. 5.2 ‘≥зично небезпечн≥ й шк≥длив≥ фактори. 5.3 ѕсихоф≥з≥олог≥чно небезпечн≥ й шк≥длив≥ фактори 5.4 ћ≥ри захисту в≥д небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в. 5.5 –озрахунок виробничого осв≥тленн¤ . 5.7 ѕожежна безпека .. ... 5.8 ¬исновки.. .. ¬исновки.. ... Ћ≥тература.. ƒодаток ј. “ехн≥чне завданн¤.. ... ƒодаток Ѕ. √оловний модуль. ѕерел≥к елемент≥в... ƒодаток ¬. ћодуль ≥ндикац≥њ. ѕерел≥к елемент≥в ѕ≈–≈Ћ≤ ”ћOBH»X ѕќ«Ќј„≈Ќ№ ≤ — ќ–ќ„≈Ќ№ ј÷ѕ Ц јналогово-цифровий перетворювач; ƒѕ‘ Ц ƒискретне перетворенн¤ ‘урТЇ; ≈ќћ Ц ≈лектронно-обчислювальна машина; ƒ – Ц ƒосл≥дницько-конструкторська робота; Ќƒ– Ц Ќауково-досл≥дна робота; “≈ќ Ц “ехн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤; ÷јѕ Ц ÷ифро-аналоговий перетворювач; Ўѕ‘ Ц Ўвидке перетворенн¤ ‘урТЇ; SCK Ц SPI Clock; SDI Ц Serial Data-In; SDO Ц Serial Data-Out; SPI Ц Serial Peripheral Interface; SS Ц Slave Select; ¬—“”ѕ Ћюдина живе в середовищ≥, фактор шуму ¤коњ граЇ не останню роль у його житт≥. ƒосл≥дженн¤ми доведено, що п≥д впливом шуму, нав≥ть пом≥рноњ ≥нтенсивност≥, пог≥ршуЇтьс¤ працездатн≥сть, особливо при розумов≥й прац≥. Ќегативний вплив шуму тим сильн≥ше, чим вище його тональн≥сть, тривал≥сть впливу й неоднор≥дн≥сть спектрального складу в результат≥ ≥мпульсних складових й окремих включень чистого тону. “ривалий вплив сильного шуму з р≥внем в≥д 90 дЅ ≥ вище може викликати в людини порушенн¤ слуху, розлад нервовоњ системи й спри¤ти захворюванн¤м серцево-судинноњ системи. ¬ останн≥ роки з'¤вивс¤ нав≥ть спец≥альний терм≥н Ђшумова хворобаї. Ѕоротьба з ус≥ма видами шум≥в - виробничими, вуличними, побутовими - представл¤Ї одну з найважлив≥ших обов'¤зк≥в орган≥в сан≥тарноњ ≥нспекц≥њ й служби охорони прац≥ на п≥дприЇмствах. ¬иробництва, р≥вень шуму ¤ких перевищуЇ припустим≥ норми, в≥днесен≥ до категор≥њ шк≥дливих. ƒл¤ вим≥рюванн¤ шумових характеристик застосовують спец≥альн≥ прилади - шумом≥ри. Ўумом≥р представл¤Ї автономний переносний прилад, що дозвол¤Ї вим≥рювати безпосередньо в децибелах р≥вн≥ ≥нтенсивност≥ звуку в широких межах щодо стандартних р≥вн≥в. «аконом ”крањни Дѕро внесенн¤ зм≥н до де¤ких законодавчих акт≥в ”крањни щодо захисту населенн¤ в≥д впливу шумуФ в≥д 03.06.2004 [5] було значно посилено контроль ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ вимог законодавчих та ≥нших нормативно-правових акт≥в щодо захисту населенн¤ в≥д шк≥дливого впливу шуму, що потребуЇ розробки портативного ун≥версального пристрою дл¤ вим≥рюванн¤ параметр≥в акустичного шуму, що маЇ невисоку варт≥сть в≥дносно аналог≥в, що найчаст≥ше ¤вл¤ють собою складн≥ дорог≥ програмно-апаратн≥ комплекси, що в≥др≥зн¤ютьс¤ високою точн≥стю й над≥йн≥стю. Ќа п≥дприЇмствах часто виникаЇ питанн¤ щодо можливост≥ контролю акустичного середовища у багатьох прим≥щенн¤х з метою оперативного реагуванн¤ на в≥дхиленн¤ в≥д норми, подальшоњ обробки ≥нформац≥њ та њњ збер≥ганн¤, що потребуЇ розробки апаратно програмного комплексу обробки ≥нформац≥њ, в ¤ких обчисленн¤ зд≥йснюЇ спец≥ал≥зований пристр≥й, сум≥сний з ≈ќћ, а вторинну обробку отриманоњ ≥нформац≥њ (накопиченн¤, анал≥з) Ц ≈ќћ. “аким чином метою даноњ роботи Ї розробка ун≥версального приладу дл¤ контролю акустичного оточенн¤, що може працювати так ≥ в автономному переносному режим≥, так ≥ у склад≥ апаратно-програмного комплексу, повинен бути дешевший за аналоги ≥ мати простий ≥нтерфейс користувача з метою можливост≥ швидкого навчанн¤ роботи з ним. 1 јЌјЋ≤“»„Ќј „ј—“»Ќј 1.1 ќгл¤д ≥снуючих аналог≥в 1.1.1 јнал≥затори Bruel & Kjear Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ велика к≥льк≥сть прилад≥в, що служать дл¤ вим≥рюванн¤ р≥вн¤ шуму й проведенн¤ його спектрального анал≥зу. Ќайчаст≥ше ц≥ прилади ¤вл¤ють собою складн≥ дорог≥ програмно-апаратн≥ комплекси, що в≥др≥зн¤ютьс¤ високою точн≥стю й над≥йн≥стю. ќчевидним л≥дером у виробництв≥ прилад≥в, що вим≥рюють р≥вень шуму Ї ф≥рма Bruel & Kjear, прилади ¤коњ дуже в≥дом≥ у св≥т≥ та в≥др≥зн¤ютьс¤ великою над≥йн≥стю ≥ варт≥стю. ћодель 2238 - високо¤к≥сний вим≥рник р≥вн¤ звукового тиску 1го класу (рис 1.1). ѕрилад маЇ змогу одночасно вим≥рювати середньоквадратичн≥ ≥ п≥ков≥ значенн¤ за допомогою двох детектор≥в з незалежним частотним зважуванн¤м. ѕрилад випускаЇтьс¤ з октавним й 1/3-октавним ф≥льтром. 2238 виробл¤ютьс¤ в дек≥лькох модиф≥кац≥¤х - 2238ј, 2238B, 2238—, 2238D, 2238E, 2238F, 2238G, 2238H. –исунок 1.1 Ц јнал≥затор модел≥ 2238 «астосуванн¤: . вим≥рюванн¤ р≥вн¤ шуму навколишнього середовища: скарги, мон≥торинг, оц≥нка; . профес≥йна оц≥нка шуму; . виб≥р засоб≥в захисту орган≥в слуху; . шумове зменшенн¤; . загальн≥ вим≥рюванн¤ шуму в клас≥ 1. ≤нтегруючий шумом≥р 1-го класу 2239ј Ї вим≥рником р≥вн¤ звуку 1го класу точност≥ (рис 1.2). ¬≥н спроектований таким чином, щоб робити швидк≥ й легк≥ вим≥рюванн¤ навколишнього шуму й вим≥р≥в у прим≥щенн¤х, пов'¤заних з охороною здоров'¤. –езультати вим≥р≥в в≥дображаютьс¤ на великому р≥динокристал≥чному дисплењ, що м≥стить кваз≥аналоговий р¤док, що показуЇ поточний р≥вень звукового тиску. ≤нструмент м≥стить два паралельних незалежн≥ детектори. ÷е дозвол¤Ї в≥дображати одночасно ¤к середньоквадратичн≥, так ≥ п≥ков≥ значенн¤. –исунок 1.2 - ≤нтегруючий шумом≥р 1-го класу 2239ј ¬икористанн¤: . контроль р≥вн¤ шуму на робочому м≥сц≥; . вим≥р потужност≥ звуку; . спостереженн¤ за навколишн≥м шумом; «астосуванн¤: . вим≥р р≥вн≥в звуку й р≥вн≥в звукового тиску. . визначенн¤ екв≥валентних р≥вн≥в з метою оц≥нки шк≥дливих та подразнюючих вплив≥в шуму, дл¤ використанн¤ з метою охорони прац≥ та сан≥тарного надзору. . оц≥нка шуму оточуючого середовища: в≥д зал≥зничних там автомоб≥льних маг≥стралей. . вим≥р шум≥в, що створюютьс¤ машинним устаткуванн¤м. ќсобливост≥: . зручне ≥ просте кал≥бруванн¤ . нагл¤дн≥сть в≥дображенн¤ вим≥рюваних параметр≥в. . два детектора, що працюють паралельно, з можлив≥стю одночасного вим≥рюванн¤ середньоквадратичних та п≥кових значень. . р≥динокристал≥чний екран с п≥дсв≥ткою . вбудована памТ¤ть дл¤ збер≥ганн¤ 40 протокол≥в вим≥рювань. ƒ≥апазони: . динам≥чний д≥апазон: 80 дЅ; . д≥апазон вим≥р≥в: в≥д 26 дЅ до 140 дЅ. ≈кран: . 4-х р¤дковий р≥динокристал≥чний; . швидк≥сть в≥дновленн¤ даних на екран≥: один раз у секунду; . п≥дсв≥чуванн¤; . в≥дображенн¤ вх≥дного р≥вн¤ сигналу кваз≥аналоговим ≥ндикатором, що обновлюЇтьс¤ 15 раз≥в у секунду; . ≥ндикац≥¤ часу початку вим≥ру; . в≥дображенн¤ частотних корекц≥й. ѕосл≥довний ≥нтерфейс: . швидк≥сть обм≥ну в бодах: 9600. ¬ага й габарити: . 460 г (з батаре¤ми); . 257 х 97 х 41 мм. 1.1.2 ѕрециз≥йний шумом≥р й анал≥затор спектру ќ “ј¬ј 101ј Ќовий рос≥йський шумом≥р анал≥затор спектра ќ “ј¬ј-101ј (рис. 1.3) в≥дпов≥даЇ вс≥м сучасним вимогам до прилад≥в даного типу й н≥ в чому не уступаЇ закордонним аналогам. ѕрилад маЇ два режими вим≥р≥в: ДзвукФ й Д≥нфразвукФ. ” режим≥ ДзвукФ ќ “ј¬ј-101ј одночасно виконуЇ функц≥ю двох прилад≥в: ≥нтегруючого шумом≥ра 1 класу (ћЁ 60651/60804) ≥ анал≥затора спектр≥в 1 класу (ћЁ 1260). –исунок 1.3 - ѕрециз≥йний шумом≥р й анал≥затор спектру ќ “ј¬ј 101ј ќдночасно в реальному час≥ вим≥р¤ютьс¤ загальн≥ (Ћ≥н) ≥ корегован≥ (ј,—) р≥вн≥ звуку й р≥вн≥ звукового тиску в октавний й 1/3-октавних смугах частот 25 √ц - 16 к√ц. ” режим≥ Д≥нфразвукФ прилад дозвол¤Ї в реальному час≥ одночасно бачити на екран≥ октавний й 1/3 октавний спектр 1,6 √ц - 20 √ц. –езультати вим≥р≥в можна зберегти в енергонезалежн≥й пам'¤т≥, а згодом видати знову на р≥динокристал≥чний граф≥чний ≥ндикатор або передати в комп'ютер по ≥нтерфейсу RS-232. ∆ивленн¤ приладу зд≥йснюЇтьс¤ в≥д убудованоњ акумул¤торноњ батарењ або в≥д мережного блоку живленн¤. ƒл¤ спец≥альних додатк≥в, що вимагають проведенн¤ вим≥р≥в в≥брац≥њ, прилад ќ “ј¬ј-101ј може бути доукомплектований датчиком з≥ спец≥альним перех≥дником. 1.1.3 ¬им≥рник шуму й в≥брац≥њ ¬Ў¬-003-ћ3 ѕрилад ¬Ў¬-003 ћ3 з 1/3 октавними ф≥льтрами Ї малогабаритним, портативним вим≥рювальним приладом ≥ призначений дл¤ вим≥ру й анал≥зу шуму й в≥брац≥њ в житлових ≥ виробничих прим≥щенн¤х ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ характеристик джерел ≥ характеристик шуму й в≥брац≥њ в м≥сц¤х знаходженн¤ людей, при досл≥дженн¤х ≥ випробуванн¤х машин ≥ механ≥зм≥в, при розробц≥ й контрол≥ ¤кост≥ вироб≥в (рис 1.4). –исунок 1.4 Ц ¬им≥рник ¬Ў¬-003 ћ3 ѕрилад ¬Ў¬-003 ћ3 маЇ убудован≥ ф≥льтри ≥з частотними характеристиками ј, ¬, —, а також смугов≥ ф≥льтри: октавн≥ й третинооктавн≥, що дозвол¤ють проводити класиф≥кац≥ю, вим≥р ≥ визначенн¤ нормованих параметр≥в ≥ характеристик шуму й в≥брац≥њ в≥дпов≥дно до вимог сан≥тарних норм ≥ стандарт≥в безпеки прац≥. ѕрилад ¬Ў¬-003 ћ3 поставл¤Їтьс¤ в зручн≥й дл¤ переносу сумц≥. ”комплектований п'Їзоелектричними вим≥рювальними перетворювачами ƒЌ-3-ћ1 ≥ ƒЌ-4- ћ1, що мають коеф≥ц≥Їнт перетворенн¤ в≥дпов≥дно 10 м¬ см2/м й 1 м¬ см2/м, конденсатором м≥крофонним капсулем ћ-101, що маЇ чутлив≥сть 50 м¬/ѕа, предп≥дсилювачем ¬ѕћ-101, екв≥валентами перетворювача й капсул¤ м≥крофонного. 1.1.4 јпаратура акустичного контролю VTS јпаратура призначена дл¤ ауд≥оконтролю й ауд≥оохорони прим≥щень. ћожлива побудова системи охорони об'Їкта ≥з застосуванн¤м автоматичного запису акустичноњ обстановки того або ≥ншого прим≥щенн¤, у ¤кому спрацював датчик охорони. —истема ауд≥оконтролю прим≥щень складаЇтьс¤ з набору високочутливих м≥крофон≥в "ћ -1" (рис. 1.5) , "ћ -2", "ћ -3" ≥ пульта оператора (рис 1.6). –исунок 1.5 Ц ћ≥крофон ћ -1 ƒо пульту оператора вход¤ть: . плата комутац≥њ в≥ддалених м≥крофон≥в з ≥ндикац≥Їю обраного каналу; . м≥крофонний попередн≥й п≥дсилювач ≥ низькочастотний п≥дсилювач потужност≥; . акустичн≥ колонки; . схема узгодженн¤ з навушниками й входом магн≥тофона; . блок живленн¤ 220 ¬ ј—. –исунок 1.6 - ѕульт оператора омплектац≥¤ апаратур, у загальному випадку, зд≥йснюЇтьс¤ високочутливими м≥крофонами "ћ -1" або "ћ -3", а дл¤ прим≥щень ≥з низькочастотними шумами система ауд≥оконтрол¤ комплектуЇтьс¤ м≥крофонами "ћ -2". ¬≥ддален≥ м≥крофони з'Їднуютьс¤ з пультом контролю по трьохпров≥дн≥й л≥н≥њ зв'¤зку. 1.2 ќсновн≥ параметри шуму ћехан≥чн≥ коливанн¤ з частотою в≥д 20 √ц до 20 к√ц, що виникають у пружному середовищ≥, називають звуком. „≥ткоњ р≥зниц≥ м≥ж пон¤тт¤ми Ђзвукї та Ђшумї немаЇ. «вуками, ¤к правило, називають регул¤рн≥ пер≥одичн≥ коливанн¤, а шумом Ч непер≥одичн≥ коливальн≥ процеси. ѕри проведенн≥ роб≥т щодо забезпеченн¤ нормальних умов житт¤ людини шумом вважають будь-¤кий небажаний звук незалежно в≥д його характеру та природи виникненн¤. ” ц≥й книз≥ розгл¤даЇтьс¤ в основному промисловий шум, що виникаЇ внасл≥док роботи механ≥зм≥в та устаткуванн¤. Ќайб≥льш важливими параметрами шуму Ї звуковий тиск, ≥нтенсивн≥сть звука та звукова потужн≥сть. ” ≥нженерн≥й практиц≥ ц≥ величини виражають у логарифм≥чних одиниц¤х, що по¤снюЇтьс¤ двома причинами: . реакц≥¤ вуха людини на р≥зну гучн≥сть маЇ логарифм≥чний характер; . д≥апазон зм≥ни цих параметр≥в надзвичайно широкий. –озгл¤немо зазначен≥ параметри докладне «вуковий тиск Ч це р≥зниц¤ м≥ж миттЇвим значенн¤м повного тиску ≥ статичним тиском у дан≥й точц≥. ¬≥н характеризуЇ зм≥ну густини середовища в напр¤м≥ поширенн¤ коливань. ≥льк≥сною оц≥нкою звукового тиску Ї середньо- квадратичне значенн¤ , (1.1) де “ Ч час вим≥рюванн¤; р(t) Ч миттЇве значенн¤ звукового тиску. «наченн¤ р вим≥рюють на певн≥й в≥дстан≥ в≥д джерела шуму в задан≥й смуз≥ частот. –≥вень звукового тиску L, дЅ, визначають в≥дносно порогового середньоквадратичного значенн¤ звукового тиску р0 = 2 Х 10-5 ѕа за формулою . (1.2) «вуковою потужн≥стю називають потужн≥сть звука, ¤кий випром≥нюЇтьс¤ джерелом в ус≥х напр¤мах простору, що оточуЇ джерело. ” цьому розум≥нн≥ це ≥нтегральна характеристика шуму, ¤кий створюЇтьс¤ джерелом. «азначимо, що джерело звука випром≥нюЇ звукову потужн≥сть, а звуковий тиск Ї насл≥дком цього випром≥нюванн¤. —лух людини сприймаЇ звуковий тиск, а причиною цього сприйманн¤ Ї звукова потужн≥сть джерела. –≥вень звуковоњ потужност≥ LP, дЅ, визначають в≥дносно пороговоњ потужност≥ – = 10-12 ¬т за формулою (1.3) «вукова потужн≥сть Ї м≥рою швидкост≥ випром≥нюванн¤ звуковоњ енерг≥њ, тобто звуковою енерг≥Їю, що в≥днесена до одиниц≥ часу. ≤нтенсивн≥сть звука характеризуЇ швидк≥сть потоку звуковоњ енерг≥њ в певн≥й точц≥ звукового пол¤. –≥вень ≥нтенсивност≥ звука LI, дЅ, визначають в≥дносно порогового значенн¤ I0 = 10-12 ¬т/м2 за формулою . (1.4) «азначимо, що I0 = р02/?с, де ?с Ч хвильовий оп≥р пов≥тр¤, ¤кий дор≥внюЇ 416 кг/(м2с). «вуковий тиск та ≥нтенсивн≥сть звука Ї точковими характеристиками звукового пол¤. ¬они залежать в≥д розташуванн¤ точки вим≥рюванн¤ та умов поширенн¤ звукових хвиль. «вукова потужн≥сть не залежить в≥д зазначених фактор≥в, тому Ї ун≥кальною м≥рою шумност≥ даного джерела шуму. 1.3 ќсновн≥ типи звукових пол≥в у практиц≥ вим≥рювань шуму «вуковим полем називають прост≥р, в ¤кому поширюютьс¤ звуков≥ хвил≥. ” практиц≥ вим≥рювань шуму звуков≥ пол¤ класиф≥кують за на¤вн≥стю в≥дбивних перешкод (в≥льн≥ й дифузн≥) та за в≥дстанню в≥д джерела звука (дальн≥ та ближн≥). ƒл¤ в≥льного звукового пол¤ характерне поширенн¤ звукових хвиль без в≥дбиванн¤. ≤деальн≥ умови в≥льного пол¤ можна створити на в≥дкритому пов≥тр≥ в м≥сц¤х, що в≥ддален≥ в≥д об'Їкт≥в з великими в≥дбивними поверхн¤ми. Ќа м≥сц≥ вим≥рюванн¤ не повинно бути сторонн≥х шум≥в. ќднак можлив≥сть вим≥рюванн¤ шуму на в≥дкритому пов≥тр≥ залежить в≥д метеоролог≥чних умов ≥ часу доби. ”мови в≥льного пол¤ можна створити штучно в так званих заглушених камерах, де в≥дбиванн¤ звукових хвиль в≥д ст≥н ≥ стел≥ ≥стотно послаблюютьс¤ спец≥альним облицюванн¤м цих поверхонь звукопоглинальними матер≥алами. «деб≥льшого дл¤ цього придатн≥ звичайн≥ прим≥щенн¤ достатньо великого об'Їму. ƒл¤ дифузного звукового пол¤, навпаки, характерн≥ багаторазов≥ в≥дбиванн¤ звукових хвиль, внасл≥док чого ц≥ хвил≥ поширюютьс¤ в ус≥х напр¤мах з ≥дентичною ампл≥тудою. —ередн¤ густина енерг≥њ звука однакова по всьому полю. јпроксимац≥Їю дифузного пол¤ Ї акустичне поле в реверберац≥йному прим≥щенн≥. ѕоказниками ¤кост≥ реверберац≥йного прим≥щенн¤ Ї час реверберац≥њ та нер≥вном≥рн≥сть звукового тиску в ус≥х точках внутр≥шнього простору (за вин¤тком точок, близьких до в≥дбивних поверхонь). –еверберац≥йна камера тим краща, чим б≥льший час реверберац≥њ ≥ чим б≥льша р≥вном≥рн≥сть у н≥й звукового пол¤ по всьому робочому д≥апазону частот. ƒальн≥м називають звукове поле в достатньо в≥ддален≥й в≥д джерела зон≥ простору, де напр¤м швидкост≥ поширенн¤ частинок зб≥гаЇтьс¤ з напр¤мом поширенн¤ звуковоњ енерг≥њ, а ≥нтенсивн≥сть звука пропорц≥йна квадрату звукового тиску. «алежно в≥д задач≥ вим≥рюванн¤ в акустиц≥ застосовують р≥зн≥ к≥льк≥сн≥ критер≥њ дальнього пол¤, наприклад сп≥вв≥дношенн¤ kr > 1 (k Ч хвильове число). ” практиц≥ вим≥рювань шуму машин вважають, що умови дальнього пол¤ виконуютьс¤ на в≥дстан≥ в≥д джерела, ¤ка б≥льша, н≥ж довжина хвил≥, або в 2...« рази перевищуЇ найб≥льший л≥н≥йний розм≥р джерела. «вукову хвилю в дальньому пол≥ можна розгл¤дати ¤к плоску чи сферичну. ѕоширенн¤ звука у в≥льному дальньому пол≥ в≥дпов≥даЇ закону зворотних рад≥ус≥в: р ~ 1/r, ≤ ~ 1/r2. ЅлижнЇ звукове поле Ч це сус≥дн¤ до джерела звука зона, в ¤к≥й напр¤м коливань не обов'¤зково зб≥гаЇтьс¤ з напр¤мом поширенн¤ звуковоњ енерг≥њ. ” цьому пол≥ звуковий тиск не може характеризувати звукову потужн≥сть джерела, оск≥льки реактивна складова ближнього пол¤, що враховуЇтьс¤ в процес≥ вим≥рюванн¤ тиску, не пов'¤зана з випром≥нюванн¤м потужност≥. ѕроте сл≥д зазначити, що реактивна складова ближнього звукового пол¤ не впливаЇ на результати вим≥рюванн¤ ≥нтенсивност≥ звука, оск≥льки останн¤ пов'¤зана з потоком звуковоњ енерг≥њ ≥ тому реагуЇ т≥льки на активну складову пол¤. ѕридатн≥сть прим≥щенн¤ дл¤ вим≥рюванн¤ шуму в умовах в≥льного дальнього пол¤ перев≥р¤ють експериментально. ѕри цьому ставл¤тьс¤ так≥ вимоги: . сторонн≥й шум (перешкода), що проникаЇ в прим≥щенн¤, повинен бути слабк≥ший за сумарний шум агрегату та перешкоди не менше н≥ж на 10 дЅ ¤к за загальним р≥внем, так ≥ за р≥внем окремих складових спектра в робочому д≥апазон≥ частот; у противному раз≥ треба зробити поправку; . спад р≥вн¤ звукового тиску в дальньому пол≥ джерела звука при подвоЇнн≥ в≥дстан≥ в≥д джерела до точки вим≥рюванн¤ маЇ становити не менше н≥ж 6 дЅ; . у прим≥щенн≥ не повинно бути пом≥тних сто¤чих хвиль, принаймн≥ в м≥сц¤х розм≥щенн¤ м≥крофон≥в. 1.4 ƒатчики шуму ћ≥крофони - це електроакустичн≥ перетворювач≥, що перетворюють звуков≥ коливанн¤ на електричн≥. «алежно в≥д конструкц≥њ розр≥зн¤ють м≥крофони тиску, а ¤ких звуковий тиск впливаЇ на д≥афрагму т≥льки з одного зовн≥шнього боку, та м≥крофони град≥Їнта тиску, в ¤ких звуковий тиск впливаЇ на два боки д≥афрагми, але з певним зсувом по фаз≥. ” першому випадку зусилл¤ на д≥афрагму визначаЇтьс¤ звуковим тиском, що д≥Ї на нењ, а в другому Ч р≥зницею тиск≥в з обох бок≥в д≥афрагми з урахуванн¤м р≥зниц≥ фаз коливань. ћ≥крофони повинн≥ бути по можливост≥ малих пор≥вн¤но з довжиною хвил≥ звука розм≥р≥в, щоб не впливати на вим≥рюване звукове поле. Ќевелик≥ м≥крофони можна використовувати в широкому д≥апазон≥ частот. ѕеревага невеликих м≥крофон≥в пол¤гаЇ ще й у тому, що њхн¤ характеристика напр¤мленост≥ б≥льш р≥вном≥рна. “ому при вим≥рюванн≥ в тому раз≥, коли напр¤м поширенн¤ звука не зовс≥м зб≥гаЇтьс¤ з в≥ссю напр¤мленост≥ м≥крофона, виникаЇ менше помилок. ѕроте внасл≥док в≥дносно невеликоњ чутливост≥ цих м≥крофон≥в застосовуванн¤ њх при малих значенн¤х вим≥рюваних величин обмежене. «алежно в≥д характеру звукового пол¤ розр≥зн¤ють к≥лька показник≥в чутливост≥ м≥крофона. ” в≥льному пол≥ напругу, що створюЇтьс¤ м≥крофоном, в≥днос¤ть до звукового тиску в≥льноњ плоскоњ б≥жучоњ хвил≥, що рухаЇтьс¤ до центра м≥крофона в напр¤м≥ його ос≥. „утлив≥сть у дифузному пол≥ становить в≥дношенн¤ вих≥дноњ напруги до звукового тиску в цьому пол≥. ƒл¤ визначенн¤ чутливост≥ за тиском напругу на виход≥ м≥крофона в≥днос¤ть до звукового тиску, ¤кий фактично створюЇтьс¤ перед мембраною м≥крофона. ƒл¤ вим≥рювань використовують здеб≥льшого конденсаторн≥ м≥крофони в основному внасл≥док њхньоњ пор≥вн¤но р≥вном≥рноњ частотноњ характеристики. р≥м того, конденсаторн≥ м≥крофони ст≥йк≥ до зм≥ни температурного режиму, в≥др≥зн¤ютьс¤ високою стаб≥льн≥стю характеристик у час≥ й мають р≥вном≥рну д≥аграму напр¤мленост≥. ќстанн≥м часом дл¤ вим≥рювань застосовують п'Їзоелектричн≥ м≥крофони з термост≥йких матер≥ал≥в з достатньо великим пТЇзоелектричним ефектом. ” них використовуЇтьс¤ властив≥сть пТЇзоелектричних матер≥ал≥в створювати при механ≥чн≥й деформац≥њ напругу м≥ж електродами, ¤к≥ прикладен≥ до пластин з цих матер≥ал≥в. ” вим≥рювальних пристро¤х високого класу пТЇзом≥крофони застосовуютьс¤ нечасто. ÷е по¤снюЇтьс¤ в основному низькою температурною стаб≥льн≥стю ≥ дуже високим внутр≥шн≥м опором Їмн≥сного типу. ќстаннЇ ускладнюЇ п≥дключенн¤ њх за допомогою довгих л≥н≥й, а також на навантаженн¤ з не великим опором. ƒо переваг пТЇзом≥крофон≥в належать простота конструкц≥њ, невелик≥ розм≥ри, висока чутлив≥сть. ≈лектродинам≥чн≥ м≥крофони майже завжди використовуютьс¤ дл¤ пор≥вн¤льних вим≥рювань. ¬они мають дуже низький р≥вень власних перешкод, тому придатн≥ дл¤ вим≥рювань слабких шум≥в. ѕри застосуванн≥ м≥крофон≥в треба враховувати низку фактор≥в. «окрема зазначимо, що чим б≥льша частота вим≥рюванн¤, тим меншим маЇ бути розм≥р м≥крофона. ўоб не перекручувати звукове поле, м≥крофонн≥ приймач≥, з'Їднувальн≥ кабел≥ повинн≥ мати невелик≥ розм≥ри в≥дносно довжини звуковоњ хвил≥, а в≥дстань м≥ж м≥крофоном та оператором, ¤кий обслуговуЇ апаратуру, повинна становити не менше н≥ж 1 м. р≥м того, сл≥д звести до м≥н≥муму наведен≥ електричн≥ та магн≥тн≥ пол¤, особливо пом≥тн≥ при застосуванн≥ довгих кабел≥в. 1.5 ќсновн≥ методи ≥ засоби обробки акустичних сигнал≥в —игнали шуму та в≥брац≥њ тут здеб≥льшого вважаютьс¤ випадковими процесами. ÷е обумовлено необх≥дн≥стю врахуванн¤ фактора випадковост≥ при формуванн≥ њх унасл≥док нестаб≥льност≥ умов збудженн¤, неможливост≥ абсолютного повторенн¤ режим≥в роботи тощо. р≥м того, акустичн≥ сигнали вважаютьс¤ стац≥онарними процесами, що забезпечуЇтьс¤ стал≥стю процесу збудженн¤ коливань. ‘≥зично виправдане дл¤ розгл¤дуваних процес≥в також припущенн¤ про њхню ергодичн≥сть. ќтже, акустичн≥ сигнали в ц≥й книз≥ вважаютьс¤ стац≥онарними ергодичними випадковими процесами (¤кщо немаЇ додаткових уточнень). ÷е даЇ змогу застосувати дл¤ анал≥зу њх достатньо розроблену спектрально-корел¤ц≥йну теор≥ю. ќсновним сучасним методом обробки сигнал≥в шуму та в≥брац≥њ Ї спектральний анал≥з. ÷ей метод застосовують дл¤ оц≥нки основних спектральних характеристик сигнал≥в шуму та в≥брац≥њ Ч спектральних густин потужност≥, а також характеристик взаЇмозв'¤зку сигнал≥в (взаЇмних спектр≥в, функц≥й когерентност≥ та корел¤ц≥њ). р≥м того, на п≥дстав≥ цих характеристик обчислюють частотн≥ характеристики шл¤х≥в поширенн¤ коливань. —учасний спектральний анал≥з шумових ≥ в≥брац≥йних сигнал≥в под≥л¤Їтьс¤ на анал≥з з пост≥йною смугою частот (?f = const) ≥ з пост≥йною в≥дносною смугою (?fо/fо = const); останн¤, ¤к правило, октавна чи третинооктавна. “ут ?f Ч ширина смуги анал≥зу (дл¤ Ўѕ‘ ?f часто називають також кроком за частотою), fо Ч центральна частота смуги. ¬ид анал≥зу та параметри в≥дпов≥дноњ апаратури вибирають залежно в≥д задач≥ анал≥зу. якщо мета досл≥джень Ч визначенн¤ окремих дискретних складових, то сл≥д вибирати вузькосмуговий анал≥з з пост≥йною смугою пропусканн¤. ѕроте ц¤ смуга не повинна бути занадто вузькою, оск≥льки п≥д час роботи будь- ¤кого джерела шуму та в≥брац≥њ спектральн≥ складов≥ неминуче флуктують з плином часу за частотою. —муга анал≥зу маЇ охоплювати ц≥ флуктуац≥њ; у противному раз≥ результати спотворюватимутьс¤. ѕри боротьб≥ з шумом та в≥брац≥Їю методами звуко≥зол¤ц≥њ чи поглинанн¤ часто достатньо ви¤вити ≥нтенсивн≥ частотн≥ д≥л¤нки або зони цих процес≥в. ” цьому раз≥ б≥льш доц≥льний анал≥з з пост≥йною в≥дносною смугою пропусканн¤. ” буд≥вництв≥ застосовують здеб≥льшого октавний анал≥з, у машинобудуванн≥ Ч третинооктавний. Ќа практиц≥ часто вважають, що ширина смуги анал≥зу маЇ бути приблизно (в крайньому раз≥) в 4 рази вужча за загальний частотний д≥апазон, ¤кий анал≥зуЇтьс¤. јпаратура дл¤ спектрального анал≥зу промислового шуму та в≥брац≥њ здеб≥льшого не Ї специф≥чною т≥льки дл¤ анал≥зу механ≥чних коливань, оск≥льки по сут≥ анал≥зуютьс¤ електричн≥ коливанн¤, що надход¤ть в≥д електроакустичного перетворювача. «араз спектральний анал≥з зд≥йснюють або смуговою ф≥льтрац≥Їю сигнал≥в, або на п≥дстав≥ Ўѕ‘. ќстанн≥м часом дл¤ спектрального анал≥зу (зокрема обчисленн¤ дискретного перетворенн¤ ‘ур'Ї) дедал≥ б≥льше використовують алгоритм Ўѕ‘, особливо з по¤вою швидкод≥ючих процесор≥в Ўѕ‘. √оловна перевага цього способу Ч можлив≥сть д≥стати пор≥вн¤но вузькосмугов≥ спектри, тобто можлив≥сть спектрального анал≥зу з високим розд≥ленн¤м за частотою. ¬ апаратному забезпеченн≥ обробки в≥броакустичних сигнал≥в формуютьс¤ та розвиваютьс¤ так≥ тенденц≥њ: . цифрове представленн¤ в≥броакустичноњ ≥нформац≥њ; . розробка спец≥ал≥зованих обчислювальних пристроњв на баз≥ м≥кропроцесор≥в, що працюють за жорсткими алгоритмами. ѕереваги таких пристроњв Ч швидкод≥¤, моб≥льн≥сть; недол≥к Ч низький ступ≥нь ун≥версальност≥; . розробка програмних комплекс≥в, в ¤ких процес обробки ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ програмно ≈ќћ, найчаст≥ше персонального типу. ѕри цьому сигнали ввод¤тьс¤ безпосередньо в запам'¤товуючий пристр≥й ≈ќћ у цифров≥й форм≥. ѕеревагами таких комплекс≥в Ї високий ступ≥нь ун≥версальност≥, пор≥вн¤но великий обс¤г пам'¤т≥, можлив≥сть пор≥вн¤но просто зб≥льшувати к≥льк≥сть канал≥в одночасного введенн¤ сигнал≥в; недол≥к Ч пор≥вн¤но невисока швидкод≥¤. ќтже, так≥ комплекси доц≥льно застосовувати в метою досл≥дженн¤; . розробка програмно-апаратних комплекс≥в обробки ≥нформац≥њ, в ¤ких обчисленн¤ спец≥альноњ функц≥њ (наприклад, спектральноњ густини) зд≥йснюЇ спец≥ал≥зований пристр≥й, сум≥сний з ≈ќћ, а вторинну обробку добутих функц≥й (накопиченн¤, анал≥з) Ч ≈ќћ. “акий вар≥ант, незважаючи на пор≥вн¤но високу варт≥сть, маЇ менше недол≥к≥в двох перших ≥ тому розвиваЇтьс¤ найб≥льш ≥нтенсивно. 1.6 «астосуванн¤ частотноњ корекц≥њ Ќайпрост≥шою ф≥зичною м≥рою шуму Ї вим≥р його повного р≥вн¤ звукового тиску. « ≥ншого боку, такий вим≥р не даЇ н≥¤коњ ≥нформац≥њ н≥ про розпод≥л частот шуму, н≥ про його сприйн¤тт¤ людиною, тобто практично таке вим≥рюванн¤ буде не ефективним. ќднак за допомогою простих засоб≥в вим≥рювальну апаратуру можна забезпечити де¤кими характеристиками, що дозвол¤ють зробити результати вим≥р≥в набагато ефективн≥ше. «астосовуЇтьс¤ наб≥р частотних коригувальних ф≥льтр≥в, характеристики ¤ких ≥ндексован≥ л≥терами ј, ¬, —. ’арактеристика з ≥ндексом — мало залежить в≥д частоти в значн≥й частин≥ звукових частот, у той час ¤к характеристика з ≥ндексом ј перебуваЇ в сильн≥й залежност≥ в≥д частот нижче 1000 √ц. ѕор≥внюючи частотну характеристику ј с кривими р≥вн¤ р≥вноњ гучност≥ дл¤ чистих тон≥в можна ви¤вити де¤ку под≥бн≥сть м≥ж останн≥ми й оберненою ј- характеристикою. Ќав≥ть незважаючи на те, що процес сприйн¤тт¤ звук≥в людиною набагато складн≥ше апроксимац≥њ за допомогою частотноњ корекц≥њ, ¤к це представлено кривою ј, в багатьох випадках ≥нформац≥¤ може бути отримана в результат≥ вим≥р≥в за допомогою апаратури за характеристикою ј. ќстанн≥й дов≥д також п≥дтверджуЇтьс¤ тим, що ≥снуюч≥ нац≥ональн≥ й м≥жнародн≥ стандарти, що регламентуюсь вим≥рюванн≥ та оц≥нц≥ р≥вн¤ шуму головним чином рекомендують застосуванн¤ коригувальноњ характеристики ј. –исунок 1.8 - оригувальн≥ характеристики ј, ¬, —, D ƒл¤ того, щоб розр≥зн¤ти ф≥зичн≥ вим≥рюванн¤ р≥вн≥в звукового тиску в децибелах (дЅ) (без частотноњ корекц≥њ) в≥д суб'Їктивного вим≥ру р≥вн≥в гучност≥ у фонах ≥ вим≥р≥в, зроблених за допомогою одн≥Їњ з уведених стандартних частотних характеристик ј, ¬, — (або D), прийн¤та м≥жнародна угода про те, що результати останнього виду вим≥р≥в повинн≥ бути виражен≥ у вигл¤д≥ р≥вн≥в звуку з використанн¤м шкали децибел ≥з вказ≥вкою виду частотноњ коригувальноњ характеристики ј, ¬, або — (або D). якщо, наприклад, шум вим≥рюЇтьс¤ з використанн¤м корекц≥њ ј, то результат повинен бути представлений у вигл¤д≥ дЅ(ј). јналог≥чно, ¤кщо вим≥ру шуму проводилис¤ з використанн¤м корекц≥й ¬ та — (або D), ц≥ результати повинн≥ бути виражен≥ в≥дпов≥дно дЅ(¬), дЅ(—) або дЅ(D). ≤снують випадки, коли при вим≥рюванн¤х необх≥дна набагато б≥льш вичерпна ≥нформац≥¤ про р≥вень шуму. ÷ю ≥нформац≥ю можна одержати, провод¤чи частотний анал≥з шуму; анал≥з, що часто проводитьс¤ у вигл¤д≥ октавних, третинооктавних або ще б≥льш вузьких смуг частот. « докладного частотного анал≥зу спектра шуму може бути отримана найб≥льш придатна ≥нформац≥¤ про звук, що досл≥джуЇтьс¤. 2 —»Ќ“≈« ѕ–»Ќ÷»ѕќ¬ќѓ —’≈ћ» ‘≥рма MICROCHIP випускаЇ 3 л≥н≥њ 8-б≥тних ћќѕ м≥кроконтролер≥в, в≥домих ¤к PIC16Fxx, PIC18Fxx й PIC17Fxx. ”с≥ м≥кроконтролери виконан≥ за RISC технолог≥Їю, мають схему запуску по включенню живленн¤, вартовий таймер, що програмуЇтьс¤, б≥т захисту в≥д зчитуванн¤, припустимий струм по кожному виход≥ до 20 мј й низьке енергоспоживанн¤ - 2 м¬ при при живленн≥ 5 ¬ на тактов≥й частот≥ 4 ћ√ц; 15 мкј при живленн≥ 3 ¬ на тактов≥й частот≥ 32 к√ц й менше 3 мкј в режим≥ оч≥куванн¤. 2.1 ѕосл≥довний ≥нтерфейс SPI ћ≥кроконтролери CP PIC16F877, MCP41050 та CP PIC18F258, що використовуютьс¤ у прилад≥, м≥ст¤ть посл≥довний перифер≥йний ≥нтерфейс SPI (Serial Peripheral Interface), призначений дл¤ обм≥ну даними один з одним. ѕринцип роботи посл≥довного обм≥ну даними, реал≥зованого у м≥кроконтролерах, одержав назву "Master-Slave" (буквально - "’аз¤њн-раб" або "¬едучий-ведений"), ≥люструЇтьс¤ схемою на рис. 2.1. –исунок 2.1 Ц ѕринцип роботи SPI ќдин ≥з пристроњв, що беруть участь в обм≥н≥ даними, Ї ведучим, ≥нший - веденим. ќбм≥н зд≥йснюЇтьс¤ по чотирьох сигнальних л≥н≥¤х. ѓх призначенн¤ зазначен≥ в таблиц≥ 2.1. “аблиц¤ 2.1 ѕризначенн¤ сигнальних л≥н≥й SDO Serial Data-Out (посл≥довне виведенн¤ даних) SDI Serial Data-In (посл≥довне введенн¤ даних) SCK SPI Clock (синхрон≥зац≥¤) SS Slave Select (виб≥р веденого) ќбидва пристроњ, що приймають участь в обм≥н≥ даними, м≥ст¤ть рег≥стр зсуву. –ег≥стри з'Їднуютьс¤ в коло, ¤к показано на з використанн¤м в≥дпов≥дних вход≥в SDl ≥ виход≥в SDO. «сув зд≥йснюЇтьс¤ по фронту ≥мпульсу синхрон≥зац≥њ, при цьому ведучий передаЇ веденому один б≥т з≥ свого рег≥стра зсуву, одержуючи б≥т з рег≥стра останнього. ќчевидно, ¤кщо ведучий подасть на шину синхрон≥зац≥њ SCK число ≥мпульс≥в, р≥вне розр¤дност≥ рег≥стр≥в, то ≥нформац≥¤ з його рег≥стра повн≥стю передастьс¤ веденому, ≥ навпаки. –озр¤дн≥сть переданих сл≥в - 8 б≥т. ƒл¤ того щоб можна було апаратно вибирати одного з дек≥лькох ведених м≥кроконтролер≥в, використаЇтьс¤ додаткова л≥н≥¤ ≥нтерфейсу SS. р≥м цього, виб≥р веденого може також зд≥йснюватис¤ передачею ведучим адресного байта. ќстанн≥й приймаЇтьс¤ вс≥ма веденими й р≥вн¤Їтьс¤ ≥з привласненими њм адресами. ѕри зб≥гу ведений активуЇ л≥н≥њ свого ≥нтерфейсу й зд≥йснюЇ необх≥дний обм≥н даними. 2.2 ¬иб≥р ≥нтерфейсу п≥дключенн¤ ѕри орган≥зац≥њ звТ¤зку м≥ж ≈ќћ та шумом≥ром, що працюЇ у режим≥ датчика, необх≥дно зробити виб≥р в≥дносно ≥нтерфейсу передач≥ даних в≥д приладу до ≈ќћ та у протилежному напр¤м≥. онтролер CP PIC18F258, що використовуЇтьс¤ у прилад≥, маЇ можлив≥сть передавати сигнали по ≥нтерфейсу RS-232. Ћог≥чному Д0Ф в≥дпов≥даЇ р≥вень сигналу 0 ¬, лог≥чн≥й Д1Ф Ц 5 ¬. ÷ей ≥нтерфейс не дозвол¤Ї передавати ≥нформац≥ю на велик≥ в≥дстан≥, тому що сильно п≥ддаЇтьс¤ д≥њ завад. ≤нтерфейс повинен бути завадост≥йким, дозвол¤ти зд≥йснювати п≥дключенн¤ дек≥лькох прилад≥в та бути достатньо простим при реал≥зац≥њ. ÷им вимогам в≥дпов≥даЇ посл≥довний ≥нтерфейс RS-485. ≤нтерфейс RS-485 (≥нша назва - EIA/TIA-485) - один з найпоширен≥ших стандарт≥в ф≥зичного р≥вн¤ зв'¤зку. ‘≥зичний р≥вень - це канал зв'¤зку й спос≥б передач≥ сигналу. ћережа, побудована на ≥нтерфейс≥ RS-485, ¤вл¤Ї собою прийомопередатчики, з'Їднан≥ за допомогою крученоњ пари - двох скручених дрот≥в. ¬ основ≥ ≥нтерфейсу RS-485 лежить принцип диференц≥альноњ (балансовоњ) передач≥ даних. —уть його пол¤гаЇ в передач≥ одного сигналу по двох проводам. ѕо одному дрот≥ (умовно A) передаЇтьс¤ ориг≥нальний сигнал, а по ≥ншому (умовно B) - його ≥нверсна коп≥¤. якщо на одному дрот≥ "1", то на ≥ншому "0" ≥ навпаки. “аким чином, м≥ж двома проводами крученоњ пари завжди Ї р≥зниц¤ потенц≥ал≥в: при "1" вона додатна, при "0" Ц в≥дТЇмна. —аме ц≥Їю р≥зницею потенц≥ал≥в ≥ передаЇтьс¤ сигнал (рис. 2.2). –исунок 2.2 Ц ƒиференц≥альна передача даних “акий спос≥б передач≥ забезпечуЇ високу ст≥йк≥сть до синфазноњ перешкоди. —инфазною називають перешкоду, що д≥Ї на обидва дроту л≥н≥њ однаково. ≈лектромагн≥тна хвил¤, проход¤чи через д≥л¤нку л≥н≥њ зв'¤зку, наводить в обох проводах потенц≥ал. якщо сигнал передаЇтьс¤ потенц≥алом в одному дрот≥ щодо загального, ¤к в RS-232, то наведенн¤ на др≥т може спотворити сигнал в≥дносно добре поглинаючого наведенн¤ загального ("земл≥"). р≥м того, на опор≥ довгого загального дроту буде падати р≥зниц¤ потенц≥ал≥в земель - додаткове джерело спотворень. ј при диференц≥альн≥й передач≥ спотворенн¤ не в≥дбуваЇтьс¤. “аким чином, ¤кщо два дроти прол¤гають близько один до одного ≥ перекручен≥, то наведенн¤ на обидва дроту однаков≥. ѕотенц≥ал в обох однаково навантажених проводах зм≥нюЇтьс¤ однаково, при цьому ≥нформативна р≥зниц¤ потенц≥ал≥в залишаЇтьс¤ без зм≥н. RS-485 - нап≥вдуплексний ≥нтерфейс. ѕрийом ≥ передача йдуть по одн≥й пар≥ дрот≥в з под≥лом у час≥. ” мереж≥ може бути багато передавач≥в, тому що вони можуть в≥дключаютьс¤ в режим≥ прийому. —труктурна схема такого ≥нтерфейсу зображена на рис. 2.3. –исунок 2.3 Ц —труктурна схема п≥дключенн¤ до ≥нтерфейсу RS-485 ¬с≥ пристроњ п≥дключаютьс¤ до одн≥ крученоњ пар≥ однаково: пр¤м≥ виходи до одного дроту, ≥нверсн≥ - до ≥ншого. ѕри великих в≥дстан¤х м≥ж пристро¤ми, зв'¤заними по кручений пар≥ й високих швидкост¤х передач≥ починають про¤вл¤тис¤ так називан≥ ефекти довгих л≥н≥й. ѕричина цьому - к≥нцев≥сть швидкост≥ поширенн¤ електромагн≥тних хвиль у пров≥дниках. Ўвидк≥сть ц¤ ≥стотно менше швидкост≥ св≥тла у вакуум≥ й становить б≥льше 200 мм/нс. ≈лектричний сигнал маЇ також властив≥сть в≥дбиватис¤ в≥д в≥льних к≥нц≥в л≥н≥њ передач≥ ≥ њњ в≥дгалужень. ƒл¤ коротких л≥н≥й ≥ малих швидкостей передач≥ цей процес в≥дбуваЇтьс¤ так швидко, що залишаЇтьс¤ непом≥ченим. якщо в≥дстань досить велика, фронт сигналу, що в≥дбивс¤ наприк≥нц≥ л≥н≥њ й повернувс¤ назад, може спотворити поточний або наступний сигнал. ” таких випадках потр≥бно придушувати ефект в≥дбитт¤. ” будь-¤коњ л≥н≥њ зв'¤зку Ї такий параметр, ¤к хвильовий оп≥р Zв. ¬≥н залежить в≥д характеристик використовуваного кабелю, але не в≥д довжини. ƒл¤ крученоњ пари, що застосовуЇтьс¤ у систем≥, Zв=120 ќм. якщо на вилученому к≥нц≥ л≥н≥њ, м≥ж пров≥дниками кручений пари включити резистор з ном≥налом р≥вним хвильовому опору л≥н≥њ, те електромагн≥тна поглинаЇтьс¤ на такому резистор≥. «в≥дси його назви - резистор, що погодить, або "терм≥натор". ћаксимальна швидк≥сть зв'¤зку по специф≥кац≥њ RS-485 може дос¤гати 10 ћб≥т/сек. ћаксимальна в≥дстань (дл¤ максимальноњ швидкост≥)- 1200 м. якщо необх≥дно орган≥зувати зв'¤зок на в≥дстан≥ б≥льшому 1200 м або п≥дключити б≥льше пристроњв, чим допускаЇ навантажувальна здатн≥сть передавача - застосовують спец≥альн≥ повторювач≥ (репитери). 2.3 ќпис схеми модул¤ ≥ндикац≥њ ћодуль ≥ндикац≥њ розроблений на основ≥ м≥кроконтролера PIC16F877 (DD1). ƒл¤ ≥ндикац≥њ використаютьс¤ два восьмисегментних св≥тлод≥одних ≥ндикатори: один чотирьохрозр¤дний (HG1), один однорозр¤дний (HG2). ќднорозр¤дний ≥ндикатор в≥дображаЇ поточний режим роботи приладу. –ежими роботи приладу детально розгл¤нут≥ в розд≥л≥. „отирьохрозр¤дний ≥ндикатор використовуЇтьс¤ дл¤ в≥дображенн¤ поточного значенн¤ р≥вн¤ шуму в дЅ дл¤ октавних смуг ≥ вим≥ру п≥кфактора, ≥ в дЅ(ј) дл¤ вим≥ру середнього р≥вн¤ шуму. ƒес¤ткова кома ф≥ксована ≥ розташована п≥сл¤ третього розр¤ду числа, тобто число представл¤Їтьс¤ з точн≥стю до дес¤тих часток ц≥лого. —л≥д зазначити, що ≥ндикатор HG1 Ї динам≥чним, тобто з под≥лом шини м≥ж чотирма розр¤дами в час≥. “ому в схем≥ й використаЇтьс¤ контролер, що забезпечуЇ роботу цього ≥ндикатора. ≤ндикатор HG2 Ї статичним, ≥ просто п≥дключений анодними входами до порту D м≥кроконтролера. ” модул≥ ≥ндикац≥њ передбачено 4 св≥тлод≥оди (VD1..VD4). ќдин з них (VD1) запалюЇтьс¤, ¤кщо на модуль надходить живленн¤. ≤нш≥ 3 зарезервован≥ дл¤ майбутн≥х розробок. ƒл¤ керуванн¤ приладом у модул≥ передбачено три кнопки (JP1..JP3). ƒв≥ з них (JP1, JP2) призначен≥ дл¤ зм≥ни режиму роботи, трет¤ зарезервована дл¤ майбутн≥х розробок. ѕридушенн¤ др¤зк≥ту контакт≥в зд≥йснюЇтьс¤ програмним способом. ∆ивленн¤ й сигнали модул¤ надход¤ть в≥д розн≥мача XP1. ƒо цього восьмиконтактного штиркового розн≥мача п≥дключаЇтьс¤ кабель, що з ≥ншоњ сторони п≥дключаЇтьс¤ до головного модул¤. онтролер модул¤ ≥ндикац≥њ зв'¤зуЇтьс¤ з головним модулем по ≥нтерфейсу SPI. ѕри цьому модуль ≥ндикац≥њ передаЇ поточний режим роботи, а приймаЇ чотири цифри, ¤к≥ необх≥дно в≥добразити на ≥ндикатор≥. Ѕлок-схема роботи модул¤ ≥ндикац≥њ наведена на рис. 2.4. –исунок 2.4 - Ѕлок-схема роботи модул¤ ≥ндикац≥њ 2.4 ќпис схеми головного модул¤ √оловний модуль шумом≥ра складаЇтьс¤ ≥з трьох функц≥ональних блок≥в: джерела напруги, п≥дсилювача й м≥кроконтролера. ƒжерело напруги з≥бране на двох м≥кросхемах MC34063 ф≥рми Motorola (DA2, DA3). ќдна з них видаЇ напругу +5 ¬, ≥нша - -5 ¬. —хеми включенн¤ м≥кросхем уз¤т≥ з в≥дпов≥дноњ техн≥чноњ документац≥њ, розрахунок параметр≥в схеми наведений у розд≥л≥. ѕ≥дсилювач виконаний на операц≥йному п≥дсилювач≥ LM2902 ф≥рми Philips. ‘актично, у корпус≥ присутн≥ чотири п≥дсилювач≥, але використаютьс¤ т≥льки три. ƒва п≥дсилювач≥ виведен≥ на насиченн¤ (DA4.2, DA4.3), ≥ використаютьс¤ ¤к джерела опорноњ напруги дл¤ ј÷ѕ м≥кроконтролера. ќдин п≥дсилювач (DA4.1) включений за ≥нвертуючою схемою. ” вх≥дному ланцюз≥ п≥дсилювача знаходитьс¤ резистор R1, у ланцюз≥ зворотного зв'¤зку - цифровий потенц≥ометр MCP41050 ф≥рми Microchip (DA1). ÷ифровий потенц≥ометр керуЇтьс¤ м≥кроконтролером по ≥нтерфейсу SPI. ÷ифровий потенц≥ометр дозвол¤Ї адаптивно м≥н¤ти коеф≥ц≥Їнт п≥дсиленн¤, що дозвол¤Ї застосовувати вбудований у м≥кроконтролер 10-розр¤дним ј÷ѕ. ƒл¤ зв'¤зку приладу з ≈ќћ використаЇтьс¤ ≥нтерфейс RS-245. онтролер п≥дтримуЇ ≥нтерфейс RS-232 т≥льки на лог≥чному р≥вн≥.. ўоб одержати потр≥бн≥ р≥вн≥ напруги, використаЇтьс¤ перетворювач р≥вн≥в MAX232 (DD1). ћодуль м≥стить чотири розн≥мач≥ (XP1..XP4). –озн≥мач XP1 п≥дключаЇтьс¤ до м≥крофона. „ерез розн≥мач XP2 модуль зв'¤зуЇтьс¤ з ≈ќћ. –озн≥мач XP3 п≥дключаЇтьс¤ до батарењ напругою +9¬ або до зовн≥шнього джерела живленн¤. ƒл¤ зв'¤зку з модулем ≥ндикац≥њ використаЇтьс¤ розн≥мач XP4. ћ≥кроконтролер PIC18F258 (DD2) використовуЇтьс¤ ¤к ≥ ј÷ѕ, так ≥ дл¤ рахунку Ўѕ‘. Ѕлок-схема роботи головного наведена на рис. 2.5. –исунок 2.5 - Ѕлок-схема роботи головного модул¤ 2.5 ќпис алгоритм≥в роботи пристрою ћодуль ≥ндикац≥њ виконуЇ дв≥ функц≥њ - в≥дображаЇ поточний стан пристрою й взаЇмод≥Ї з користувачем за допомогою клав≥ш. ƒл¤ ≥ндикац≥њ передбачен≥ два восьмисегментних св≥тлод≥одних ≥ндикатори й чотири св≥тлод≥ода. Ќа восьмисегментних ≥ндикаторах в≥дображаЇтьс¤ режим роботи й поточне значенн¤ р≥вн¤ шумового тиску. „отирьохрозр¤дний ≥ндикатор HG1 працюЇ в режим≥ ущ≥льненн¤ часу. ÷е реал≥зуЇтьс¤ в такий спос≥б. јнодн≥ виводи ≥ндикатора п≥дключен≥ до восьмирозр¤дного порту м≥кроконтролера. ожен вив≥д в≥дпов≥даЇ одному сегменту. јноди розр¤д≥в з'Їднан≥ паралельно посегментно. атодн≥ виходи п≥дключен≥ до чотирьох розр¤д≥в порту м≥кроконтролера. ожен катодний вих≥д в≥дпов≥даЇ одному розр¤ду. “аким чином, подаючи лог≥чний нуль на катодн≥ висновки ми актив≥зуЇмо один розр¤д ≥ндикатора. ¬с¤ схема працюЇ в такий спос≥б: . на вс≥х катодних висновках установлюЇтьс¤ Ђ1ї; . на анодних висновках установлюЇтьс¤ код символу; . на один катодний вив≥д виводитьс¤ Ђ0ї; . операц≥¤ повторюЇтьс¤ дл¤ кожного розр¤ду. Ќеобх≥дно забезпечити частоту перемиканн¤ м≥ж розр¤дами не менш 20 к√ц, щоб усунути мерехт≥нн¤. –еально частота значно вище. √оловний модуль служить дл¤ захвату сигналу з ј÷ѕ ≥ розрахунком Ўѕ‘. «ахват зд≥йснюЇтьс¤ через убудований 10-розр¤дний ј÷ѕ м≥кроконтролера. –ахунок Ўѕ‘ й основна програма реал≥зован≥ мовою —. ≤снують комп≥л¤тори з мови — у машинн≥ коди м≥кроконтролер≥в сер≥њ PIC18. ƒл¤ рахунку Ўѕ‘ застосовуЇтьс¤ арифметика ≥з плаваючою комою. јпаратно ц≥ функц≥њ в контролер≥ не реал≥зован≥, а емулюютьс¤ програмно. ” контролер≥ присутн≥й апаратний множник 8х8, що дозвол¤Ї значно п≥двищити швидк≥сть рахунку. 2.6 –ежими роботи пристрою ѕри автономн≥й робот≥ пристр≥й може вим≥рювати р≥вень шумового тиску в р≥зних режимах. ѕоточний режим роботи в≥дображаЇтьс¤ на ≥ндикатор≥ HG2 ѕеремиканн¤ режим≥в роботи зд≥йснюЇтьс¤ натисканн¤м кнопок JP1 й JP2. ѕри функц≥онуванн≥ у режим≥ датчика прилад передаЇ ≥нформац≥ю по ≥нтерфейсу RS-485 до ≈ќћ, де зд≥йснюЇтьс¤ контроль ≥ збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ, живленн¤ пристрою зд≥йснюЇтьс¤ по кручен≥й пар≥. ” таблицю 2.2 зведен≥ вс≥ режими роботи ≥ њхнЇ коротке по¤сненн¤. “аблиц¤ 2.2 - –ежими роботи пристрою —имвол ѕо¤сненн¤ ’ –ежим п≥дключенн¤ до ѕ≈ќћ, кал≥бруванн¤, настроюванн¤, в≥дновленн¤ ѕќ L —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску без частотноњ корекц≥њ A —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску ≥з частотною корекц≥Їю по коригувальн≥й крив≥й Ђјї B —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску ≥з частотною корекц≥Їю по коригувальн≥й крив≥й ЂBї C —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску ≥з частотною корекц≥Їю по коригувальн≥й крив≥й ЂCї D —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску ≥з частотною корекц≥Їю по коригувальн≥й крив≥й ЂDї 1..8 —ереднЇ значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску в октавних смугах P ћаксимальне значенн¤ р≥вн¤ звукового тиску, отримане за час вим≥ру. 3 –ќ«–ј’”Ќ ќ¬ј „ј—“»Ќј 3.1 –озрахунок потужност≥ схеми –озрахунок потужност≥ виконуЇмо виход¤чи з типових струм≥в споживанн¤ окремих елемент≥в схеми (таблиц≥ 3.1 й 3.2). “аблиц¤ 3.1 - —труми споживанн¤ елемент≥в схеми модул¤ ≥ндикац≥њ ≈лемент —трум споживанн¤, ≥льк≥сть «агальний струм мј споживанн¤, мј DD1 0,8 1 0,8 HG1 100,0 1 100,0 HG2 80,0 1 80,0 VD1..VD4 10,0 4 40,0 “аблиц¤ 3.2 - —труми споживанн¤ елемент≥в схеми головного модул¤ ≈лемент —трум споживанн¤, ≥льк≥сть «агальний струм мј споживанн¤, мј DD1 0,5 1 0,5 DD2 3,0 1 3,0 DA1 1,0 1 1,0 DA2, DA3 2,0 2 4,0 DA4 0,5 1 0,5 ѕ≥дсумовуючи струми вс≥х елемент≥в одержуЇмо струм споживанн¤ I = 230 мј. (3.1) ѕри напруз≥ живленн¤ 5¬ одержуЇмо потужн≥сть пристрою 1,15 ¬т. 3.2 –озрахунок джерела напруги ƒжерело напруги будуЇтьс¤ на м≥кросхемах MC34063 ф≥рми Motorola. «астосуванн¤ таких м≥кросхем дозвол¤Ї одержати необх≥дну напругу +5¬ и -5¬ при вх≥дн≥й напруз≥ в≥д 6¬ до 20¬. ÷е важливо при живленн≥ в≥д батарей, тому що напруга батарењ може значно м≥н¤тис¤ в м≥ру њњ розр¤ду. ѕри живленн≥ в≥д зовн≥шнього джерела застосуванн¤ под≥бних м≥кросхем виг≥дно тим, що не потр≥бно високоњ точност≥ джерела напруги. “ипова схема п≥дключенн¤ MCP34063 показана на рис. 3.1. –исунок 3.1 - —хема п≥дключенн¤ MCP34063 у режим≥ Step-Down р≥м того, застосуванн¤ MC34063 дозвол¤Ї досить легко одержати ≥нверсну напругу, необх≥дне дл¤ живленн¤ операц≥йного п≥дсилювача. “ипова схема такого п≥дключенн¤ показана на рис . –исунок 3.2 - —хема включенн¤ MCP34063 у режим≥ Inverting «робимо розрахунок параметр≥в схеми. ¬х≥дн≥ дан≥: бажана вих≥дна напруга Vout = 5B, м≥н≥мальна вх≥дна напруга Vin = 7B, м≥н≥мальна частота коливань Fmin = 200 к√ц. « [17] отримуЇмо Vsat = 1.5 ¬. ¬≥дношенн¤ час≥в вмиканн¤/вимиканн¤: . (3.2) мкс. (3.3) “од≥ з (3.2) та (3.3) час вимиканн¤: мкс, (3.4) мкс. (3.5) «наченн¤ Їмност≥ дор≥внюЇ: мк‘. (3.6) «наченн¤ ≥ндуктивност≥ дор≥внюЇ: мк√н. (3.7) јналог≥чн≥ ном≥нали елемент≥в використовуЇтьс¤ ≥ дл¤ схеми включенн¤, що ≥нвертуЇ. 3.3 –озрахунок над≥йност≥ схеми –озрахунок над≥йност≥ виконуЇмо з того припущенн¤, що в≥дмова хоча б одного елемента порушуЇ працездатн≥сть вс≥Їњ схеми. ≤нтенсивн≥сть в≥дмов схеми дор≥внюЇ сум≥ ≥нтенсивностей в≥дмов њњ компонент≥в. ≤нтенсивност≥ в≥дмови компонент≥в наведен≥ в таблиц≥ 3.3 . “аблиц¤ 3.3 Ц ≤нтенсивност≥ в≥дмов компонент≥в “ип елемента ≥льк≥сть ≤нтенсивн≥сть елемент≥в, в≥дмов шт. 10 -6 година -1 ≤нтегральн≥ м≥кросхеми7 4 онденсатори 17 0,05 –езистори 16 0,2 ƒ≥оди 6 0,25 —в≥тлод≥одн≥ 2 1 ≥ндикатори варц 2 16 –озн≥мач≥ 2 0,062 ѕайки 238 0,01 —умарна ≥нтенсивн≥сть в≥дмов: год-1. (3.8) “од≥ з (3.7) напрацюванн¤ на в≥дмову год. (3.9) 3.4 –озрахунок часу автономноњ роботи виробу Ќизьке енергоспоживанн¤ - це дуже важливий фактор дл¤ систем з автономним живленн¤м. “ривал≥сть часу роботи батарей безпосередньо пов'¤зана з енергоспоживанн¤м. –озрахуЇмо час автономноњ роботи виробу в≥д одного лементу живленн¤ типу ДкронаФ Їмн≥стю 1200 мј/год. „ас автономноњ роботи розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ Їмност≥ батарењ до споживаного виробом струму за формулою: , (3.10) де —bat Ц Їмн≥сть елементу живленн¤, I Ц струм, що споживаЇтьс¤ приладом. ¬раховуючи (3.1), маЇмо: год. (3.10) 3.5 –озрахунок елемент≥в кварцового генератора варцовий генератор сконструйований дл¤ паралельного режиму роботи кварцового резонатора. ƒл¤ правильноњ роботи кварцового генератора потр≥бн≥ навантажувальн≥ конденсатори. «наченн¤ навантажувальних конденсатор≥в залежать в≥д навантажувальноњ Їмност≥ резонатора CL, обумовленою документац≥Їю на резонатор. «агальна Їмн≥сть конденсатор≥в п≥дключених м≥ж виводами кварцового генератора повинна бути дор≥внюЇ навантажувальноњ Їмност≥ резонатора, ≥ визначаЇтьс¤ за формулою (3.11). ѕаразитна Їмн≥сть визначаЇтьс¤ Їмн≥стю вивод≥в резонатора ≥ Їмн≥стю друкованого монтажу. «вичайно загальне значенн¤ паразитноњ Їмност≥ дор≥внюЇ 3-5 п‘. —хема п≥дключенн¤ кварцового резонатора й навантажувальних конденсатор≥в показана на рис. 3.3. , (3.11) ѕриймемо C1 р≥вним C2, тод≥ з (3.11) отримаЇмо: , (3.12) –исунок 3.3 Ц —хема п≥дключенн¤ кварцового резонатора ѕри необх≥дност≥ п≥дстроюванн¤ робочоњ частоти кварцового генератора паралельно C2 може бути п≥дключений конденсатор, що п≥дстроюЇтьс¤. 4 ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… –ќ«–ј’”Ќќ ќсновним завданн¤м техн≥ко-економ≥чного обірунтуванн¤ (“≈ќ) дипломного проекту Ї визначенн¤ величини економ≥чного ефекту в≥д використанн¤ в сусп≥льному виробництв≥ основних ≥ супутн≥х результат≥в, одержуваних при р≥шенн≥ поставленого техн≥чного завданн¤ в даному дипломному проект≥. ” даному розд≥л≥ приводитьс¤ техн≥чно-економ≥чне обірунтуванн¤ дипломноњ роботи - розрахунок соб≥вартост≥ науково-досл≥дноњ роботи (система дистанц≥йного контролю акустичного оточенн¤). Ќа основ≥ даних, отриманих при розрахунку, можна буде зробити висновок про доц≥льн≥сть подальшого розгл¤ду даноњ теми, њњ анал≥зу за допомогою ≈ќћ ≥ впровадженн¤ за даними оптим≥зац≥њ нових удосконалень. 4.1 ќц≥нка трудом≥сткост≥ науково-досл≥дноњ роботи ƒл¤ визначенн¤ трудом≥сткост≥ виконанн¤ науково-досл≥дноњ роботи насамперед складаЇтьс¤ перел≥к вс≥х основних етап≥в ≥ вид≥в роб≥т, ¤к≥ повинн≥ бути виконан≥. Ќауково-досл≥дн≥ роботи м≥ст¤ть наступн≥ етапи: розробку техн≥чного завданн¤; виб≥р напр¤мку досл≥дженн¤; теоретичн≥ й експериментальн≥ досл≥дженн¤; узагальненн¤ й оц≥нку. ѕо кожному вид≥ роб≥т визначаЇтьс¤ також квал≥ф≥кований р≥вень виконавц≥в. “рудом≥стк≥сть виконанн¤ Ќƒ– визначаЇтьс¤ по сум≥ трудом≥сткост≥ етап≥в ≥ вид≥в роб≥т, оц≥нюваних експертним шл¤хом у робочих дн¤х, ≥ носить ≥мов≥рн≥сний характер, тому що залежить в≥д безл≥ч≥ фактор≥в, що важко врахувати. “аблиц¤ 4.1 Ц “рудом≥стк≥сть виконанн¤ Ќƒ– ¬ид роб≥т “рудом≥ст-к≥ст“рудом≥стк≥сть ѕосада ь етапу, дн. роб≥т виконавц¤ виконавц¤, дн. 1 2 3 4 –озробка техн≥чного завданн¤ (“«) 1. «≥ставленн¤ й 5 5 —тарший затвердженн¤ “« на Ќƒ– науковий сп≥вроб≥тник ¬иб≥р напр¤мку досл≥дженн¤ 1. «б≥р ≥ вивченн¤ 20 20 ћолодший науково-техн≥чноњ науковий л≥тератури, сп≥вроб≥тник нормативно-техн≥чноњ документац≥њ й ≥нших матер≥ал≥в, що в≥днос¤тьс¤ до теми досл≥дженн¤. 2. —кладанн¤ анал≥тичного 10 10 ћолодший огл¤ду стану питань по науковий тем≥. сп≥вроб≥тник 3. ‘ормуванн¤ напр¤мк≥в 5 5 ћолодший р≥шенн¤ завдань, науковий поставлених у “« Ќƒ– й њхн¤ сп≥вроб≥тник оц≥нка. ѕродовженн¤ таблиц≥ 4.1 1 2 3 4 4. ¬иб≥р й обірунтуванн¤ 5 5 ћолодший прийн¤того напр¤мку науковий проведенн¤ досл≥джень ≥ сп≥вроб≥тник способу р≥шенн¤ поставлених завдань. 5. –озробка загальноњ 10 10 ћолодший методики проведенн¤ науковий досл≥джень. сп≥вроб≥тник “еоретичн≥ досл≥дженн¤ 1. –озробка робочих 20 20 ћолодший г≥потез, побудова модел≥ науковий об'Їкта досл≥джень, сп≥вроб≥тник обірунтуванн¤ допущень. 2. ¬и¤вленн¤ необх≥дност≥ 5 5 —тарший проведенн¤ експеримент≥в науковий дл¤ п≥дтвердженн¤ окремих сп≥вроб≥тник положень теоретичних досл≥джень. 3. ќбробка отриманих даних.25 15 ћолодший науковий сп≥вроб≥тник, 10 лаборант ѕродовженн¤ таблиц≥ 4.1 1 2 3 4 4. оректуванн¤ теоретичних15 15 ћолодший моделей досл≥дженн¤. науковий сп≥вроб≥тник ”загальненн¤ й оц≥нка результат≥в досл≥джень 1. ”загальненн¤ результат≥в5 5 —тарший попередн≥х етап≥в роботи. науковий ќц≥нка повноти р≥шенн¤ сп≥вроб≥тник поставлених завдань. 2. –озробка рекомендац≥й з 5 5 ћолодший використанн¤ результат≥в науковий проведенн¤ Ќƒ–. сп≥вроб≥тник 3. ‘ормулюванн¤ вимог дл¤ 5 5 ћолодший “« на наступн≥ Ќƒ– й ƒ –. науковий сп≥вроб≥тник 4. —кладанн¤ й оформленн¤ 25 20 ћолодший зв≥ту. науковий 5 сп≥вроб≥тник, кресл¤р –озгл¤д результат≥в Ќƒ– ≥ 10 10 —тарший прийманн¤ роботи в ц≥лому. науковий сп≥вроб≥тник –азом: 170 —тарший науковий сп≥вроб≥тник 25 ћолодший науковий сп≥вроб≥тник 130 Ћаборант 10 ресл¤р 5 «агальна трудом≥стк≥сть виконанн¤ даного Ќƒ– за даними в таблиц≥ 3.1 дор≥внюЇ 170 дн. «алежно в≥д характеру й складност≥ Ќƒ–, ступен¤ попередньоњ пропрацьованост≥ питань держстандарт допускаЇ виключенн¤ або доповненн¤ етап≥в й окремих вид≥в роб≥т, њхн≥й под≥л або сполученн¤, а також уточненн¤ зм≥сту. —п≥вв≥дношенн¤ трудових витрат по окремих етапах Ќƒ– й ƒ – наведен≥ в таблиц≥ 4.2. “аблиц¤ 4.2 Ц —п≥вв≥дношенн¤ трудових витрат ≈тапи Ќƒ≤ й ƒ – “рудом≥стк≥сть досл≥дницьких роб≥т, % –озробка техн≥чного завданн¤ 4,64 ¬иб≥р напр¤мку досл≥дженн¤ 42,86 “еоретичн≥ й експериментальн≥ досл≥дженн¤ 40,12 ”загальненн¤ й оц≥нка результат≥в 12,38 досл≥дженн¤ 4.2 ¬изначенн¤ плановоњ соб≥вартост≥ проведенн¤ Ќƒ– Ќауково-техн≥чна продукц≥¤ включаЇ зак≥нчен≥ науково-досл≥дн≥, конструкторськ≥, проектно-конструкторськ≥, технолог≥чн≥ й ≥нш≥ ≥нновац≥йн≥ науково-техн≥чн≥ роботи (послуги), досл≥дн≥ зразки й досл≥дн≥ парт≥њ вироб≥в, виготовлен≥ в процес≥ виконанн¤ науково-досл≥дних ≥ досл≥дно- конструкторських роб≥т в≥дпов≥дно до умов, передбаченими в договор≥ (замовлен≥) ≥ прийн¤т≥ замовником. ” соб≥варт≥сть науково техн≥чноњ продукц≥њ включаютьс¤ витрати, необх≥дн≥ дл¤ виробництва продукц≥њ й виконанн¤ роб≥т, передбачених техн≥чним завданн¤м (програмою, методикою або аналог≥чним документом) ≥ договором (замовленн¤м) на створенн¤ (передачу) науково-техн≥чноњ продукц≥њ. ”групованн¤ по статт¤х калькул¤ц≥њ повинна забезпечити вид≥ленн¤ витрат, пов'¤заних з виробництвом окремих вид≥в науково-техн≥чноњ продукц≥њ по конкретних договорах (замовленн¤м), ¤к≥ можуть бути пр¤мо включен≥ в њхню соб≥варт≥сть. “ипове угрупованн¤ по статт¤х калькул¤ц≥њ включаЇ: . матер≥али; . витрати по роботах виконуваним сторонн≥ми орган≥зац≥¤ми; . спец≥альне устаткуванн¤ дл¤ наукових (експериментальних) роб≥т; . витрати на оплату прац≥ прац≥вник≥в, безпосередньо пов'¤заних з≥ створенн¤м науково-техн≥чноњ продукц≥њ; . додатков≥ витрати на зароб≥тну плату; . нарахуванн¤ на зароб≥тну плату; . ≥нш≥ пр¤м≥ витрати; . накладн≥ витрати. Ќауков≥ орган≥зац≥њ, виход¤чи з необх≥дност≥ точного визначенн¤ соб≥вартост≥ науково-техн≥чноњ продукц≥њ по окремих договорах (замовленн¤м), можуть передбачити вид≥ленн¤ окремоњ статт≥ витрати на утриманн¤ й експлуатац≥ю науково-досл≥дного встаткуванн¤, установок ≥ споруджень. алькул¤ц≥¤ плановоњ соб≥вартост≥ наведена в таблиц≥ 4. ƒо статт≥ Ђћатер≥алиї в≥днос¤тьс¤ витрати на сировину, основн≥ й допом≥жн≥ матер≥али, покупн≥ нап≥вфабрикати й комплектуюч≥ вироби, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ Ќƒ–. ¬итрати по ц≥й статт≥ визначаютьс¤ по д≥ючих оптових ц≥нах з урахуванн¤м транспортно-загот≥вельних витрат, величина ¤ких становить 7-10% в≥д оптовоњ вартост≥ матер≥ал≥в. “ак дл¤ даного виду Ќƒ– потр≥бно т≥льки ≈ќћ, то статт¤ Ђћатер≥алиї у витратах уважатис¤ не буде, тому що ≈ќћ в≥дноситьс¤ до основних фонд≥в й у статтю матер≥али не попадаЇ. јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, кошти на ремонт й електроенерг≥ю вход¤ть у накладн≥ витрати й окремо не враховуютьс¤. Ќа статтю Ђ—пецобладнанн¤ дл¤ наукових (експериментальних) роб≥тї в≥днос¤тьс¤ витрати на придбанн¤ або виготовленн¤ спец≥альних прилад≥в, стенд≥в, апарат≥в й ≥ншого спец≥ального устаткуванн¤, необх≥дного дл¤ проведенн¤ конкретноњ Ќƒ–. ¬изначенн¤ витрат за ц≥Їю статтею провадитьс¤ по фактичн≥й вартост≥ придбанн¤, тобто за догов≥рною ц≥ною з урахуванн¤м транспортно-загот≥вельних витрат ≥ витрат, пов'¤заних з установкою й монтажем спец≥ального устаткуванн¤, величина ¤ких звичайно становить 12-15% в≥д догов≥рноњ ц≥ни встаткуванн¤. ¬итрати по дан≥й статт≥ зведен≥ в таблицю 4.3. “аблиц¤ 4.3 Ц ¬итрати на спецобладнанн¤ —пецобладнанн¤ ¬иготовлювач ≥льк≥сть÷≥на за —ума, ќбірун-туван (постачальник) одиницю, н¤ √рн. грн. ƒемонстрац≥йний Bruel & Kjear 1 6000 6000 ќсновний наб≥р об'Їкт Ќƒ– “ранспортно- DHL 1 300 300 ƒоставка загот≥вельн≥ роботи ”сього: 6300 Ќа статтю Уќсновна зароб≥тна платаФ ставитьс¤ основна зароб≥тна плата наукових сп≥вроб≥тник≥в, ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в, лаборант≥в, кресл¤р≥в, коп≥рувальник≥в ≥ роб≥тник≥в, безпосередньо зайн¤тих виконанн¤м Ќƒ–, а також зароб≥тна плата позаштатного складу, залучених до њњ виконанн¤. ƒл¤ розрахунку в≥зьмемо середню зароб≥тну плату в≥дпов≥дних прац≥вник≥в ≤нституту к≥бернетики м≥ста иЇва. —ереднЇ число робочих дн≥в у м≥с¤ц≥ в 2005 роц≥ - 21 день. —уми основноњ зарплати сп≥вроб≥тник≥в, зайн¤тих на проведенн≥ Ќƒ– наведен≥ в таблиц≥ 4.4. “аблиц¤ 4.4 Ц ќсновна зароб≥тна плата прац≥вник≥в ѕосада виконавц¤ —ередн¤ «ѕ на “рудом≥стк≥сть роботи —ума, м≥с¤ць, грн. виконавц¤, дн. грн. —тарший науковий 750 25 892,86 сп≥вроб≥тник ћолодший науковий 450 130 2785,71 сп≥вроб≥тник Ћаборант 290 10 138,1 ресл¤р 320 5 76,19 ”сього 170 3892,86 ƒо статт≥ Уƒодаткова зароб≥тна платаФ в≥днос¤тьс¤ виплати, передбачен≥ законодавством за непророблений час: оплата чергових ≥ додаткових в≥дпусток, оплата часу, пов'¤заного з виконанн¤м державних ≥ сусп≥льних обов'¤зк≥в, виплати винагород за вислугу рок≥в й ≥нших. ƒодаткова зароб≥тна плата в≥д основноњ зароб≥тноњ плати розраховуЇтьс¤ з урахуванн¤м вс≥х вих≥дних дн≥в у роц≥ (104), св¤т (9), у п≥дсумку одержуЇмо 252 робочих дн¤ у роц≥, оск≥льки в≥дпустка становить 24 дн¤ й 7 дн≥в л≥карн¤них, то додаткова зароб≥тна плата складе 12% в≥д основноњ зароб≥тноњ плати: 3892,86* 0,12 = 467,14 грн.. –озм≥р в≥драхувань на нарахуванн¤ на зароб≥тну плату становить 38% в≥д суми основноњ й додатковоњ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в, що безпосередньо виконують Ќƒ–. ¬н.з/п = 0,38 * (467,14 + 3892,86) = 1656,8 грн. (4.1) ƒо статт≥ УЌакладн≥ витратиФ включаютьс¤ витрати на кер≥вництво й господарське обслуговуванн¤, ¤к≥ р≥вною м≥рою в≥днос¤тьс¤ до вс≥х виконавц≥в Ќƒ–. ѕо ц≥й статт≥ враховуЇтьс¤ зароб≥тна плата апарата кер≥вництва й загальногосподарських служб, витрати на зм≥ст ≥ поточний ремонт будинк≥в, споруджень, устаткуванн¤ й ≥нвентарю, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на њхнЇ повне в≥дновленн¤ й кап≥тальний ремонт, витрати по охорон≥ прац≥, науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, винах≥дництву й рац≥онал≥зац≥њ й так дал≥. ” наукових установах величина накладних витрат становить 120 - 200% в≥д основноњ й додатковоњ зароб≥тноњ плати. ≤нш≥ пр¤м≥ витрати, до ¤ких ставл¤тьс¤ витрати на придбанн¤ матер≥ал≥в спец≥альноњ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, за використанн¤ телефонноњ й рад≥озв'¤зку, доступ до мереж≥ ≤нтернет й ≥нш≥ витрати необх≥дн≥ при проведенн≥ конкретноњ Ќƒ–, ув≥йдуть у накладн≥ витрати. —уми витрат по статт¤х ≥ п≥дсумков≥й соб≥вартост≥ Ќƒ– наведен≥ в таблиц≥ 4.5. “аблиц¤ 4.5 Ц —об≥варт≥сть Ќƒ– —татт¤ витрат —ума, грн. 1. —пецобладнанн¤ дл¤ Ќƒ– 6300 2. ќсновна зароб≥тна плата 3892,86 3. ƒодаткова зароб≥тна плата 467,14 4. Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату 1656,8 5. Ќакладн≥ витрати 8675,21 ѕланова соб≥варт≥сть: 21000 5 ќ’ќ–ќЌј ѕ–ј÷≤ 5.1 јнал≥з небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в на робочому м≥сц≥ оператора. —истема дистанц≥йного контролю акустичного оточенн¤ керуЇтьс¤ та контролюютьс¤ оператором ≈ќћ, що розташований у звичайн≥й к≥мнат≥ дл¤ прац≥вник≥в, або у спец≥ально в≥дведеному дл¤ цього прим≥щенн≥ п≥дприЇмства. Ќа робочому м≥сц≥ оператора персонального комп'ютера присутн≥ наступн≥ шк≥длив≥ виробнич≥ фактори: ‘≥зичн≥: . недостатн¤ осв≥тлен≥сть робочоњ зони; . пр¤ма й в≥дбита блискавичн≥сть; . п≥двищений р≥вень статичноњ електрики; . п≥двищений р≥вень електромагн≥тних випром≥нювань; . п≥двищений р≥вень шуму; . неспри¤тлив≥ параметри м≥крокл≥мату. ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥: . статичн≥ ф≥зичн≥ перевантаженн¤; . нервовопсих≥чн≥ перевантаженн¤: - розумова перенапруга; - перенапруга анал≥затор≥в. 5.2 ‘≥зично небезпечн≥ й шк≥длив≥ фактори. Ќедостатн¤ осв≥тлен≥сть робочоњ зони природним св≥тлом виникаЇ внасл≥док недостатньоњ площ≥ св≥тлових прор≥з≥в, њхнього забрудненн¤, а також нерац≥онального розташуванн¤ робочого стола щодо джерел природного св≥тла. ЌедостатнЇ осв≥тленн¤ негативно впливаЇ на з≥р людини, стан його центральноњ нервовоњ системи, знижуЇ продуктивн≥сть прац≥, зб≥льшуЇ стомленн¤ прац≥вника. ƒл¤ виконанн¤ зоровоњ роботи, пов'¤заноњ з≥ сприйн¤тт¤м ≥нформац≥њ з екрана, зовс≥м непридатний спос≥б осв≥тленн¤ всього прим≥щенн¤. Ќа¤вний досв≥д створенн¤ св≥тловоњ обстановки при сприйн¤тт≥ ≥нформац≥њ з екрана св≥дчить про те, що найб≥льший обс¤г ≥нформац≥њ може бути сприйн¤тий в темр¤в≥. ќднак при необх≥дност≥ реЇстрац≥њ ц≥Їњ ≥нформац≥њ, ¤скрав≥сть робочого м≥сц¤, де в≥дбуваЇтьс¤ ц¤ реЇстрац≥¤, створювана м≥сцевим осв≥тленн¤м, повинна в≥дпов≥дати ¤скравост≥ екрана (75-100 кд/м2). ѕри цьому варто передбачити, щоб екран ≈ѕ“ був захищений в≥д пр¤мого влученн¤ на нього св≥тла спец≥альним щитом. ѕри в≥дсутност≥ такого захисту й, отже, зменшенн≥ контрасту зображенн¤ обс¤г ≥ точн≥сть сприйманоњ ≥нформац≥њ може скоротитис¤ на 30%. ¬иконанн¤ зоровоњ роботи при недостатньому осв≥тленн≥ може привести до розвитку де¤ких дефект≥в ока. ƒефекти ока д≥л¤ть на два основних види: . короткозор≥сть; . далекозор≥сть. ѕри орган≥зац≥њ рац≥онального виробничого осв≥тленн¤ варто уникати на¤вност≥ в поле зору працюючих блисткостей. ѕорушенн¤ зорових функц≥й блистк≥стю називаЇтьс¤ сл≥пим≥стю. „им вище ¤скрав≥сть пол¤ адаптац≥њ, тим менше ймов≥рн≥сть ¤вища сл≥пимост≥ ¬ умовах даного проекту природне осв≥тленн¤ Ї неможливим, тому що це закрите прим≥щенн¤, а використовуЇтьс¤ штучне. Ќедостатн¤ осв≥тлен≥сть знижуЇ швидк≥сть розр≥зненн¤ деталей (≥нод≥ робить це взагал≥ неможливим), що позначаЇтьс¤ на продуктивност≥ прац≥, зб≥льшуЇ стомлюван≥сть прац≥вника й т.д. ¬насл≥док цього необх≥дна розробка штучного осв≥тленн¤ робочоњ зони оператора. ѕр¤ма блиск≥сть - влученн¤ в поле зору ¤скравих джерел св≥тла. ¬≥дбита блиск≥сть виникаЇ через високий коеф≥ц≥Їнт в≥дбитт¤ екрана. Ѕлиск≥сть викликаЇ сл≥пучий ефект. ¬≥д сл≥пучоњ д≥њ св≥тла спочатку найб≥льше всього пог≥ршуЇтьс¤ контрастна чутлив≥сть ока, пот≥м гострота зору. √раницею дискомфортност≥ зорового в≥дчутт¤ Ї ћ=40, а при ћ=60 виникають хвороблив≥ в≥дчутт¤. ѕ≥двищений р≥вень статичноњ електрики. ƒжерелами електростатичного пол¤ на робочому м≥сц≥ оператора Ї дисплей ≥ перифер≥йн≥ пристроњ. ¬плив статичноњ електрики на людину може про¤вл¤тис¤ у вигл¤д≥ слабкого довгостроково струму, що прот≥каЇ, або у форм≥ короткочасного розр¤ду через його т≥ло. “акий розр¤д викликаЇ в людини рефлекторний рух, що може привести до травм. ≈лектростатичне поле п≥двищеноњ напруженост≥ негативно впливаЇ на орган≥зм людини, викликаючи функц≥ональн≥ зм≥ни з боку центральноњ нервовоњ, серцево-судинноњ й ≥ншоњ систем орган≥зму. ƒл¤ обмеженн¤ шк≥дливого впливу електростатичного пол¤ проводитьс¤ його нормуванн¤. Ќапружен≥сть електромагн≥тного пол¤ на в≥дстан≥ 50 см. навколо ¬ƒ“ по електричн≥й складов≥й повинна бути не б≥льше: . у д≥апазон≥ частот 5 √ц - 2 к√ц; 25 ¬/м . у д≥апазон≥ частот 2 - 400 к√ц 2,5 ¬/м ў≥льн≥сть магн≥тного потоку повинна бути не б≥льше: . у д≥апазон≥ частот 5 √ц - 2 к√ц; 250 н“л . у д≥апазон≥ частот 2 - 400 к√ц. 25 н“л ѕоверхневий електростатичний потенц≥ал не повинен перевищувати 500 ¬. ѕ≥двищений р≥вень електромагн≥тних випром≥нювань. ќсновним джерелом електромагн≥тних пол≥в на робочому м≥сц≥ оператора персонального комп'ютера Ї електронно-променева трубка диспле¤. ≈лектромагн≥тн≥ пол¤ впливають на тканин≥ людини ¤к на б≥олог≥чн≥ об'Їкти. ¬они зм≥нюють ор≥Їнтац≥ю кл≥ток або ланцюг≥в молекул в≥дпов≥дно до напр¤мку силових л≥н≥й електричного пол¤, послабл¤ють б≥ох≥м≥чну активн≥сть чистових молекул, порушують функц≥њ серцево-судинноњ системи, орган≥в подиху, травленн¤ й де¤ких б≥ох≥м≥чних показник≥в кров≥ (зм≥нюЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ еритроцит≥в ≥ лейкоцит≥в кров≥, виникаЇ лейкоцитоз). ≈лектромагн≥тн≥ пол¤ неспри¤тливо впливають на з≥р, викликають головний б≥ль, порушенн¤ сну, зниженн¤ апетиту. ≈ѕ“ диспле¤ Ї джерелом електромагн≥тних випром≥нювань ≥з частотами 10- 16кгц. ќператор персонального комп'ютера перебуваЇ в ближн≥й зон≥ (зона ≥ндукц≥њ), де ще не сформована електромагн≥тна хвил¤, що б≥жить, тому цю зону можна характеризувати ¤к електричною, так ≥ магн≥тного складового електромагн≥тного пол¤. онтроль р≥вн≥в електричного пол¤ зд≥йснюЇтьс¤ за значенн¤м напруженост≥ електричного пол¤, вираженоњ в ¬/м. онтроль р≥вн≥в магн≥тного пол¤ зд≥йснюЇтьс¤ за значенн¤м напруженост≥ магн≥тного пол¤, вираженоњ в ј/м або за значенн¤м магн≥тноњ ≥ндукц≥њ, вираженоњ в “л. ѕ≥двищений р≥вень шуму. ƒжерелами шуму на робочому м≥сц≥ програм≥ста Ї ¤к сам≥ ≈ќћ, так ≥ перифер≥йне встаткуванн¤. Ўум - неспри¤тливо д≥юч≥ на людину звуки. ¬≥н Ї хаотичним сполученн¤м звук≥в р≥зноњ частоти й ≥нтенсивност≥. ƒжерелом звуку в ≈ќћ ≥ перифер≥йному встаткуванн≥ Ї коливн≥ тверд≥ частини, до ¤ких можна в≥днести системи вентил¤ц≥њ встаткуванн¤, дисководи, каретки й приводи принтер≥в. “ак само джерелом високочастотних шум≥в може бути електронна частина ≈ќћ ≥ перифер≥йного встаткуванн¤. “ривалий вплив ≥нтенсивного шуму може привести до патолог≥чного стану слухового органа, до його стомленн¤ й виникненн¤ профес≥йного захворюванн¤ - приглухуватост≥, тобто до втрати слуху. Ўум викликаЇ зм≥ни у серцево- судинн≥й систем≥, супроводжуван≥ порушенн¤м тонусу й ритму серцевих скорочень, зм≥нюЇтьс¤ артер≥альний тиск, приводить до порушенн¤ нормальноњ функц≥њ шлунка. ќсобливо п≥ддаЇтьс¤ впливу центральна нервова система. ¬≥дзначаЇтьс¤ зм≥на орган≥в зору, вестибул¤рного апарата, зб≥льшенн¤ внутр≥черепного тиску, порушенн¤ обм≥нних процес≥в орган≥зму. 5.3 ѕсихоф≥з≥олог≥чно небезпечн≥ й шк≥длив≥ фактори. —татичн≥ ф≥зичн≥ перевантаженн¤. ѕри робот≥ з ≈ќћ застосовують клав≥шний вв≥д. –обоч≥ цикли при робот≥ на клав≥шних апаратах, ¤к правило, багаторазово повторюютьс¤. ¬елике њхнЇ число за робочу зм≥ну приводить до нервово-м'¤зового стомленн¤, що може бути основним етиолог≥чниим фактором м'¤зовоњ перенапруги й виникненн¤ профес≥йних захворювань рук. ѕри статичних ф≥зичних перевантаженн¤х н≥г, плечей, шињ й рук довгостроково прибувають у стан≥ скороченн¤. ” них пог≥ршуЇтьс¤ кровооб≥г. ∆ивильн≥ речовини надход¤ть у м'¤зи недостатньо швидко, у тканинах накопичуютьс¤ продукти розпаду, у результат≥ чого можуть виникнути хвороблив≥ в≥дчутт¤. ќск≥льки кожне натисканн¤ на клав≥шу сполучене з≥ скороченн¤м м'¤з≥в, сухожилл¤ безупинно сковзають уздовж костей ≥ стикаютьс¤ ≥з тканинами. ¬насл≥док чого можуть виникнути запальн≥ процеси. –озпухл≥ внасл≥док повторюваних рух≥в, оболонки сухожиль можуть здавити нерв. ¬иникаЇ зап'¤стний синдром. Ќервовопсих≥чн≥ перевантаженн¤. Ќервова перенапруга обумовлена напругою уваги. „аста й тривала перенапруга може служити джерелом р¤ду захворювань серцево-судинноњ, нервовоњ, зоровоњ й ≥ншоњ систем орган≥зму. –озумова перенапруга. –озумова д≥¤льн≥сть - це д≥¤льн≥сть, насамперед, центральноњ нервовоњ системи, њњ вищого в≥дд≥лу кори головного мозку. ѕри розумов≥й робот≥ в≥дбуваЇтьс¤ звуженн¤ судин к≥нц≥вок ≥ розширенн¤ судин внутр≥шн≥х орган≥в. Ќизький р≥вень загального обм≥ну при розумов≥й д≥¤льност≥ не Ї показником малоњ ≥нтенсивност≥ обм≥нних процес≥в, навпаки, споживанн¤ кисню зб≥льшуЇтьс¤ в 15-20 раз≥в у пор≥вн¤нн≥ з ф≥зичною роботою. ћожлив≥ значн≥ зм≥ни кров'¤ного тиску, пульсу, п≥двищенн¤ цукру в кров≥. “ривала розумова робота може привести до серцево-судинних захворювань. ѕеренапруга анал≥затор≥в. ÷ентральна нервова система одержуЇ ≥нформац≥ю в≥д зовн≥шнього середовища за допомогою чутливих апарат≥в, що сприймають сигнали. ÷≥ апарати академ≥ком ».ѕ.ѕавловим назван≥ анал≥заторами. ќсновна характеристика анал≥затор≥в Ц висока чутлив≥сть. ѕри робот≥ з дисплеЇм, ¤скрав≥сть сигнал≥в значно перевищуЇ м≥н≥мальний р≥вень св≥тлового впливу. ¬ерхн¤ межа ≥нтенсивност≥ св≥тлового сигналу, при ¤кому ще не порушуЇтьс¤ робота анал≥затор≥в, становить 10.000 кд/м2. јле крайн≥ значенн¤ стомлююч≥ дл¤ очей. “ак ознакою ненормально великоњ ¤скравост≥ зображенн¤ на с≥тк≥вц≥ Ї виникненн¤ посл≥довних образ≥в. «орова система маЇ властив≥сть оц≥нювати сприйману ¤скрав≥сть сигналу. «орова робота вимагаЇ частого перемиканн¤ з одн≥Їњ поверхн≥ на ≥ншу, що в≥дбуваЇтьс¤ на тл≥ нер≥вном≥рних ¤скравостей. –езультати досл≥джень показують, що робота в умовах пост≥йноњ переадаптац≥њ до ¤скравостей, що розр≥зн¤ютьс¤ приблизно в 10 раз≥в, викликаЇ почутт¤ дискомфорту вже в перш≥ години роботи, а пот≥м й ¤вну перевтому. ќсобливо неспри¤тлив≥ так≥ перепади ¤скравост≥, ¤к≥ викликають сл≥пучий ефект. ¬≥д сл≥пучоњ д≥њ св≥тла спочатку найб≥льше всього пог≥ршуЇтьс¤ контрастна чутлив≥сть ока, а пот≥м гострота зору. ѕри незадов≥льному розпод≥л≥ ¤скравост≥ в осв≥тленому простор≥ виникаЇ в≥дчутт¤ зорового дискомфорту. ƒискомфортн≥ умови дл¤ роботи ока можуть виникнути не т≥льки в результат≥ б≥льших ¤скравостей у пол≥ зору, але й внасл≥док недостатньоњ осв≥тленост≥ пол¤ зору. ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ досв≥ди показали, що р≥зна чутлив≥сть ока дос¤гаЇ максимуму при осв≥тленост≥ б≥лоњ поверхн≥ б≥льше 200 лк ≥ збер≥гаЇ його аж до 3000 лк. —тал≥сть гостроти зору прот¤гом роботи (ст≥йк≥сть ¤сного баченн¤) дос¤гаЇ максимуму приблизно при осв≥тленост≥ б≥лоњ поверхн≥ б≥льше 200 лк. 5.4 ћ≥ри захисту в≥д небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в. ќсновним способом захисту в≥д статичноњ електрики Ї заземленн¤ перифер≥йного встаткуванн¤, а також зволоженн¤ навколишнього пов≥тр¤. ѕри в≥дсутност≥ природного осв≥тленн¤ використаЇтьс¤ штучне. ƒл¤ загального осв≥тленн¤ використаютьс¤ лампи денного св≥тла, тому що њхн≥й спектр близький до природного. «ниженн¤ р≥вн¤ шуму можна домогтис¤, застосовуючи демпф≥руванн¤, звуко≥зол¤ц≥ю, поглинанн¤. ƒемпф≥руванн¤ - покритт¤ поверхн≥ демпферними матер≥алами, що мають велике внутр≥шнЇ терт¤ (мастики, спец≥альн≥ види повст≥, л≥нолеум). «вуко≥зол¤ц≥¤ - зниженн¤ виробничого шуму на шл¤ху його поширенн¤. «а допомогою звукових перегородок легко знизити р≥вень шуму на 30-40 дЅ. «вукопоглинанн¤ - застосуванн¤ звуковбирних матер≥ал≥в при обладнанн≥ к≥мнати. ƒл¤ запоб≥ганн¤ виникненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в в≥д статичних ф≥зичних перевантажень, необх≥дно обладнати м≥сце так, щоб виключити незручн≥ пози, тривал≥ напруги. ƒисплей повинен бути встановлений на так≥й висот≥ й п≥д таким кутом, щоб ши¤ прац≥вника не була з≥гнута й утримувалас¤ в такому стан≥ напруженими м'¤зами. лав≥атура повинна розташовуватис¤ так, щоб до њњ не потр≥бно було т¤гтис¤, руки не повинн≥ бути у вис¤чому положенн≥ або перенапружен≥. Ќе можна довго перебувати в одн≥й поз≥. ўогодини прот¤гом 15 хв. необх≥дно займатис¤ ¤кою-небудь справою, зробити розминку. ƒл¤ запоб≥ганн¤ перенапруги анал≥затор≥в необх≥дно визначити режим ¤скравост≥. ƒл¤ цього потр≥бно встановити р≥вень ¤скравост≥, сп≥вв≥дношенн¤ р≥вн≥в ¤скравост≥ в пол≥ зору, р≥вень контрасту. ќптимальною вважаЇтьс¤ така ¤скрав≥сть, при ¤к≥й про¤вл¤Їтьс¤ контрастна чутлив≥сть ока, гострота зору й швидк≥сть розр≥зненн¤ сигнал≥в. Ќижньою комфортною границею р≥вн¤ ¤скравост≥ св≥тних сигнал≥в можна вважати 30 кд/м2, верхн¤ комфортна границ¤ визначаЇтьс¤ значенн¤м сл≥пучоњ ¤скравост≥. яскрав≥сть об'Їкт≥в на екран≥ повинна бути погоджена з ¤скрав≥стю фону екрана й навколишн≥м осв≥тленн¤м. ѕри зворотному контраст≥ контраст ¤скравост≥ повинен перебувати в межах 85-90% з можлив≥стю регулюванн¤ ¤скравост≥ об'Їкт≥в, а при пр¤мому контраст≥ 75-80% з можлив≥стю регулюванн¤ ¤скравост≥ фону. ѕр¤мий контраст переважн≥ше зворотного. ќптимальне сп≥вв≥дношенн¤ ¤скравостей м≥ж екраном, його найближчим оточенн¤м ≥ далеким оточенн¤м становить 5:2:1. ¬≥дстань зчитуванн¤ ≥нформац≥њ з екрана може бути в≥д 400мм ≥ б≥льше. 5.5 –озрахунок виробничого осв≥тленн¤ Ќедостатн¤ осв≥тлен≥сть робочоњ зони оператора, усуваЇтьс¤ введенн¤м комб≥нованого штучного осв≥тленн¤. ƒл¤ розрахунку осв≥тленн¤ необх≥дно знати розм≥ри прим≥щенн¤. ƒл¤ даного виду д≥¤льност≥ (дистанц≥йний контроль виробничого процесу на екран≥ комп'ютера) може використовуватис¤, будь-¤ка доступна площа, ¤к правило, це закрите прим≥щенн¤ без доступу св≥тла. ƒл¤ розрахунку в≥зьмемо прим≥щенн¤ площею 10„3„3 (довжина ј = 10 м, ширина ¬ = 3 м, висота — = 3 м) з повною в≥дсутн≥стю природного осв≥тленн¤. –озрахуЇмо осв≥тленн¤. ƒл¤ орган≥зац≥њ осв≥тленн¤ робочих м≥сць скористаЇмос¤ св≥тильниками з люм≥несцентними лампами. «найдемо висоту п≥дв≥су над робочою площиною Ќ. « рис. 5.1., представленого нижче, видно, що висота робочоњ площини (стола) над п≥длогою дор≥внюЇ 0,85 м. ќтже, з огл¤ду на в≥дстань в≥д стел≥ до св≥тильника (0,15 м), в≥дстань в≥д робочоњ площини до св≥тильника буде приблизно дор≥внювати 2 м. –исунок 5.1 Ц √абарити прим≥щенн¤ «найдемо в≥дстань м≥ж центрами св≥тильник≥в l. ƒл¤ люм≥несцентних св≥тильник≥в (5.1) ѕри такому значенн≥ l можливо реал≥зувати т≥льки один р¤д св≥тильник≥в уздовж довгоњ ст≥ни. ¬≥дстань св≥тильник≥в в≥д ст≥н дор≥внюЇ (5.2) ≥льк≥сть св≥тильник≥в визначаЇтьс¤ за формулою (5.3) –озташуванн¤ св≥тильник≥в умовно показане на рис. 5.2. рапками позначен≥ центри св≥тильник≥в. –исунок 5.2 Ц –озташуванн¤ св≥тильник≥в ƒл¤ знаходженн¤ необх≥дного св≥тлового потоку одного джерела необх≥дно попередньо знайти де¤к≥ параметри. оеф≥ц≥Їнт запасу, що враховуЇ стар≥нн¤ ламп ≥ забрудненн¤ св≥тильник≥в, дор≥внюЇ , тому що в даному прим≥щенн≥ вид≥ленн¤ пилу низьке. ѕлоща осв≥тлюваного прим≥щенн¤ (5.4) оеф≥ц≥Їнт м≥н≥мальноњ осв≥тленост≥ дл¤ люм≥несцентних ламп ¬изначимо ≥ндекс прим≥щенн¤ (5.5) оеф≥ц≥Їнт в≥дбитт¤ стел≥ (св≥жа поб≥лка) оеф≥ц≥Їнт в≥дбитт¤ ст≥н (голубий кол≥р) оеф≥ц≥Їнт в≥дбитт¤ п≥длоги (коричневий кол≥р) . « огл¤ду на те, що застосовуЇтьс¤ св≥тильник Ћ—ѕќ2, даним коеф≥ц≥Їнтам в≥дбитт¤ й ≥ндексу прим≥щенн¤ в≥дпов≥даЇ коеф≥ц≥Їнт використанн¤ св≥тлового потоку «наючи тепер вс≥ необх≥дн≥ значенн¤ параметр≥в, обчислимо необх≥дний св≥тловий пот≥к одного джерела св≥тла (5.7) Ќайближча по св≥тловому потоц≥ лампа ЋЅ80-4 (6220 лм), ¬≥дхиленн¤ св≥тлового потоку ц≥Їњ лампи в≥д розрахованого становить -5,5 %. ¬≥дхиленн¤ повинне лежати в межах (-10% - +20%), по цьому критер≥ю лампа п≥дходить. 6. ≈лектробезпечн≥сть ƒл¤ захисту в≥д електротравм у прим≥щенн≥ сл≥д використовувати сховану, добре ≥зольовану електропроводку. –озпод≥л енерг≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою розпод≥льного щита з ≥зольованими кабел¤ми ≥ розетками, що виключають можлив≥сть короткого замиканн¤. –озпод≥льний щит маЇ запоб≥жники, що спрацьовують при критичному режим≥ роботи. ѕерсонал, що обслуговуЇ ≈ќћ, зобов'¤заний пройти навчанн¤ безпечним методам роботи на робочому м≥сц≥ ≥ перев≥рку знань правил техн≥ки безпеки. ” мереж≥ нейтраль джерела струму сл≥д приЇднати до заземленн¤ за допомогою заземлюючого пров≥дника . ÷ей заземлювач розташовуЇтьс¤ поблизу джерела живленн¤ (в окремих випадках) б≥л¤ ст≥ни будинку, у ¤кому в≥н знаходитьс¤. ≈фективним заходом захисту в даному випадку Ї захисне зануленн¤. «ахисне зануленн¤ - це навмисне електричне з'Їднанн¤ з нульовим захисним пров≥дником металевих неструмоведучих частин, що можуть ви¤витис¤ п≥д напругою (√ќ—“ 12.1.009-76). «ахисна д≥¤ зануленн¤ зд≥йснюЇтьс¤ тим, що при замиканн≥ одн≥Їњ з фаз на занулений корпус у кол≥ ц≥Їњ фази виникаЇ струм короткого замиканн¤, що впливаЇ на струмовий захист (плавкий запоб≥жник, автомат), у результат≥ чого в≥дбуваЇтьс¤ в≥дключенн¤ авар≥йноњ д≥л¤нки в≥д кола. “аким чином, зануленн¤ зменшуЇ напругу дотику й обмежуЇ час, прот¤гом ¤кого людина, торкнувшись до корпуса, може потрапити п≥д д≥ю напруги. √ќ—“ 12.1.038-82 установлюЇ гранично припустим≥ р≥вн≥ напруг дотику (¬), ≥ струм≥в (мј), що прот≥кають через т≥ло людини, призначен≥ дл¤ проектуванн¤ способ≥в ≥ засоб≥в захисту людей при взаЇмод≥њ з електроустановками виробничого ≥ побутового призначенн¤ пост≥йного ≥ зм≥нного струму частотою 50 ≥ 400 √ц. Ќа п≥дстав≥ ѕ”Ё-85 дане прим≥щенн¤ по ступен≥ небезпеки поразки електричним струмом в≥дноситьс¤ до класу прим≥щень без п≥двищеноњ небезпеки поразки електричним струмом, так ¤к умови, що створюють п≥двищену небезпеку поразки електричним струмом ( волог≥сть, струмоведучий пил, висока температура, можлив≥сть одночасного торканн¤ до струмоведучих частин ≥ заземленн¤) в≥дсутн≥ . ≈лектропроводка в прим≥щенн≥ схованого типу, тому випадкове торканн¤ провод≥в з напругою 220 ¬ виключено, за умови дотриманн¤ правил техн≥ки безпеки. ¬имикач≥ штучного осв≥тленн¤ ≥зольован≥ струмонепров≥дним облицюванн¤м. ѕоразка електричним струмом може в≥дбутис¤ в результат≥ несправних розеток ≥ вилок ≈ќћ, а також пристроњв м≥сцевого осв≥тленн¤, короткого замиканн¤. 5.7 ѕожежна безпека ѕри гас≥нн≥ пожеж найб≥льше поширенн¤ одержали наступн≥ принципи припиненн¤ гор≥нн¤: . ≥зол¤ц≥¤ вогнища гор≥нн¤ в≥д пов≥тр¤ чи зниженн¤ шл¤хом розведенн¤ пов≥тр¤ непальними газами концентрац≥њ кисню до значенн¤, при ¤кому не може в≥дбуватис¤ гор≥нн¤; . охолодженн¤ вогнища гор≥нн¤ нижче визначених температур; . ≥нтенсивне гальмуванн¤ швидкост≥ х≥м≥чноњ реакц≥њ в полум'њ; . механ≥чний зрив полум'¤ в результат≥ впливу на нього сильного струмен¤ газу чи води; . створенн¤ умов вогнеперешкодженн¤, тобто таких умов, при ¤ких полум'¤ поширюЇтьс¤ через вузьк≥ канали ѕрим≥щенн¤, де виробл¤Їтьс¤ монтаж друкованих плат в≥дноситьс¤ по пожежн≥й безпец≥ до категор≥њ ¬ по ќЌ“ѕ 24-86 ≥ зон≥ ѕ-I по ѕ”Ё. атегор≥¤ ¬ Ц пожежнонебезпечн≥; до ц≥Їњ категор≥њ в≥днос¤тьс¤ прим≥щенн¤, у ¤ких застосовуютьс¤ р≥дини з температурою спалаху вище 61ќ— ≥ горюч≥ пили чи волокна, нижн¤ межа запаленн¤ ¤ких б≥льш 65 г/м3, тверд≥ спаленн≥ речовини ≥ матер≥али, здатн≥ т≥льки гор≥ти, але не вибухати при контакт≥ з пов≥тр¤м, чи водою один з одним. ѕожежа при монтаж≥ може виникнути в результат≥ короткого замиканн¤. ƒжерелами запалюванн¤ можуть стати джерела м≥сцевого осв≥тленн¤, а також роз≥гр≥тий па¤льник у результат≥ на¤вност≥ пальних речовин, таких ¤к спиртобензинова сум≥ш, ацетон. ѕричини виникненн¤ пожеж≥ наступн≥: . порушенн¤ режимних вимог; . несправн≥сть ≥ неправильна експлуатац≥¤ електропа¤льник≥в ≥ пристроњв м≥сцевого осв≥тленн¤; . порушенн¤ працюючими технолог≥чних ≥нструкц≥й. ¬есь обслуговуючий персонал проходить пер≥одичний ≥нструктаж з техн≥ки безпеки. Ќа випадок пожеж≥ в прим≥щенн≥ обов'¤зкова на¤вн≥сть запасних евакуац≥йних виход≥в. ” таких прим≥щенн¤х не можна застосовувати дл¤ гас≥нн¤ пожеж≥ воду, так ¤к вода маЇ значну електропров≥дн≥сть. ” цьому випадку застосовують вуглекисл≥ вогнегасники ќ”-8. ” ¤кост≥ пожежних спов≥щател≥в використовуютьс¤ теплов≥ (ƒ“Ћ, ƒѕ—-ќ«8 ≥ ≥н.). дл¤ опов≥щенн¤ про пожежу в прим≥щенн≥ маЇтьс¤ телефон загального користуванн¤ ≥ табличка з номерами телефон≥в. ” коридор≥ установлюЇтьс¤ внутр≥шн≥й пожежний кран дл¤ гас≥нн¤ пожеж≥ за допомогою води. 5.8 ¬исновки ” даному розд≥л≥ дипломноњ роботи проведений анал≥з необх≥дних умов дл¤ роботи оператора, ≥ фактори, що д≥ють на нього в процес≥ роботи при максимально нев≥дпов≥дних умовах прац≥, а також рекомендац≥њ до усуненн¤ або зменшенн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в. ѕривод¤тьс¤ рекомендац≥њ з≥ зменшенн¤ пожежонебезпеки прим≥щенн¤. ƒаний вид д≥¤льност≥ оператора (в≥део спостереженн¤) Ї досить розповсюдженим ≥ використаЇтьс¤ досить часто в багатьох сферах обслуговуванн¤, ≥ тому не передбачаЇ ¤кихось конкретних умов на виб≥р ≥ використанн¤ прим≥щенн¤. ¬»—Ќќ¬ » ” рамках даноњ роботи був розроблений цифровий анал≥затор акустичних сигнал≥в, або шумом≥р. ÷¤ розробка маЇ дуже велике значенн¤, тому що в ”крањн≥ немаЇ аналог≥в запропонованому пристрою. “≥ шумом≥ри, ¤к≥ застосовуютьс¤ в нас на сьогодн≥шн≥й день або ≥мпортн≥, а тому дуже дорог≥, або в≥тчизн¤ного виробництва, ≥, в≥дпов≥дно, безнад≥йно застар≥л≥. ќсновний упор у робот≥ робивс¤ на ун≥версальн≥сть та зниженн¤ вартост≥ к≥нцевого продукту. —аме тому дл¤ ≥ндикац≥њ були обран≥ св≥тлод≥одн≥ ≥ндикатори, а не р≥динокристал≥чн≥, застосований убудований у м≥кроконтролер ј÷ѕ, а не зовн≥шн≥й. –озроблений пристр≥й може застосовуватись дл¤ вим≥рюванн¤ р≥вн¤ шуму на п≥дприЇмствах з метою попередженн¤ негативного впливу шуму на орган≥зм людини, дл¤ неперервного акустичного контролю прим≥щенн¤ у режим≥ ≥нтелектуального датчика, а також може використовуватись прац≥вниками м≥л≥ц≥њ та орган≥в ¬нутр≥шн≥х справ з метою ф≥ксуванн¤ порушень норм щодо максимально припустимого р≥вн¤ шуму, що визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними законодавчими актами [5]. Ћ≤“≈–ј“”–ј 1. √ќ—“ 17187-71. Ўумомеры. ќбщие технические требовани¤ и методы испытаний. 2. ≈нс “рампе Ѕрох. ѕрименение измерительных систем фирмы ЂЅрюль и ъерї дл¤ измерений акустического шума, ƒани¤, 1971 г. Ц 224 с. 3. ƒ≥дковський ¬.—., ћаркелов ѕ.ќ. Ўум ≥ в≥брац≥¤: ѕ≥дручник. Ц .: ¬ища школа., 1995. Ц 263с. 4. ƒ≥дковський ¬.—., якименко ¬.я., «апорожець ќ.≤., —ав≥н ¬.√., “окарев ¬.≤. ќснови акустичноњ еколог≥њ: Ќавчальний пос≥бник. 5. «ельднн ≈.ј. ƒецибелы. »зд. 2-е, доп. ћ., ЂЁнерги¤ї, 1977г. 64с. с ил. 6. http://kilm.by.ru/im/inter/rs485/index.html. RS-485 дл¤ чайников. ќписание RS-485 на русском,. 7. http://rada.gov.ua. «акон ”крањни Ђѕро внесенн¤ зм≥н до де¤ких законодавчих акт≥в щодо захисту населенн≥ в≥д впливу шумуї в≥д 03.06.2004, 8. http://rada.gov.ua. Ђ—анитарные нормы допустимого шума в помещени¤х жилых и общественных зданий и на территории жилой застройкиї от 03.08.1984. 9. http://www1.rql.net.ua/library/16/3.htm. »нтерфейсы модемов. 10. http://www.ciklon.ru/pribor/prod.htm. 11. http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/interface/rs232/index.htm. ѕравильна¤ разводка сетей RS-232. 12. http://www.microchip.com. Bonnie C. Baker, ЂComparing Digital Potentiometers to Mechanical Potentiometersї, - 6 с. 13. http://www.microchip.com. Microchip Technology, Inc., ЂSingle/Dual potentiometers with SPI interfaceї, - 36 с 14. http://www.microchip.com. Microchip Technology, Inc., ЂPIC18FXX8 datasheetї, - 380 с. 15. http://www.microchip.com. Microchip Technology, Inc., ЂPIC16F87X datasheetї, - 218 с. 16. http://www.motorola.com. Motorola, ЂMC34063A/MC33063A datasheetї, - 12 с. 17. http://www.onsemi.com. Jade Alberkrack, ЂTheory and Applications of the MC34063 Switching Regulator Control Circuitsї, - 40 с. 18. http://www.rosteh.ru/production.shtml “ехн≥чне завданн¤ 1. Ќайменуванн¤ й область застосуванн¤ проектованого пристрою. Ќайменуванн¤ розробки: система дистанц≥йного контролю акустичного оточенн¤. 2. ѕ≥дстава дл¤ розробки. –обота проводитьс¤ на п≥дстав≥ завданн¤ на дипломне проектуванн¤ в≥дпов≥дно до наказу по ≥нституту є в≥д 3. ћета ≥ призначенн¤ розробки. ћетою розробки Ї проектуванн¤ ун≥версальноњ системи дл¤ анал≥зу акустичного оточенн¤, оволод≥нн¤ методикою проектуванн¤ електронноњ апаратури ≥ правилами оформленн¤ техн≥чноњ документац≥њ. 4. “ехн≥чн≥ вимоги. ѕристр≥й маЇ забезпечувати вим≥рюванн¤ у другому клас≥ (техн≥чн≥ вим≥рюванн¤), маЇ в≥дображати значенн¤ вим≥ру ≥ режим роботи на ≥ндикатор≥. ѕристр≥й маЇ працювати у автономному режим≥ ≥ у режим≥ ≥нтелектуального датчика. ѕристр≥й повинен мати можлив≥сть зам≥ни програмного забезпеченн¤ за допомогою ≈ќћ. ∆ивленн¤ пристрою маЇ зд≥йснюватись в≥д елементу живленн¤ ДкронаФ або по дроту у режим≥ ≥нтелектуального датчика. ƒ≥апазон частот не вуже 20...8000 √ц. ћаксимальна в≥дстань в≥д приладу до ≈ќћ 1200 м. ћаксимальна к≥льк≥сть прилад≥в, п≥д'Їднаних до мереж≥ - 32. ѕогр≥шн≥сть вим≥рюванн¤ не б≥льше ±1 дЅ. ƒинам≥чний д≥апазон вим≥рюванн¤ 20 дЅ Ц 120 дЅ. Ќапруга живленн¤ 6 Ц 20 ¬. ƒ≥апазон температур 10 о— Ц 50 о—. 5. ¬имоги до технолог≥чност≥. ѕристр≥й повинен бути виконаний на елементн≥й баз≥ широкого застосуванн¤ ≥ м≥стити м≥н≥мум спец≥ал≥зованих елемент≥в. ћожливе використанн¤ закордонноњ елементноњ бази. онструкц≥¤ пристрою повинна передбачати можлив≥сть багаторазовоњ зам≥ни елемент≥в ≥ забезпечувати високу механ≥чну м≥цн≥сть друкованого монтажу. 6. ¬имоги до р≥вн¤ ун≥ф≥кац≥њ. ” розроблювальн≥й конструкц≥њ необх≥дно прагнути до максимального використанн¤ стандартних компонент≥в ≥ ун≥ф≥кованих вироб≥в, а також запозичених складальних одиниць ≥ деталей. 7. ¬имоги до безпеки. –озроблений пристр≥й повинен в≥дпов≥дати вимогам ƒ—“ 12.2.006 ≥ забезпечувати електробезпечн≥сть, пожежобезпечн≥сть та ≥нш≥ вимоги при монтаж≥, експлуатац≥њ, обслуговуванн≥ ≥ ремонт≥. 8. ≈коном≥чн≥ показники. –озроблювальний пристр≥й повинен бути ефективний з економ≥чноњ точки зору. —хемн≥ р≥шенн¤ повинн≥ мати м≥н≥мальну варт≥сть при реал≥зац≥њ. 9. —тад≥њ й етапи розробки. –озробка виконуЇтьс¤ в один етап. ѕочаток розробки Ц «ак≥нченн¤ розробки. |